Ухвала

від 17.01.2024 по справі 910/20050/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/20050/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Ємця А. А.

розглянувши заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"

про відвід суддів Баранця О. М., Кібенко О. Р., Кролевець О. А.

від розгляду справи № 910/20050/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Китчер-Солюшн"

до: 1. Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк";

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ретонга"

про визнання недійсним договору у частині та зобов`язання перерахувати 1 608 111 035,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ретонга" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2023 у справі № 910/20050/20.

Згідно з протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 11.12.2023 для розгляду справи № 910/20050/20 визначено колегію суддів у складі: Баранець О. М. - головуючий, судді: Кібенко О. Р. Кролевець О. А.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О. М. - головуючий, Кібенко О. Р., Кролевець О. А. від 18.12.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 910/20050/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ретонга" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2023; призначено касаційну скаргу до розгляду на 25.01.2024; надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 12.01.2024 о 10:00; витребувано з Господарського суду міста Києва/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/20050/20; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Ретонга" до початку судового засідання у справі № 910/20050/20 надати суду докази надсилання копії касаційної скарги іншим учасникам справи.

02.01.2024 до Верховного Суду від Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" надійшла заява про відвід суддів Баранця О. М., Кібенко О. Р., Кролевець О. А. від розгляду справи № 910/20050/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ретонга" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2023.

Заявлений відвід мотивовано пунктом 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді Баранця О. М. у відпустці з 25.12.2023 до 05.01.2024 /10 робочих днів/ (наказ Голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.11.2023 № 234 кв) заява Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про відвід суддів Баранця О. М., Кібенко О. Р., Кролевець О. А. передана на розгляд головуючому судді у перший робочий день - 08.01.2024.

Ухвалою Верховного Суду від 09.01.2024 заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про відвід суддів Баранця О. М., Кібенко О. Р., Кролевець О. А. від розгляду справи № 910/20050/20 визнано необґрунтованою; заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про відвід суддів Баранця О. М., Кібенко О. Р., Кролевець О. А. від розгляду справи № 910/20050/20 передано для вирішення в порядку частини третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2024 заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про відвід суддів Баранця О. М., Кібенко О. Р., Кролевець О. А. від розгляду справи № 910/20050/20 передано на розгляд судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Ємцю А. А.

Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені у заяві про відвід, Верховний Суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, згідно з пунктом 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

За змістом статті 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим.

Заявляючи відвід на підставі пункту 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" посилається на обставини, які, на його думку, викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів Баранця О. М., Кібенко О. Р., Кролевець О. А. під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження у справі № 910/20050/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ретонга" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2023.

За твердженням заявника, дії зазначеної колегії при постановленні ухвали Верховного Суду від 18.12.2023 про відкриття касаційного провадження у справі № 910/20050/20 протирічать наявній судовій практиці за аналогічних обставин, що свідчить, на його думку, про упередженість та ставить під сумнів об`єктивність суддів Баранця О. М., Кібенко О. Р., Кролевець О. А. під час розгляду справи № 910/20050/20.

При цьому Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" у заяві про відвід зазначає, що вказаною колегією суддів під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження у справі № 910/20050/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ретонга" було проігноровано необхідність скаржника навести в касаційній скарзі підставу касаційного оскарження, визначену частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України, та відкрито касаційне провадження у цій справі за відсутності доданих до касаційної скарги доказів надсилання копії касаційної скарги іншим учасникам справи.

Заявник наголошує, що у всіх без виключення інших справах, які перебували у провадженні колегії суддів у складі : Баранця О. М., Кібенко О. Р., Кролевець О. А., під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження, за встановлення обставин недотримання скаржником вимог Господарського процесуального кодексу України щодо надсилання іншим учасникам справи копії касаційної скарги і доданих до неї документів, відповідні касаційні скарги залишались без руху що підтверджується ухвалами Верховного Суду від 30.01.2023 у справі № 914/2547/21, від 03.02.2023 у справі № 911/1908/21, від 13.02.2023 у справі № 904/4982/20, від 13.02.2023 у справі № 902/1079/21, від 16.02.2023 у справі № 910/21224/20, від 06.03.2023 у справі № 921/15/20, від 27.06.2023 у справі № 727/5571/19, від 07.08.2023 у справі № 922/977/22, від 14.08.2023 у справі № 904/8964/21, від 31.08.2023 у справі № 910/9944/20, від 20.12.2023 у справі № 910/14504/22, від 20.12.2023 у справі № 913/767/21.

Також Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" зазначає, що зі змісту ухвал, постановлених у складі цієї колегії про залишення без руху касаційних скарг та / або про відмову у відкритті касаційного провадження, вбачається, що у кожному випадку при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження суд здійснював перевірку змісту касаційних скарг на предмет зазначення та обґрунтування скаржником підстав касаційного оскарження, визначених частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Розглядаючи заяву про відвід суддів Баранця О. М., Кібенко О. Р., Кролевець О. А., з наведених Акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" підстав, Суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У пункті 52 цього ж рішення щодо об`єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Суд звертає увагу, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Метою відводу судді або складу суду є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об`єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення.

З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

Згідно зі статтею 6 Кодексу суддівської етики суддя повинен виконувати свої професійні обов`язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.

Це означає, що у межах конкретної справи суддя повинен діяти у повній мірі покладаючись на оцінку обставин конкретної справи, незалежно від оцінки, наданої ним у інших справах.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Частиною четвертою статті 35 Господарського процесуального кодексу України імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

З аналізу заяви про відвід суддів Баранця О. М., Кібенко О. Р., Кролевець О. А. від розгляду справи № 910/20050/20 вбачається, що наведені Акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" мотиви відводу зводяться саме до незгоди з процесуальним рішенням колегії суддів - ухвалою Верховного Суду від 18.12.2023 у справі № 910/20050/20 про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ретонга" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2023 у цій справі, водночас, не містять обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів.

Разом з тим, сама по собі незгода учасника справи із процесуальним рішенням суддів не свідчить про їх упередженість, необ`єктивність чи заінтересованість у справі, рішення по суті у якій ще не прийняте, та не є підставою для відводу відповідно до наведених норм Господарського процесуального кодексу України.

Поряд з викладеним, щодо доводів заявника відводу, Верховний Суд акцентує, що недотримання особою, що подає касаційну скаргу, вимог статті 291 Господарського процесуального кодексу України щодо надсилання іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, не є самостійною підставою для залишення касаційної скарги без руху відповідно до частини другої статті 292 цього Кодексу. Залишення касаційної скарги без руху можливе лише у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України.

До того ж, в ухвалах Верховного Суду в інших справах, на неврахування яких посилається Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" у заявленому відводі, підставою для залишення касаційної скарги без руху було порушення скаржниками вимог щодо оформлення касаційної скарги, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України, а не недотримання вимог статті 291 Господарського процесуального кодексу України як самостійна підстава для залишення відповідних касаційних скарг без руху.

Також не знайшли свого підтвердження доводи заявника щодо упередженості та необ`єктивності суддів Баранця О. М., Кібенко О. Р., Кролевець О. А. при постановленні ухвали про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ретонга" у справі № 910/20050/20 при порушенні скаржником, на думку заявника, вимог щодо зазначення у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження, визначеної частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Так, при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі здійснюється перевірка формального дотримання скаржниками вимог щодо оформлення касаційної скарги, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України. Колегією суддів встановлено, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ретонга" у справі № 910/20050/20 подана з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Оцінка наведених скаржником підстав, їх обґрунтованість та достатність здійснюватиметься судом під час касаційного перегляду справи по суті.

При цьому Верховний Суд звертає увагу, що учасники справи не скористались визначеним частиною другою статті 294 Господарського процесуального кодексу України правом на подання заперечень проти відкриття касаційного провадження.

Таким чином заява Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про відвід суддів Баранця О. М., Кібенко О. Р., Кролевець О. А. від розгляду справи № 910/20050/20 не містить обґрунтованих та доведених посилань на обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів, у зв`язку із чим Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заявленого відводу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Баранця О. М. (головуючий), Кібенко О. Р., Кролевець О. А. від розгляду справи № 910/20050/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя А. А. Ємець