Рішення

від 10.10.2007 по справі 37/392

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/392

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  37/392

10.10.07

За позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю «Артур –К»

До                       Приватного підприємства «Фарм-Тонус»

Про                        стягнення 77 185,61 грн.

Суддя Кондратова І.Д.

Представники:

Від позивача     Чернега С.Є.- представник за довіреністю № 177 від 23.02.2007 року;

Від відповідача  не з'явились;

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги  Товариства з обмеженою відповідальністю «Артур –К»до Приватного підприємства «Фарм-Тонус»про стягнення 72 854 грн. основного боргу, 688,74 грн. пені та 3 642,70 грн. штрафу за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань за договором  купівлі-продажу № 4092 від 30.03.2006 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2007 року порушено провадження у справі № 37/392, розгляд справи було призначено на 04.09.2007 року о 11-10.

Представник відповідача 04.09.2007 року в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/392 від 23.07.2007 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/392 від 23.07.2007 року виконав частково, а саме: не надав суду довідку з органів статистики про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України станом на день розгляду справи та докази часткової оплати відповідачем поставленого товару (виписки з банківського рахунку, платіжні доручення, тощо).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2007 року розгляд справи було відкладено на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України до 24.09.2007 року на 10-00.

Представник відповідача 24.09.2007 року в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/392 від 04.09.2007 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/392 від 04.09.2007 року не виконав, а саме не надав суду докази часткової оплати відповідачем поставленого товару (виписки з банківського рахунку, платіжні доручення, тощо).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2007 року розгляд справи було відкладено на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України до 10.10.2007 року на 11-00.

Представник позивача в судовому засіданні 10.10.2007 року подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до заяви просить суд стягнути з відповідача 77727,92 грн. основного боргу, 688,74 грн. штрафу, 3642,70 грн. пені, 820,74 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Крім того, позивач підтримав клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту. Проаналізувавши вищезазначене клопотання та заслухавши пояснення представника позивача, суд визнав клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Артур –К» таким, що не підлягає задоволенню,  оскільки позивачем не обґрунтовано належним чином те, що невжиття заходів до забезпечення позову ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду.

Представник відповідача 10.10.2007 року в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/392 від 24.09.2007 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою, наданою позивачем, про включення Приватного підприємства «Фарм-Тонус»до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 10.10.2007 року за згодою представника позивача були оголошені вступна та резолютивна частина рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.03.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Артур –К» (продавець) та Приватним підприємством «Фарм-Тонус»(покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 4092 (далі – договір).

Відповідно до п. 1.1. договору продавець зобов'язується поставляти та передавати у власність (повне господарське відання) покупця лікарські засоби та інші товари медичного призначення (в подальшому товар)   протягом   терміну  дії  договору,  а покупець зобов'язується  приймати  товар   та оплачувати його на умовах даного Договору.

Позивач поставив, а відповідач отримав згідно договору по видатковим накладним (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи) товар на загальну суму 77 727,92 грн.

Відповідно до п. 6.3. договору покупець зобов'язаний перерахувати на розрахунковий рахунок продавця суму, визначену в відповідній накладній, в обумовлений нею строк.

Поставка товару, згідно договору та видатковим накладним, здійснювалась позивачем  в період з 03.05.2007 року по 13.06.2007 року, а у відповідності до встановленого строку оплати за отриманий товар відповідач мав перерахувати на розрахунковий рахунок позивача 77 727,92 грн. в період з 03.06.2007 року по 18.07.2007 року.

Однак, відповідач в порушення умов договору, взятих на себе зобов'язань по оплаті товару не виконав, в результаті чого виникла заборгованість, яка згідно наданого позивачем і не оспореного відповідачем розрахунку, становить 77 727,92 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Артур –К»доказів вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі, покладені на нього договором.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

 Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 77 727,92 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, в зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення платежу, позивач в позовних вимогах просить суд стягнути з відповідача штраф в розмірі 3 642,70 грн. та пеню в розмірі  688,74 грн.

Відповідно до п. 8.4. договору покупець за несвоєчасну оплату поставленого товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки платежу та штраф у розмірі 5 % від суми боргу.

Частиною 1 статті 546 Цивільного Кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Отже, вимоги позивача в частині стягнення штрафу за несвоєчасне виконання взятих відповідачем на себе зобов'язань в розмірі 3 642,70 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Оскільки, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, пеня і штраф є різновидами неустойки, то стягнення з відповідача одночасно пені та штрафу за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання протирічить Конституції України та загальним засадам цивільного законодавства, а тому вимога позивача  щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 688,74 грн. не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 ГПК України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 192, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 625, 626 Цивільного кодексу України, ст. 61 Конституції України, ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,  -

  В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Фарм-Тонус» (02139, м. Київ, вул. Братиславська, 13, кв. 94, код ЄДРПОУ 33740121) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Артур –К»(03680, м. Київ, вул. Радіщева, 10/14, код ЄДРПОУ 21643699) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження 77727 (сімдесят сім тисяч сімсот двадцять сім) грн. 92 коп. основного боргу, 3642 (три тисячі шістсот сорок дві) грн. 70 коп. штрафу, 813 (вісімсот тринадцять)  грн. 71 коп. витрат по сплаті державного мита та 117 (сто сімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення пені у розмірі 688 грн. 74 коп. відмовити повністю.

4.          Після вступу рішення в законну силу, видати наказ.

5.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу.

СуддяІ.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 14.11.2007 року