Ухвала

від 05.09.2023 по справі 521/21039/23

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/21039/23

Провадження № 2-з/521/185/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2023 року м. Одеса

Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Бобуйок І.А., розглянувши заяву Одеської міської ради про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Палубна-10» про скасування реєстрації права власності та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення об`єктів самочинного будівництва,-

В С Т А Н О В И В:

До Малиновського районного суду м. Одеси надійшло клопотання Одеської міської ради про забезпечення позову, в якій заявник просить суд:

Вжити заходи забезпечення позову у справі за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Палубна-10» про скасування реєстрації права власності та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення об`єктів самочинного будівництва, шляхом:

-Накладення арешту на об`єкт нерухомого майна житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1097889551101).

-Накладення арешту на об`єкт нерухомого майна нежитлове приміщення гараж, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1097811151101).

В обґрунтування поданого клопотання, позивач зазначив наступне:

Підставою для звернення Одеської міської ради до суду за захистом своїх прав та інтересів стало самовільне зайняття земельної ділянки комунальної власності за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 у зв`язку з самочинним будівництвом житлового будинку, загальною площею 46,9 кв.м.,, житловою площею, 28 кв.м., та нежитлового приміщення-гаражу, загальною площею 13,9 кв.м.

Так, керуючись Порядком взаємодії виконавчих органів, комунальних підприємств, установ, закладів та організацій Одеської міської ради з питань, пов`язаних із виявленням самочинного будівництва у місті Одесі та вжиттям заходів реагування, затвердженим рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.03.2018 № 135, посадовими особами Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради 01.05.2023 р. із залученням представника відділу контролю та моніторингу за станом територій району Малиновської райдержадміністрації Одеської міської ради, проведено комісійне обстеження об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , про що складено акт обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території міста Одеси.

Актом зафіксовано,що завказаною адресоюна територіїподвір`я,на земельнійділянці,що належитьтериторіальній громадіміста Одеси,фактично збудованожитловий будинокза адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею46,9кв.м.,житловою площею,28кв.м.(реєстраційнийномер об`єктанерухомого майна:1097889551101),нежитлове приміщення гараж,за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 13,9 кв.м.

Аналізом технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_2 , складеного на момент набуття відповідачами квартири у власність (технічний паспорт від 2005 №585пр-188-2276 КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості»), у взаємозв`язку з технічним паспортом на цей же об`єкт нерухомості від 11.11.2006 р., складений ФОП « ОСОБА_5 », що став підставою для реєстрацію права власності зі збільшеною загальною площею квартири, вбачається, що власниками квартири здійснено будівництво допоміжних приміщень (у технічному паспорті від 11.11.2016 р.) за адресою: АДРЕСА_1 .

Наведені документи та результати обстеження об`єкту будівництва посадовими особами Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, зафіксованих в акті від 01.05.2023, свідчать про фактичне здійснення відповідачами нового будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 46,9 кв.м., житловою площею, 28 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1097889551101), нежитлове приміщення гараж, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 13,9 кв.м. Отже, зазначене нове будівництво допоміжних споруд, є захопленням відповідачами земельної ділянки яка знаходиться у комунальній власності, отже вимагає додержання вимог частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в частині оформлення документів, що надають право на виконання будівельних робіт, та вимог ст.39 цього ж Закону щодо прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту.

Відповідно до листа Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 16.05.2023 №01-8/108-вх, з даних Реєстру будівельної діяльності вбачається відсутність відомостей щодо реєстрації документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт та/або засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за адресою: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 46,9 кв.м., житловою площею, 28 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1097889551101), нежитлове приміщення гараж, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 13,9 кв.м.

Відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно засвідчують відсутність документа, що підтверджує прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію: графа «підстава державної реєстрації» інформаційної довідки №342915666 від 15.08.2023 не містить вказівки на цей документ.

Отже, будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 46,9 кв.м., житловою площею, 28 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1097889551101), нежитлове приміщення гараж, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 13,9 кв.м, здійснено за відсутності документа що підтверджує прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію.

Відповідно до акту обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території міста Одеси від 01.05.2023, будівництво допоміжних приміщень до квартири здійснено на земельній ділянці, що належить територіальній громаді міста Одеси. Аналогічні дані містить лист Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 16.05.2023 №01-8/108-вх.

З листа Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради від 04.05.2023 р. №0119/518 вбачається, що рішення про передачу у власність, надання в користування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , Одеською міською радою не приймалось, документи на право власності, користування земельною ділянкою не оформлювалось.

Таким чином, забудовниками ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 усупереч вимогам законодавства, здійснено будівництво споруд шляхом зайняття земельної ділянки територіальної громади міста Одеси, не маючи жодного речового права на земельну ділянку.

Наведені підстави: здійснення будівництва без документів, що надають право виконувати будівельні роботи та без документа, що підтверджує прийняття закінченого будівництвом об`єкту до експлуатації, а також будівництво на земельній ділянці за відсутності будь-якого речового права на неї - свідчать про наявність у діях забудовників ознак самовільного будівництва на самовільно зайнятій земельній ділянці.

Суд, розглянувши надану заяву про забезпечення позову, дослідивши надані матеріали справи в обґрунтування зазначеної заяви, приходить до висновку про таке.

Статтею 149 ЦПК України передбачено підстави для забезпечення позову.

Так, згідно частини першої зазначеної статті, суд, за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу, заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями ч. 1ст.153ЦПК України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

У відповідності дост. 152 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи.

Згідно до п. 1, 10 ч. 1ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

По своїй суті, забезпечення позову, -це сукупність процесуальних заходів, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог та застосовуються з метою недопущення вчинення відповідачем дій, направлених на фактичну неможливість виконання судового рішення.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

За приписами п. 3-4, 6-7 ч. 1ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову повинна містити:предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму ВСУ Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2006 № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Однією з умов застосування заходів забезпечення позову в судовій практиці є те, що відповідний спосіб забезпечення позову повинен стосуватися предмета спору та не може вирішувати спір по суті. Крім того, не є допустимим при вжитті заходів забезпечення позову порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів заявника й інших осіб, до яких належать особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не беруть участі у справі, але перебувають з останніми у певних правовідносинах.

У пункті 6постанови Пленуму Верховного Суду України №9,від22.12.2006року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»зазначено, що забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

З урахуваннямвстановлених обставинсправи,а такожз оглядуна вищенаведеніположення чинногозаконодавства України,суд вважаєвимоги позивачапро забезпеченняпозову шляхомнакладення арештуна об`єктнерухомого майна житловийбудинок заадресою: АДРЕСА_1 (реєстраційнийномер об`єктанерухомого майна:1097889551101),накладення арештуна об`єктнерухомого майна нежитловеприміщення гараж,за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційнийномер об`єктанерухомого майна:1097811151101) адекватним та ефективним видом забезпечення позову, який є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Оскільки вжиті заході забезпечення позову не мають на меті та не призводять до заборони володіння та користування відповідачами, а мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, то вжиті заходи забезпечення позову не призведуть до порушення їхніх прав та не порушують баланс прав та інтересів сторін.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно положень ч.3 ст. 154 ЦПК України, суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:

1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або

2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Судом не встановлено обов`язкових підстав для застосування заходів зустрічного забезпечення позову. Питання застосування таких заходів з інших підстав може бути розглянуто судом за вмотивованим клопотанням відповідача.

У відповідності до ч. 7 ст. 153 ЦПК України, про забезпечення позову, або про відмову у забезпеченні позову, суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 150-154, 258-261 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Одеської міської ради про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Палубна-10» про скасування реєстрації права власності та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення об`єктів самочинного будівництва задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову, а саме:

-Накласти арешт на об`єкт нерухомого майна житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1097889551101).

-Накласти арешт на об`єкт нерухомого майна нежитлове приміщення гараж, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1097811151101).

Копію ухвали направити для виконання до сторонам по справі, а також до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради для виконання.

Копію ухвали направити для відома учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

СУДДЯ: І.А. Бобуйок