Рішення

від 17.08.2023 по справі 755/5103/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/5103/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне рішення)

"17" серпня 2023 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Гаврилової О.В.,

за участю секретаря -Зілінської М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних на підставі ст.625 ЦК України, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» - адвокат Остащенко О.М. звернулась до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних на підставі ст.625 ЦК України.

Згідно заявлених вимог представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача суму в розмірі 1 330 600,35 грн - 3% річних за невиконання грошового зобов`язання за рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 15 червня 2012 року у справі №2604/5399/2012.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що 10 квітня 2008 року між ПАТ КБ «Правекс - Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №665-005/08Ф, відповідно до якого банк надав кредит в сумі 30 300 000,00 грн. 05 вересня 2008 року договором про внесення змін та доповнень до кредитного договору зазначено, що банк надає кредитну лінію в іноземній валюті - 6 247 551,00 доларів США, зі строком до 10 квітня 2013 року та зі ставкою за користування кредитом в розмірі 13,5% річних. 15 червня 2012 року Дніпровським районним судом міста Києва ухвалено рішення у справі №2604/5399/2012 за позовом ПАТ КБ «Правекс - Банк» до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 44 353 345,29 грн та судовий збір. 20 квітня 2017 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва в даній справі ПАТ КБ «Правекс - Банк» змінено на його правонаступника ТОВ «ФК «Авістар». 25 лютого 2020 року Дніпровським районним судом міста Києва винесено ухвалу, якою замінено стягувача з ТОВ «ФК «Авістар» на його правонаступника ТОВ «ФК «Гефест» у справі №2604/5399/12. Представник позивача зазначає, що рішення суду не виконано. Посилаючись на положення ст. 625 ЦК України представником позивача нараховано 3% річних за порушення зобов`язання з повернення кредиту, яке зафіксовано в рішенні суду, за період

з 12 квітня 2020 року по 13 квітня 2021 року у розмірі 1 330 600,35 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 24 квітня 2023 року відкрито провадження в даній цивільній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання. (а.с.12-13)

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 17 липня 2023 року закрито підготовче провадження в даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті. (а.с.28)

Представник позивача ТОВ «ФК «Гефест» - адвокат Остащенко О.М. в судове засідання не з`явилась, направила на електронну адресу суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 був повідомлений про день, час та місце розгляду справи належним чином, заяв чи клопотань до суду не подав.

Як визначено ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі в судовому засіданні сторін та, за згодою позивача, ухвалити заочне рішення.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом установлено, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 15 червня 2012 року у справі № 2604/5399/2012 задоволено позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс - Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс - Банк» 44 353 345,29 грн заборгованості за кредитним договором, суму сплаченого судового збору в розмірі 3 219 грн., всього стягнувши 44 356 564 грн. 29 коп. (а.с.5).

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 20 квітня 2017 року у справі

№ 2604/5399/2012 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІСТАР», за участю заінтересованих осіб: Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК», ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІСТАР» у справі № 2604/5399/12 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Цією ухвалою суду встановлено наступне:

«06 липня 2012 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бєлозьоровим Олександром Олексійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2, на підставі виконавчого листа № 2604/5399/12 виданого 27 червня 2012 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК» заборгованості за кредитним договором у розмірі 44 353 345,29 грн. та суми сплаченого судового збору у розмірі 3 219,00 грн.

27 грудня 2016 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІСТАР» укладено Договір про відступлення права вимоги за кредитними договорами, відповідно до п.п. 1.1 та 1.2, якого новий кредитор набув право вимоги за кредитними договорами, зокрема за договором про відкриття кредитної лінії № 665-005/08Ф від 10 квітня 2008 року укладеного між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК» та ОСОБА_1 .

Таким чином право вимоги за договором про відкриття кредитної лінії № 665-005/08Ф від 10 квітня 2008 року укладеного між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК» та ОСОБА_1 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІСТАР».»

Крім того, ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 25 лютого 2020 року у справі № 2604/5399/2012 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест», за участю заінтересованих осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІСТАР», ОСОБА_1 про заміну стягувача, замінено стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІСТАР» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» (ЄДРПОУ 42350033, місце знаходження: 01042, м. Київ, Брановицького Ігоря, 3) у справі справі № 2604/5399/12 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. (а.с.6)

Цією ухвалою суду встановлено наступне:

«06 липня 2012 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бєлозьоровим Олександром Олексійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2, на підставі виконавчого листа № 2604/5399/12 виданого 27 червня 2012 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК» заборгованості за кредитним договором у розмірі 44 353 345,29 грн. та суми сплаченого судового збору у розмірі 3 219,00 грн.

27 грудня 2016 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІСТАР» укладено Договір про відступлення права вимоги за кредитними договорами, відповідно до п.п. 1.1 та 1.2, якого новий кредитор набув право вимоги за кредитними договорами, зокрема за договором про відкриття кредитної лінії № 665-005/08Ф від 10 квітня 2008 року укладеного між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК» та ОСОБА_1 .

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20 квітня 2017 року замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІСТАР» у справі № 2604/5399/12 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

19 грудня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІСТАР» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» укладено Договір про відступлення права вимоги № 20191219, відповідно до якого новий кредитор набув право вимоги за кредитними договорами, зокрема за договором про відкриття кредитної лінії № 665-005/08Ф від 10 квітня 2008 року укладеного між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК» та ОСОБА_1 .

Таким чином, відбулася заміна кредитора у зобов`язанні, зокрема Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» є новим кредитором у фінансових правовідносинах з боржником ОСОБА_1 , а також новим стягувачем у даній справі.»

Відповідно частини 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно положень ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, положення зазначеної норми права передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Зазначений висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18), від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18).

При цьому, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15, що правовідносини, які виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження», і до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України).

Вищевикладена позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 28.06.2023 по справі № 760/15867/16-ц.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За вимогами позову, посилаючись на невиконання вищевказаного рішення суду, позивач просить стягнути з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних за порушення зобов`язання з повернення кредиту, яке зафіксовано в рішенні суду, за період з 12 квітня 2020 року по 13 квітня 2021 року у розмірі 1 330 600,35 грн.

Згідно положень ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За нормою ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положенням статті 611 ЦК України, визначено правові наслідки порушення зобов`язання. Так, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

З матеріалів справи убачається, що на суму заборгованості, стягнуту за рішенням суду - 44 353 345,29 грн позивачем нараховано 3 % річних за період з 12 квітня 2020 року по 13 квітня 2021 року в сумі 1 330 600,35 грн.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування доводів позовної заяви щодо невиконання рішення Дніпровського районного суду міста від 15 червня 2012 року у справі № 2604/5399/2012.

Виходячи з періоду, визначеного в позовній заяві (з 12 квітня 2020 року по 13 квітня 2021 року) 3 % річних від стягнутої за рішенням суду суми заборгованості - 44 353 345,29 грн, становить 1 330 600,36 грн (44 353 345,29 грн х 3% х368 : 365).

Таким чином, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума в розмірі 1 330 600,35 грн - 3 % річних від стягнутої за рішенням суду суми заборгованості.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно положень ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, суд приходить до висновку про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних на підставі ст.625 ЦК України.

В порядку ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 19 959,01 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625 ЦК України, статтями 2, 10, 12, 13, 76-82, 89, 141, 209, 247, 258, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» (ЄДРПОУ: 42350033, місцезнаходження: м.Київ, вул.Брановицького Ігоря, буд.3) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 соціальний заклад; зазначене в позовній заяві місце проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення 3% річних на підставі ст.625 ЦК України - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» суму в розмірі 1 330 600,35 грн - 3% річних за невиконання грошового зобов`язання за рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 15 червня 2012 року у справі №2604/5399/2012 та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 19 959,01 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: