Рішення

від 05.08.2009 по справі 37/392

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/392

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  37/392

05.08.09

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОЛЮКС УКРАЇНА»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «КАРАВАН БУДІВЕЛЬНИЙ»

Простягнення 79 500, 66 грн. та розірвання договору № 177/07-08РЧ від 16.07.2008 р.

 Суддя  Гавриловська І.О.                                                                                                                                                  

У судовому засіданні приймали участь:

Від позивача:           Куцевіл І.І. –представник за дов. № 16/2009 від 13.06.2009 р.                                    

Від відповідача:           не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОЛЮКС УКРАЇНА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРАВАН БУДІВЕЛЬНИЙ»про стягнення 66 163, 44 грн. основного боргу, 13 337, 22 грн. пені, 8 918, 53 грн. інфляційних втрат та 1667, 15 грн. річних процентів у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого товару за договором № 177/07-08РЧ від 16.07.2008 р. та додатковою угодою до нього від 20.03.2009 р. Також позивач просить розірвати договір № 177/07-08РЧ від 16.07.2008 р., укладений між сторонами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2009 р. було порушено провадження у справі № 37/392, розгляд справи призначено на  05.08.09 р.

У судовому засіданні 05.08.2009 р. представник позивача підтримав позовні вимоги частково. Пояснив, що при розрахунку ним інфляційних втрат були допущені помилки, у зв'язку  з чим просить стягнути з відповідача, крім сум основного боргу, пені та річних процентів, інфляційні втрати лише за період з 14.03.2009 р. до 30.06.2009 р.

Представник відповідача 05.08.2009 р. у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/392 від 07.07.2009 р. не виконав, відзиву на позов не надав, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення № 0818194, відповідно до якого ТОВ  «КАРАВАН БУДІВЕЛЬНИЙ»отримало ухвалу про порушення провадження у справі 10.07.2009 р.

Крім того, представник відповідача відповідно до поданого ним клопотання 14.07.2009 р. ознайомився з матеріалами даної справи, про що свідчить його відмітка на клопотанні від 08.07.2009 р.

Через службу діловодства Господарського суду міста Києва 04.08.2009 р. надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду даної справи у зв'язку з неможливістю його уповноваженого представника та генерального директора прибути у дане судове засідання.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення поданого клопотання відповідача заперечив.

Розглянувши дане клопотання, заслухавши думку представника позивача, суд його відхиляє з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача прибути у призначене судове засідання не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника, а також  не перешкоджає реалізації права відповідача на правовий захист шляхом подання відзиву на позов по суті. Проте відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався і обґрунтованих причин неможливості це здійснити суду не повідомив. Враховуючи наведене, суд відмовляє у відкладенні розгляду справи № 37/492 з підстав, наведених відповідачем у його клопотанні.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Відповідач через службу діловодства суду подав суду клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу розгляд даної справи, яке судом задоволено.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОЛЮКС УКРАЇНА»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАРАВАН БУДІВЕЛЬНИЙ»(покупець) був укладений договір № 177/07-08РЧ від 16.07.2008 р., відповідно до умов якого постачальник зобов'язався доставляти і передавати на умовах та у встановлені даним договором строки непродовольчу продукцію (надалі - товар) у власність покупця, а покупець зобов'язався приймати товар у власність і оплачувати його на умовах даного договору.

Згідно з п. 1.3. договору № 177/07-08РЧ від 16.07.2008 р., товар за цим договором поставляється з метою продажу покупцем товару споживачам через торгівельну мережу з дотриманням вимог чинного законодавства України щодо захисту прав споживачів та інших вимог Закону.

Пунктом 18.1 договору строк його дії встановлено до 31.12.2008 р. Проте, додатковою угодою від 20.03.2009 р. сторони внесли зміни до цього пункту, встановивши строк дії договору № 177/07-08РЧ до 31.12.2009 р.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності  або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до пункту 2.1. договору № 177/07-08РЧ від 16.07.2008 р.., постачальник зобов'язується поставляти товар на умовах DDP (пункту поставки –визначений у Замовленні) відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «ІНКОТЕРМС»в редакції 2000 року, якщо інші умови не передбачені договором.

Згідно з п. 2.11. зазначеного договору, зобов'язання постачальника з поставки товару вважається виконаним з моменту передачі покупцю товару, його приналежностей, супровідних документів та підписання сторонами оформленої належним чином видаткової накладної та (або) товарно-транспортної накладної та передачі покупцю податкової накладної.

Відповідно до пунктів 6.1., 6.2. договору № 177/07-08РЧ від 16.07.2008 р., передача та прийняття товару здійснюється у пункті поставки, визначеному в замовленні покупця. Постачальник зобов'язується передати покупцеві у пункті поставки разом із товаром документи на товар, а саме: супровідні документи, видаткову накладну та (або) товарно-транспортну накладну, податкову накладну, рахунок.

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОЛЮКС УКРАЇНА»поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «КАРАВАН БУДІВЕЛЬНИЙ»товар на загальну суму 76 063, 44 грн., що засвідчено наступними видатковими накладними, підписаними представниками обох сторін та засвідченими печаткою позивача та печаткою і штампами відповідача: № ТУ-0001049 від 18.07.2008 р. на суму 29 832, 60 грн., № ТУ-0001378 від 05.09.2008 р. на суму 37 397, 94 грн., № ТУ-0000192 від 30.01.2009 р. на суму 3715, 84 грн., № ТУ-0000420 від 06.03.2009 р. на суму 5 117, 06 грн. Копії зазначених видаткових накладних долучені до матеріалів даної справи.

Відповідач, в свою чергу, у встановленому порядку прийняв цей товар, про що свідчать, крім підписаних ним видаткових накладних, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей: від 14.07.2008 р. серії ЯПЗ № 372356, від 28.08.2008 р. серії ЯПИ № 079772, від 25.01.2009 р. серії ЯПИ № 080471, оригінали яких судом оглянуті у судовому засіданні і копії яких залучені до матеріалів справи.  

Відповідно до пункту 7.1. договору № 177/07-08РЧ від 16.07.2008 р., строк оплати (далі за текстом –«строк платежу») визначається в п. 2 Угоди і відраховується з дня виконання постачальником зобов'язання з поставки товару.

Пунктом 2 Угоди про умови від 16.07.2008 р. встановлено строк платежу –7 днів.

Враховуючи наведене, за  товар, отриманий за накладною № ТУ-0001049 від 18.07.2008 р. строк платежу настав 26.07.2008 р., за накладною № ТУ-0001378 від 05.09.2008 р. –13.09.2008 р., за накладною № ТУ-0000192 від 30.01.2009 р. –07.02.2009 р., за накладною № ТУ-0000420 від 06.03.2009 р. –14.03.2009 р.

Відповідно до наданих суду позивачем банківських виписок, ТОВ «КАРАВАН БУДІВЕЛЬНИЙ»розрахунок за отриманий товар провело частково, зокрема, 27.08.2008 р. –2 900, 00 грн., 22.01.2009 р. –2 000, 00 грн., 04.03.2009 р. –5 000, 00 грн.

За вищенаведених обставин відповідно до умов договору № 177/07-08РЧ від 16.07.2008 р. позивачем було належним чином поставлено відповідачу і залишено не оплаченим  станом на день розгляду справи в суді товар на суму 66 163, 44 грн., які ТОВ «ТЕПЛОЛЮКС УКРАЇНА»просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРАВАН БУДІВЕЛЬНИЙ»як основний борг. Крім того, позивач у поданій позовні заяві у зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання просив стягнути з відповідача 13 337, 22 грн. пені, 8 918, 53 грн. інфляційних втрат та 1667, 15 грн. річних процентів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача   підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей  525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В ході судового розгляду справи судом було встановлено, що своє підтвердження знайшли факти поставки Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОЛЮКС УКРАЇНА»Товариству з обмеженою відповідальністю «КАРАВАН БУДІВЕЛЬНИЙ»товару на суму 76 063, 44 грн., а також факти оплати отриманого товару відповідачем на суму 9 900 грн. Зобов'язання щодо оплати товару на решту суми –66 163, 44 грн. відповідач належним чином не виконав.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, хоча йому було надано час для цього та ухвалою від 07.07.2009 р. було зобов'язано надати суду відзив на позов.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 66 163, 44 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОЛЮКС-УКРАЇНА»в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРАВАН БУДІВЕЛЬНИЙ»суми основного боргу за договором № 177/07-08РЧ від 16.07.2008 р. у розмірі 66 163, 44 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОЛЮКС УКРАЇНА»просить суд також стягнути з відповідача 8 918, 53 грн. інфляційних втрат та 1667, 15 грн. річних процентів у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого товару за договором № 177/07-08РЧ від 16.07.2008 р. У судовому засіданні представник позивача повідомив, що виявив у своїх розрахунках інфляційних втрат помилки, у зв'язку з чим просить стягнути інфляційні втрати лише за період з 14.03.2009 р. до 30.06.2009 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

У відповідності до розрахунку річних процентів, наданому позивачем і перевіреному судом у судовому засіданні, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1 667, 15 грн. річних процентів.

Що стосується вимоги про стягнення з ТОВ «КАРАВАН БУДІВЕЛЬНИЙ»інфляційних втрат за період з 14.03.2009 р. до 30.06.2009 р., то суд визнав її обґрунтованою в частині стягнення 2 616, 92 грн., виходячи з наступного розрахунку:

Індекси інфляції: за березень 2009 р.–101,4%, за квітень 2009 р. –100,9%, за травень 2009 р. –100,5%, за червень 2009 р. –101,1%.

66163, 44 грн. х 101,4% х 100,9% х 100,5% х 101,1% = 68 780, 36 грн.

68 780, 36 грн. –66 163, 44 грн. = 2 616, 92 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача 13 337, 22 грн. пені за порушення договірного зобов'язання.

Відповідно до пункту 17.4. договору  № 177/07-08РЧ від 16.07.2008 р. в редакції протоколу погодження розбіжностей від 16.07.2008 р., за порушення строків оплати товару згідно даного договору покупець на вимогу постачальника сплачує неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Згідно з ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті  611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Згідно з частиною 5 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При дослідженні наданого позивачем розрахунку пені судом було встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОЛЮКС УКРАЇНА»при розрахунку не дотримано вимог ч. 5 ст. 232 Господарського кодексу України стосовно того, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У зв'язку з наведеним судом було виконано власний розрахунок пені, у відповідності до якого стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРАВАН БУДІВЕЛЬНИЙ»підлягає пеня в розмірі 8 464, 06 грн., виходячи з наступного.

За зобов'язанням щодо оплати товару за накладною № ТУ-0001049 від 18.07.2008 р., яке настало 26.07.2008 р., з урахуванням проплат відповідачем 28.08.2008 р. на суму 2 900, 00 грн., 22.01.2009 р. на суму 2 000, 00 грн. та 04.03.2009 р. на суму 5 000, 00 грн.

Період заборгованостіСтавка НБУКількість днів прострочкиСума пені

26.07.08.-26.08.08.12%31 день608, 09 грн.

27.08.08.-21.01.0912%148 днів2 620, 95 грн.

22.01.09-25.01.0912%4 дні65, 58 грн.

Всього 183 дніВсього: 3 294, 62 грн.

За зобов'язанням щодо оплати товару за накладною № ТУ-0001378 від 05.09.2008 р., яке настало 13.09.2008 р.

Період заборгованостіСтавка НБУКількість днів прострочкиСума пені

13.09.08.-12.03.09.12%181 день4 450, 86 грн.

За зобов'язанням щодо оплати товару за накладною № ТУ-0000192 від 30.01.2009 р., яке настало 07.02.2009 р.

Період заборгованостіСтавка НБУКількість днів прострочкиСума пені

07.02.09.-30.06.09.12%144 дні351, 83 грн.

За зобов'язанням щодо оплати товару за накладною № ТУ-0000420 від 06.03.2009 р., яке настало 14.03.2009 р.

Період заборгованостіСтавка НБУКількість днів прострочкиСума пені

14.03.09.-30.06.09.12%109 днів366, 75 грн.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача пеня в розмірі 8 464, 06 грн. (3 294, 62 грн. + 4 450, 86 грн. + 351, 83 грн. + 366, 75 грн.).

Вимога позивача щодо розірвання договору № 177/07-08РЧ від 16.07.2008 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОЛЮКС УКРАЇНА»та Товариством з обмеженою відповідальністю “КАРАВАН БУДІВЕЛЬНИЙ”, також підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

За змістом статті 188 Господарського кодексу України, розірвання господарського договору в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.  Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

22 квітня 2009 року (вх. № листа у відповідача - 24) позивач звернувся до відповідача з повідомленням про розірвання договору № 177/07-08РЧ від 16.07.2008 року (лист № 230/ю від 21.04.2009 року), але відповідач дану вимогу залишив без відповіді та належного реагування.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОЛЮКС УКРАЇНА»у позовній заяві.

В свою чергу, позивач довів належними засобами доказування порушення відповідачем істотних умов договору, що, у відповідності до вимог чинного законодавства, є підставою для розірвання договору, а тому позовні вимоги щодо розірвання договору № 177/07-08РЧ від 16.07.2008 року визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –         

В И Р І Ш И В:

1.          Позов  задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “КАРАВАН БУДІВЕЛЬНИЙ” (юрид. адреса: вул. Лугова, 12, м. Київ, 04074, факт. адреса: пр.-т Г. Сталінграду, 10-А, корп. 8, м. Київ, 04210, код 34344491) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОЛЮКС УКРАЇНА»(вул. Новозабарська, 2/6, м. Київ, 04074, код ЄДРПОУ 33635413) 66 163 (шістдесят шість тисяч сто шістдесят три) грн. 44 коп. основного боргу, 2 616 (дві тисячі шістсот шістнадцять) грн. 92 коп. інфляційних втрат, 1 667 (одна тисяча шістсот шістдесят сім) грн. 15 коп. річних процентів, 8 464 (вісім тисяч чотириста шістдесят чотири) грн. 06. коп. пені, 874 (вісімсот сімдесят чотири) грн. 12 коп. державного мита та 315 (триста п'ятнадцять) грн. 00 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Розірвати договір № 177/07-08РЧ від 16.07.2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОЛЮКС УКРАЇНА»та Товариством з обмеженою відповідальністю “КАРАВАН БУДІВЕЛЬНИЙ”.

3.          У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.           Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                            Гавриловська І.О.