Рішення

від 14.08.2007 по справі 22/117

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/117

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  22/117

14.08.07

За позовом                    Дочірнього підприємства Чеської фірми "Копос Колін" А.Т. фірма

                              «Копос Електро УА»

До                              Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро»

Про                              стягнення  2938,78 грн.

   Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                     Лемець  В.В. –юр. (дов. № 61 від 09.08.07 р.)

Від відповідача          не з'явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро»про стягнення 2938,78 грн.(основний борг у розмірі 2786,16 грн., пеня у розмірі 120,17 грн., збитки від інфляції у розмірі 11,15 грн., 3% річних у розмірі 21,3 грн.) заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу № 70-К від 04.01.2005р.

Ухвалою суду від 05.03.07 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 22/117 (суддя Шкурат А.М.) та  призначено розгляд справи на 20.04.07 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва № 01-1/59 від 18.07.07 р. справа 22/117 передана на розгляд судді Прокопенко Л.В.

Ухвалою суду від 23.07.2007 р. (суддя Прокопенко Л.В.) розгляд справи призначено на 14.08.07 р.

Представник відповідача в судове засідання 14.08.07 р. знову не з'явився, письмовий відзив на позов не надав, вимог суду викладених в ухвалах від 05.03.07 р. та від 23.07.07 р. не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Про поважні причини неявки в судове засідання відповідача чи повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.01.2006 р. між сторонами укладено договір купівлі-продажу № 70-К (далі - Договір).

За цим договором відповідач отримав від позивача товарів на загальну суму 3786,16 грн.(накладні № РН-004135 від 21.11.2006 р., № РН-004257 від 28.11.2006 р.)

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов'язувався передати у власність відповідачу, а відповідач сплатити і прийняти товар  в асортименті і за ціною, яка вказана в рахунках-фактурах.

Згідно п. 2.6 Договору конкретні обсяги та вартість наданих відповідачеві товарів визначаються на підставі рахунків-фактур, які виписуються на кожну партію проданого товару.

Згідно п. 6.1. Договору відповідач зобов'язаний був сплатити вартість отриманого товару протягом не більш ніж 14 календарних днів з моменту отримання товару на складі позивача.

Відповідачем частково сплачена частина боргу (у розмірі 1000,00 грн.) за накладною № РН-004135 від 21.11.2006 р.  на суму 1910, 36 грн.

Станом на 19.02.2007 р. основний борг відповідача перед позивачем становив 2786,16 грн.

За таких обставин, позивач звернувся до суду з проханням стягнути з відповідача основний борг у розмірі 2786,16 грн., пеню у розмірі 120,17 грн., збитки від інфляції у розмірі 11,15 грн., 3% річних у розмірі 21,3 грн.

Під час розгляду спору відповідач сплатив суму основного боргу у розмірі 2786, 16 грн., що підтверджується пл.. дорученням № 75 від 07.03.07 р., яке надано суду представником відповідача у судовому засіданні 20.04.07 р.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу 2786, 16 грн. підлягає припиненню, а позовні вимоги про стягнення з відповідача пені, збитків від інфляції та 3 % річних підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами, згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем надано доказ, а саме пл. доручення № 75 від 07.03.07 р., що підтверджує погашення основного боргу у розмірі 2 786,16 грн., а отже провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу підлягає припиненню в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В п. 7.2 Договору зазначено, що в разі порушення відповідачем строків оплати послуг, останній сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ  від невиплаченої суми за кожен день прострочки.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3 ст. 549 ЦК України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 120,17 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суму пені відповідачем суду не надано. Розрахунки пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 120,17  підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 21,3 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних відповідач суду не надав.

Згідно розрахунку позивача сума інфляційних витрат складає 11,15 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Конррозрахунку суми інфляційних витрат відповідач суду не надав.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних у розмірі 21,3 грн. та збитків від інфляції у розмірі 11,15 грн. підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 526, 625, 549, 610, 611, 612 ЦК України, ст. ст. 173, 193, 230, 232 ГК України, ст. ст. 33, 49, п.1.1. ст.. 80, ст. .ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 2786,16 грн. в зв'язку з відсутністю предмету спору.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро»(04655, м. Київ, вул. Ново-Костянтинівська,4-А, Код ЄДРПОУ 31625178, р/р 2600307643 в АБ "АЖІО" м. Києва, МФО 300175, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Дочірнього підприємства Чеської фірми "Копос Колін" А.Т. фірма «Копос Електро УА»(02660, м. Київ, вул. Червоноткацька, 2а, код ЄДРПОУ 25283594, р/р 26004301303352 в ЗАТ "ОТП Банк", МФО 300528) 11,15 грн. збитків від інфляції, 21,3 грн. 3 % річних, 120,17 грн. пені, 102, 00 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

           Суддя                                                                                          Л.В.Прокопенко