Рішення

від 05.11.2007 по справі 36/326

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

36/326

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  36/326

05.11.07

За позовом                 Відкритого акціонерного товариства «Інжинірингово –

                           виробниче підприємство «Вніпітрансгаз»

До                         Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит»

Про                          стягнення заборгованості по договору оренди № 23.0323 від

                           17 червня 2003 р. в сумі  377 627, 85 грн.

Суддя   Т.Ю.Трофименко

Представники:

Від позивача          Таращенко К.В. по довіреності № ЮС-18-1309 від

                               01.08.2007 р.

Від відповідача     не з»явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:          

         На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Відкритого акціонерного товариства «Інжинірингово–виробниче підприємство «Вніпітрансгаз» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит»заборгованість за договором оренди  в сумі  377 627, 85 грн.

       Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2007 р. порушено провадження у справі № 36/326. Розгляд справи призначено на 03.10.2007 р. об. 10-50 год.  

       Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2007 р. за клопотанням представника відповідача розгляд справи було відкладено до 05.11.2007 р. до 10-30 год.

       19 жовтня 2007 р. через канцелярію суду від  позивача поступила заява про уточнення позовних вимог, відповідно до поданої заяви позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за договором оренди в розмірі 216 017, 30 грн., крім того 3776, 28 грн. витрати по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення покладеного законом та договором оренди № 23.0323 від 17 червня 2003 р. обов'язку, своє  зобов'язання щодо сплати орендної плати не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 216 017, 30 грн.

        Відповідач  письмовий відзив на позов не надав, представника в судове засідання не направив, не виконав вимог суду викладених в ухвалах суду  від 07.09.2007 р. та від 17.10.2007 року.

       Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення/

       Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань  про відкладення розгляду справи від відповідача та доказів належного виконання умов договору  в частині сплати орендної плати не надходило.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

         Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

17 червня 2003 р. між Відкритим акціонерним товариством «Інжинірингово–виробниче підприємство «Вніпітрансгаз»(далі орендодавець, тобто позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автокредит»(далі орендар, тобто відповідач) був укладений договір оренди № 23.0323.

        Відповідно до умов даного договору,  позивач передав, а відповідач прийняв в тимчасове володіння та користування на умовах, визначених даним договором, будівлі та прилеглі земельні ділянки згідно плану-схеми загальною площею 3231 кв.м. за адресою: м. Київ, проспект Науки, 50 (п.1.1-1.2).

       Строк дії даного договору сторони встановили п'ять років з дати підписання даного договору (п.11.1). Вищевказаний термін буде автоматично продовжений на наступні 12 місяців, якщо жодна із сторін не попередить іншу сторону за два місяці до закінчення даного договору про свій намір вважати строк закінчення договору кінцевим строком оренди (п.11.3).

       В п.4.1 договору сторони визначили, що орендар сплачує орендодавцю орендну плату в розмірі 26 665, 00 грн. в тому числі ПДВ 4 444, 2 грн. на місяць. Орендна плата сплачується орендарем у безготівковому порядку шляхом щомісячних перерахувань на поточний рахунок орендодавця авансовим платежем не пізніше 10 числа поточного місяця на підставі цього договору (п. 4.2).

       Матеріали справи свідчать про те, що листом № АГ-20/3-2739 від 26.12.2006 р. позивач повідомив відповідача про те, що в зв»язку із зміною ринкової вартості оренди приміщень позивач пропонував відповідачу внести зміни до статті 4 договору та укласти додаткову угоду з 01.01.2007 р., при цьому встановити орендну плату в місяць в розмірі 79 995, 00 грн. в тому числі ПДВ – 13332, 50 грн.

        У відповідь на лист позивача відповідач листами вих. № 15/01/01 від 15.01.2007 р. та вих. № 12/02/01 від 12.02.2007 р. просив зберегти розмір орендної плати по договору оренди № 23.03223 від 17.06.2003 р.. оскільки зміна розміру орендної плати значно погіршить  інтереси відповідача.    

       В зв'язку з порушенням відповідачем умов договору позивач 02 березня 2007 р. листом № ЮС-18-342 у відповідності до п. 5.1.2 та п. 11.4 договору звернувся до відповідача з вимогою припинити договір оренди в односторонньому порядку.

        Проте відповідач листом вих. № 20/03/03 від 20.03.2007 р. повідомив позивача про те, що розірвати договір без згоди відповідача можливо лише за рішенням суду.

        З долученого до матеріалів справи акту звіряння розрахунків за період з 01.01.07. по 31.08.07., підписаного обома сторонами, вбачається, що станом на 31.08.2007 р. заборгованість відповідача за оренду приміщень та комунальні послуги перед позивачем становить 216017 грн. 30 коп.

        Проте в судове засідання представник позивача  надав докази того, що відповідач сплатив частково сплатив кошти  в сумі 75000, 00 грн., тому провадження в частині 75000, 00 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 статті 80 Господарського процесуального Кодексу України.

        Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

         Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

         Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень до Цивільного кодексу України, цивільний кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

         Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовується до тих прав і обов”язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

         Зазначене кореспондується з п.4 Прикінцевих положень до Господарського кодексу України де зазначено, що до господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

        З огляду на те, що правовідносини між сторонами не припинилися, а продовжують існувати, суд вважає що до спірних правовідносин застосовується Господарський кодекс України та Цивільний кодекс України.         

        Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

          Відповідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

         Відповідно до приписів  ст. 526 Цивільного кодексу  зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

         Враховуючи те, що відповідач після порушення провадження у справі  частково сплатив заборгованість щодо орендної плати в сумі 75000, 00 грн., тому провадження в частині 75000, 00 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 статті 80 Господарського процесуального Кодексу України.

        Оскільки відповідач належних доказів відсутності  заборгованості по договору оренди № 23.0323 від 17.06.2003 р.  суду не надав, тому вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 141017 грн. 30 коп. обґрунтовані, документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню.

       Витрати  понесені позивачем по сплаті державного мита та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

          Позовні вимоги задовольнити частково.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит»(юридична адреса: 02217, м. Київ, вул. Драйзера, буд. 1; 03680, м. Київ, бул. І. Лепсе, буд.8; код ЄДРПОУ 30366438) на користь Відкритого акціонерного товариства «Інжинірингово–виробниче підприємство «Вніпітрансгаз»(01023, м. Київ, вул. Еспланадна, буд. 20; код ЄДРПОУ 00158652) заборгованість за договором оренди в розмірі 141017, 30 грн. 2160, 17 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

           В частині стягнення 75000, 00 грн. провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

           Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

           Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                    Трофименко Т.Ю.