Ухвала

від 12.09.2023 по справі 219/8324/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

12 вересня 2023 року

місто Київ

справа № 219/8324/17

провадження № 61-3010ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Ступак О. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача ОСОБА_5 у справі за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Світлодарської міської ради, Світлодарської міської ради, міського голови міста Світлодарська Брехунця Анатолія Федоровича, ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокспецавтоматика», Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганська, Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1 , про захист права власності, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 05 січня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом, просила захистити її право власності, незаконно порушене дискримінаційним шляхом, на нежитлове вбудоване відокремлене приміщення (автомагазин), загальною площею 79,6 кв. м, технічне підпілля, площею 70,2 кв. м, яке знаходиться під ним, та ганок в будівлі контори гаража за адресою: АДРЕСА_1 , відновивши становище, яке існувало до порушення права власності.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 09 липня 2020 року у задоволенні подання Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, боржник -Товариство з обмеженою відповідальністю «Востокспецавтоматика» (далі - ТОВ «Востокспецавтоматика»), стягувач ОСОБА_2 , про вирішення питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи відмовлено.

Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 09 липня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 09 липня 2020 року, рішення цього ж суду від 09 липня 2020 року залишено без руху для сплати судового збору.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 05 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 09 липня 2020 року та рішення цього ж суду від 09 липня 2020 року визнано неподаною та повернуто ОСОБА_2

01 березня 2023 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційного скаргою на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 05 січня 2023 року про повернення апеляційної скарги, просить оскаржуване судове рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до Київського апеляційного суду за територіальною підсудністю справ за вибором позивача.

Ухвалою Верховного Суду від 22 березня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 05 січня 2023 року залишено без руху для подання копії скарги та доданих до неї матеріалів, або самостійно направити всім учасникам справи засобами електронного зв`язку копії скарги та надати докази на підтвердження цього.

У березні 2023 року, на виконання ухвали, заявниця засобами поштового зв`язку направила до Верховного Суду копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2023 року поновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 05 січня 2023 року, відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 05 січня 2023 року. Витребувано з Дружківського міського суду Донецької області цивільну справу № 219/8324/17, територіальну підсудність якому змінено за розпорядженням голови Верховного Суду від 21 жовтня 2022 року № 61.

Витребувані матеріали цивільної справи № 219/8324/17 до Верховного Суду не надходили.

У травні 2023 року Дружківський міський суд Донецької області повідомив Верховний Суд, що справа № 219/8324/17 до суду не передавалася.

У вересні 2023 року Верховним Судом направлено запит до Дружківського міського суду Донецької області та Дніпровського апеляційного суду про витребування матеріалів цивільної справи.

У серпні 2023 року до Верховного Суду надійшла заява третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача ОСОБА_5 на підставі пунктів 3, 5 частини першої статті 36 ЦПК України, яка передана судді-доповідачу 12 вересня 2023 року.

Заява мотивована тим, що Верховний Суд протягом чотирьох місяців не здійснив перегляд оскаржуваного процесуального рішення, тобто у межах визначеного частиною першою статті 407 ЦПК України місячного строку.

ОСОБА_1 зазначає, що заявниця ОСОБА_2 , яка є постраждалою від окупації м. Світлодарська Донецької області, двічі зверталася до Верховного Суду із клопотанням про пришвидшення розгляду касаційної скарги, водночас касаційна скарга до теперішнього часу не розглянута.

На переконання заявника наявність обґрунтованих сумнівів в неупередженості, об`єктивності та безсторонності судді-доповідача ОСОБА_5 також підтверджується іншими обставинами.

Заявнику стало відомо, що співвласник відповідача ТОВ «Востокспецавтоматика» ОСОБА_4 неодноразово прилюдно вихвалявся, що має значні грошові кошти для вирішення у судах у власних інтересах будь-якої справи. Зазначена особа неодноразово приїжджала з окупованої території до міста Києва, тому ймовірно зустрічалася з представниками Верховного Суду з метою домовленостей про затягування розгляду касаційної скарги ОСОБА_2 .

Також, у серпні 2023 року ОСОБА_2 стало відомо, що до призначення ОСОБА_5 на посаду судді Верховного Суду він отримав негативний висновок Громадської ради доброчесності, що викликає побоювання щодо можливої причетності судді до корупційних правопорушень, пов`язаних з придбанням будинку у м. Чернівцях, оскільки кандидат на посаду судді Верховного Суду не надав пояснень про джерела походження коштів на придбання зазначеного майна.

Перевіривши доводи заяви, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, виходячи з такого.

Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені статтею 36 ЦПК України. Зокрема, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).

Заява ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача ОСОБА_5 мотивована зокрема тим, що зазначений суддя не відповідає критеріям доброчесності.

Проте у спірному випадку відсутні підстави вважати, що суддя-доповідач ОСОБА_5., який у межах відкритого конкурсу пройшов відповідні процедури перевірки, випробовування, призначений до складу Верховного Суду, не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.

Наявність відповідного висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді ОСОБА_5 під час конкурсу до Верховного Суду критерію доброчесності та професійної етики, на що звертає увагу заявник, правового значення не має, оскільки Вищою кваліфікаційною комісією суддів України та Вищою радою правосуддя не виявлено та не встановлено обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики. За результатами конкурсу названий суддя призначений до складу Верховного Суду.

Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (заява № 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що під час вирішення того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Верховний Суд, оцінюючи наявність підстав для відводу за суб`єктивним критерієм, констатує відсутність будь-яких підстав стверджувати, що суддя-доповідач ОСОБА_5. виявляє особисту упередженість або демонструє заінтересованість у результаті розгляду справи. Безпідставні сумніви заявника у відсутності безсторонності судді не є вирішальними і не є підставою для відводу судді.

Оцінюючи наявність підстав для відводу судді-доповідача ОСОБА_5 за об`єктивним критерієм, а саме щодо порушення, на думку заявника, строків розгляду касаційної скарги ОСОБА_2 , Верховний Суд визнає безпідставними, з огляду на таке.

ОСОБА_2 оскаржує в касаційному порядку ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 05 січня 2023 року, тобто рішення процесуального характеру.

Відповідно до частини першої статті 407 ЦПК України касаційна скарга на судові рішення, передбачені пунктом 1 частини першої статті 389 цього Кодексу, має бути розглянута протягом шістдесяти днів, а на ухвали, передбачені пунктами 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, -протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження у справі.

Водночас, згідно з частиною сьомою статті 394 ЦПК України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суддя-доповідач постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій вирішує питання про витребування матеріалів справи. Вказана ухвала надсилається скаржнику та учасникам справи, яким додаються копії касаційної скарги та доданих до неї документів.

Тобто касаційний розгляд справи здійснюється за наявності матеріалів цивільної справи.

Верховний Суд, відкриваючи касаційне провадження у справі, витребував матеріали цивільної справи № 219/8324/17 з Дружківського міського суду Донецької області цивільну справу № 219/8324/17, територіальну підсудність якому, замість Артемівського міськрайонного суду Донецької області, яким ухвалено судове рішення у справі по суті, змінено за розпорядженням голови Верховного Суду від 21 жовтня 2022 року № 61.

Проте матеріали зазначеної цивільної справи до суду не надходили, у зв`язку з чим у вересні 2023 року Верховним Судом надіслано запит до Дружківського міського суду Донецької області та Дніпровського апеляційного суду з метою витребування зазначених матеріалів справи та розгляду касаційної скарги.

Отже, на цей час відсутність матеріалів справи перешкоджає у перегляді ухвали Дніпровського апеляційного суду від 05 січня 2023 року.

Таким чином, вивченням матеріалів касаційного провадження та змісту заяви про відвід встановлено, що заявник не обґрунтував підстав для відводу судді, передбачених статтями 36, 37 ЦПК України.

Статтею 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» встановлено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Верховний Суд наголошує, що учасники справи не можуть використовувати інститут відводу суддів з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення.

Заявник не навів обґрунтованих обставин, які викликають сумнів у неупередженості, безсторонності або об`єктивності судді-доповідача ОСОБА_5

ОСОБА_1. також не навів обґрунтованих доводів з посиланням на фактичні обставини щодо наявності підстав для відводу судді з підстав прямої чи побічної заінтересованості у результаті розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 36 ЦПК України)

Отже, наведені ОСОБА_1 обставини у сукупності не є підставою для відводу судді, так само не дають підстав для висновку про необ`єктивність, упередженість та небезсторонність судді-доповідача ОСОБА_5

Верховний Суд наголошує, що необґрунтоване усунення судді (суддів) від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.

Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Отже, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про відвід судді-доповідача ОСОБА_5, тому відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід зазначеного судді підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Визнати необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід судді-доповідача ОСОБА_5 у справі за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Світлодарської міської ради, Світлодарської міської ради, міського голови міста Світлодарська Брехунця Анатолія Федоровича, ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокспецавтоматика», Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганська, Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1 , про захист права власності, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 05 січня 2023 року.

Заяву про відвід судді-доповідача ОСОБА_5 передати для вирішення іншому судді.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Яремко

А. С. Олійник

О. В. Ступак