Ухвала

від 11.08.2023 по справі 915/480/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 915/480/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Кібенко О. Р., Студенця В. І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Принцевської Н. М., Діброви Г. І., Ярош А. І.

від 12 червня 2023 року

у справі за позовом Фізичної особи-підприємця Проніна Юрія Олександровича

до Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)"

про стягнення 302 823,02 грн,

за скаргою Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)"

на дії державного виконавця Казанківського відділу державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)" 30 червня 2023 року звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12 червня 2023 року у справі № 915/480/21.

Верховний Суд ухвалою від 24 липня 2023 року залишив без руху касаційну скаргу Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)" на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України із наданням скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги, зазначив про необхідність усунення недоліків шляхом надання суду:

- документа, що посвідчує повноваження Казмірука В. А., який підписав і подав касаційну скаргу від імені Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)";

- касаційної скарги у новій редакції з обґрунтуванням неправильного застосування та / або порушення судом (судами) норм матеріального та / або процесуального права із зазначенням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, а також доказів надіслання копії касаційної скарги у новій редакції іншим учасникам справи;

- оригіналу документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2 684,00 грн із зарахуванням сплаченої суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

08 серпня 2023 року до Верховного Суду від Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)" надійшла касаційна скарга у новій редакції на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12 червня 2023 року у справі № 915/480/21.

Відповідно до відбитку календарного штемпеля на конверті, до якого була вкладена зазначена касаційна скарга у новій редакції, скарга була надіслана відправником до Верховного Суду 02 серпня 2023 року.

Перевіривши подану Державним підприємством "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)" касаційну скаргу у новій редакції та додані до неї документи, Верховний Суд встановив, що скаржник не усунув зазначені Верховним Судом в ухвалі від 24 липня 2023 року недоліки.

Згідно з частиною третьою статті 290 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

За змістом частини першої статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Зазначені норми процесуального закону свідчать про те, що заявник касаційної скарги повинен довести наявність у нього повноважень здійснювати самопредставництво або бути представником особи, від імені якої подається така скарга, саме на момент її подання (а не на момент подання касаційної скарги у новій редакції на виконання вимоги суду щодо усунення недоліків касаційної скарги).

Як вбачається подана Державним підприємством "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)" касаційна скарга у первісній редакції була підписана від імені зазначеного підприємства виконуючим обов`язки директора Казміруком В. А. Проте, до касаційної скарги у первісній редакції не були додані документи, що посвідчують повноваження зазначеної особи на вчинення дій від імені Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)".

Верховний Суд в ухвалі від 24 липня 2023 року зазначив про необхідність надання Державним підприємством "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)" суду документа, що посвідчує повноваження саме Казмірука В. А., який підписав і подав касаційну скаргу від імені Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)".

Однак, Державне підприємство "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)" не усунуло зазначений недолік, жодних доказів наявності у Казмірука В. А. станом на дату підписання ним касаційної скарги у первісній редакції повноважень на вчинення дій від імені Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)" скаржник до касаційної скарги у новій редакції не надав.

Натомість Державне підприємство "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)" подало касаційну скаргу у новій редакції за підписом виконуючого обов`язки директора зазначеного підприємства Булика А. П., тобто іншої особи, ніж та, яка підписала касаційну скаргу у первісній редакції.

Проте, Верховний Суд зазначає про те, що надання скаржником на виконання вимоги Верховного Суду касаційної скарги у новій редакції за підписом уповноваженої, однак іншої особи, ніж та, яка підписала касаційну скаргу у первісній редакції, без надання доказів наявності у першого підписанта скарги відповідних повноважень, не підтверджує факту подання касаційної скарги уповноваженою особою. Скаржник не підтвердив наявність у особи, яка звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у первинній реакції права на подання від імені Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)" касаційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом якщо вона подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що скаржник не усунув зазначений недолік поданої ним касаційної скарги, що є підставою для її повернення без розгляду як такої, що не відповідає вимогам процесуального закону щодо її змісту і форми.

Крім того, на виконання вимог ухвали Верховного Суду у цій справі від 24 липня 2023 року скаржник надав суду касаційної інстанції документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2 684,00 грн за подання касаційної скарги, а саме: квитанцію № 0.0.3124260814.1 від 31 липня 2023 року.

Однак, зазначена квитанція не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому законодавством порядку у справі № 915/480/21, з огляду на таке.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 Закону "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв (частина перша статті 6 Закону "Про судовий збір").

Правління Національного банку України постановою № 22 від 21 січня 2004 року затвердило Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.

Відповідно до пункту 3.1. Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 3 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 9 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

З додатків 3, 9 до Інструкції вбачається, що одним із реквізитів платіжного доручення є "Призначення платежу", який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції.

Згідно з пунктом 3.7. Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Необхідними реквізитами ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга, та дата судового акта, що оскаржується.

Слід зауважити, що на офіційному веб-сайті Верховного Суду (https://supreme.court.gov.ua/supreme/) в розділі "судовий збір" зазначено приклад заповнення графи "Призначення платежу" в платіжному документі.

Верховний Суд в ухвалі від 24 липня 2023 року у цій справі звертав увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами ідентифікації скарги є, зокрема номер справи, у межах якої подається відповідна скарга та дата судового акта, що оскаржується.

До касаційної скарги у новій редакції Державне підприємство "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)" додало квитанцію № 0.0.3124260814.1 від 31 липня 2023 року про сплату судового збору в розмірі 2 684,00 грн.

У зазначеній квитанції у розділі призначення платежу зазначено: «*;101;08680543;22030102; Судовий збір (Верховний Суд, 055); ДП ПІДПРИЄМСТВО ДКВС УКРАЇНИ 93».

Разом з цим, у призначенні платежу квитанції не зазначені ні номер справи, ні процесуальний документ, що оскаржується, що не може вважатися належним доказом сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12 червня 2023 року у справі № 915/480/21.

Отже, до касаційної скарги додана квитанція, яка не містить обов`язкових реквізитів, а саме: номеру справи та дати судового акта, що оскаржується, з огляду на що ця квитанція не може бути прийнята як належний доказ сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі, оскільки з неї не вбачається, яка саме касаційна скарга оплачується судовим збором та у якій справі.

Крім того відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, серед іншого, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Верховний Суд в ухвалі від 24 липня 2023 року зазначив про необхідність надання скаржником суду касаційної скарги у новій редакції з обґрунтуванням неправильного застосування та / або порушення судом (судами) норм матеріального та / або процесуального права із зазначенням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, а також доказів надіслання копії касаційної скарги у новій редакції іншим учасникам справи.

Однак, скаржник не привів касаційну скаргу у відповідність до норм Господарського процесуального кодексу України. Скаржник у касаційній скарзі в новій редакції не обґрунтував, в чому полягає неправильне застосування та / або порушення судом апеляційної інстанції у цій справі при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального / процесуального права, а також не визначив підстав касаційного оскарження постанови апеляційного господарського суду, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України.

Фактично зміст поданої Державним підприємством "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)" касаційної скарги є аналогічним змісту касаційної скарги у первинній редакції.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина четверта статті 294 Господарського процесуального кодексу України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 300 Господарського процесуального кодексу України).

Також слід зауважити, що відповідно до норм статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Отже, вимоги ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24 липня 2023 року у цій справі про залишення касаційної скарги без руху не були виконані Державним підприємством "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)".

Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

За змістом частини п`ятої 5 статті 292 Господарського процесуального кодексу України питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

З огляду на те, що Державне підприємство "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)" не усунуло недоліки касаційної скарги, зазначені Верховним Судом в ухвалі від 24 липня 2023 року у цій справі, касаційна скарга Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)" вважається неподаною та підлягає поверненню.

Верховний Суд звертає увагу, що у даному випадку перешкоди у доступі Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)" до правосуддя відсутні, оскільки у разі повернення касаційної скарги, скаржник не позбавлений права повторно звернутися з касаційною скаргою з дотриманням вимог, передбачених статтями 288, 290, 291 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 292, 314 Господарського процесуального кодексу України Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12 червня 2023 року у справі № 915/480/21 повернути скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.

2. Копію цієї ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 Господарського процесуального кодексу України. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з доданими до скарги матеріалами, а касаційну скаргу залишити в суді касаційної інстанції.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Кібенко

В. Студенець