Постанова

від 08.11.2022 по справі 808/582/17

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 листопада 2022 року м. Дніпросправа № 808/582/17(ВО/280/17/20)

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Чабаненко С.В.,

суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційні скарги Державної судової адміністрації України, Апеляційного суду Запорізької області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року у справі №808/582/17(ВО/280/17/20) за позовом ОСОБА_1 до Апеляційний суд Запорізької області, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2017 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

ОСОБА_1 14 травня 2020 року звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із заявою про перегляд рішення суду за виключними обставинами. Заява обґрунтована тим, що рішенням Конституційного Суду України від 15.04.2020 р. у справі №3-311/2018(4182/18, 4632/19, 5755/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VІІ. Заявник просить cкасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.08.2016 р. в справі №808/2400/16; визнати протиправними дії ТУ ДСА щодо відмови судді у відставці ОСОБА_1 у виплаті вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою роботи суддею Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області на підставі ч. 1 ст. 136 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» №2453-VI від 07.07.2010, який діяв на момент виникнення у нього права на відставку та на момент реалізації цього права; зобов`язати ТУ ДСА виплатити йому вихідну допомогу у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою роботи суддею Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області на підставі ч. 1 ст. 136 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» №2453-VI від 07.07.2010, який діяв на момент виникнення у нього права на відставку та момент реалізації цього права.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.06.2020 року задоволено частково заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за виключними обставинами. Скасовано постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року у справі №808/582/17, прийнято нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до Апеляційного суду Запорізької області, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії; зобов`язано Апеляційний суд Запорізької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 неоподатковану вихідну допомогу в розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою; в іншій частині позову відмовлено.

В апеляційних скагах Державна судова адміністрація України та Апеляційний суд запорізької області просять скасувати рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційні скарги обґрунтовані ти, що рішенням Конституційного Суду України від 15.04.2020 р. у справі №3-311/2018(4182/18, 4632/19, 5755/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VІІ, тобто положення закону втратили чинність з 15.04.2020 р. При цьому право на отримання вихідної допомоги суддя набуває саме на час реалізації ним права на відставку. Оскільки на час реалізації права позивача на відставку були чинними положення Закону № 1166-VІІ, відмова у нарахуванні та виплаті позивачу вихідної допомоги ґрунтувалась саме на вимогах діючого на той час законодавства.

Також апелянти зазначають, що оскільки рішення Запорізького окружного адміністративного суду, яке переглянуте за виключними обставинами, не передбачало виконання будь-яких дій, тобто не повинно було виконуватися, таке рішення не може бути переглянуто за виключними обставинами.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст.311 КАС України.

Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд доходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, що ч. 1 ст. 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VІ до виключення ст. 136 на підставі пп. 1 п. 28 розділу ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 №1166-VII мала таку редакцію: « 1. Судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою. 2. У разі якщо суддя, відставка якого була припинена у зв`язку з повторним обранням на посаду, знову подасть заяву про відставку, виплата вихідної допомоги не здійснюється».

Конституційний Суд України у рішенні від 15.04.2020 по справі №3-311/2018(4182/18, 4632/19, 5755/19) вирішив: « 1.Визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України „Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року №1166-VII. 2.Положення підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року №1166-VII, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. …».

Враховуючи, що в судових рішеннях по даній справі №808/582/17 судами застосовано положення пп. 1 п. 28 розділу ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 №1166-VII, яке Конституційним Судом України у рішенні від 15.04.2020 по справі №3-311/2018(4182/18, 4632/19, 5755/19) визнано неконституційним, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заяви позивача про перегляд рішення суду за виключними обставинами, тому скасував постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 223.05.2017 та прийняв нове рішення про часткове задоволення позову.

Суд визнає висновок суду першої інстанції про задоволення заяви про перегляд рішення у зв`язку з виключними обставинами необґрунтованим, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з грудня 1993 року працювала на посаді судді до 1Апеляційного суду Запорізької області.

Постановою Верховної Ради України від 08.09.2016 року № 1515-VIII «Про звільнення суддів» позивача звільнено з посади судді у зв`язку з відставкою.

Наказом голови Апеляційного суду запорізької обалсті від 15.09.2016 року позивача відраховано зі складу суддів з 15.09.2016 року.

23.01.2017 року ОСОБА_1 звернулась до ДСА України та Апеляційного суду Запорізької області із заявою, в якій просила нарахувати та виплатити їй вихідну допомогу в розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

Листами від 03.02.2017 року Апеляційного суду Запорізької області та ДСА України повідомлено позивачку про те, що станом на дату звільнення з посади у зв`язку із поданням заяви про відставку норма щодо виплати суддям, звільненим у відставку, із Законом України «Про судоустрій і статус суддів» виключена, у зв`язку з чим у нарахуванні та виплаті вихідної допомоги у зв`язку із звільненням у відставку відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що на момент винесення постанови Верховної Ради України №788-VІІІ про звільнення позивача із посади судді норми статті 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які гарантували виплату суддям вихідної допомоги у разі виходу у відставку, були виключені, тому відсутні підстави для виплати позивачу такої допомоги.

Спірним під час апеляційного перегляду справи є як питання наявності підстав для перегляду у зв`язку з виключними обставинами судового рішення, так й власне право позивача на отримання вихідної допомоги.

Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами встановлені статтею 361 КАС України, відповідно до частини першої якої судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

За приписами пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Відповідно до частини першої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 131 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Згідно з частиною першою статті 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції до 01 квітня 2014 року, судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога у розмірі десяти місячних заробітних плат за останньою посадою.

У зв`язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 № 1166-VІІ стаття 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» була виключена з 01 квітня 2014 року.

Таким чином, на момент виходу ОСОБА_1 у відставку законодавством не передбачено право на отримання вихідної допомоги при виході судді у відставку.

Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 15.04.2020 р. № 2-р(ІІ)/2020 (справа № 3-311/2018(4182/18, 4632/19, 5755/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VII.

Конституційним Судом України вказано, що положення підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VII, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Суд доходить до висновку, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність положення підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VII, застосованого судами при вирішенні цієї справи, могла бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з виключними обставинами, якщо б судове рішення, яке просить переглянути позивач, підлягало б виконанню та не було б виконане на час ухвалення Конституційним Судом України Рішення щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 15.04.2020 р. № 2-р(ІІ)/2020 (справа № 3-311/2018(4182/18, 4632/19, 5755/19).

В спірному випадку постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.05.2017 р., яку просить переглянути ОСОБА_1 у зв`язку з виключними обставинами, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 , відповідно, це судове рішення не підлягало виконанню.

Відтак, зважаючи на приписи пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС, за якими підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане, враховуючи, що судове рішення, яке просить переглянути заявник не підлягало виконанню, суд доходить до висновку про відсутність підстав, визначених пунктом 1 частини п`ятої статті 361 КАС України, для перегляду у зв`язку з виключними обставинами постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 22.08.2016 р.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду в постанові від 19.02.2021 р. в справі № 808/1628/18.

Частиною другою статті 152 Конституції України встановлено, що Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічні приписи містяться у статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України».

Конституційним Судом України в рішенні від 15.04.2020 р. № 2-р(ІІ)/2020 вказано про втрату чинності положеннями закону - з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто саме з 15 квітня 2020 р.

Відтак, саме з 15 квітня 2020 р. втратили чинність положення підпункту 1 пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VII, якими норми статті 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які гарантували виплату суддям вихідної допомоги у разі виходу у відставку, були виключені.

Аналіз вищевикладених норм права та обставини справи дозволяє дійти висновку, що ДСА та Апеляційний суд Запорізької області, відмовляючи ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті вихідної допомоги, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України, чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

На час ухвалення Запорізьким окружним адміністративним судом постанови, яку просить переглянути у зв`язку з виключними обставинами ОСОБА_1 положення Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» були чинними та підлягали застосуванню.

Наявність Рішення Конституційного Суду України № 2-р(ІІ)2020 від 15 квітня 2020 року по справі № 3-311/2018(4182/18, 4632/19, 5755/19) не змінює правового регулювання спірних правовідносин в період судового розгляду справи та не впливає на спірні правовідносини, оскільки Рішення Конституційного Суду України не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності.

Зазначений висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 30.04.2020 у справі № 826/15692/16.

Таким чином, суд визнає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення заяви про перегляд рішення у зв`язку з виключними обставинами.

Доводи позивача щодо наявності підстав для перегляду судового рішення у зв`язку з виключними обставинами спростовані приведеними вище висновками суду.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 311, 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Державної судової адміністрації України в Запорізькій області та Апеляційного суду Запорізької області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року у справі № 808/582/17- задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 червня 2020 року у справі № 808/582/17 - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд у зв`язку з виключними обставинами постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року у справі № 808/582/17 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Державна казначейська служба України, про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддяС.В. Чабаненко

суддяС.Ю. Чумак

суддяІ.В. Юрко