Номер провадження: 22-ц/813/7988/23
Справа № 521/21039/23
Головуючий у першій інстанції Бобуйок І.А.
Доповідач Комлева О. С.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.12.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді Комлевої О.С.,
суддів: Вадовської Л.М., Сєвєрової Є.С.,
з участю секретаря Виходець А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Домбровської Марії Андріївни, представника ОСОБА_1 на ухвалуМалиновського районного суду м.Одеси від05вересня 2023року прозабезпечення позову, постановленого під головуванням судді Бобуйок І.А., у цивільній справі за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Палубна-10» про скасування реєстрації права власності та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення об`єктів самочинного будівництва, -
в с т а н о в и в:
У вересні 2023 року Одеська міськарада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Палубна-10» про скасування реєстрації права власності та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення об`єктів самочинного будівництва.
Під час розгляду справи, Одеська міськарада звернулася до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просила:
- накласти арешт на об`єкт нерухомого майнажитловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1097889551101).;
- накласти арешт на об`єкт нерухомого майнанежитлове приміщеннягараж, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1097811151101).
В обґрунтування поданого клопотання, позивач зазначив, що відповідачі самовільно зайняли земельну ділянку комунальної власності за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 та самочинно збудували на неї житловий будинок, загальною площею 46,9 кв.м., житловою площею, 28 кв.м., та нежитлове приміщення-гараж, загальною площею 13,9 кв.м. без дозвільних документів.
Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від05вересня 2023року заява Одеської міської ради задоволена.
Вжити заходи забезпечення позову, а саме:
- накладено арешт на об`єкт нерухомого майна житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1097889551101);
- накладено арешт на об`єкт нерухомого майна нежитлове приміщення гараж, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1097811151101).
Не погодившись з ухвалою суду, адвокат Домбровська М.А., представник ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, заяву про забезпечення позову залишити без задоволення, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
У обґрунтуванні своєї апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом не досліджені правові підстави для вжиття заходів забезпечення позову, не з`ясовано чому саме невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
У своєму відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_5 , представник Одеської міської ради просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу без змін, оскільки ухвала суду є законною та обґрунтованою, вжиті заходи забезпечення позову є співмірними, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та не містять підстав для її скасування.
В судове засідання, призначене на 05 грудня 2023 року представник Одеської міської ради, Сельвестров В.Г., Сельвестрова О.П., Сельвестров М.Г., представник ОСББ «Палубна-10» не з`явилися, були сповіщені належним чином (а.с. 144, 148-152).
Заяв, або клопотань про відкладення розгляду справи від учасників справи до суду не надходило.
Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників.
Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, явка яких не визнавалась апеляційним судом обов`язковою.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , його представника адвоката Домбровську М.А., перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно дост.375 ЦПК України,суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи заявуОдеської міськоїради про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості заявлених заходів забезпечення позову зі співмірними заявленими позовними вимогами.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
З матеріалівсправи вбачається,що увересні 2023року Одеськаміська рада звернулася досуду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа ОСББ «Палубна-10» про скасування реєстрації права власності та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення об`єктів самочинного будівництва, в якому просила:
- скасувати рішення державного реєстратора Кравця О.В. від 28.11.2016 року за індексним номером: 32590497, що є підставою для проведення державної реєстрації припинення права власності за ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в рівних частках (по 1/4) на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та закриття розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо цього об`єкта;
- скасувати рішення державного реєстратора Кравця О.В. від 28.11.2016 року за індексним номером: 32589175, що є підставою для проведення державної реєстрації припинення права власності за ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в рівних частках (по 1/4) на нежитлове приміщення-гаражу за адресою: АДРЕСА_1 та закриття розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо цього об`єкта;
- зобов`язати ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 шляхом знесення житлового будинку, загальною площею 46,9 кв.м., житловою площею 28 кв.м., позначеного під літ. «А», мостіння 1 у технічному паспорті, виготовленому 11.11.2016 року ФОП « ОСОБА_6 », та нежитлового приміщення-гаражу, загальною площею 13,9 кв.м.
Під час розгляду справи, Одеська міськарада звернулася досуду ззаявою прозабезпечення позову, в якій просила:
- накласти арешт на об`єкт нерухомого майнажитловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1097889551101).;
- накласти арешт на об`єкт нерухомого майнанежитлове приміщеннягараж, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1097811151101).
В обґрунтування поданого клопотання, позивач зазначив, що підставою для звернення Одеської міської ради до суду за захистом своїх прав та інтересів стало самовільне зайняття земельної ділянки комунальної власності за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 у зв`язку з самочинним будівництвом житлового будинку, загальною площею 46,9 кв.м., житловою площею, 28 кв.м., та нежитлового приміщення-гаражу, загальною площею 13,9 кв.м.
01 травня 2023 року посадовими особами Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради із залученням представника відділу контролю та моніторингу за станом територій району Малиновської райдержадміністрації Одеської міської ради, проведено комісійне обстеження об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , про що складено акт обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території міста Одеси.
Зазначеним актом зафіксовано, що за вказаною адресою на території подвір`я, на земельній ділянці, що належить територіальній громаді міста Одеси, фактично збудовано житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ,загальною площею 46,9 кв.м., житловою площею 28 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1097889551101), нежитлове приміщеннягараж, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 13,9 кв.м.
Заявник вважає, що забудовниками ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 усупереч вимогам законодавства, здійснено будівництво споруд шляхом зайняття земельної ділянки територіальної громади міста Одеси, не маючи жодного речового права на земельну ділянку.
Наведені підстави здійснення будівництва без документів, що надають право виконувати будівельні роботи та без документа, що підтверджує прийняття закінченого будівництвом об`єкту до експлуатації, а також будівництво на земельній ділянці за відсутності будь-якого речового права на неї - свідчать про наявність у діях забудовників ознак самовільного будівництва на самовільно зайнятій земельній ділянці.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою, другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Суд, обираючи вид забезпечення позову, у кожному випадку повинен обирати такий спосіб, який у найбільший мірі спрямований на забезпечення предмету спору.
Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом у залежності до конкретного випадку.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може забезпечуватися, зокрема, шляхом заборони вчиняти певні дії.
Частиною третьою статті 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Процесуальний закон передбачає право особи у разі існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову подати до суду заяву про забезпечення позову, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову Одеська міська рада зазначила, що невжиття заходів забезпечення позову може мати наслідком подальшого відчуження спірних об`єктів нерухомості третім особам, що призведе до порушення прав Одеської міської ради щодо права власності на земельну ділянку та ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, якщо воно буде прийнято на користь Одеської міської ради.
На підставі вищевикладеного, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; з урахуванням встановленого спору між сторонами по справі, суд дійшов обґрунтованого висновку, що вимоги стосовно забезпечення позову є обґрунтованими, законними та співмірними із заявленими позовними вимогами, а невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його постановлення на користь позивача.
З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.
Судове рішення відповідає вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки судові процедури повинні бути справедливими і розумними як до відповідача, так і до позивача.
Доводи апеляційноїскарги адвокатаДомбровської М.А.,представника ОСОБА_1 про те, що судом не досліджені правові підстави для вжиття заходів забезпечення позову, не з`ясовано чому саме невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду,колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вимоги забезпечення позову є співмірними з заявленими позовними вимогами та відповідають вимогам цивільно-процесуального законодавства, а суд, оцінивши доказиу їхсукупності, зважаючи на обставини,які передували зверненню позивача до суду за захистом своїх правта доведеністьдійсного виникнення спору міжсторонами,на законних підставах задовольнив заяву, чим забезпечив позов Одеської міської ради, враховуючи можливі негативні наслідки для ефективного захисту прав Одеської міської ради, за захистом яких вона звернулася до суду.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
До того ж заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер та діють лише до ухвалення остаточного рішення в справі.
У відповідності з положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32).
Пункт 1ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Таким чином, ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для її скасування відсутні.
На підставі ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу адвоката Домбровської Марії Андріївни, представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Малиновського районного суду м.Одеси від05вересня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 19 грудня 2023 року.
Головуючий
Судді
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.12.2023 |
Оприлюднено | 20.12.2023 |
Номер документу | 115733374 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: спори про припинення права власності на земельну ділянку |
Цивільне
Одеський апеляційний суд
Комлева О. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні