Ухвала

від 10.10.2023 по справі 910/20050/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"10" жовтня 2023 р. Справа№ 910/20050/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Шапрана В.В.

Корсака В.А.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2023 (повний текст складено 30.06.2023)

у справі № 910/20050/20 (суддя - Лиськов М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Китчер-Солюшн"

до 1. Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ретонга"

про визнання недійсним договору у частині та зобов`язання перерахувати 1608111035,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Китчер-Солюшн" (далі - позивач, Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ретонга" (далі - відповідач-2) про визнання недійсним п.п.А.10 кредитного договору № 4PI3474И від 09.08.2013, укладеного між відповідачами, та зобов`язання відповідача-2 перерахувати позивачу сплачену останнім відповідачу-1 заборгованість.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.06.2023 у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2023 у справі № 910/20050/20 змінити в мотивувальній частині, виключивши з мотивувальної частини висновки з питань недійсності/нікчемності/удаваності кредитних договорів № 4Р13479Д від 08.08.2013, № 4Р13473И від 09.08.2013, № 4Р13474И від 13.08.2023, № 4Р13503Д від 16.08.2013, мети та законності операцій за ними, які містяться на арк. 6-13 вказаного рішення. Також у тексті апеляційної скарги міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2023 у справі № 910/20050/20, вказане клопотання обґрунтовано тим, що повний текст оскарженого рішення було складено 30.06.2023 та отримано апелянтом засобами поштового зв`язку 12.07.2023.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали апеляційної скарги передані на розгляд суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Корсак В.А., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 у справі № 910/20050/20 визнано наведені Акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2023 у справі № 910/20050/20 неповажними; апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2023 справі № 910/20050/20 залишено без руху та встановлено строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

22.09.2023 до Північного апеляційного господарського суду від відповідача-1 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано докази сплати судового збору, та яке містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2023 у справі № 910/20050/20.

Розглянувши клопотання відповідача-1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2023 у справі № 910/20050/20, судом встановлено наступне.

Щодо посилання відповідача-1 про надсилання копій судових рішень лише у паперовій формі, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини п`ятої статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до частин 6, 7 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Підпунктом 17 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України передбачено, що до визначення Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС такі дії вчиняються в такому порядку: суд вручає судові рішення в паперовій формі (підпункт 17.14).

Абзацами двадцять першим - двадцять третім підпункту 17 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України визначено, що створення та забезпечення функціонування ЄСІТС здійснюються поетапно.

Окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті "Голос України" та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС. Про початок функціонування ЄСІТС у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті "Голос України" та на вебпорталі судової влади України.

Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) ЄСІТС має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 17 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).

04.09.2021 в газеті "Голос України" № 168 опубліковано оголошення Вищої ради правосуддя про створення та забезпечення функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС, яким Вища рада правосуддя повідомила, що відповідно до пункту 2 § 2 "Прикінцеві положення" розділу 4 Закону окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати після опублікування оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС, яке має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв`язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС.

З початком функціонування підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистем відеоконференцзв`язку:

- вводяться в дію підпункт 1 пункту 3, підпункт «а» підпункту 3 пункту 17, пункт 19 § 1 розділу 4 Закону; підпункт 5 пункту 7 § 1 розділу 4 Закону - в частині щодо можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, функціонування офіційних електронних адрес та процедури реєстрації, автентифікації та доступу осіб до функціонуючих підсистем (модулів) ЄСІТС (електронний кабінет);

- зазнає змін порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 17.1, 17.5, 17.6, 17.14, 17.16 підпункту 17 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України; підпунктами 15.1, 15.5, 15.6, 15.14, 15.16 підпункту 15 пункту 1 розділу VIІI "Перехідні положення" ЦПК України; підпунктами 15.1, 15.5, 15.7, 15.15, 15.17 підпункту 15 пункту 1 розділу VIІ "Перехідні положення" КАС України; підпунктом 17.7 підпункту 17 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України, підпунктом 15.7 підпункту 15 пункту 1 розділу VIІI "Перехідні положення" ЦПК України, підпунктом 15.8 підпункту 15 пункту 1 розділу VIІ "Перехідні положення" КАС України - в частині фіксування судових засідань, що проводяться в режимі відеоконференції з використанням підсистеми відеконференцзв`язку.

Зазначені вище дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС (далі - Положенням про ЄСІТС), затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.

Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Абзацом 5 пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих "Електронних кабінетів", документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено два способи належного направлення копії судового рішення - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС. Такий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 906/184/21, від 02.11.2022 у справі № 910/14088/21, від 29.11.2022 у справі № 916/1716/20, від 27.03.2023 у справі № 910/16794/19, від 30.03.2023 у справі № 910/6322/21, від 27.04.2023 у справі № 920/1142/20, від 25.05.2023 у справі № 916/3164/16 та ін.

Такий підхід дозволяє ефективно реалізувати одну із засад господарського судочинства - розумності строків розгляду справи судом і забезпечення учасників правом на належне та оперативне отримання копії судового рішення для реалізації своїх процесуальних прав (оскарження рішення, підготовки процесуальних документів, тощо).

З комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" убачається, що Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» зареєстровало офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі, тому скаржник отримав рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2023 у справі № 910/20050/20 у свій "Електронний кабінет".

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (стаття 14 ГПК України).

Частинами другою та четвертою статті 13 ГПК України встановлено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Крім того, стаття 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" передбачає, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Нормами статті четвертої цього Закону передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2023 було оприлюднене у Єдиному державному реєстрі судових рішень 03.07.2023.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи, зокрема, мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії.

Згідно з частиною першою статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, скаржник не був позбавлений об`єктивної можливості дізнатися про повний текст оскаржуваного рішення скарги як в передбачений процесуальним законодавством спосіб, так і з використанням відкритого безоплатного цілодобового доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень та скористатись наданим йому процесуальними правами.

Проте, як зазначає скаржник він звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про ознайомлення з матеріалами справи № 910/20050/20 лише 12.07.2023.

Твердження відповідача-1 про технічний збій у роботі підсистеми «Електронний суд», що сталою причиною неотримання ним повного тексту рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2023 у справі № 910/20050/20 є лише припущенням, оскільки не підтверджується жодними доказами.

Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною четвертою статті 260 ГПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому, клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Суд може визнати поважними причинами пропуску процесуального строку лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідне право апеляційного оскарження не є абсолютним, і у будь-якому разі на суд покладено обов`язок надавати оцінку обґрунтованості причин пропуску строку оскарження судового рішення, у тому числі суд має звернути увагу на те, наскільки швидко й сумлінно діяв скаржник з метою оскарження судового рішення та, відповідно, чи є в його діях ознаки зловживання правом на оскарження судового рішення, і мотивувати підстави поновлення цього строку.

У справі "Пономарьов проти України", no. 3236/03, від 03.04.2008 Європейський суд з прав людини зазначив, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими.

Відтак, процесуальна бездіяльність апелянта не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом апеляційної інстанції відповідно до вимог процесуального закону, а відсутність обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження виникли внаслідок недобросовісного здійснення учасником справи своїх процесуальних прав, не може вважатися поважною причиною, яка перешкоджала заявнику подати апеляційну скаргу у встановлений законодавством строк.

Верховним Судом у постановах від 03.11.2022 у справі №560/15534/21, від 28.11.2022 у справі №560/10645/21 зазначено, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у підприємстві для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настають у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги (аналогічна позиція викладена).

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність для нього, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Згідно з п.4 ч. 1 ст. 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до ч. 4 ст. 261 ГПК України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Таким чином, суд дійшов висновку, що причини пропуску строку для оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2023 у справі № 910/20050/20 не є поважними,а клопотання не підлягає задоволенню.

У зв`язку з цим, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження відповідно до статті 261 ГПК України.

Керуючись статтями 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Визнати наведені Акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2023 у справі № 910/20050/20 неповажними.

2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження Акціонерному товариству комерційному банку «Приватбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2023 у справі № 910/20050/20.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 235 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді В.В. Шапран

В.А. Корсак