Постанова

від 07.09.2023 по справі 910/13048/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2023 р. Справа№ 910/13048/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Євсікова О.О.

Пономаренка Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Зорі В.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Лоза Д.О.;

від відповідача: Слєпуха О.С.;

від третьої особи: Луцький М.І.;

розглянувши матеріали апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор Майницьке" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Села Енерджи"

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 (повний текст складено 05.06.2023)

у справі № 910/13048/22 (суддя - Усатенко І.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Села Енерджи"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор комплект"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Навігатор Майницьке"

про визнання недійсними положення договору

У судовому засіданні 07.09.2023 в порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України було проголошено вступну та резолютивну частини постанови, суддею Євсікови О.О. оголошено про окрему думку.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Села Енерджи" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор комплект" про визнання недійсними умов Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор Майницьке" , укладеного між ними від 05.01.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, предметом купівлі- продажу якого була належна відповідачу частка у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор Майницьке".

Договір передбачав, що з моменту його укладення право власності на частку, розмір якої становить 1262500 грн. , що складає 100 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор Майницьке" , переходить до Покупця (позивача у справі), тоді як перехід корпоративних прав учасника Товариства від Продавця до Покупця відбувається в момент переходу права власності на частку. З метою здійснення державної реєстрації зміни учасників Товариства в момент укладення цього Договору Сторони підписали Акти приймання-передачі Частки від Продавця до Покупця.

Ціна продажу частки складалася з двох платежів - Базової вартості частки та Бонусного платежу за частку. Базову вартість частки у розмірі 50892660 грн., що еквівалентно 1800000 дол. США станом на 22.10.20 р., Покупець сплатив.

Утім, на думку позивача, окремі умови цього договору, що викладені у пункті п 6.10 договору, пункті 3 та пункті 3.2. додатку № 1 до договору, пунктах 3.4 та 3.5 додатку № 1 до договору, підпунктах 3.5.1- 3.5.4 пункту 3.5 , пункті 3.9. додатку № 1, укладені з порушенням правоздатності юридичних осіб, установлюють зобов`язання для особи, яка не є стороною договору, покладають обов`язки на позивача, які не можуть бути ним виконані в силу приписів законодавства у сфері надрокористування, і одночасно передбачають відповідальність за їх невиконання.

Позивач звертав увагу на ту обставину, що саме ТОВ "Навігатор Майницьке" є власником Спеціального дозволу на користування надрами, яке видане Державною Службою геології та надр України 27.04.2016 р., зі строком дії до 27.04.2036 р. Додатком до Дозволу є Угода від 3.12. 2020 р. про умови користування надрами з метою геологічного вивчення видобування нафти, газу (промислова розробка родовищ), укладена між ТОВ "Навігатор Майницьке" та Держгеонадра, однак пунктом 3 додатку № 1 до Договору накладав на Покупця покладено зобов`язання розпочати роботи з буріння першої свердловини на родовищі після укладення Договору та набуття Покупцем права власності на частку. Згідно з Пунктом 3.4 додатку № 1 визначено, що у разі, якщо буріння свердловини, визначеної у п. 3 цього додатку, розпочато, але не завершено Покупцем до 30.06.2022 з причин, незалежних від Продавця, геологічний результат вважається досягнутим. При цьому Покупець сплачує бонусний платіж за частку, передбачений п. 3.1 цього додатку (залежно від ціни на газ) на користь Продавця у строк, передбачений п. 3.2 цього додатку.

Так само пункт 6.10 Договору містив умови, за яких у разі, якщо Товариством буде порушено процедуру визначення геологічного результату, яка передбачена цим договором, геологічний результат вважається досягнутим. Отже у цій частині умов Продавець перевищив межі своєї дієздатності.

Пункт 3.2 додатку № 1 установлював, що бонусний платіж здійснюється в період з 01.07.2022 по 30.07.2022.

Пункт 3.5 додатку № 1 визначав, що Покупець має право відмовитись від оплати будь-якого платежу (або його частини), вказаного у п.2 та п.3.1 цього Додатку. У цьому випадку Покупець набуває у власність частку в статутному капіталі Товариства виключно у розмірі, пропорційному розміру сплаченого платежу за Частку, а решту Частки зобов`язується повернути Продавцю за відповідним договором. При цьому, для розрахунку частки Покупця в статутному капіталі Товариства загальна вартість Частки приймається Сторонами в наступному розмірі:

Згідно з підпунктом 3.5.1 додатку № 1 у випадку, якщо Покупцем на момент відмови від оплати будь-якого платежу (або його частини), вказаного у п.2 та п.3.1 цього Додатку, було здійснено буріння першої свердловини на родовищі і, при цьому, не було досягнуто Геологічного результату, зазначеного в п.3.3 цього Додатку, та/або середня вартість за 1000 куб м газу за 2021 рік не відповідає показникам, зазначеним в таблиці п.3.1 цього Додатку, загальна вартість Частки для розрахунку частки Покупця в статутному капіталі Товариства визначається у розмірі екв. 1800000,00 доларів США за офіційним курсом НБУ на дату проведення відповідного розрахунку.

Згідно з підпунктом 3.5.2 додатку № 1 у випадку, якщо Покупцем до 31 березня 2022 року не було розпочато буріння першої свердловини на родовищі, і, при цьому Покупець відмовляється від оплати будь-якого платежу (або його частини), вказаного у п.2 та п.3.1 цього Додатку, загальна вартість Частки для розрахунку частки Покупця в статутному капіталі Товариства визначається за формулою: Базова вартість Частки - Бонусний платіж за Частку, передбачений п.3.1. цього Додатку. При цьому, Геологічним результат вважається досягнутим, а розмір Бонусного платежу розраховується, виходячи з середньої вартості за 1000 куб. м газу за підсумками 2021 року та показників, зазначених в таблиці п.3.1 цього Додатку.

Відповідно до підпункту 3.5.3 додатку № 1 установлено, що у випадку, якщо Покупцем на момент відмови від оплати будь-якого платежу (або його частини), вказаного у п.2 та п.3.1 цього Додатку, було здійснено буріння першої свердловини на родовищі і, при цьому, було досягнуто Геологічного результату, зазначеного в п.3.3 цього Додатку, та одночасно середня вартість за 1000 куб. м газу за підсумками 2021 року відповідає показникам, зазначеним в таблиці п.3.1 цього Додатку, загальна вартість Частки для розрахунку частки Покупця в статутному капіталі Товариства визначається за формулою: Базова вартість Частки + Бонусний платіж за Частку, передбачений п.3.1. цього Додатку (залежно від ціни на газ).

Згідно з підпунктом 3.5.4 додатку № 1 у випадку, якщо повернення Частки відбувається раніше ніж 31.12.2021 року, середня вартість газу визначається згідно Додатку № 3 за період з 01.01.2021 року по дату повернення Частки (3.5.4).

Пункт 3.9 додатку № 1 до договору передбачав , що у разі якщо Покупець вносить зміни до Програми робіт (Проекту пошуково-розвідувального буріння на Майницькій площі), яка діє на момент підписання цього Договору, без погодження з Продавцем, Геологічний результат вважається досягнутим, якщо координати буріння нової свердловини (вибійна точка) відрізняються від координат свердловини № 311 більше ніж на 50 метрів. Таке ж правило застосовується у разі відмови Покупця від буріння нової свердловини в період дії цього Договору.

Позивач стверджував, що з моменту отримання Спеціального дозволу у 2016 р., ТОВ "Навігатор Майницьке" (надалі - "Товариство") перебуває у спеціальному правовому режимі, тож буріння свердловини, як і будь-які інші дії , пов`язані з розробкою родовища, може здійснювати лише Товариство як надрокористувач у межах виконання угоди з органом з питань надання дозволу і надрокористувачем щодо умов користування нафтогазоносними надрами, частиною якої є Програма робіт. Такі вимоги покладаються на Товариство Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011р. № 615 та частинами 1 ст. 28 та ч. 3 ст. 28 Закону України «Про нафту і газ».

Правове обґрунтування недійсності оспорюваних умов договору здійснено позивачем з посиланням на ч. 2 ст. 97 ЦК України, статтю 227 ЦК України у частині формулювання підстав недійсності правочину повинна тлумачитися як спеціальна норма стосовно ч. 1 ст. 203 ЦК України, частини 1,2 та ст. 15 ЦК Укрїани та ст. 217 ЦК України.

Обґрунтовуючи подання позову про недійсність окремих умов договору, позивач зазначав, що серед загальних засобів захисту цивільних прав частина 2 ст . 16 ЦК України відносить право особи на вимогу до суду про визнання правочину недійсним.

Обравши такий спосіб захисту цивільного права, позивач вважав, що визнання у судовому порядку недійсними оспорюваних частин договору не призведе до припинення основних зобов`язань за Договором, проте дозволить усунути властиву йому невідповідність законодавству та порушення прав ТОВ "Села Енерджи" та ТОВ "Навігатор Майницьке".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Навігатор Майницьке".

У відзиві на позов відповідач проти позову заперечував, вважав, що договір в частині оспорених позивачем умов, не суперечить законодавству; зазначав, що позивач, як покупець частки у статутному капіталі ТОВ "Навігатор Майницьке", розмір якої становив 100 % статутного капіталу, набув корпоративних прав відносно ТОВ "Навігатор Майницьке" згідно умов укладеного між сторонами Договору з дати його підписання, тож як одноосібний учасник ТОВ "Навігатор Майницьке" може прийняти будь-яке рішення з приводу діяльності згаданого Товариства, включаючи дії, які обумовлені наявністю в останнього спеціального дозволу.

Крім того, відповідач вказував, що відповідно до Правил розробки нафтових і газових родовищ затверджених 15.03.2017 наказом Міністерства екології та природних ресурсів України за № 118 "буріння" являє собою процес утворення гірничої виробки, переважно круглого перетину, шляхом руйнування порід бурильним інструментом із видаленням продуктів руйнування; здійснення цього процесу не потребує наявність спеціального дозволу, до того ж відповідно до КВЕД-2010, клас 09.10 «Надання допоміжних послуг у сфері добування нафти та природного газу» здійснювати буріння може компанія, яка здійснює відповідну діяльність з: надання за винагороду або на основі контракту послуг із пробної експлуатації (пошуково-розвідувальних послуг), що забезпечують добування нафти та газу; надання послуг з пробної експлуатації (пошуково-розвідувальних послуг), що пов`язані із добуванням нафти та газу.

Відповідач на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, зауважив, що основним видом діяльності ТОВ "Села Енерджи" (згідно з Класифікацією видів економічної діяльності): 9.10 є «Надання допоміжних послугу сфері добування нафти та природного газу»: надання за винагороду або на основі контракту послуг із пробної експлуатації (пошуково- розвідувальних послуг), шо забезпечують добування нафти та газу: надання послуг з пробної експлуатації (пошуково-розвідувальних послуг), що пов`язані із добуванням нафти та газу, наприклад, з використанням традиційних методів пошуку та розвідки, таких як геологічні дослідження місць майбутніх розробок спрямоване буріння та повторне буріння; «початок буріння свердловин»; установлення бурильних вишок на місці, їх ремонт і демонтаж; цементування обсадних труб нафтових і газових свердловин; прокачування свердловин; закупорювання та ліквідація (консервування) відпрацьованих свердловин тощо; скраплювання та регазифікацію природного газу для його подальшого транспортування, які здійснюють на місці добування; дренаж і відкачування води за винагороду або на основі контракту спробне буріння, пов`язане із добуванням нафти та газу.

ТОВ "Села Енерджи" також здійснює такі види економічної діяльності, як: 6.20 «Добування природного газу», 70.22 «Консультування з питань комерційної діяльності й керування» та 71.12 «Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах».

Рішенням Господарського суду міста Києва 22.05.2023 р. у справі № 910/ 13048/22 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд повністю погодився з доводами відповідача, відхиливши за безпідставністю доводи позивача та третьої особи ТОВ "Навігатор Майницьке".

Відмова у задоволенні позову обґрунтована судом такими мотивами:

1. Пункт договору про оплату бонусного платежу та щодо його не сплати є частиною умов, що визначають ціну договору, яка є істотною умовою договору. Тобто фактичне не досягнення між сторонами згоди щодо ціни правочину може свідчити про його не укладеність, а не недійсність. Правочин без погодженої істотної умови договору - ціни договору не міг бути укладений.

2. Єдиним учасником ТОВ "Навігатор Майницьке", яке має виданий Державною Службою геології та надр України 27.04.2016 із строком дії до 27.04.2036 р. Спеціальний дозвіл на користування надрами (реєстраційний номер 4769), є ТОВ "Села Енерджи". Останнє набуло корпоративних прав згідно умов укладеного між сторонами Договору, з дати його підписання. Отже позивач як одноосібний учасник особи, яка має Спеціальний дозвіл на користування надрами може прийняти будь-яке рішення з приводу діяльності такої особи, в тому числі щодо використання нею Спеціального дозволу.

3. Оспорювані позивачем пункти договору від 05.01.2021 не зобов`язують його мати спеціальний дозвіл на здійснення буріння на Майницькій площі, а його відсутність не є підставою для недійсності зазначених позивачем пунктів договору, оскільки така відсутість не пов`язана з виконанням безпосередньо позивачем робіт, які потребують наявності дозволу чи ліцензії. За сукупністю цих обставин, суд не знайшов підстав для висновку про недійсність оспорюваних пунктів Договору за ст. 227 ЦК України.

4. Місцевий господарський суд також вказав, що позивач мав об`єктивну реальну можливість виконати умови Договору, що оскаржуються ним уклавши договір з Товариством, проте цього не зробив.

Не погоджуючись із висновками суду та мотивами, якими суд керувався при цьому, ТОВ "Села Енерджи" та ТОВ "Навігатор Майницьке" звернулися до апеляційного господарського суду із апеляційними скаргами, у яких просили скасувати як незаконне прийняте 22.05.23 р . за результатами розгляду спору у справі № 910 / 13048/22 судове рішення.

За узагальненими доводами апелянтів:

Судове рішення прийняте з порушенням норм матеріального права , зокрема, ст. 227 ЦК України, без урахування того, що згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання у момент вчинення правочину сторонами або стороною вимоги, які встановлені ч.ч. 1-3 , 5,6 ст. 203 ЦК України;

Помилковим є висновок суду і відхилення ним відповідних доводів позову стосовно того, що позивач мав можливість у подальшому здійснювати роботи на Майницькому родовищі, уклавши договори про надання послуг з ТОВ "Навігатор Майницьке";

Судом не враховано, що на момент укладення Договору Позивач не був учасником ТОВ "Навігатор Майницьке", не мав і не має Спеціального дозволу, не укладав з ТОВ "Навігатор Майницьке" правочинів, які би дозволяли позивачу здійснювати роботи на Майницькому родовищі.

За твердженням апелянтів,ані закон , ані ТОВ "Навігатор Майницьке", ані дозвільна документація не уповноважували Продавця та Покупця частки встановлювати в укладеному Договорі порядок користування надрами, тож договірні сторони фактично здійснили незаконне передання виключних прав, належних Товариству з обмеженою відповідальністю "Навігатор Майницьке", при тому, що саме Товариство не було стороною Договору купівлі-продажу частки.

У відзиві на апеляційні скарги ТОВ "Навігатор комплект" просило у їх задоволенні відмовити, а рішення суду вважало законним та обґрунтованим. Відповідач окремо звертав увагу суду апеляційної інстанції на ту обставину, що наявність Спеціального дозволу на користування надрами для здійснення буріння свердловини у компанії, яка таке буріння виконуватиме, не передбачено. При цьому відповідач посилався на Правила розробки нафтових і газових родовищ, затверджених наказом Міністерства екології та природніх ресурсів України 15.03.2017р за № 118, відповідно до яких під «бурінням» розуміється процес утворення гірничої виробки, переважно круглого перетину, шляхом руйнування порід бурильним інструментом із видаленням продуктів,руйнування.

Виходячи з наведеного відповідачем тлумачення поняття «буріння», відповідач робив висновок, що здійснювати буріння без спеціального дозволу може будь-яка компанія, яка здійснює відповідну діяльність за КВЕД 9.10 надання допоміжних послуг у сфері добування нафти та природного газу, якщо вона володіє технічними можливостям для цього, буде здійснювати таку діяльність на договірних засадах із надрокористувачем та погодиться солідарно відповідати разом з ним за порушення екологічних стандартів і вимог.

Наразі така угода, за повідомленням відповідача, укладена ТОВ "Навігатор Майницьке" з ТОВ "Нафтогазбуріння".

Ініціювання спорів у судах щодо недійсності договору купівлі-продажу частки ТОВ "Навігато Майницьке" відповідач вважав способом зобов`язаних договором осіб використати судове рішення для заперечення обставин при розгляді іншого господарського спору, учасника якого є обидва згаданих господарських товариства.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Навігатор Майницьке" передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А.

До вирішення питання про можливість відкриття провадження Товариство з обмеженою відповідальністю "Навігатор комплект" подало до апеляційного суду заяву про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Кропивна Л.В. (головуючий суддя), суддя Барсук М.А. від розгляду справи №910/13048/22.

06.07.2023 до Північного апеляційного господарського суду від апелянта надійшло клопотання про долучення доказів у справ № 910/13048/22, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи № 910/13048/22 платіжне доручення щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор комплект" про відвід від розгляду справи № 910/13048/22 суддів Північного апеляційного господарського суду Кропивної Л.В. (головуючий суддя) та Барсук М.А. визнано необґрунтованою; апеляційну скаргу у справі №910/13048/22 передано для здійснення автоматизованого розподілу відповідно до статті 32 ГПК України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 11.07.2023 відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор комплект» про відвід суддів Барсук М.А., Кропивної Л.В. від розгляду справи № 910/13048/22.

На підставі службової записки головуючої судді Кропивної Л.В. розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2459/23 від14.07.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку із перебуванням судді Барсук М.А., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відрядженні.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2023 для апеляційного розгляду справи № 910/13048/22 визначено колегію суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2023 прийнято справу № 910/13048/22 до провадження у визначеному складі суду; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор Майницьке" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 у справі № 910/13048/22; витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/13048/22 та призначено апеляційний розгляд справи № 910/13048/22 в судовому засіданні на 25.07.2023 о 17 год 00 хв.

Свою чергою Товариство з обмеженою відповідальністю «Села Енерджи» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у тексті якої містилося клопотання про визнання поважними причин пропуску процесуального строку та його поновлення на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 у справі № 910/13048/22.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.07.2023 для апеляційного розгляду справи № 910/13048/22 визначено колегію суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2023 поновлено строк апелянту на подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Села Енерджи" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 у справі № 910/13048/22; об`єднано в одне провадження розгляд апеляційних скарг ТОВ «Навігатор Майницьке» та ТОВ «Села Енерджи» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 у справі № 910/13048/22 та призначено апеляційний розгляд справи № 910/13048/22 в судовому засіданні на 25.07.2023 о 17 год. 00 хв.

24.07.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Навігатор комплект" до апеляційного суду подало заяву про відвід від розгляду справи №910/13048/22 головуючого судді Північного апеляційного господарського суду Кропивної Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 визнано необгрунтованим заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Навігатор Комплект» відвід головуючої судді Кропивної Л.В. від розгляду справи № 910/13048/22.

25.07.2023 судом оголошено перерву у судовому засіданні до 07.09.2023 о 10 год. 45 хв.

У судовому засіданні 07.09.2023 заслухавши доводи представників сторін, розглянувши доводи апелянтів, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційних скарг, з огляду на таке.

Як вірно установлено судом першої інстанції, предметом купівлі -продажу за укладеним 05.01.2021 між позивачем та відповідачем Договором була належна відповідачу , як єдиному учаснику ТОВ "Навігатор Майницьке", частка, номінальною вартістю 1262500 грн. , що складає 100 % статутного капіталу згаданого Товариства.

Товариство, як самостійний учасник цивільного обороту, володіє сукупністю речових прав та зобов`язань, включаючи зобов`язання у потенції, а також немайнових прав та особливих нематеріальних ресурсів.

Згідно з ч. 1 статті 115 ЦК Україн господарське товариство є власником : 1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного ) капіталу ; 2) продукції , виробленої товариством у результаті господарської діяльності; 3) одержаних доходів; 4) іншого майна , набутого на підставах, що не заборонені законом.

Загально прийнятим є те, що учасник Товариства з обмеженою відповідальністю визнається суб`єктом корпоративних правовідносин, а обсяг його корпоративних прав залежить від розміру частки у статутному капіталі Товариства.

Згідно зі ст. 167 Господарського Кодексу України корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Таким чином, частка учасника являє собою не майно у натурі, а право вимоги учасника до господарського товариства, статутний капітал якого, як умовна величина, складається з суми номіналих часток учасників або учасника .

Майно, що складає статутний капітал товариства, не визнається об`єктом власності його учасників або єдиного учасника і повністю належить товариству як юридичній особі, що випливає зі ст. 115 ЦК України та ст. 66 Господарського Кодексу України.

Не можна погодитися з оцінкою відповідача змісту відносин залежності юридичних осіб, з огляду на таке

Колегія суддів критично оцінює оцінк відповідача , який той надає змісту відносин залежності юридичних осіб, тлумачачи невиправдано широко таку залежність .

Частина 1 статті 118 ЦК України надає визначення залежного господарського товариства.

Господарське товариство (товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство ) є залежним, якщо іншому (головному товариству) належать двадцять або більше відсотків статутного капіталу товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю чи двадцять або більш відсотків простих акцій акціонерного товариства.

Правове регулювання відносин залежності юридичних осіб не дозволя прийти до висновку про втрату юридичної самостійності залежного господарського товариства.

У цьому відношенні апеляційний суд грунтується на висновках Великої Палати Верховного Суду у постанові від 01 березня 2023 рок у справі № 522/24473/15-ц (провадження № 12-13гс22).

Так у пункті 157 Постанови Велика Палата Верховного Суду виснувала , що інтереси товариства та інтереси єдиного мажоритарного або єдиного учасника товариства не можна ототожнювати ,а товариство та такий учасник можуть позиватися один до одного до суду.

У пункті 158 Постанови Велика Палата Верховного Суду нагадала, що чітке відмежування особистості компанії від особистості учасника, в тому числі мажоритарного, є загальновідомим.

У пунктах 161 та 162 Велика Палата Верховного Суду вказує, що товариство та його учасники є різними суб`єктами прав, кожен з яких має власне відокремлене майно, порушення прав товариства не є порушенням прав чи прямого (безпосереднього) інтересу учасника.

На переконання колегії суддів, відносини аффільованості (залежності) мають наслідком необхідність розкриття відповідної інформації і становлять законний інтерес для органів, які здійснюють контроль за дотриманням антимонопольного законодавства, однак не мають значення для правового статусу господарських товариств, і, відповідно, не наділяють головне товариство правом надавати залежному обов`язкові для останнього вказівки, включаючі ті, які можуть обмежити залежне товариство у свободі укладення ним договору, вільного вибору контрагента, предмету договору та його умов.

Чинний Український правопорядок визнає суб`єктом прав і обов`язків саме товариство як юридичну особу, а не її власника чи учасника, при цьому встанолюючи, що відповідне право може належати лише тій особі, яку законодавець вважає таким суб`єктом.

Суб`єктом права користування нафтогазоносними надрами у відповідності до статті 1 Закону України «Про нафту і газ» закон визнає юридичну або фізичну особу, що має спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами з метою пошуку та розвідки родовищ нафти і газу, видобутку нафти і газу або їх зберігання, повернення (захоронення) супутніх і стічних вод, інших відходів, що видобуваються в процесі розвідки і розробки родовищ нафти і газу.

Цією ж статтею закону визначено , що Спеціальним дозволом на користування нафтогазоносними надрами є документ, що видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр і засвідчує право юридичної чи фізичної особи, якій цей документ виданий, на користування нафтогазоносними надрами протягом часу, в межах ділянки надр, на умовах, передбачених у цьому документі.

Поряд з цим колегія суддів звертає також увагу на правове регулювання питань цивільної правоздатності юридичної особи.

Відповідно до частини 1 статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих , які за своєю природою можуть належати лише людині.

Частиною третьої цієї статті установлено, що юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).

Включення частини третьої до статті 91 «Цивільна правоздатність юридичної особи» дає підстави для висновку , що можливість юридичній особі здійснювати певні види діяльності і набувати таких прав, які відповідають предмету діяльності цього суб`єкта, (спеціальна правоздатність), виникає не з моменту створення цієї особи , а пізніше - з моменту одержання створеною юридичною особою спеціального дозволу (ліцензії).

Таким чином, закон не визнає єдиного учасника господарського товариства не лише суб`єктом права на майно товариства , але й суб`єктом права на існуючі у товариства привілеї у вигляді виданих публічним органом дозволів чи ліцензій.

Згідно ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

Водночас ніхто не може передати більше прав, ніж має сам. Відсутність у Продавця за Договором права на користування надрами на Майницькому родовищі не створила такого права і для Покупця .

Хибне уявлення ТОВ "Навігатор Комплект" про тотожність корпоративних прав єдиного учасника господарського товариства із правами самого товариства, саме по собі не має правопороджуючого ефекту.

В силу наведеного Договір про купівлю-продаж частки не створив зобов`язань і для ТОВ "Навігатор Майницьке", адже установлений ч. 1 ст. 629 ЦК України принципобов`язковості договору діє відносно сторін, що уклали договір.

З огляду на викладене колегія суддів вважає неспроможними висновки суду першої інстанції стосовно того, що позивач ( ТОВ "Села Енерджі" ),як єдиний учасник вищого органу управління ТОВ "Навігатор Майницьке , вправі санкціонувати власним рішенням виконання зобов`язань Покупця іншою особою - Товариством з обмеженою відповідальністю "Навігатор Майницьке".

У цьому відношенні посилання позивача як на підставу недійсності оспорюваних ним умов Договору на ч. 1 ст. 202 , ч. ч. 1,2 ст . 215 та ч. ч. 1 ст. 227 ЦК України відповідає змісту згаданих норм матеріального права та правовідносин, у яких виник спір, і не суперечить судовій практиці щодо застосування цих норм при вирішенні спорів. Відповідно до п. 3.6. постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 р. № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарський договір ) недійсним" правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), за змістом частини першої статті 227 ЦК України, є оспорюваним, а ця норма застосовується у разі , якщо для здійснення деяких видів господарської діяльності, необхідна наявність ліцензії, тощо. Правочин вважається вчиненим без ліцензії, якщо на час такого вчинення остання не отримана, або строк її дії закінчився, або її анульовано ( відкликано), або її дію зупинено у передбачених законом випадках.

Неспроможними колегія суддів вважає доводи відповідача стосовно того, що будучи єдиним учасником ТОВ "Навігатор Майницьке" ТОВ "Села Енерджі" було наділено всіма повноваженнями щодо укладення договору на проведення буріння та виконання умов Договору купівлі-продажу частки, і закон не передбачає спеціального дозволу на буріння свердловини.

Відхиляючи такі доводи, колегія суддів виходить як з мотивів , що викладені нею вище, так і з того, що Правила розробки нафтових і газових родовищ, затверджених наказом Міністерства екології та природніх ресурсів України 15.03.2017р за № 118 і на які посилається відповідач, були розроблені Міністерством на виконання абзацу 6 ст. 37 Закону України «Про нафту та газ».

Стаття 37 Закону установлює зобов`язання, які мають дотримуватися користувачі нафтогазоносними надрами, яким, як установлено судом апеляційної інстанції, сторони Договору купівлі-продажу частки не являються.

Презумпція правомірності правочину закріплена у ст. 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

За загальним правилом, презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частинами першою та третьою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За умовами Договору купівлі-продажу частки договірні сторони домовилися (п. 11.4, 11.6, 11.7 ), що всі правовідносини, що виникають з даного Договору або пов`язані з ним, у тому числі пов`язані з дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням даного Договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення Договору, регламентуються даним Договором та відповідними нормами чинного законодавства України, а також звичаями ділового обороту, що застосовуються до таких правовідносин, на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.

У разі невідповідності будь-яких положень цього Договору чинному законодавству України, це положення втрачає силу, що не спричиняє визнання всього Договору недійсним в цілому, оскільки Сторони допускають, що даний Договір міг бути укладеним без такого положення. У випадку, якщо виявиться недійсним положення Договору, яке є істотним, Сторони зобов`язуються протягом 14 календарних днів з моменту визнання недійсним такого положення, внести відповідні зміни до Договору, з метою приведення недійсного положення у відповідності до чинного законодавства України договору».

Вказані умови Договору суд першої інстанції процитував у тексті рішення, проте прийшов до висновку, що у випадку визнання недійсною істотної умови договору, договір виявиться неукладеним , а отже не може бути визнаний недійсним.

Така позиція місцевого господарського суду не враховує згаданих умов Договору, становить загрозу правам та інтересам сторін, порушує справедливий баланс інтересамів, позбавляє їх права визначити взаємоприйнятні та законні умови на заміну недійсних умов Договору.

Відповідно до ст. 277 Господарського процесуального кодексу Україн підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За встановлених обстави апеляційні скарги ТОВ "Навігатор Майницьке" та ТОВ "Села Енерджі" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 р. у справі №910/13048/22 підлягають задоволенню, а прийняте за результатами розгляду спору судове рішення, як незаконне, - скасуванню з прийняття у справі нового рішення про задоволення позову ТОВ "Села Енерджі" до ТОВ "Навігатор Комплект" про визнання недійсними пункту 6.10 договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор Майницьке" від 05.10.2021;

пункту 3 додатку № 1 до договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор Майницьке" від 05.10.2021;

пункту 3.2 додатку № 1 до договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор Майницьке" від 05.10.2021;

пункту 3.4 додатку № 1 до договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор Майницьке" від 05.10.2021;

пунктув 3.5 додатку № 1 до договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор Майницьке" від 05.10.2021;

підпунктів 3.5.1- 3.5.4 пункту 3.5 додатку № 1 до договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор Майницьке" від 05.10.2021;

пункту 3.9 додатку № 1 до договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор Майницьке" від 05.10.2021.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Судові витрати за подання позову та апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст..ст. 240, 271, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор Майницьке" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Села Енерджи" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 у справі № 910/13048/22 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 у справі № 910/13048/22 - скасувати.

3. Прийняти у справі № 910/13048/22 нове рішення про задоволення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Села Енерджи".

Визнати недійсними пункт 6.10 договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор Майницьке" від 05.10.2021, пункт 3 додатку № 1 до договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор Майницьке" від 05.10.2021, п. 3.4 додатку № 1 до договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор Майницьке" від 05.10.2021, пункт 3.5 додатку № 1 до договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор Майницьке" від 05.10.2021, підпункти 3.5.1 - 3.5.4 пункту 3.5 додатку № 1 до договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор Майницьке"від 05.10.2021, пункт 3.9 додатку № 1 до договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор Майницьке" від 05.10.2021.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор комплект" (03142, місто Київ, вулиця Малинська, будинок 2-А, код 34644874) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Села Енерджи" (Україна, 01054, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 21, код 43853055) 2481, 00 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню нуль коп.) грн судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор комплект" (03142, місто Київ, вулиця Малинська, будинок 2-А, код 34644874) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Села Енерджи" (Україна, 01054, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 21, код 43853055) 3721,50 (три тисячі сімсот двадцять одну гривню п`ятдесят коп.) грн судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор комплект" (03142, місто Київ, вулиця Малинська, будинок 2-А, код 34644874) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор Майницьке" (04074, місто Київ, вулиця Новозабарська, будинок 2/6, код 44072781).

7. Доручити місцевому господарському суду видати відповідні накази.

8. Матеріали справи № 910/13048/22 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 14.09.2023.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді О.О. Євсіков

Є.Ю. Пономаренко