Рішення

від 06.09.2010 по справі 56/97

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  56/97

06.09.10

Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом     

Товариства з обмеженою відповідальністю "Комюкрейнторг"

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Іда -Груп"

про

стягнення  9589,48 грн.

Представники сторін:                     

від позивача  

Олексеєнко Н.В. –представник за довіреністю від 01.06.2010 №б/н;

від відповідача

не з‘явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Комюкрейнторг" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Іда -Груп" заборгованості за договором поставки від 11.03.2009                   № 3494П на загальну суму 9589,48 грн., у тому числі  основного боргу у розмірі 8997,26 грн., 3% річних у розмірі 169,35 грн., інфляційні нарахування у розмірі 422,87 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов’язання за Договором поставки, оскільки не своєчасно та не в повному обсязі здійснив розрахунок за поставлені позивачем товари. Станом на момент звернення до суду з позовом відповідач має заборгованість по Договору на загальну суму 8997,26 грн., яку позивач просить стягнути з урахуванням пені.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.03.2010.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала суду про порушення провадження у справі, що надсилалась за адресою вказаною у довідці була повернута поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України  від 02.06.2006       № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

11.03.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комюкрейнторг", як постачальником (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Іда-Груп", як покупцем (відповідач) укладено договір №3494П за умовами якого постачальник зобов‘язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах Договору.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар згідно видаткових накладних від 08.10.2009 №39457 на загальну сум у1308,07 грн., від 09.10.2009 №39568 на загальну суму 1139,44 грн., від 15.10.2009 № 39957 на загальну суму 1228,15 грн., від 16.10.2009 № 39951 на загальну суму 2909,23 грн., від 13.11.2009 № 41913 на загальну суму 2412,37 грн. Всього на загальну суму 8997,26 грн.

Відповідно до п. 2.2 Договору покупець зобов‘язаний здійснити плату товару протягом 7 календарних днів з моменту отримання товару.

Відповідач вартість поставленого товару у строки передбачені договором не оплатив.

Відповідачем жодних доказів в підтвердження здійснення ним оплати вартості отриманого товару згідно накладних, на підставі яких заявлено позов, не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується розмір заборгованості, якій позивачем заявлений у позові у розмірі 8997,26 грн., що також підтверджується актом звірки  від 05.06.2010 №10 підписаним позивачем та відповідачем та скріпленим печеткою.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний    передати   покупцеві   товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром  передати  покупцеві його  приналежності  та  документи (технічний паспорт,  сертифікат якості тощо),  що стосуються товару та підлягають переданню  разом із   товаром   відповідно   до   договору   або  актів  цивільного законодавства.

В ст. 692 Цивільного кодексу України зазначено, покупець  зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або  прийняття  товаророзпорядчих  документів   на   нього,   якщо договором  або  актами  цивільного  законодавства  не встановлений інший строк оплати товару. Покупець  зобов'язаний  сплатити  продавцеві  повну   ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення  оплати  товару  продавець  має  право вимагати  оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу  України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів оплати вартості товару на загальну суму 8997,26 грн. не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин та з урахуванням строку оплати передбаченого п. 2.2 Договору позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 8997,26 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування у розмірі 422,87 грн. та 3% річних у розмірі 169,35 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.   

Перевіривши розрахунок 3% річних позивача, суд визнає його вірним, а тому позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 169,35 грн. підлягають задоволенню.

Перевіривши розрахунок інфляційних нарахувань позивача, суд визнає його невірним у зв‘язку з арифметичною помилкою.

За розрахунком суду розмір інфляційних нарахувань складає 315,40 грн. (8997,26*1,035-8997,26).

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:  

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути  з Товариства з обмеженою відповідальністю "Іда-Груп" (01054, м. Київ, бул. О.Гончара, 55-А, код ЄДРПОУ 36175088 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комюкрейнторг"  (03118, м. Київ, вул. Козацька, 118,   код ЄДРПОУ 33691127) основну суму заборгованості у розмірі 8997 (вісім тисяч дев‘ятсот дев‘яносто сім) грн. 48 коп., 3% річних у розмірі 169 (сто шістдесят дев‘ять) грн. 35 коп., інфляційні нарахування у розмірі 314 (триста чотирнадцять) грн. 50 коп.,  витрати по сплаті державного мита у розмірі 100 (сто) грн. 85 коп. та 233 (двісті тридцять три) грн. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його  підписання та може бути оскаржене в порядку та  у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя

                              В.В. Джарти

Дата підписання 13/09/10