Вирок

від 29.03.2010 по справі 1-43-10

НЕМИРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-43/10

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2010 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі : головуючого судді Безрученко А.М.

народних засідателів

при секретарі Андрущак Л.П.

з участю прокурора Грабар М.М.

адвоката

Розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Немирів

кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, житель АДРЕСА_1, громадянин України, українець, освіта н/вища, одружений, приватний підприємець, судимість погашена, у вчиненні злочину передбаченого ст. 172 ч. І КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 будучи приватним підприємцем та здійснюючи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця серії НОМЕР_1 від 16.07.2004 року підприємницьку діяльність і достовірно знаючи про передбачений чинним законодавством про працю України порядок прийняття на роботу найманих працівників, а також вимоги чинного законодавства України щодо надання в державну службу зайнятості відомостей для реєстрації укладених трудових договорів до Пенсійного фонду України та фондів загальнообов”язкового державного соціального страхування, вчинив інкримінований йому злочин з наступних обставин.

Займаючись дозволеним видом підприємницької діяльності, приватний підприємець ОСОБА_1 використовуючи при цьому найману працю, достовірно знаючи вимоги чинного трудового законодавства, грубо порушуючи вимоги п.6 ст. 24 КЗпП України умисно прийнявши ОСОБА_2 на роботу охоронника магазину “Універмаг” і фактично допустивши його до виконання обов”язків охоронника з листопада 2007 року; ОСОБА_3 на роботу бармена в клубі “Нічний ангел” і фактично допустивши її до виконання обов”язків бармена з січня 2009 року; ОСОБА_4 на роботу повара і фактично допустивши її до виконання обов”язків повара з січня 2009 року; ОСОБА_5 на роботу офіціантки і фактично допустивши її до виконання обов”язків офіціантки з лютого 2009 року не укладав з ними трудових договорів у письмовій формі та в порушення вимог ст. 24-1 КЗпП України і п.2 “Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою” затвердженого Наказом Міністерства праці та соціального політики України №260 від 08.06.2001 року не подавав договори на реєстрацію до державної служби зайнятості, чим грубо порушив конституційні права громадян на зарахування часу роботи до стажу, який дає право на трудову пенсію, що передбачено ст. 8 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, на охорону праці , зазначене в ст. 5 Закону України “Про охорону праці”, на загальнообов”язкове державне соціальне страхування, яке передбачене ст. 6 Закону України “ Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, а також використовуючи найману працю вищевказаних осіб під час їх роботи не нараховував і не обліковував їм заробітну плату а виплачував її в конвертах, тобто без оформлення відомостей або інших платіжно-видаткових документів про виплату заробітної плати, чим грубо порушив вимоги ст. 30 Закону України “Про оплату праці”.

В предявленому обвинувачені ОСОБА_1 свою вину в скоєному визнав та пояснив суду, що він дійсно є власником Брацлавського універмагу та займається підприємницькою діяльністю. У нього працювали ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 Дані особи були прийняті на роботу на випробувальний термін, а тому трудові договори він з ними не укладав. Заробітну плату платив, але не в повному обсязі, так як дані особи були на іспитовому строці. ОСОБА_1 знав про те, що йому необхідно було укласти трудові договори з працівниками в письмовій формі та реєструватись в державній службі зайнятості. Але дані договори він не укладав, заробітну плату платив, але не в повному обсязі, обліку каси не вів, налогів не платив, в державній службі зайнятості не реєструвався.

Крім власного визнання вини підсуднім, його вина підтверджується показами потерпілих, які в судовому засіданні пояснили:

- ОСОБА_2 пояснив, що він з листопада 2007 року працював охоронником в магазині “Універмаг”, що належить приватному підприємцю ОСОБА_1. Між ними існувала усна домовленість про те, що ОСОБА_1 буде платити йому заробітну плату в сумі 1000 гривень, в 2008 році він погодився на заробітну плату в сумі 800 гривень. Але дану заробітну плату ОСОБА_1 йому так і не платив в повному обсязі лише давав частково в сумі 100 або 200 гривень щомісячно. На сьогоднішній день підсудній заборгував ОСОБА_2 заробітну плату на суму 4000 грн., обіцяв повернути, але до цього часу так і не повернув. Платив заробітну плату безобліково. Просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь 4000 грн.

- ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що з 14.01.2009 року по 07.07.2009 р. працювала поваром в клубі “Нічний ангел”. ОСОБА_1 мав сплачувати їй заробітну плату в сумі 1200 грн. щомісячно, однак вона отримала кошти лише за 1 місяць роботи в сумі 1000 гривень. Про отримання даних коштів ніде не розписувалась. ОСОБА_1 заборгував їй 5000 гривень. Трудовий договір з нею ніхно не укладав, в трудові книжці відповідні записи не робились. Згодом він ще частково виплатив кошти в сумі 200 грн., а потім ще раз вона отримала 300 гривень. Борг по заробіній платі повернув в сумі 800 грн., а тому в даний час заборгованність в неї по заробітній платі становить (5000-800=4200) грн., яку вона просить стягнути на її користь з ОСОБА_1

- ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що з 14.01.2009 року до 07.07.2009 року вона працювала барменом в клубі “Нічний ангел”, який належить ОСОБА_1 За усною домовленістю було узгоджено, що вона буде отримувати заробтну плату, яку буде платити їй ОСОБА_1 в сумі 800 гривень щомісячно, однак отримала кошти лише за 1 місяць роботи в сумі 800 гривень. Про отримання даних коштів ніде не розписувалась. ОСОБА_1 заборгував їй 3700 гривень. Трудовий договір з нею ніхно не укладав, в трудові книжці відповідні записи не робились. Повернув їй борг в сумі 800 грн., а тому в даний час заборгованність в неї по заробітній платі становить (3700-800=2900) грн., яку вона просить стягнути на її користь з ОСОБА_1

- ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що 18.02.2009 року ОСОБА_1 прийняв її на роботу офіціанткою в нічний клуб “Нічний ангел” з оплатою праці 550 грн. щомісячно. Працювала до червня 2009 року. ОСОБА_1 заплатив їй заробітну плату один раз в сумі 350 грн., решту заробітної плати не заплатив. Заборгував їй 1600 грн. за останніх три місяці роботи. Ніякий трудовий договір з ОСОБА_1 вона не укладала. В даний час віддав їй борг в сумі 800 грн., а тому ОСОБА_1 зараз заборгував їх (1600-800=800) грн., які вона просить стягнути на її користь.

Показами свідків ОСОБА_6 ( а.с.47-48), ОСОБА_7 ( а.с.51); ОСОБА_8 ( а.с.53); ОСОБА_9 ( а.с.52).

Дії підсудного по ст. 172 ч. І КК України кваліфіковано вірно, як грубе порушення законодавства про працю України.

При визначенні міри покарання підсудному суд враховує, що він раніше не судимий, визнав вину повністю, активно сприяв розслідуванню справи, по місцю проживання характеризується з позитивної сторони, заробітну плату частково сплатив потерпілим та зобов”язався згодом повернути в повному обсязі.

Враховуючи наведене, суд рахує можливим виправити підсудного, призначивши йому покарання у виді позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

Визнати винним і піддати покаранню ОСОБА_1 по ст. 172 ч. 1 КК України - позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю строком на 2 роки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 4000 гривень, ОСОБА_4 4200 гривень, ОСОБА_3 2900 гривень, ОСОБА_5 800 гривень.

До вступу вироку в законну силу залишити запобіжний захід підписку про невиїзд і строк відбування покарання рахувати з дня приведення вироку до виконання

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду у Вінницькій області на протязі 15 діб з моменту проголошення.

Суддя: Безрученко А.М.