Постанова

від 01.11.2007 по справі 22/413

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

22/413

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 01.11.2007                                                                                           № 22/413

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Отрюха  Б.В.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - представник не з"явився

 від відповідача - Гарницький  П.П. – юр., Руденко С.В. – за довір.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ " Партнер- Таксі "

 на рішення Господарського суду м.Києва від 13.04.2007

 у справі № 22/413  

 за позовом                               ТОВ " Партнер- Таксі "

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Блюз"

 про                                                  стягнення 24260,23 грн

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.04.2007р. у справі №22/413 позовні вимоги були задоволені частково.

З відповідача на користь позивача підлягає стягненню франшиза в сумі 510,00 грн. та судові витрати. В частині задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 23 730,00 грн. упущеної вигоди та 20,23 грн. вартості отримання витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України було відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою та просить його скасувати, посилаючись на те, що судом неповністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників відповідача, колегією встановлено наступне:

Як вбачається з довідки відділу ДАІ Голосіївського РУ ГУ МВС України в місті Києві та постанови від 27 червня 2006 року Голосіївського районного суду міста Києва № 3-15819/13, 7 червня 2006 року була скоєна дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої заподіяна шкода автомобілю „Опель Астра”, д/н 05408 КА. Особою, винною у скоєні дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП), визнано водія автомобіля „МАЗ 54331”, д/н 13360 КА з напівпричепом „МАЗ 9397” д/н 14440 КА, Квашу Р. М.

Відповідно до свідоцтва серії КІС № 886294 про реєстрацію транспортного засобу, власником автомобіля „Опель Астра”, д/н 05408 КА, є Товариство з обмеженою відповідальністю „Партнер-Транс”.

Відповідно до акту № 01/*2 дослідження спеціаліста-автотоварознавця, складеного 10 липня 2006 року, матеріальний збиток, завданий власникові Опель Астра, держномер 05408 КА, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 4 111,42 грн.

Цивільна відповідальність відповідача як власника автомобіля „МАЗ 54331”, д/н 13360 КА, була застрахована у ВАТ „НАСК „Оранта” згідно з договором №209 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 6 квітня 2006 року та Полісу № ВА/3065978. Розмір франшизи встановлений в сумі 510,00 грн.

Як свідчить виписка з рахунку у банку, 5 вересня 2006 року страхова компанія сплатила на користь ТОВ „Партнер-Транс” страхове відшкодування в розмірі 3 601,42 грн.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 1 частини першої статті 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Пунктом 37.5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

Отже, відповідач мав компенсувати ТОВ „Партнер-Транс” суму франшизи в розмірі 510,00 грн.

ТОВ „Партнер-Транс” за договором № 08-09 про відступлення права вимоги від 8 вересня 2006 року передав позивачу право вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 510,00 грн., завданої транспортному засобу Опель Астра, д/н 054-08 КА, що належить ТОВ „Партнер-Транс” на праві приватної власності, внаслідок ДТП, що мало місце 7 червня 2006 року, з вини автомобіля „МАЗ 54331”, що належить відповідачу, д/н 133-60 КА, під керуванням Кваши Руслана Миколайовича.

Отже, позивач отримав право звернення до відповідача з вимогою про відшкодування франшизи в сумі 510,00 грн.

Відповідач доказів сплати ТОВ „Партнер-Транс” або позивачу франшизи в сумі 510,00 грн. не надав.

За таких обставин колегія приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 510,00 грн. є обґрунтованим та таким, що відповідає фактичним обставинам справи.

Позивачем також було заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 23 730,00 грн. упущеної вигоди та 20,23 грн. вартості отримання витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, які були залишені судом першої інстанції без задоволення.

Заперечуючи проти рішення суду, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що суд безпідставно відмовив в задоволенні його позовних вимог про стягнення з відповідача упущеної вигоди та вартості отримання витягу з ЄДРПО.

В обґрунтування своїй заперечень позивач посилається на ст..1192 ЦК України, яка передбачає можливість відшкодування потерпілому завданих збитків у повному обсязі, та на ст..22 ЦК України, яка надає визначення збитків як реальні збитки та упущена вигода, а також на пункти 1.3, 3.1., 3.4. договору оренди, укладеного між ТОВ „Базіс Сплайн” та ТОВ „Транспортна компанія „Партнер-Транс”.  

Таким чином позивач вважає, що на підставі  ст..1192 ЦК України та ст..22 ЦК України крім відшкодування реальних збитків (п. 1 ст.22 ЦК України), також відшкодуванню підлягає упущена вигода (п.2 ст.22 ЦК України) - доходи, які б ТОВ „ТК „Партнер-Транс" отримало за наданий в найм ТОВ „Базіс Сплайн” Автомобіль.

Упущену вигоду позивач розраховує, виходячи з розміру орендної плати в сумі  6 300,00 грн., помноженої на кількість часу, протягом якого пошкоджений автомобіль не міг використатися за цільовим призначенням.

Такі заперечення позивача колегія не може прийняти до уваги виходячи з положень статті 1192 ЦК України, де визначено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Нормами статті 1192 ЦК України не передбачена можливість відшкодування потерпілому упущеної вигоди та інших витрат, крім відшкодування реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача 23 730,00 грн. упущеної вигоди та 20,23 грн. вартості отримання витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України колегія вважає також обґрунтованим.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку щодо відсутності законних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції; судом першої інстанції повністю з'ясовано усі обставини, що мали значення для справи, дано вірну оцінку усім доказам, що містяться у матеріалах справи, а викладені в рішенні суду першої інстанції висновки відповідають обставинам справи. У зв'язку з цим, апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Партнер-таксі” залишити без задоволення.

2.          Рішення  Господарського суду м. Києва від 13.04.2007р. у справі №22/413 залишити без змін.

3.          Матеріали справи №22/413 повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 20.11.07 (відправлено)