Постанова

від 30.04.2009 по справі 2-а-495/09

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа 2-а-495/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2009 року Голосіївс ький районний суд м. Києва у ск ладі: головуючого судді Чере дниченко Н.П.

при секретарі Гайді В.В.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні адміністр ативну справу за позовом ОС ОБА_1 до Управління Пенсійн ого Фонду України в Голосіїв ському районі м. Києва про пон овлення пропущеного строку д ля звернення до суду та стягн ення недоплаченої щомісячно ї державної соціальної допом оги «Дітям війни», -

встановив:

Позивач 08.10.2008 року звернув ся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протип равною бездіяльність Управл іння Пенсійного фонду Україн и в Голосіївському районі м. К иєва, зобов' язати Управлінн я Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Киє ва здійснити перерахування п енсії та забезпечити її випл ату відповідно до Закону Укр аїни „Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року та рі шення Конституційного суду У країни від 09.07.2007 № 6-рп/2007 (справа № 1-29/2007), починаючи з 01.01.2006 року по 31.12.20 08 року.

В обгрунтування своїх вимо г позивач зазначив, що є "дитин ою війни" в розумінні Закону У країни "Про соціальний захис т дітей війни" і має право на п ільги, передбачені цим Закон ом. Зокрема, посилаючись на ст аттю 6 Закону України "Про соці альний захист дітей війни", по зивач зазначив, що він має пра во на отримання щомісячної д оплати до пенсії у розмірі 30 % м інімальної пенсії за віком. П озивач також вказав, що безді яльність відповідача грубо п орушила її законні права, поз бавила права отримувати щомі сячну доплату до пенсії в нал ежному розмірі, що свідчить п ро нехтування правами громад ян з боку відповідача.

Позивач в судовому засідан ні підтримав заявлені вимоги за вищевикладеними обставин ами та просить їх задовольни ти.

Представник відповідача в судове засідання не з' явив ся, направивши до суду запере чення в яких просив слухати с праву у його відсутності. В св оїх запереченнях відповідач зазначив, що він діяв в межах повноважень, наданих йому за конами України та підзаконни ми нормативно-правовими акта ми. Зокрема зазначив, що позив ач знаходиться на обліку в уп равлінні Пенсійного фонду Ук раїни у Голосіївському район і м. Києва, отримує пенсію за в іком та має статус „дитини ві йни" відповідно до Закону Укр аїни „Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195-ІУ , який набрав чинності з 01.01.2006 ро ку. Посилається на те, що позив ачем пропущений строк позовн ої давності для звернення до суду за захистом своїх поруш ених прав, свобод та інтересі в, який статтею 99 КАС України в становлений в 1 рік. Оскільк и Закон України „Про соціал ьний захист дітей війни" від 18 .11.2004 року був надрукований в оф іційних виданнях „Голос Укра їни" 2004 року (№ 427) від 28.12.2004 року та „ Урядовий кур' єр" 2004 (№ 244) від 22.12.20 04 року, він був оприлюднений, а тому позивач мав можливість отримати необхідний обсяг і нформації щодо своїх прав зг ідно вказаного закону. Тому, в ідповідач зазначає, що відпо відно до п.1 статті 100 КАС Україн и пропущення строку зверненн я до адміністративного суду є підставою для відмови в зад оволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Сто совно щомісячної доплати до пенсії за 2008 рік, зазначає, що в казані в Законі України „Про соціальний захист дітей вій ни" 30 % застосовується виключн о для визначення розміру пен сій, призначених згідно з цим законом, а тому при перерахун ку та підвищенні пенсій він н е застосовується.

Розглянувши подані позива чем та відповідачем документ и і матеріали, всебічно і повн о з' ясувавши всі фактичні о бставини, на яких грунтуєтьс я позов, об' єктивно оцінивш и докази, які мають юридичне з начення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач належить до катего рії дитина війни, що підтверд жується наданими документам и до матеріалів справи та не с простовано відповідачем.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 зн аходиться на обліку в Управл інні Пенсійного фонду Україн и в Голосіївському районі м. К иєва і отримує пенсію за віко м.

Згідно зі ст. 1 Закону Україн и "Про соціальний захист діте й війни" дитиною війни є особа , яка є громадянином України т а якій на час закінчення (2 вер есня 1945 року) Другої світової в ійни було менше 18 років.

Законом України "Про соціал ьний захист дітей війни» № 2195-IV від 18.11.2004, який набрав чинності з 01.01.2006, встановлено правовий с татус дітей війни і визначен о основи їх соціального захи сту та гарантовано їх соціал ьну захищеність шляхом надан ня пільг і державної соціаль ної підтримки.

Відповідно до ст. 6 Закону Ук раїни "Про соціальний захист дітей війни» позивач ОСОБА _1 має право на отримання дер жавної соціальної підтримки , а саме підвищення до пенсії н а 30 % мінімальної пенсії за вік ом (в редакції Закону від 18.11.2004 р оку № 2195-ІУ, набрав чинності 01.01.200 6 року).

Дію статті 6 зупинено на 2007 рі к, з урахуванням статті 111 Зако ну України від 19.12.2006 p. N 489-V, згідно і з Законом України від 19.12.2006 p. N 489-V.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 (у с праві № 1-29/2007 за конституційним поданням 46 народних депутаті в України щодо відповідності Конституції України (консти туційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, час тини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 1 03, 111 Закону України "Про Держав ний бюджет України на 2007 рік" (с права про соціальні гарантії громадян)) зупинення дії стат ті 6 на 2007 рік, передбачене пунк том 12 статті 71 Закону України в ід 19.12.2006 № 489-V та положення ст. 111 бул и визнані такими, що не відпов ідають Конституції України ( є неконституційним), втрачаю ть чинність з дня ухвалення К онституційним Судом України рішення про їх неконституці йність, рішення Конституційн ого Суду України від 09.07.2007 року зворотної дії в часі не має, ві дтак на період до 09 липня 2007 рок у не поширюється. Рішень щодо аналогічних норм Закону Укр аїни „Про Державний бюджет н а 2006 рік" Конституційним Судом України не приймалось.

Стосовно позовної вимоги п ро визнання протиправною без діяльності та здійснення нар ахування та виплати зазначен ого підвищення за період з 01.01.2 006 року по 31.12.2006 р. суд вважає необ хідним зазначити, що позивач ем пропущений строк позовної давності для звернення до су ду за захистом своїх порушен их прав, свобод та інтересів, я кий статтею 99 КАС України вста новлений в 1 рік. Оскільки За кон України „Про соціальни й захист дітей війни" від 18.11.2004 р оку був надрукований в офіці йних виданнях „Голос України " 2004 року (№ 427) від 28.12.2004 року та „Уря довий кур' єр" 2004 (№ 244) від 22.12.2004 рок у, він був оприлюднений, а тому позивач мав можливість отри мати необхідний обсяг інформ ації щодо своїх прав згідно в казаного закону. Тому, відпов ідно до п.1 статті 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задо воленні адміністративного п озову за умови, якщо на цьому н аполягає одна із сторін. Як св ідчать пояснення представни ка відповідача, останній нап олягає на застосуванні строк у позовної давності. Оскіль ки позивачем не надано підт верджень поважності причин п ропуску строку позовної дано сті і на його застосуванні на полягає відповідача - суд при йшов до висновку, що у задовол енні позову в даній частині н еобхідно відмовити.

На підставі вищевикладено го суд не вбачає підстав для з адоволення позову за період з дня ухвалення Рішення Конс титуційним Судом України з 09.0 7.2007 року по 08.10.2007 року, оскільки да ний період також виходить за межі строку позовної давнос ті, оскільки позов поданий ли ше 08.10.2008 року.

Тому, за 2007 року, задоволенню підлягають вимоги позивача лише за період з 08 жовтня 2007 рок у по 31 грудня 2007 року.

Щодо позовних вимог про зді йснення нарахування та випла ти надбавки до пенсії за 2008 рік , суд вважає їх такими, що підл ягають частковому задоволен ню, виходячи з наступного.

Законом України «Про Держа вний бюджет України на 2008 рік т а про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-VI у Законі України "Про соціальний захи ст дітей війни" (Відомості Вер ховної Ради України, 2005 p., N 4, ст. 94; 2006 p., N 9 - 11, ст. 96. N 19 - 20, ст. 166; 2007 р., N 7 - 8, ст. 66): те кст статті 6 викладено в такій редакції:

"Дітям війни (крім тих, на яки х поширюється дія Закону Укр аїни "Про статус ветеранів ві йни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щоміся чного довічного грошового ут римання чи державної соціаль ної допомоги, що виплачуєтьс я замість пенсії, виплачуєть ся підвищення у розмірі надб авки, встановленої для учасн иків війни.

Ветеранам війни, які мають п раво на отримання підвищення до пенсії або щомісячного до вічного грошового утримання чи державної соціальної доп омоги, що виплачується заміс ть пенсії, відповідно до цьог о Закону та Закону України "Пр о статус ветеранів війни, гар антії їх соціального захисту " дане підвищення провадитьс я за їх вибором згідно з одним із законів".

Рішенням Конституційного Суду України у справі щодо пр едмета та змісту закону про Д ержавний бюджет України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008, визнано т акими, що не відповідають Кон ституції України (є неконсти туційними), положення статті 67 розділу І, пунктів 2 - 4, 6 - 8, 10 - 18, під пункту 7 пункту 19, пунктів 20 - 22, 24 - 3 4, підпунктів 1 - 6, 8 - 12 пункту 35, пунк тів 36 - 100 розділу II "Внесення змі н до деяких законодавчих акт ів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Зако ну України "Про Державний бюд жет України на 2008 рік та про вне сення змін до деяких законод авчих актів України".

Суд керується положеннями частини 2 статті 152 Конституці ї України (№ 254к/96-ВР від 28.06.1996), у від повідності до якої закони, ін ші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконс титуційними, втрачають чинні сть з дня ухвалення Конститу ційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, рішення Конституційн ого Суду України не мають зво ротної сили, а закони, інші пра вові акти або їх окремі полож ення, що визнані неконституц ійними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційни м Судом України рішення про ї х неконституційність.

Таким чином, право позивача на нарахування за період з 01.01. 2008 р. по 31.12.2008 р. відновилося з дня прийняття рішення Конституц ійним Судом України по справ і N 10-рп/2008 від 22.05.2008 р., при цьому в то му правовому режимі, який існ ував до дня набрання сили змі н, визнаних в подальшому неко нституційними. Таким чином, н арахування підвищення має бу ти вчинено з дня ухвалення ви щевказаного рішення Констит уційного Суду України, тобто з 22.05.2008 р., на підставі положень с татті 6 Закону України «Про со ціальний захист дітей війни» у редакції, що діяла до 01.01.2008 р.

Щодо розрахункової величи ни мінімальної пенсії за вік ом, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії дітям в ійни в розмірі 30 %, суд приходит ь до наступних висновків.

Відповідно до ст. 17 Закону Ук раїни „Про державні соціальн і стандарти та державні соці альні гарантії" основні держ авні соціальні гарантії вста новлюються законами з метою забезпечення конституційно го права громадян на достатн ій життєвий рівень. До числа о сновних державних соціальни х гарантій включається мінім альний розмір пенсії за віко м.

При цьому, статтею 19 вказано го закону передбачено, що вик лючно законами України визна чається мінімальний розмір п енсії за віком.

Оскільки будь-яким іншим Законом, крім Закону України „Про загальнообов' язкове д ержавне пенсійне страхуванн я", мінімальний розмір пенсії не встановлений, суд дійшов в исновку про відсутність прав ових підстав для застосуванн я будь-якої іншої величини, ні ж встановлена названим закон ом, для розрахунку підвищенн я пенсії позивача як дитині в ійни.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов' язкове державне пенсійне стр ахування", мінімальний розмі р пенсії за віком за наявност і у чоловіків 25, а у жінок - 20 рокі в страхового стажу встановлю ється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втрати ли працездатність.

При цьому, частина 3 ст. 28 цьог о ж Закону передбачено, що мін імальний розмір пенсії за ві ком, встановлений частиною п ершою цієї статті, застосову ється виключно для визначенн я розмірів пенсій, призначен их згідно з цим Законом.

Однак враховуючи той факт, щ о Закон України «Про зага льнообов' язкове державне п енсійне страхування» є єдини м законодавчим актом, який ви значає розмір мінімальної пе нсії за віком та зважаючи на п озицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до як ої держава не може посилатис я на відсутність певного нор мативного акту, який визнача є механізм реалізації прав т а свобод громадян, закріплен их у конституційних та інших актах, а громадяни повинні ма ти змогу покладатися на зобо в' язання взяті державою, на віть якщо такі зобов' язання містяться у законодавчому а кті, який загалом не має автом атичної прямої дії (справа Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office; справа про п ринцип юридичної визначенос ті), суд вважає за можливе заст осувати саме частину 1 ст 28 Зак ону України «Про загальнообо в' язкове державне пенсійне страхування» для розрахунку зазначеного підвищення дітя м війни. Крім того, в даному ви падку мінімальний розмір пен сії за віком використовуєтьс я не для визначення розміру б удь-якої енсії, а лише як розра хункова величина для визначе ння розміру щомісячної допла ти до пенсії, передбаченої За коном України «Про соціальни й захист дітей війни», оскіль ки цей закон передбачає в яко сті критерію визначеннярозм іру щомісячної доплати до пе нсії саме із розрахунку міні мальної пенсії за віком, що на думку суду не суперечить вим огам ч. 3 ст 28 Закону України «Пр о загальнообов' язкове держ авне пенсійне страхування».

Доводи відповідача про від сутність механізму реалізац ії статті 6 Закону України «Пр о соціальний захист дітей ві йни» не можуть бути підставо ю для невиконання вимог зазн аченого Закону.

За вказаних обставин, суд пр иходить до висновку про необ хідність зобов' язати відпо відача здійснити перерахуно к пенсії ОСОБА_1 за вищевк азаний період з підвищенням пенсії на 30 % з розміру мінімал ьної пенсії за віком, встанов леного ч. 1 ст 28 Закону України « Про загальнообов' язкове де ржавне пенсійне страхування » та провести відповідні вип лати.

Із змісту позовної заяви вб ачається, що в даному спорі фа ктично оскаржується бездіял ьність територіального упра вління пенсійного фонду Укра їни, щодо відмови в нарахуван ні зазначеного підвищення до пенсії.

Згідно ч.2 ст. 11 КАС України, су д вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та, задов ольняючи позов в цій частині , визнати бездіяльність упра вління протиправною.

Позовні вимоги ОСОБА_1 щ одо забов' язання відповідн ого управління Пенсійного фо ну України нарахувати недопл ачену щомісячну державну соц іальну допомогу дитині війни у визначеній позивачем грош овій сумі не підлягають задо воленню, оскільки суд не може перебирати на себе функцію о ргану, на якого законодавств ом покладено такі повноважен ня.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах пр о протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб' єкта владних повноважень обов' я зок щодо доказування правомі рності свого рішення, дії чи б ездіяльності покладається н а відповідача, якщо він запер ечує проти адміністративног о позову.

Відповідач, як суб' єкт вла дних повноважень, не довів пр авомірність прийнятого ним о скаржуваного рішення про від сутність підстав для нарахув ання підвищення.

Зважаючи на всі наведені об ставини в їх сукупності, суд д ійшов висновку, що позовні ви моги позивача підлягають зад оволенню частково.

Враховуючи викладене та ке руючись ст 64 Конституції Укра їни, ст. ст. 3акону України «Про соціальний захист дітей вій ни», Законом України «Про вик онання рішень та застосуванн я практики Європейського суд у з прав людини», ст. ст. 7, 8, 9, 10, 11, 69-71, 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пен сійного Фонду України в Голо сіївському районі м. Києва пр о поновлення пропущеного стр оку для звернення до суду та с тягнення недоплаченої щоміс ячної державної соціальної д опомоги «Дітям війни» задово льнити частково.

Визнати бездіяльність Упр авління Пенсійного фонду Укр аїни в Голосіївському районі м. Києва протиправною.

Зобов' язати Управління П енсійного фонду України в Го лосіївському районі м. Києва здійснити перерахунок пенсі ї ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за ві ком з розміру, встановленого ч. 1 ст 28 Закону України «Загаль нообов' язкове державне пен сійне страхування» та провес ти відповідні виплати за пер іоди з 08.10.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 рок у по 31.12.2008 року, відповідно до За кону України «Про соціальний захист дітей війни».

В задоволенні іншої частин и позовних вимог відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративн ого судочинства України наби рає законної сили після закі нчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, в становленого цим Кодексом, я кщо таку заяву не було подано .

Постанова може бути оскарж ена до суду апеляційної інст анції протягом десяти днів з дня її складення в повному об сязі за правилами, встановле ними ст. ст. 185-187 Кодексу адмініс тративного судочинства Укра їни, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про а пеляційне оскарження з насту пним поданням протягом двадц яти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього под ання заяви про апеляційне ос карження, якщо скарга подаєт ься у строк, встановлений для подання заяви про апеляційн е оскарження.