Рішення

від 11.09.2007 по справі 1/93

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/93

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  1/93

11.09.07

За позовом     Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" в особі Розрахункового департаменту

до                     Житлово-будівельного кооперативу "Колос"

про                    стягнення 3 360,21 грн

Суддя  Мельник В.І.

Представники:

від позивача          Іванченко Н.В. –представник за довіреністю № 112 від 26.06.2007

від відповідача           Зеленський М.П. –Голова правління

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»в особі розрахункового департаменту до Житлово-будівельного кооперативу «Колос» про стягнення 3 360,21 грн. за договором № 06727/4-01 від 15 червня 2006 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, а саме 3 211,40 грн. –основного боргу, 148,81 грн. –інфляційних витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідності із ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", відповідач являється споживачем питного водопостачання та зобов'язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення. Однак, відповідач всупереч вимогам нормативних документів, порушив взяті на себе договірні зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01 вересня 2006 р. по 31 травня 2007 р. включно.

Ухвалою суду від 09.07.2007 було порушено провадження у справі № 1/93 та розгляд призначено 18.07.2007.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Від відповідача надійшла заява в якій було зазначено, що останній не має можливості надати відзив на позовну заяву, оскільки не отримував копії позовної заяви. Крім того, відповідач зазначив, що у нього не існує боргу перед позивачем.

В зв'язку з неявкою представника відповідача та необхідністю витребувати додаткові документи, в судовому засіданні винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 11.09.2007.

В судовому засіданні позивач надав клопотання по справі, в якому заявлені позовні вимоги підтримав частково, в зв'язку зі сплатою відповідачем суми заборгованості за договором в розмірі 3 211,40 грн., просить провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу припинити, а стягнути з відповідача на користь позивача 102,00 грн. –розмір державного мита, витрати по сплаті інформаційно-технічне забезпечення в сумі 118,00 грн., інфляційні витрати –148,81 грн.

Відповідач підтвердив сплату основного боргу.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В:

15 червня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал»(постачальником) та Житлово-будівельним кооперативом «Колос»(абонентом) було укладено договір № 06727/4-01 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі (далі –Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1.) позивач зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізацій м. Києва приймати від нього стічні води відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізацій м. Києва, а абонент, в свою чергу, сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим Договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994р. № 65 (далі –Правила).

Вказані Правила відповідно до ст. 3 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»(далі –Закон), є частиною законодавства у сфері питної води та питного водопостачання.

Зокрема, відповідно до ст. 22 Закону, одним з основних обов'язків споживача є своєчасне внесення плати за використану воду.

Правилами, як і Законом, передбачено договірне формування відносин між Водоканалом та абонентом (п. 12.1.).

Рахунки за воду складаються на підставі тарифів, що діють у даній місцевості або населеному пункті. Тарифи на користування послугами встановлюються відповідно до чинного законодавства України без будь-яких додаткових узгоджень з абонентом, що передбачено п. п. 1.10, 12.5 Правил.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником.

Позивач належним чином виконував свої зобов'язання за Договором, своєчасно направляв платіжні документи до банківської установи відповідача.

Пунктами 2.2.2. та п. 2.2.4. Договору передбачено, що абонент розраховується за послуги водопостачання та водовідведення  у десятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи. У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у десятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки даних та підписання акту звірки в цей же термін. При невиконанні цієї умови відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною.

Відповідних повідомлень відповідач не подавав, повноважного представника до позивача не направляв.

Позивач надав відповідачу за період з 01 вересня 2006 р. по 31 травня 2007 р. послуги на загальну суму 12 583,63 грн. з урахуванням знижки.

Борг станом на 31.05.2007р. склав 3 211,40 грн. (розрахунок суми боргу знаходиться в матеріалах справи).

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-ІV, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно з частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (стаття 193 Господарського кодексу України).

Зазначене також кореспондується зі статтею 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В судовому засіданні позивач надав клопотання по справі, в якому заявлені позовні вимоги підтримав частково, в зв'язку зі сплатою відповідачем суми заборгованості за договором в розмірі 3 211,40 грн., що підтверджується доданим до клопотання розрахунковим листом абонента та просить провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу припинити, а стягнути з відповідача на користь позивача 102,00 грн. –розмір державного мита, витрати по сплаті інформаційно-технічне забезпечення в сумі 118,00 грн., інфляційні витрати –148,81 грн.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Надані позивачем докази свідчать про відсутність предмету спору в частині стягнення основного боргу в сумі 3 211,40 грн., що у відповідності до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, тягне за собою припинення провадження у справі.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Крім того, за змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Чинне законодавства не містить обмежень щодо даного виду відповідальності.

Отже, стягнення такого виду відповідальності, як збитки від інфляції обумовлено наявністю факту прострочення виконання грошового зобов'язання.

З матеріалів справи визначити, коли саме відбулося порушення відповідачем зобов'язання в частині оплати послуг і, відповідно, виникло право позивача на стягнення встановленої законом відповідальності у вигляді збитків від інфляції, встановити за наявними в матеріалах справи документами не можливо.

Позивачем не доведено законність його вимог в частині стягнення з відповідача збитків від інфляції в розмірі 148,81 грн., тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають як недоведені.

Згідно статті 1 ГК України підприємства та організації можуть звернутися до господарського суду за захистом своїх законних прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Колос»(03127, м. Київ, вул. Полковника Потєхіна, 3; рахунок 26006001017231 у АКБ Соціального Розвитку «Укрсоцбанк», МФО 300023, код ЄДРПОУ 22865367, або будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»в особі розрахункового департаменту (02660, м. Київ, вул. Електротехнічна, 16; рахунок 2600955010861 в КРФ ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300830, код ЄДРПОУ 03327629) 102(сто дві)грн. державного мита та 118(сто вісімнадцять)грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 3 211,40 грн. провадження у справі припинити.

В решті позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                                    В.І. Мельник