Ухвала

від 12.09.2023 по справі 910/20050/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"12" вересня 2023 р. Справа№ 910/20050/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Шапрана В.В.

Корсака В.А.

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2023 (повний текст складено 30.06.2023)

у справі № 910/20050/20 (суддя - Лиськов М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Китчер-Солюшн"

до 1. Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ретонга"

про визнання недійсним договору у частині та зобов`язання перерахувати 1608111035,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Китчер-Солюшн" (далі - позивач, Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ретонга" (далі - відповідач-2) про визнання недійсним п.п.А.10 кредитного договору № 4PI3474И від 09.08.2013, укладеного між відповідачами, та зобов`язання відповідача-2 перерахувати позивачу сплачену останнім відповідачу-1 заборгованість.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.06.2023 у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2023 у справі № 910/20050/20 змінити в мотивувальній частині, виключивши з мотивувальної частини висновки з питань недійсності/нікчемності/удаваності кредитних договорів № 4Р13479Д від 08.08.2013, № 4Р13473И від 09.08.2013, № 4Р13474И від 13.08.2023, № 4Р13503Д від 16.08.2013, мети та законності операцій за ними, які містяться на арк. 6-13 вказаного рішення. Також у тексті апеляційної скарги міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2023 у справі № 910/20050/20, вказане клопотання обґрунтовано тим, що повний текст оскарженого рішення було складено 30.06.2023 та отримано апелянтом засобами поштового зв`язку 12.07.2023.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали апеляційної скарги передані на розгляд суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Корсак В.А., Шапран В.В.

Дослідивши інші матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).

Як вже зазначалося, у тексті апеляційної скарги міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2023, яке обґрунтовано тим, що повний текст вказаного рішення було складено 30.06.2023 та отримано апелянтом поштою 12.07.2023, а отже останнім днем для оскарження рішення є 01.08.2023.

Відповідно до частини п`ятої статті 6 Господарського процесуального кодексу України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно частин 6, 7 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Підпунктом 17 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України передбачено, що до визначення Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС такі дії вчиняються в такому порядку: суд вручає судові рішення в паперовій формі (підпункт 17.14).

Абзацами двадцять першим - двадцять третім підпункту 17 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України визначено, що створення та забезпечення функціонування ЄСІТС здійснюються поетапно.

Окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті "Голос України" та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС. Про початок функціонування ЄСІТС у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті "Голос України" та на вебпорталі судової влади України.

Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) ЄСІТС має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 17 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).

04.09.2021 в газеті "Голос України" № 168 опубліковано оголошення Вищої ради правосуддя про створення та забезпечення функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС, яким Вища рада правосуддя повідомила, що відповідно до пункту 2 § 2 "Прикінцеві положення" розділу 4 Закону окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати після опублікування оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС, яке має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв`язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС.

З початком функціонування підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистем відеоконференцзв`язку:

- вводяться в дію підпункт 1 пункту 3, підпункт "а" підпункту 3 пункту 17, пункт 19 § 1 розділу 4 Закону; підпункт 5 пункту 7 § 1 розділу 4 Закону - в частині щодо можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, функціонування офіційних електронних адрес та процедури реєстрації, автентифікації та доступу осіб до функціонуючих підсистем (модулів) ЄСІТС (електронний кабінет);

- зазнає змін порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 17.1, 17.5, 17.6, 17.14, 17.16 підпункту 17 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України; підпунктами 15.1, 15.5, 15.6, 15.14, 15.16 підпункту 15 пункту 1 розділу VIІI "Перехідні положення" ЦПК України; підпунктами 15.1, 15.5, 15.7, 15.15, 15.17 підпункту 15 пункту 1 розділу VIІ "Перехідні положення" КАС України; підпунктом 17.7 підпункту 17 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України, підпунктом 15.7 підпункту 15 пункту 1 розділу VIІI "Перехідні положення" ЦПК України, підпунктом 15.8 підпункту 15 пункту 1 розділу VIІ "Перехідні положення" КАС України - в частині фіксування судових засідань, що проводяться в режимі відеоконференції з використанням підсистеми відеконференцзв`язку.

Зазначені вище дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС (далі - Положенням про ЄСІТС), затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.

Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Абзацом 5 пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих "Електронних кабінетів", документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено два способи належного направлення копії судового рішення - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС. Такий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 906/184/21, від 02.11.2022 у справі № 910/14088/21, від 29.11.2022 у справі № 916/1716/20, від 27.03.2023 у справі № 910/16794/19, від 30.03.2023 у справі № 910/6322/21, від 27.04.2023 у справі № 920/1142/20, від 25.05.2023 у справі № 916/3164/16 та ін.

З комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" убачається, що представником Банку - адвокатом Пелепицьким В.Д. та АТ КБ «Приватбанк» зареєстровано офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі. Рішення господарського суду міста Києва від 14.06.2023 у справі № 910/20050/20 було отримано АТ КБ «Приватбанк» 30.06.2023 о 17:54 та представником АТ КБ «Приватбанк» Пелепецьким В.Д. 30.06.2023 о 17:54 в їх електронні кабінети.

Відповідно до частини сьомої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Частинами другою та четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно з ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса в особи відсутня (ч. 3 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Таким чином, останнім днем для оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2023 у справі № 910/20050/20, враховуючи, що вказане рішення було отримано скаржником 30.06.2023 о 17:54, є 21.07.2023. Як вбачається з конверту, в якому до Північного апеляційного господарського суду від скаржник надійшла апеляційна скарга, її було подано до поштового відділення 01.08.2023, тобто із пропуском строку, встановленого законом для апеляційного оскарження рішення.

Враховуючи вищевикладене, наведені причини пропуску апелянтом строку для оскарження Акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2023 у справі № 910/20050/20 не є поважними.

Відповідно д ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, скаржником при оформленні апеляційної скарги не дотримано вимоги ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Скаржником не дотримано вказаних вимог. До апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору.

Згідно з п.п. 4 п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставка судового збору складає 1,5 відсотка від ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну немайнову вимогу.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 102, 00 грн.

У апеляційній скарзі Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» просить рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2023 у справі № 910/20050/20 змінити в мотивувальній частині, виключивши з мотивувальної частини висновки з питань недійсності/нікчемності/удаваності кредитних договорів № 4Р13479Д від 08.08.2013, № 4Р13473И від 09.08.2013, № 4Р13474И від 13.08.2023, № 4Р13503Д від 16.08.2013, мети та законності операцій за ними, які містяться на арк. 6-13 оскаржуваного рішення.

Слід зауважити, що у вирішенні питання про те, за якою ставкою має справлятися судовий збір за подання апеляційної скарги на судове рішення, яке оскаржується не у зв`язку з незгодою скаржника з його резолютивною частиною, а у зв`язку із запереченнями скаржника стосовно мотивів, з яких виходив суд у прийнятті оскаржуваного рішення, слід мати на увазі, що норми Закону, якими встановлено ставки судового збору за подання апеляційної скарги, не ставлять визначення розміру судового збору в залежність від того, з якою саме частиною судового рішення - мотивувальною чи резолютивною - не погоджується особа, що подала апеляційну чи касаційну скаргу.

Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду від 16.08.2019 у справі №910/12803/18.

Як вбачається з ЄДРСР, Господарським судом міста Києва у справі № 910/20050/20 розглядалися позовні вимоги про визнання недійсним договору у частині та зобов`язання перерахувати 1608111035,00 грн.

З огляду на викладене розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги складає 1106703,00 грн, а саме: (1608111035,00*1,5%+2102,00)*150%, де 1,5 - ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, 150 - ставка судового збору за подання апеляційної скарги скарги, 2102, 00 грн - прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 2020 рік.

Згідно частини 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу.

Таким чином, апеляційна скарга подана без додержання вимог, викладених у п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає залишенню без руху на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України з метою усунення допущених недоліків оформлення апеляційної скарги скаржнику слід у строк, визначений цією ухвалою, подати до апеляційного суду клопотання про поновлення строку для подання апеляційної скарги з обґрунтуванням підстав, що обумовили пропущення скаржником строків, а також надання відповідних доказів, а також доказів сплати судового збору у сумі 1106703,00 грн.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 258, 260, 268 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

У Х В А Л И В:

1. Визнати наведені Акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк»

підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2023 у справі № 910/20050/20 неповажними.

2. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2023 справі № 910/20050/20 залишити без руху.

3. Протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали апелянт має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку для подання апеляційної скарги з обґрунтуванням підстав, що обумовили пропущення скаржником строків, а також надання відповідних доказів, а також доказів сплати судового збору у сумі 1106703,00 (один мільйон сто шість тисяч сімсот три гривні нуль копійок) грн.

4. Роз`яснити скаржнику, що в разі невиконання вимог даної ухвали у визначений строк апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Всі документи та письмові докази подаються через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, літера А (І поверх).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями Північного апеляційного господарського суду.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді В.В. Шапран

В.А. Корсак