Ухвала

від 12.09.2023 по справі 523/19130/16-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/234/23

Справа № 523/19130/16-ц

Головуючий у першій інстанції Кисельов В. К.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

12.09.2023 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря: Зєйналової А.Ф.к.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О. у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_1 , треті особи: Одеська міська рада, Обслуговуючий кооператив «Житлове об`єднання «Цементник» про визнання недійсним та розірвання договору найму житлового приміщення, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, за зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виселення, -

встановила:

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просила:

1. Визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування кімнатою АДРЕСА_1 , з часу реєстрації свого місця проживання, а саме з 04 жовтня 2013 року по цей час.

2. Зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою: кімната АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним та розірвання договору найму житлового приміщення, та виселення.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 14 серпня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_1 , треті особи: Одеська міська рада, Обслуговуючий кооператив «Житлове об`єднання «Цементник» про визнання недійсним та розірвання договору найму житлового приміщення, який був укладений між Суворовською районною адміністрацією Одеської міської ради та ОСОБА_1 щодо кімнати № 8 гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , було задоволено частково.

Позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_1 , треті особи: Одеська міська рада, Обслуговуючий кооператив «Житлове об`єднання «Цементник» про розірвання договору найму житлового приміщення, який був укладений між Суворовською районною адміністрацією Одеської міської ради та ОСОБА_1 щодо кімнати № 8 гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 - залишено без задоволення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку у кімнати № 8 гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 - залишено без задоволення.

Позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виселення без надання іншого жилого приміщення з кімнати № НОМЕР_1 гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 - задоволено.

Вказане рішення суду оскаржене у апеляційному порядку ОСОБА_1 та Суворовською районною адміністрацією Одеської міської ради.

21 жовтня 2019 року ОСОБА_1 подала заяву про відвід судді Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О. з підстав існування обставин, які викликають сумніви в об`єктивності та неупередженості суддів, а саме: на думку заявника, суддя вже сформувала свою думку по справі, оскільки рішенням апеляційного суду Одеської області від 24 листопада 2015 року у справі №523/19455/13-ц, постановленим колегією суддів у складі: головуючого судді Погорєлової С.О., суддів Сидоренко І.П., Цюри Т.В., було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлове об`єднання «Цементник», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні приміщенням, визнання протиправними і скасування рішення загальних зборів та ордеру на жиле приміщення, визнання такими, що не набули і не мають права користування жилим приміщенням та реєстрації місця проживання.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року відвід, заявлений ОСОБА_1 судді Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О., визнано необґрунтованим.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 04 листопада 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О. відмовлено.

05 березня 2021 року ОСОБА_1 вдруге подала заяву про відвід судді Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О. з підстав незгоди із постановленим колегією суддів рішенням апеляційного суду Одеської області від 24 листопада 2015 року у справі №523/19455/13-ц.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15 березня 2021 року відвід, заявлений ОСОБА_1 судді Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О., визнано необґрунтованим.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 19 березня 2021 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О. залишено без задоволення.

05 грудня 2022 року, ОСОБА_1 втретє подала заяву про відвід судді Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О. з підстав, аналогічним двом раніше поданим заявам про відвід, а саме - на думку заявника, суддя допустила ряд помилок у справі №523/19455/13-ц, також вказану справу було розглянуто без присутності заявника та її представника, у зв`язку із чим ОСОБА_1 не має довіри до судді Погорєлової С.О.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 09 грудня 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О. відмовлено.

23 червня 2023 року до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 вчетверте надійшла заява про відвід судді Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О., доводи якої є повністю ідентичними раніше поданим трьом заявам про відвід. Так, на думку ОСОБА_1 , при розгляді справи №523/19455/13-ц суддею Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О. було допущено ряд помилок, справа була розглянута за відсутності ОСОБА_1 та її представника, у зв`язку із чим заявник не має довіри до судді Погорєлової С.О. та вважає її упередженою щодо оцінки/переоцінки доказів при прийнятті судового рішення.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 28 червня 2023 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О. залишено без розгляду.

12 вересня 2023 року, під час судового засідання суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 в п`яте заявила відвід судді Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О., обґрунтувавши його недовірою до вказаної судді.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Таким чином, підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що, з одного боку, дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого - є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників.

Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Сумнів у безсторонності судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду що, у свою чергу, призведе до порушення строків розгляду справи та порушення законних прав інших учасників судового процесу.

Відвід є завідомо безпідставним, якщо у заяві про відвід відсутні будь-які докази, які свідчили б про необ`єктивність чи упередженість судді щодо заявника, тобто підстави для відводу ґрунтуються на власних припущеннях заявника, або якщо підставою для відводу є непогодження сторони з процесуальними рішеннями судді.

Згідно ч.2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані:

1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;

2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи;

3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою;

4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;

5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;

6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;

7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції?(§§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08?листопада 2005 року в справі «Смірнова проти України»).

Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка?закріплює один із основоположних принципів - неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Так, у ст.17 Конвенції № ETS N 005 «Заборона зловживання правами» передбачено, що «Жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції».

Під зловживанням правом, як матеріальним, так і процесуальним, Європейський Суд з прав людини у своїй практиці розуміє таке його використання, яке спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, в тому числі, що суперечить принципу правової визначеності.

Тобто, суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

Таким чином, зловживання процесуальними правами, в тій чи іншій мірі, має бути спрямоване на перешкоджання реалізації захисту порушеного права. Порушниками, які можуть зловживати своїми процесуальними правами, можуть бути особи, які беруть участь у справі, інші учасники процесу, оскільки кожен з них наділений відповідними процесуальними правами і обов`язками та відповідно може впливати на хід розгляду справи.

Колегія суддів зауважує, що 21 жовтня 2019 року, 05 березня 2021 року, 05 грудня 2022 року, 23 червня 2023 року до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшли чотири повністю ідентичні заяви про відвід судді Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О.

Ухвалами Одеського апеляційного суду від 04 листопада 2019 р., від 19 березня 2021 року та від 09 грудня 2022 року, 28 червня 2023 року у задоволенні заяв ОСОБА_1 про відвід судді Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О. було відмовлено.

Підставами для відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід стало те, що викладені заявником доводи про те, що суддя Погорєлова С.О. нібито допустила ряд помилок при розгляді цивільної справі №523/19455/13-ц, свідчать виключно про незгоду заявника із процесуальними рішенням судді у іншій справі що, згідно п. 4 ст. 36 ЦПК України, не може бути підставою для відводу.

Під час судового засідання суду апеляційної інстанції 12 вересня 2023 року, ОСОБА_1 в п`яте заявила відвід судді Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О., обґрунтувавши його недовірою до вказаної судді та тим, що вважає її упередженою щодо оцінки/переоцінки доказів при прийнятті судового рішення.

При цьому жодних інших правових доводів, які б підтвердили існування обставин, які викликають сумніви в об`єктивності та неупередженості вказаної судді, заявником не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п. 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Враховуючи, що вказані ОСОБА_1 у заявах про відвід обставини вже були предметом розгляду суду апеляційної інстанції при заявлених відводах від 21 жовтня 2019 року, 05 березня 2021 року, 05 грудня 2022 року, 23 червня 2023 року та 12 вересня 2023 року, приймаючи до уваги, що обрана ОСОБА_1 при розгляді справи позиція щодо заявлення безпідставного відводу має на меті затягування розгляду справи, з урахуванням статусу відповідача та його прав, передбачених ЦПК України, з метою забезпечення прав всіх учасників справи на справедливий розгляд справи в межах розумного строку, колегія суддів приходить до висновку, що вп`яте заявлений відвід має ознаки повторності та зловживань процесуальних правом відповідача на відвід, своїми діями ОСОБА_1 створює перешкоди у здійсненні судочинства, а тому колегія суддів залишає заявлений ОСОБА_1 12 вересня 2023 року відвід судді Погорєлової С.О. без розгляду.

Керуючись ч. 5 ст. 39, ст. 40 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О. у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_1 , треті особи: Одеська міська рада, Обслуговуючий кооператив «Житлове об`єднання «Цементник» про визнання недійсним та розірвання договору найму житлового приміщення, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, за зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виселення - залишити без розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе