Ухвала

від 14.09.2023 по справі 2-7772/10

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8012/23 Справа № 2-7772/10 Суддя у 1-й інстанції - Тимченко О.О. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

УХВАЛА

14 вересня 2023 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.

Суддів - Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.,

розглянувши заяви суддів про самовідвід у цивільній справі №2-7772/10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВІК» до постійно діючого третейського суду при товарній біржі «ДАЛІСА», третя особа: ОСОБА_1 про визнання рішення постійно діючого третейського суду при товарній біржі «ДАЛІСА» по справі №08/11/01 недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 06 жовтня 2010 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВІК» до постійно діючого третейського суду при товарній біржі «ДАЛІСА», третя особа: ОСОБА_1 , про визнання рішення постійно діючого третейського суду при товарній біржі «ДАЛІСА» по справі №08/11/01 недійсним - залишено без задоволення. Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.

29 квітня 2021 року ОСОБА_3 на зазначене рішення подана апеляційна скарга, в якій вона просить скасувати рішення суду першої інстанції.

07 вересня 2023 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Мамась Максима Олександровича про відвід суддів Гапонова А.В., Никифоряка Л.П., Новікової Г.В.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11 вересня 2023 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Мамась Максима Олександровича про відвід суддів Гапонова А.В., Никифоряка Л.П., Новікової Г.В. визнано необґрунтованою, оскільки доводи, викладені в заяві про відвід суддів, не є правовими підставами для відводу в розумінні статей 36, 37 ЦПК України, а тому суд апеляційної інстанції вважав за необхідне передати цивільну справу до канцелярії Дніпровського апеляційного суду для визначення складу суду в порядку ч.1 ст.33 ЦПК України для вирішення питання про відвід колегії суддів

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Мамась Максима Олександровича про відвід суддів Дніпровського апеляційного суду Гапонова А.В., Никифоряка Л.П., Новікової Г.В. по цивільній справі за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ІНВІК» до постійно діючого третейського суду при товарній біржі «ДАЛІСА», третя особа: ОСОБА_1 про визнання рішення постійно діючого третейського суду недійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 06 жовтня 2010 року - відмовлено.

Згідно ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ст.40 ЦПК України, питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України», як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється.

Не дивлячись на те, що підстави для сумнівів у безсторонності, об`єктивності та неупередженості суддів під час розгляду апеляційної скарги відсутні, однак для забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який сумнів їх безсторонності або об`єктивності, враховуючи позиції Європейського суду з прав людини з приводу недовіри до суду, а також запобігання подальшого можливого впливу на суддів - судді Гапонов А.В., Новікова Г.В., Никифоряк Л.П. заявили самовідвід.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з, зокрема, об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (іншими словами чи не викликала поведінка судді об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача) («Fey проти Австрії», рішення від 24 лютого 1993 року, Series A №255, пп. 28 та 30, «Wettstein проти Швейцарії», №33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

Тобто, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини, суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі №908/137/18 зазначено, що для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи. Однак необхідно враховувати й суб`єктивний критерій, який полягає в тому, щоб з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви в неупередженості судді.

Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року встановлено, що суддя заявляє самовідвід від участі у розгляді справи в тому випадку коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Як зазначено у Висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності судді, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Виходячи з наведеного вище, саме з метою забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який сумнів у безсторонності або об`єктивності суддів Гапонова А.В., Новікової Г.В., Никифоряка Л.П., враховуючи позиції Європейського суду з прав людини з приводу недовіри до суду, а також запобігання подальшого можливого впливу на колегію суддів, апеляційний суд вважає, що заяви про самовідвід суддів підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.41 ЦПК України, у разі задоволення заяви про відвід одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

Керуючись статтями 36, 39-41, 381 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяви суддів Гапонова Андрія В`ячеславовича, Новікової Галини Валентинівни, Никифоряка Любомира Петровича про самовідвід задовольнити.

Передати справу №2-7772/10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВІК» до постійно діючого третейського суду при товарній біржі «ДАЛІСА», третя особа: ОСОБА_1 про визнання рішення постійно діючого третейського суду при товарній біржі «ДАЛІСА» по справі №08/11/01 недійсним, до канцелярії суду для повторного автоматизованого розподілу справи відповідно до статті 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: