Постанова

від 05.09.2023 по справі 916/3674/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 916/3674/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,

за участю секретаря судового засідання - Росущан К. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Приватного підприємства "Левчик" і ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Одеської області від 01.11.2022 (головуючий суддя Желєзна С. П., судді Невінгловська Ю. М., Літвінов С. В.)

і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.04.2023 (головуючий суддя Колоколов С. І., судді Діброва Г. І., Ярош А. І.),

а також касаційні скарги Приватного підприємства "Левчик", подані представником Комісаром О. В. за вх. № 3796/2023 від 06.06.2023 та представницею Петрушко І. С. за вх. № 3488/2023 від 24.05.2023

на додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 (головуючий суддя Колоколов С. І., судді Діброва Г. І., Ярош А. І.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтський хлібороб" про розподіл судових витрат,

та касаційні скарги Приватного підприємства "Левчик", подані представником Комісаром О. В. за вх. № 3798/2023/а від 06.06.2023 та представницею Петрушко І. С. за вх. № 3430/2023 від 22.05.2023)

на додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 (головуючий суддя Колоколов С. І., судді Діброва Г. І., Ярош А. І.)

за заявою представника третіх осіб: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_96, ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 - адвоката Кондракова В. В. про розподіл судових витрат

у справі № 916/3674/19

за позовом Приватного підприємства "Левчик"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтський хлібороб"

терті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 1) ОСОБА_8 , 2) ОСОБА_42 , 3) ОСОБА_7 , 4) ОСОБА_22 , 5) ОСОБА_15 , 6) ОСОБА_21 , 7) ОСОБА_13 , 8) ОСОБА_12 , 9) ОСОБА_43 , 10) ОСОБА_23 , 11) ОСОБА_5 , 12) ОСОБА_44 , 13) ОСОБА_45 , 14) ОСОБА_10 , 15) ОСОБА_27 , 16) ОСОБА_46 , 17) ОСОБА_20 , 18) ОСОБА_1 , 19) ОСОБА_19 , 20) ОСОБА_6 , 21) ОСОБА_47 , 22) ОСОБА_48 , 23) ОСОБА_49 , 24) ОСОБА_9 , 25) ОСОБА_50 , 26) ОСОБА_11 , 27) ОСОБА_26 , 28) ОСОБА_51 , 29) ОСОБА_17 , 30) ОСОБА_52 , 31) ОСОБА_25 , 32) ОСОБА_53 , 33) ОСОБА_29 , 34) ОСОБА_18 , 35) ОСОБА_14 , 36) ОСОБА_54 , 37) ОСОБА_24 , 38) ОСОБА_55 , 39) ОСОБА_56 , 40) ОСОБА_16 , 41) ОСОБА_4 , 42) ОСОБА_57 , 43) ОСОБА_58 , 44) ОСОБА_28 , 45) ОСОБА_59 , 46) ОСОБА_60 , 47) ОСОБА_61 , 48) ОСОБА_62 , 49) ОСОБА_63 , 50) ОСОБА_64 , 51) ОСОБА_65 , 52) ОСОБА_66 , 53) ОСОБА_67 , 54) ОСОБА_7 , 55) ОСОБА_68 , 56) ОСОБА_69 , 57) ОСОБА_70 , 58) ОСОБА_71 , 59) ОСОБА_72 , 60) ОСОБА_73 , 61) ОСОБА_74 , 62) ОСОБА_75 , 63) ОСОБА_76 , 64) ОСОБА_77 , 65) ОСОБА_78 , 66) ОСОБА_79 , 67) ОСОБА_80 , 68) ОСОБА_81

про стягнення коштів і зобов`язання вчинити дії,

і за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Балтський хлібороб"

до Приватного підприємства "Левчик"

про скасування державної реєстрації права оренди та визнання права оренди на земельні ділянки,

(у судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Комісар О. В. , Петрушко І. С. , відповідача - Новак Р. Г. , третьої особи ОСОБА_1 - Петрушко І. С. , третіх осіб ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_83 , ОСОБА_17 , ОСОБА_8 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_9 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_22 , ОСОБА_89 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_28 , ОСОБА_31 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_33 , ОСОБА_12 , ОСОБА_90 , ОСОБА_34 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_91 , ОСОБА_1 , ОСОБА_38 , ОСОБА_92 , ОСОБА_16 , ОСОБА_39 , ОСОБА_93 , ОСОБА_15 , ОСОБА_40 , ОСОБА_10 , ОСОБА_94 - Кондраков В. В. )

СУТЬ СПОРУ

1. Суть первісних позовних вимог Приватного підприємства "Левчик" (далі - позивач, ПП "Левчик") зводиться до порушення прав останнього внаслідок вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю "Балтський хлібороб" (далі - відповідач, ТОВ "Балтський хлібороб") перешкод у користуванні 76 земельними ділянками.

2. Суть зустрічних позовних вимог ТОВ "Балтський хлібороб" зводиться до обставин вчинення державної реєстрації права оренди за ПП "Левчик" на 68 земельних ділянок, за наявності чинних договорів оренди на ці земельні ділянки, укладених між ТОВ "Балтський хлібороб" та фізичними особами - власниками земельних ділянок.

3. За наслідком перегляду судових рішень у цій справі, Верховний Суд дійшов висновку, що з огляду на характер правовідносин сторін, спір у цій справі не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, оскільки виник у орендних правовідносинах, сторонами яких є фізичні особи.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Узагальнений зміст і підстави позовних вимог

4. ПП "Левчик" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ "Балтський хлібороб" про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельних ділянок, у сумі 174 307,00 грн та зобов`язання ТОВ "Балтський хлібороб" усунути перешкоди в користуванні 76 земельними ділянками шляхом їх звільнення, кадастрові номери земельних ділянок:

5120682200:01:001:0197, 5120682200:01:001:0200, 5120682200:01:001:0213, 5120682200:01:001:0166, 5120682200:01:001:0175, 5120682200:01:001:0184, 5120682200:01:001:0186, 5120682200:01:001:0189, 5120682200:01:001:0102, 5120682200:01:001:0042, 5120682200:01:001:0221, 5120682200:01:001:0229, 5120682200:01:001:0241, 5120682200:01:002:0304, 5120682200:01:001:0198, 5120682200:01:001:0202, 5120682200:01:001:0164, 5120682200:01:001:0172, 5120682200:01:001:0177, 5120682200:01:001:0185, 5120682200:01:001:0151, 5120682200:01:001:0096, 5120682200:01:001:0032, 5120682200:01:001:0219, 5120682200:01:001:0224, 5120682200:01:001:0230, 5120682200:01:001:0276, 5120682200:01:002:0376, 5120682200:01:001:0199, 5120682200:01:001:0201, 5120682200:01:001:0165, 5120682200:01:001:0174, 5120682200:01:001:0182, 5120682200:01:001:0195, 5120682200:01:001:0155, 5120682200:01:001:0098, 5120682200:01:001:0038, 5120682200:01:001:0220, 5120682200:01:001:0226, 5120682200:01:001:0235, 5120682200:01:001:0277, 5120682200:01:002:0027, 5120682200:01:001:0117, 5120682200:01:001:0047, 5120682200:01:001:0055, 5120682200:01:001:0018, 5120682200:01:001:0034, 5120682200:01:001:0140, 5120682200:01:002:0320, 5120682200:01:002:0187, 5120682200:01:002:0171, 5120682200:01:002:0177, 5120682200:01:002:0127, 5120682200:01:002:0379 5120682200:01:001:0130, 5120682200:01:001:0048, 5120682200:01:001:0016, 5120682200:01:001:0021, 5120682200:01:001:0043, 5120682200:01:002:0310, 5120682200:01:002:0322, 5120682200:01:002:0158, 5120682200:01:002:0172, 5120682200:01:002:0178, 5120682200:01:002:0128, 5120682200:01:001:0120, 5120682200:01:001:0052, 5120682200:01:001:0017, 5120682200:01:001:0023, 5120682200:01:001:0135, 5120682200:01:002:0318, 5120682200:01:002:0325, 5120682200:01:002:0170, 5120682200:01:002:0176, 5120682200:01:002:0126, 5120682200:01:002:0115.

5. В обґрунтування заявлених позовних вимог ПП "Левчик" наголошувало на тому, що у користуванні підприємства згідно з укладеними з власниками договорами оренди перебуває значна кількість земельних ділянок на території Балтського району Одеської області. Проте, частина належних позивачу земельних ділянок фактично перебуває у користуванні ТОВ "Балтський хлібороб", який здійснює обробіток та використання сільськогосподарських культур на спірних земельних ділянках за відсутності передбачених законом підстав.

6. Під час нового розгляду справи, ТОВ "Балтський хлібороб" звернулося із зустрічним позовом до ПП "Левчик" про скасування державної реєстрації права оренди ПП "Левчик" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на 68 земельних ділянок і визнання права оренди на земельні ділянки за ТОВ "Балтський хлібороб" з наступними кадастровими номерами:

5120682200:01:001:0197, 5120682200:01:001:0200, 5120682200:01:001:0213, 5120682200:01:001:0166, 5120682200:01:001:0175, 5120682200:01:001:0186, 5120682200:01:001:0189, 5120682200:01:001:0102, 5120682200:01:001:0221, 5120682200:01:001:0229, 5120682200:01:001:0241, 5120682200:01:002:0304, 5120682200:01:001:0198, 5120682200:01:001:0202, 5120682200:01:001:0164, 5120682200:01:001:0172, 5120682200:01:001:0177, 5120682200:01:001:0185, 5120682200:01:001:0096, 5120682200:01:001:0032, 5120682200:01:001:0219, 5120682200:01:001:0230, 5120682200:01:001:0276, 5120682200:01:002:0376, 5120682200:01:001:0199, 5120682200:01:001:0201, 5120682200:01:001:0165, 5120682200:01:001:0174, 5120682200:01:001:0182, 5120682200:01:001:0195, 5120682200:01:001:0155, 5120682200:01:001:0098, 5120682200:01:001:0220, 5120682200:01:001:0226, 5120682200:01:001:0235, 5120682200:01:001:0277, 5120682200:01:002:0027, 5120682200:01:001:0117, 5120682200:01:001:0047, 5120682200:01:001:0055, 5120682200:01:001:0018, 5120682200:01:001:0034, 5120682200:01:001:0140, 5120682200:01:002:0320, 5120682200:01:002:0187, 5120682200:01:002:0171, 5120682200:01:002:0177, 5120682200:01:002:0127, 5120682200:01:002:0379, 5120682200:01:001:0048, 5120682200:01:001:0016, 5120682200:01:001:0021, 5120682200:01:002:0310, 5120682200:01:002:0158, 5120682200:01:002:0172, 5120682200:01:002:0178, 5120682200:01:002:0128, 5120682200:01:001:0120, 5120682200:01:001:0017, 5120682200:01:001:0023, 5120682200:01:001:0135, 5120682200:01:002:0318, 5120682200:01:002:0325, 5120682200:01:002:0170, 5120682200:01:002:0176, 5120682200:01:002:0126, 5120682200:01:002:0115, 5120682200:01:001:0130.

7. В обґрунтування заявлених зустрічних вимог ТОВ "Балтський хлібороб" зазначало про те, що незважаючи на наявність укладених товариством із власниками земельних ділянок договорів оренди, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було неправомірно внесено відомості про розірвання договорів оренди та внесено відомості про укладення з власниками земельних ділянок нових договорів із ПП "Левчик". ТОВ "Балтський хлібороб" вказувало, що оскільки державна реєстрація права оренди на земельні ділянки за позивачем не є підставою виникнення відповідного права, відсутність у позивача договорів оренди у своїй сукупності свідчить про наявність правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог.

Короткий зміст судових рішень

8. Справа розглядалася судами неодноразово.

9. Останнім рішенням Господарського суду Одеської області від 01.11.2022, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.04.2023, первісний позов задоволено частково. Зобов`язано ТОВ "Балтський хлібороб" усунути перешкоди у користуванні ПП "Левчик" земельною ділянкою шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, що знаходиться на території Одеської області, Балтського району, кадастровий номер 5120682200:01:002:0176. В решті вимог первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково. Скасовано державну реєстрацію права оренди ПП "Левчик" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на 60 земельних ділянок з наступними кадастровими номерами:

5120682200:01:001:0016, 5120682200:01:001:0017, 5120682200:01:001:0018, 5120682200:01:001:0021, 5120682200:01:001:0023, 5120682200:01:002:0027, 5120682200:01:001:0034, 5120682200:01:001:0047, 5120682200:01:001:0048, 5120682200:01:001:0055, 5120682200:01:001:0096, 5120682200:01:001:0098, 5120682200:01:001:0102, 5120682200:01:002:0115, 5120682200:01:001:0120, 5120682200:01:002:0126, 5120682200:01:002:0127, 5120682200:01:002:0128, 5120682200:01:001:0130, 5120682200:01:001:0155, 5120682200:01:002:0158, 5120682200:01:001:0164, 5120682200:01:001:0165, 5120682200:01:001:0166, 5120682200:01:002:0170, 5120682200:01:002:0171, 5120682200:01:002:0172, 5120682200:01:001:0175, 5120682200:01:002:0177, 5120682200:01:002:0178, 5120682200:01:001:0186, 5120682200:01:002:0187, 5120682200:01:001:0199, 5120682200:01:001:0200, 5120682200:01:001:0202, 5120682200:01:001:0213, 5120682200:01:001:0219, 5120682200:01:001:0221, 5120682200:01:001:0226, 5120682200:01:001:0235, 5120682200:01:001:0241, 5120682200:01:001:0276, 5120682200:01:001:0277, 5120682200:01:002:0320, 5120682200:01:002:0325, 5120682200:01:001:0032, 5120682200:01:001:0117, 5120682200:01:001:0135, 5120682200:01:001:0177, 5120682200:01:001:0182, 5120682200:01:001:0185, 5120682200:01:001:0189, 5120682200:01:001:0195, 5120682200:01:001:0197, 5120682200:01:001:0198, 5120682200:01:001:0230, 5120682200:01:002:0304, 5120682200:01:002:0310, 5120682200:01:002:0318, 5120682200:01:002:0376.

В решті вимог зустрічного позову відмовлено. Стягнуто з ТОВ "Балтський хлібороб" в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 304 180,00 грн. Стягнуто з ПП "Левчик" на користь ТОВ "Балтський хлібороб" судовий збір за подання зустрічної позовної заяви у розмірі 136 200,00 грн, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 1 135,00 грн, судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 223 203,00 грн, судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 297 221,22 грн. Здійснено поворот виконання рішення Господарського суду Одеської області від 03.09.2020 у справі № 916/3674/19 шляхом присудження до стягнення з ПП "Левчик" на користь ТОВ "Балтський хлібороб" грошових коштів у розмірі 322 913,55 грн. Проведено зустрічне зарахування грошових сум, присуджених до стягнення на користь ПП "Левчик" та на користь ТОВ "Балтський хлібороб" згідно з частиною одинадцятою статті 238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Стягнуто з ПП "Левчик" на користь ТОВ "Балтський хлібороб" грошові кошти у розмірі 978 751,77 грн. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.07.2021 у справі № 916/3674/19, в частині заборони усім суб`єктам державної реєстрації, що діють відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчиняти будь-які реєстраційні дії, направлені на підтвердження факту набуття, зміни, виникнення, припинення прав на земельні ділянки із наступними кадастровими номерами:

5120682200:01:002:0176, 5120682200:01:001:0140, 5120682200:01:001:0172, 5120682200:01:001:0201, 5120682200:01:002:0379, 5120682200:01:001:0174, 5120682200:01:001:0220, 5120682200:01:001:0229, 5120682200:01:001:0151.

10. Додатковою постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 заяву ТОВ "Балтський хлібороб" про розподіл судових витрат задоволено частково. Стягнуто з ПП "Левчик" на користь ТОВ "Балтський хлібороб" 200 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

11. Також, додатковою постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 заяву представника третіх осіб - Кондракова В. В. про розподіл судових витрат задоволено частково. Стягнуто з ПП "Левчик" на користь 39 третіх осіб по 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

12. Судові рішення в частині відмови у вимогах первісного позову щодо земельних ділянок №№ 1-60, 62-68, та в частині відмови у вимогах зустрічного позову щодо земельних ділянок №№ 62-68 мотивовані як обставинами ненадання ПП "Левчик" оригіналів чинних договорів оренди, на підставі яких за ним зареєстровано право оренди на ці земельні ділянки, так і обставинами ненадання ТОВ "Балтський хлібороб" відповідних договорів (в т.ч. і оригіналів), на підставі яких останнє доводить своє право на оренду цих земельних ділянок.

13. Натомість, взявши до уваги надання ТОВ "Балтський хлібороб" оригіналів чинних договорів оренди щодо земельних №№ 1-60, суди дійшли висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог зустрічного позову в частині скасування державної реєстрації права оренди ПП "Левчик" на ці земельні ділянки, визнавши при цьому неефективним заявлений ТОВ "Балтський хлібороб" спосіб захисту щодо визнання права оренди на ці земельні ділянки (№№ 1-60).

14. Водночас, вирішуючи спір в частині заявлених позовних вимог ПП "Левчик" і ТОВ "Балтський Хлібороб" щодо земельної ділянки № 61, суди попередніх інстанцій виходили з обставин надання ПП "Левчик" чинного договору оренди земельної ділянки, який зберігає свою дію для спадкоємця, приймаючи при цьому до уваги відсутність в матеріалах справи судового рішення про розірвання або визнання недійсним вказаного договору.

15. Відмова у задоволенні вимог первісного позову ПП "Левчик" щодо інших земельних ділянок №№ 69-76 обґрунтована недоведеністю останнім (у тому числі з посиланням на складений Управлінням контролю за використанням та охороною земель Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 27.08.2019 № 491-ДК/532/АП/09/01/-19) факту самовільного зайняття ТОВ "Балтський хлібороб" цих земельних ділянок.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

16. ПП "Левчик" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 01.11.2022 і постанову суду апеляційної інстанції від 13.04.2023, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

17. Також, з касаційною скаргою звернулася третя особа у справі - Хащевська Н. К., яка просить скасувати рішення суду першої інстанції від 01.11.2022 і постанову суду апеляційної інстанції від 13.04.2023 в частині скасування державної реєстрації права оренди ПП "Левчик" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на земельну ділянку з кадастровим номером 5120682200:01:001:0135, та прийняти нове рішення в цій частині, яким у задоволенні позову відмовити.

18. Окрім цього, представником ПП "Левчик" - адвокатом Комісаром О. В., а також представницею ПП "Левчик" - адвокаткою Петрушко І. С., були подані окремі касаційні скарги на додаткові постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 щодо розподілу судових витрат на користь ТОВ "Балтський хлібороб" і третіх осіб. У касаційних скаргах представники ПП "Левчик" просять скасувати додаткові постанови, а у задоволенні заяв ТОВ "Балтський хлібороб" про розподіл судових витрат відмовити в повному обсязі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

19. Скаржник ПП "Левчик", посилаючись у якості підстави касаційного скарження, зокрема, на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини шостої статті 91 ГПК України у подібних правовідносинах щодо витребування судом оригіналів доказів в особи, яка копії таких доказів подала, однак з об`єктивних причин не могла мати відповідні оригінали.

20. Окрім цього, обґрунтовуючи підставу, передбачену пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник, посилаючись на пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК України зазначає про встановлення судами обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

21. Скаржник наголошує на тому, що поклавши в основу судових рішень тільки наявність або ж відсутність оригіналів доказів (договорів оренди), суди порушили вимоги процесуального закону щодо повного дослідження доказів.

22. У зв`язку із цим скаржник оскаржує також в порядку частини другої статті 304 ГПК України ухвалу суду першої інстанції від 23.12.2021 про витребування оригіналів документів.

23. При цьому скаржник відзначає, що під час попереднього розгляду справи, відповідач не тільки не заперечував щодо зайняття 76 спірних земельних ділянок, а і взагалі - відкрито повідомляв про це, що, на думку скаржника, свідчить про суперечливу поведінку останнього.

24. Оскаржуючи додаткові постанови суду апеляційної інстанції про розподіл судових витрат представники ПП "Левчик" у касаційних скаргах наголошують, зокрема, на неповному з`ясуванні обставини, які мають значення для вирішення справи, неправильній оцінці наданих заявниками доказів, а також неврахування апеляційним судом заперечень щодо неспівмірності заявлених витрат, які не відповідають критерію розумної необхідності.

25. У касаційній скарзі третьої особи, визначаючи підставою касаційного оскарження пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржниця ОСОБА_1 зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених постановах Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18, від 25.01.2022 у справі № 143/591/20, постанові Верховного Суду від 19.03.2021 у справі № 904/2073/19, і постанові Верховного Суду України 13.06.2016 у справі № 6-643цс16 щодо застосування законодавства в частині реєстраційного підтвердження права оренди, що діяло у відповідний період часу, а саме статей 6, 17 Закону України "Про оренду землі", статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

26. На переконання скаржниці, про дійсність договірних відносин саме з ПП "Левчик" свідчить належним чином здійснена державна реєстрація права оренди земельної ділянки, власником якої вона є.

Позиція інших учасників справи

27. ТОВ "Балтський хлібороб" подало відзиви на касаційні скарги ПП "Левчик" і ОСОБА_1 по суті вимог спору, у яких не погоджується з доводами касаційних скарг вважає їх безпідставними і необґрунтованими, зазначаючи, що рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені в результаті повного дослідження обставин справи та є законними, а тому просить у задоволенні касаційних скарг відмовити.

28. Також, ТОВ "Балтський хлібороб" подало відзиви на касаційні скарги ПП "Левчик" і ОСОБА_1 на додаткові постанови суду апеляційної інстанції від 16.05.2023, в яких вказує на необґрунтованість доводів щодо неспівмірності присуджених до стягнення на користь ТОВ "Балтський хлібороб" і третіх осіб у справі витрат на правничу допомогу зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатами робіт.

29. Окрім цього, представником третіх осіб - адвокатом Кондраковим В. В. надано відзив на касаційну скаргу ПП "Левчик", подану представницею Петрушко І. С. (вх. № 3430/2023 від 22.05.2023) на додаткову постанову суду апеляційної інстанції від 16.05.2023 (щодо розподілу судових витрат на користь 39 третіх осіб), в якому представник третіх осіб зазначає, зокрема, про необґрунтованість доводів скаржника щодо навмисного завищення розміру витрат на правову допомогу, а також відсутності детального обґрунтування судом підстав прийняття оскаржуваного рішення.

30. Інші учасники справи не надали відзивів на касаційні скарги, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів скаржників і висновків судів попередніх інстанцій

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

31. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

32. Водночас, згідно з частиною другою статті 313 ГПК України порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Щодо суті касаційних скарг

33. Так, предметом первісного позову в цій справі є вимоги ПП "Левчик" до ТОВ "Балтський хлібороб", зокрема, про усунення перешкод у користуванні 76 земельними ділянками шляхом їх звільнення.

34. Підставою первісних позовних вимог є посилання позивача на неможливість використання ним земельних ділянок, наданих в оренду їх власниками - фізичними особами на підставі договорів оренди, внаслідок незаконного користування цими земельними ділянками ТОВ "Балтський хлібороб", яке здійснює їх обробіток та вирощує сільськогосподарські культури.

35. Предметом зустрічного позову в цій справі є вимоги ТОВ "Балтський хлібороб" до ПП "Левчик" про скасування державної реєстрації права оренди ПП "Левчик" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на 68 земельних ділянок і визнання права оренди на ці земельні ділянки за ТОВ "Балтський хлібороб".

36. Підставою зустрічних позовних вимог є, на думку позивача, відсутність підстав для здійснення державної реєстрації права користування спірними земельними ділянками за ПП "Левчик", за наявності укладених ТОВ "Балтський хлібороб" із власниками земельних ділянок - фізичними особами договорів оренди цих земельних ділянок.

37. Верховний Суд зазначає, що відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

38. За змістом статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

39. Згідно зі статтями 5, 7, 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

40. Визначення правильної юрисдикційності того чи іншого спору має важливе значення. Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово звертав увагу на те, що кожен має право на суд, встановлений законом, тобто відповідний орган повинен мати повноваження вирішувати питання, що належать до його компетенції, на основі принципу верховенства права (рішення від 29.04.1988 у справі "Белілос проти Швейцарії"); юрисдикцію суду має визначати закон (доповідь Європейської комісії від 12.10.1978 у справі "Занд проти Австрії").

41. Через визначення юрисдикційності спору забезпечується дотримання принципу правової визначеності, за яким слід не допускати наявності проваджень, а відтак і судових рішень, ухвалених у спорі між тими ж сторонами, з того самого предмета, але судами різних юрисдикцій. Тому потрібно визначати юрисдикційність відповідного спору так, щоб унеможливити повторне звернення особи до суду іншої юрисдикції після відповідного коригування позовних вимог та формування іншого складу учасників справи. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 920/343/22, від 10.05.2023 у справі № 920/155/22.

42. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певну справу належить розглядати за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

43. Дійсно, позивач, звертаючись до суду, самостійно формує склад сторін справи, вказуючи відповідачів у справі, визначає предмет та підстави позову. Однак правила розгляду юридичного конфлікту в суді слід встановлювати, виходячи з дійсного змісту спірних матеріальних правовідносин та складу сторін таких правовідносин, не обмежуючись сформованим позивачем складом сторін справи. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 920/343/22, від 10.05.2023 у справі № 920/155/22.

44. Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

45. Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (пункт 6); вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами (пункт 13); інші справи у спорах між суб`єктами господарювання (пункт 15).

46. Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала би вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18 та постановах Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 920/343/22, від 10.05.2023 у справі № 920/155/22.

47. Водночас, за змістом частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

48. Отже, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на землю, реєстрації або обліку прав на землю, сторонами яких є юридичні особи та фізичні особи - підприємці, розглядаються в порядку господарського судочинства, а інші - за правилами цивільного судочинства. Загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи, що виникають із земельних правовідносин, за винятком тих, розгляд яких передбачено в порядку іншого судочинства.

49. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге, - суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі, як правило, є фізична особа).

50. Разом з тим критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

51. Визначаючи юрисдикційність спору, необхідно зважати як на суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, так і на відповідний суб`єктний склад учасників у цій справі.

52. Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що позовні вимоги, спрямовані на захист порушеного, на думку позивача, права оренди земельної ділянки, яке підлягає державній реєстрації, є спором про право цивільне та має приватноправовий характер. Отже, такий спір має розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб`єктного складу сторін спору.

53. Як свідчать предмет і підстави первісного позову і зустрічного позовів, ПП "Левчик" набуло в оренду у власників - фізичних осіб 76 земельних ділянок, зареєструвавши відповідне право користування на них. В свою чергу, ТОВ "Балтський хлібороб" оспорює право користування ПП "Левчик" на 68 земельних ділянок, посилаючись на наявність чинних договорів оренди, укладених фізичними особами - власниками земельних ділянок саме із ТОВ "Балтський хлібороб".

54. Отже, юридичний конфлікт виник у орендних правовідносинах, сторонами яких є, зокрема, фізичні особи - орендодавці, які реалізували своє право на земельні ділянки, розпорядившись ними.

55. Верховний Суд зазначає, що цей спір стосується захисту цивільного права, зокрема, випливає із договірних відносин, є приватноправовим, і за суб`єктним складом учасників спірних матеріальних правовідносин має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

56. Такий спір має розглядатися як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно.

57. Однак відсутність позовних вимог до фізичних осіб - власників й орендодавців спірних земельних ділянок не змінює суб`єктний склад правовідносин щодо користування земельною ділянкою, з приводу яких виник спір. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 920/343/22, від 10.05.2023 у справі № 920/155/22.

58. Інший підхід до визначення юрисдикції призводить до можливості ініціювати у межах єдиних спірних правовідносин справи, що будуть розглядатися судами різних юрисдикцій залежно від сформованих позивачем вимог та складу відповідачів.

59. Велика Палата Верховного Суду у постановах від 15.05.2018 у справі № 911/4144/16, від 01.10.2019 у справі № 911/2034/16 зазначила, що справи у спорах, які виникають із земельних відносин, у яких беруть участь суб`єкти господарської діяльності, проте предмет спору в яких безпосередньо стосується прав і обов`язків фізичних осіб, підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства. Крім того, у справі № 911/4144/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що доводи суду апеляційної інстанції про те, що власник спірної земельної ділянки (фізична особа) не був зазначений позивачем під час подання позову як відповідач, оскільки спірна земельна ділянка не була виділена в натурі на місцевості та знаходиться у володінні та користуванні товариства, не можуть бути підставою для розгляду спору господарськими судами, оскільки предмет спору безпосередньо стосується прав і обов`язків такої фізичної особи.

60. При цьому, при попередньому розгляді судами справи № 916/3674/19 щодо заявлених ПП "Левчик" позовних вимог, Верховний Суд, направляючи цю справу на новий розгляд, у постанові від 21.04.2021 звертав увагу судів на необхідності дослідження та надання оцінки договорам оренди, укладеним з фізичними особами - власниками земельних ділянок, а також заявам цих фізичних осіб, у яких вони заперечували наявність орендних відносин з ПП "Левчик."

61. Колегія суддів зазначає, що відповідне правозастосування має сталий характер. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.04.2023 у справі № 357/8277/19, яка ухвалена після прийняття Верховним Судом постанови від 21.04.2021 у справі, що переглядається, вирішуючи питання про належний спосіб захисту у спорі про право оренди земельної ділянки, зареєстрованого за іншим орендарем, а також про юрисдикцію спору юридичної особи - орендаря про витребування майна в іншої юридичної особи - орендаря, які виникли з правовідносин на підставі договорів оренди земельної ділянки, укладених з фізичною особою, зазначила таке: "У статті 27 Закону № 161-XIV як у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, так і на час розгляду справи у судах передбачалося, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці будь-якими особами". "Оскільки предметом спору у справі, що переглядається, є земельні ділянки, власником яких є фізична особа як сторона договорів оренди землі (як первісного, укладеного із позивачем, так і двох наступних, укладених із відповідачем), предмет спору безпосередньо стосується прав і обов`язків власника земельних ділянок. А оскільки позовні вимоги ТОВ "Олійникова Слобода" до ТОВ "Агрокомплекс "Узин" про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння та користування заявлені з приводу земельної ділянки, власником якої є фізична особа, яка укладала договори оренди як з ТОВ "Олійникова Слобода", так і з ТОВ "Агрокомплекс "Узин", а тому з огляду на характер правовідносин, з яких виник спір, його слід розглядати в порядку цивільного судочинства".

62. У справі, що розглядається, власниками земельних ділянок, щодо права оренди яких виник спір, є фізичні особи, і доказів про наявність у них статусу підприємців матеріали справи не містять. Саме з цих підстав справа у цьому спорі не належить до юрисдикції господарських судів відповідно до пунктів 6, 13 частини першої статті 20 ГПК України, та має бути розглянута за правилами цивільного судочинства.

63. Окрім цього, позиція щодо непідвідомчості зустрічних позовних вимог ТОВ "Балтський хлібороб" про скасування державної реєстрації права оренди ПП "Левчик" (за наявності іншого діючого договору оренди) господарським судам також є сталою, послідовною і викладеною у низці постанов, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 920/40/19, від 04.02.2020 у справі № 910/7781/19, та неодноразово відображався у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.02.2021 у справі № 902/416/20, а також у постановах від 14.01.2020 у справі № 922/1002/19, від 14.01.2020 у справі № 922/808/19, від 14.01.2020 у справі № 922/810/19, від 21.01.2020 у справі № 922/807/19, 22.01.2020 у справі № 922/812/19, від 22.01.2020 у справі № 922/813/19, від 22.01.2020 у справі № 922/814/19, від 22.01.2020 у справі № 922/815/19.

64. За змістом пункту 1 частини першої статті 175 і пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а відкрите провадження у справі підлягає закриттю, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

65. Так, перевіривши застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій та закриття провадження у справі № 916/3674/19, у зв`язку з чим касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.

66. Суд не розглядає та не надає оцінки доводам скаржників, оскільки порушення судами правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20 - 23 ГПК України, відповідно до вимог частини другої статті 313 ГПК України, є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарги

67. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

68. Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 313 ГПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

69. Порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20 - 23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

70. Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що касаційні скарги ПП "Левчик" і ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасувати, а провадження у справі закрити.

71. Касаційний господарський суд в порядку вимог частини другої статті 231 ГПК України роз`яснює сторонам, що спір у цій справі підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Позивач має право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Касаційного господарського суду із заявою про направлення справи до відповідного суду за встановленою юрисдикцією.

Розподіл судових витрат

72. Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись статтями 231, 300, 301, 308, 313, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Приватного підприємства "Левчик" і ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.04.2023 та рішення Господарського суду Одеської області від 01.11.2022, а також додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 і додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 у справі № 916/3674/19 скасувати.

3. Провадження у справі № 916/3674/19 закрити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил