Рішення

від 05.08.2011 по справі 56/97

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  56/97

05.08.11

Господарський суд міста Києва, у складі головуючої судді Джарти В.В., суддів Бойко Р.В., Ягічева Н.І. при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Арда - Трейдинг»

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт - Україна»

про

стягнення 23 364,05 грн.

Представники сторін:

від позивача

  ОСОБА_1 дов. №9 від 27.12.10р.

від відповідача

  Не з»явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні Товариства з обмеженою відповідальністю «Арда - Трейдинг»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт - Україна»заборгованості на загальну суму 23364,05грн., у т.ч. основного боргу у розмірі 21802,47 грн., інфляційні втрати у розмірі 1185,50 грн., 3% річних у розмірі 179,20 грн., пеню у розмірі 925,88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконані зобов’язання щодо оплати поставлених позивачем товарів. У зв’язку з наявною заборгованістю відповідача з посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути вказану суму боргу в судовому порядку.

Відповідач проти позову заперечує та просить суд припинити провадження у справі у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Згідно з розпорядженням голови Господарського суду м. Києва від 08.06.2011року, справа № 56/97 була призначено до колегіального розгляду, у складі: головуюча суддя Джарти В.В., судді Бойко Р.В. та Ягічева Н.І.

У процесі розгляду справи представником позивача надано суду заяву про збільшення розміру позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 48 395,61 грн. - основної заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 521,08 грн. - 3 % річних, 2 623,28 грн. - пені, а всього 51 539,97 грн.

Суд розглядає вимоги позивача з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

26.08.2010 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Арда - Трейдинг»(надалі - постачальник, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Ділайт - Україна»(надалі - покупець, відповідач) укладено договір поставки № К-151 (794-КИС) (надалі - договір), відповідно до п. 2.1. якого постачальник зобов’язується передавати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати на умовах і у порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невідємною частиною цього договору.

Пунктом 2.3. договору право власності на товар, а також ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару переходять від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі товару, що засвідчується підписанням уповноваженими представниками сторін накладної.

Покупець зобов’язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару не пізніше 55 (п’ятдесяти п’яти) днів з дати її поставки (п. 4.2. договору).

На виконання умов договору позивачем поставлено на користь відповідача товар на загальну суму 83 749,17 грн. відповідно до наступних видаткових накладних, наявних в матеріалах справи:

№ 151301010 від 30.10.2010 р. на загальну суму 11 136,18 грн.

№ 143251010 від 25.10.2010 р. на загальну суму 1 297,20 грн.

№ 148221010 від 22.10.2010 р. на загальну суму 4 427,04 грн.

№ 120121010 від 12.10.2010 р. на загальну суму 11 968,02 грн.

№ 481131010 від 13.10.2010 р. на загальну суму 5 525,90 грн.

№ 480131010 від 13.10.2010 р. на загальну суму 4 931,59 грн.

№ 307161010 від 16.10.2010 р. на загальну суму 4 399,35 грн.

№ 482131010 від 13.10.2010 р. на загальну суму3 054,10 грн.

№ 506161010 від 16.10.2010 р. на загальну суму 10 148,61 грн.

№ 308161010 від 16.10.2010 р. на загальну суму 6 104,66 грн.

№ 315171210 від 17.12.2010 р. на загальну суму 3 276,48 грн.

№ 342241210 від 24.12.2010 р. на загальну суму 2 678,04 грн.

№ 343241210 від 24.12.2010 р. на загальну суму 2 858,39 грн.

№ 344241210 від 24.12.2010 р. на загальну суму 3 186,05 грн.

№ 313171210 від 17.12.2010 р. на загальну суму 2 729,47 грн.

№ 314171210 від 17.12.2010 р. на загальну суму 6 028,09 грн.

Відповідачем було частково оплачено поставлений товар на загальну суму 30 000,000 грн. (платіжні доручення № 18991 від 21.12.2010 р. на загальну суму 20 000,00 грн. та № 19207 від 29.12.2010 р. на загальну суму 10 000,00 грн.).

Крім того, відповідачем було частково повернено позивачу товар на загальну суму 7 025,96 грн. (накладна на повернення товару від 09.02.2011 р., наявна в матеріалах справи).

Відповідач вартість поставленого товару у повному обсязі не оплатив, доказів оплати не надав, заборгованість не спростував.

Отже, станом на момент вирішення справи судом заборгованість відповідача перед позивачем складає 46 723,21 грн., яка підтверджується матеріалами справи.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

В ст. 692 Цивільного кодексу України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів оплати вартості товару на загальну суму 46 723,21 грн. не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення основної заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі на суму 46 723,21 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 2 623,28 грн., 3 % річних у розмірі 521,08 грн., та інфляційні втрати у розмірі 1 672,41 грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.6. договору у випадку порушення покупцем строків, визначених п. 4.2. договору, покупець оплачує постачальникові неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок пені, суд визнає його арифметично не вірним.

За розрахунком суду, за допомогою інформаційно-аналітичної системи «Ліга - Закон»програма «Калькулятор», розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача складає 2 619,58 грн.

Також позивач просить стягнути 3% річних у розмірі 521,08 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 672,41 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також  три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов’язань за Договором встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції та трьох процентів річних є обґрунтованими.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних, суд визнає його арифметично невірним.

За розрахунком суду, за допомогою інформаційно-аналітичної системи «Ліга - Закон»програма «Калькулятор», розмір 3 % річних, що підлягає стягненню з відповідача складає 507,82 грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат наданий позивачем суд визнає його арифметично не вірним.

За розрахунком суду, за допомогою інформаційно-аналітичної системи «Ліга - Закон»програма «Калькулятор», розмір інфляційних втрат складає 1 675,53 грн., який є більшим ніж заявлений позивачем до стягнення, а саме 1 672,41 грн. Проте, заяви про вихід суду за межі позовних вимог до суду не надходило, тому вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню у розмірі заявленому позивачем, а саме 1 672,41 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт - Україна»(04074, м. Київ, вул. Лугова, 12, ідентифікаційний код 35847906) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арда - Трейдинг»(юридична адреса: 52500, Дніпропетровська обл., м. Синельникове, вул. Миру, 29, кв. 28; поштова адреса: 49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, ідентифікаційний код 37029549) основну суму заборгованості у розмірі 46 723,21 (сорок шість тисяч сімсот двадцять три) грн. 21 коп., пеню у розмірі 2 619,58 (дві тисячі шістсот дев’ятнадцять) грн. 58 коп., 3 % річних у розмірі 507,82 (п’ятсот сім) грн. 82 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 672,41 (одна тисяча шістсот сімдесят дві) грн. 41 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 515,23 (п’ятсот п'ятнадцять) грн. 23 коп. та 235,92 (двісті тридцять п’ять) грн. 92 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення та може бути оскаржене в порядку та  у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий Суддя

   Суддя

                   В.В.  Джарти

                   Р.В. Бойко

                   Н.І. Ягічева

Дата складання повного рішення 05.08.2011