Постанова

від 18.08.2023 по справі 32/257-10

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 32/257-10

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Рогач Л. І. - головуючої, Дроботової Т. Б., Міщенка І. С.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Дніпровської міської ради

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2023

(судді Антонік С. Г., Мороз В. Ф., Орєшкіна Е. В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс Динамо Дніпро"

до Громадської організації "Дніпропетровська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" України",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Дніпровської міської ради,

про визнання права власності.

ВСТАНОВИВ:

1. Історія справи

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Будсервіс Динамо Дніпро" (далі - ТОВ "Будсервіс Динамо Дніпро") звернулося з позовом до Громадської організації "Дніпропетровська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" України" (далі - ГО "Дніпропетровська обласна організація ФСТ "Динамо" України") про визнання права власності на нерухоме майно водно-спортивної бази, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, Набережна Перемоги, 13-А, яка складається з таких об`єктів: літ. "А-1" будівля водноспортивної бази площею 374,2 м2; № 1, 2 - огорожа; І, ІІ мостіння; літ. "Б-1" побутове приміщення площею 18,6 м2; літ. "В-1" побутове приміщення площею 22,1 м2; літ. "Ж-1" побутове приміщення площею 20,1 м2; літ. "З-1" побутове приміщення площею 20,1 м2; літ. "Г" тимчасова будівля площею 6,7 м2; літ. "Д" тимчасова будівля площею 14,4 м2.

1.2. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2010 у справі № 32/257-10 (суддя Васильєв О. Ю.) (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 22.10.2010) позовні вимоги задоволено частково, визнано за ТОВ "Будсервіс Динамо Дніпро" право власності на нерухоме майно водно-спортивної бази, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 13-А, яка складається з таких об`єктів літ. "А-1" будівля водно-спортивної бази, площею 348,3 м2; № 1, 2 - огорожа; I, II мостіння; літ. "Г" тимчасова будівля, площею 6,7 м2; літ. "Д" тимчасова будівля, площею 14,4 м2.

1.3. Не погодившись із рішенням господарського суду, Дніпровська міська рада (далі - Дніпровська міськрада) 15.08.2022 звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

1.4. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.08.2022 поновлено Дніпровській міській раді строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження у справі № 32/257-10 та призначено апеляційну скаргу до розгляду.

1.5. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.11.2022 у справі № 32/257-10 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2010 у справі № 32/257-10 скасоване, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

1.6. Постановою від 04.04.2023 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.11.2022р. у справі № 32/257-10 скасував. Справу № 32/257-10 направив до Центрального апеляційного господарського суду на стадію відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради.

1.7. Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 24.05.2023 відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі № 32/257-10 за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2010.

1.8. Ухвалу мотивував тим, що Дніпровська міськрада, яка вважає себе власником земельної ділянки, не довела порушення своїх прав прийняттям спірного рішення, оскільки в цьому провадженні вирішувалось питання про право власності на об`єкти нерухомого майна - приміщення водно-спортивної бази, висновки про перехід прав на земельні ділянки ані в резолютивній, ані в мотивувальній частинах рішення відсутні, а тому винятки для поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги, передбачені в пунктах 1, 2 частини другої статті 261 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відсутні.

2. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування

2.1. Дніпровська міськрада подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2023, в якій просить її скасувати, а справу направити до Центрального апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

2.2. Зазначає, що суд апеляційної інстанції помилково дійшов до висновку про відсутність порушених прав територіальної громади міста рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2010, не врахувавши принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній нерухомості, а відтак не обґрунтував висновок про відсутність винятків, передбачених частиною другою статті 261 ГПК України.

2.3. Вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 14.12.2022 у справі № 2-3887/2009, зокрема, щодо можливості поновлення апеляційним судом строку на подання скарги міською радою, яка не була залучена до участі у справі, на рішення суду, яке ухвалено до 15.12.2017; неможливості застосування преклюзивних строків до осіб, які не були залучені до участі у справі; про початок перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення для органів місцевого самоврядування, яке стало підставою для набуття права власності.

3. Позиція Верховного Суду

3.1. Оскаржуване в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції було ухвалене до набрання чинності з 15.12.2017 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VІІІ).

3.2. Частиною першою статті 93 ГПК України (у редакції, яка діяла станом на дату ухвалення рішення суду) встановлено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п`яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

3.3. Апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу (частина друга статті 93 ГПК України).

3.4. При цьому, згідно з частиною першою статті 91 ГПК України (в зазначеній редакції) право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили, мають сторони у справі, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки.

3.5. Згідно з пунктом 13 частини першої Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Разом з тим, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ГПК України).

3.6. Судові рішення, що ухвалені до 15.12.2017, тобто до набрання чинності Господарським процесуальним кодексом України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, проте розгляд таких скарг здійснюється за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України в редакції, чинній з 15.12.2017.

3.7. Згідно з частиною першою статті 254 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

3.8. В контексті зазначеного, за приписами процесуального законодавства судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

3.9. Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов`язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.

3.10. Разом із цим оцінка права на апеляційне оскарження судового рішення особою, яка не була залучена до участі у справі, однак суд вирішив питання про їх права та обов`язки, не здійснюється на стадії розгляду питання щодо прийнятності апеляційної скарги з підстав відповідності її форми та змісту приписам процесуального законодавства..

3.11. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 14.08.2019 у справі № 62/112 відступила від висновку Верховного Суду, викладеного у низці постанов, щодо вирішення на стадії відкриття апеляційного провадження питання про те, чи стосуються оскаржувані рішення прав, інтересів та (або) обов`язків скаржників), оскільки встановлення обставин щодо ухвалення судом рішення про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яку не було залучено до участі у справі, можливе лише після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою такої особи.

3.12. Якщо судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України (наведений висновок підтверджений також і у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16 та від 17.10.2022 у справі № 904/6084/21).

3.13. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду виснувала, що вирішення питання про те, чи є рішення таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, не залученої до участі у справі на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою такої особи є передчасним.

3.14. Вирішуючи питання про відсутність порушених Дніпровської міськради прав прийняттям оспорюваного рішення, суд апеляційної інстанції наведених висновків Верховного Суду не врахував, а тому дійшов передчасного висновку про можливість вирішення цього питання на стадії відкриття апеляційного провадження.

3.15. Колегія суддів враховує, що у частині другій статті 261 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) визначено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

3.16. При розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258, 259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.

3.17. З приписів частини другої статті 261 ГПК України не вбачається безумовного обов`язку суду відкрити апеляційне провадження у випадку подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки. Натомість, як вбачається із системного аналізу положень даної статті, суд у такому випадку надає оцінку наведеним апелянтом причинам пропуску строку апеляційного оскарження на предмет їх поважності.

3.18. Скаржник має враховувати, що звернення з апеляційною скаргою поза встановленим процесуальним законом строком оскарження судового рішення покладає на нього обов`язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку, і у разі, коли відповідну апеляційну чи касаційну скаргу подано особою, не залученою до участі у справі. Разом з цим неучасть у справі особи, яка звертається зі скаргою, з посиланням на те, що рішення у цій справі стосується її прав та інтересів, не є безумовною підставою для визнання причин пропуску строку поважними та поновлення цього строку.

3.19. Системний аналіз вказаних процесуальних норм свідчить про те, що подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки, захищає її саме від передбаченої частиною другою статті 261 ГПК України безумовної відмови у відкритті апеляційного провадження (якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення), тобто незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, проте не звільняє вказану особу від обов`язку довести поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, передбаченого іншими вищенаведеними нормами ГПК України. Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема у постановах Верховного Суду від 03.05.2022 у справі № 904/1875/19, від 21.07.2022 у cправі № 904/158/20, від 20.04.2023 у cправі № 9/41).

3.20. Частиною третьою статті 256 ГПК України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

3.21. Питання щодо поновлення та продовження процесуальних строків урегульовано нормами статті 119 ГПК України, згідно із частиною першою якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

3.22. У розумінні статті 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

3.23. Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є по суті пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

3.24. Колегія суддів звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що направляючи цю справу на стадію відкриття апеляційного провадження, Верховний Суд у постанові від 04.04.2023 звернув увагу на те, що можливість поновлення судом пропущеного строку на оскарження судового рішення не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується з наявністю поважних причин пропуску строку і має здійснюватися лише за умови наведення відповідних причин, які дають правові підстави вважати, що пропуск строку мав місце з об`єктивних, незалежних від волі заявника причин, а можливість їх наведення, як вже зазначалось, залежить від їх доведення заявником, і такі причини мають зазначатися судом у відповідному процесуальному документі.

3.25. Втім, суд апеляційної інстанції наведеного вище не врахував, жодної оцінки обґрунтуванню заявником апеляційної скарги поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження не надав, натомість дійшов передчасного висновку про відсутність порушеного права у особи, яка не була до участі у справі на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

3.26. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення ЄСПЛ у справі "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").

3.27. Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про передчасність відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Дніпровської міськради у цій справі. Таким чином, Суд також дійшов висновку про те, що доводи касаційної скарги частково знайшли своє підтвердження, у зв`язку з чим ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із направленням справи на розгляд зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

4. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

4.1. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

4.2. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статі 310 Господарського процесуального кодексу України).

4.3. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 2 частини першої статті 308, статтею 310 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а прийнята у справі ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2023 у справі № 32/257-10 скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для нового розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

4.4. Оскільки у даному випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, справа передається на розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат відповідно до статті 129 ГПК України суд касаційної інстанції не здійснює.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дніпровської міської ради задовольнити частково.

Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2023 у справі № 32/257-10 скасувати.

Справу № 32/257-10 направити до Центрального апеляційного господарського суду на стадію вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча Л. Рогач

Судді Т. Дроботова

І. Міщенко