Постанова

від 26.09.2023 по справі 2018/2-3135/11

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2018/2-3135/11 Номер провадження 22-ц/814/575/23Головуючий у 1-й інстанції Лисиченко С.М. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Пилипчук Л.І.,

судді Бутенко С.Б., Чумак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою в його інтересах представником- адвокатом Басарт Ларисою Аркадіївною,

на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2021 року, постановлену суддею Лисиченко С.М. (повний текст складено 20 грудня 2021 року),

у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами,

в с т а н о в и в:

23.11.2021 приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Бабенко Д.А. звернувся в суд із поданням в порядку ст.443 ЦПК України про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Подання приватного виконавця обґрунтовано тим, що на його примусовому виконанні перебуває ВП НОМЕР_1, відкрите 25.10.2018 з примусового виконання виконавчого листа №2018/2-3135-11, виданого 10.10.2018 Київським районним судом м.Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 783 075,33 дол. США, що на дату складання заяви є еквівалентом 19 989 982,59 грн.

У межах примусового виконання виконавчого документа, приватним виконавцем накладено арешт на все майно боржника у межах суми боргу з урахуванням основної винагороди приватного виконавця. Із метою перевірки майнового стану боржника, ним направлені запити до Пенсійного фонду України, Державної фіскальної служби України, Регіонального сервісного центру МВС в Харківській області, Департаменту реєстрації Харківської міської ради, КП «ХМБТІ». Відповідно до наданих відповідей установ, до яких вчинялися запити та направлялися вимоги про надання інформації, установлено, що у боржника відсутні джерела доходу.

Відповідно до інформації ГУ ДМС України в Харківській області ОСОБА_1 документувався паспортом громадянина України для виїзду за кордон.

Місце проживання боржника зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1.09.11.2018 з метою виявлення, опису та арешту рухомого майна боржника приватним виконавцем здійснено виїзди за вказаною адресою. Проте доступу до квартири не надано. У квартирі перебували невстановлені особи, які на прохання відчинити двері чи обізватися не відреагували. Виїзд за вказаною адресою здійснювався також 29.11.2018, але доступу до квартири надано не було.

Листами від 14.12.2018 №4812, від 24.01.2019 №281 на адресу боржника направлено вимоги приватного виконавця про зобов`язання надати безперешкодний доступ за адресою: АДРЕСА_1 задля перевірки майнового стану.

21.12.2018 та 04.02.2019 здійснено чергові виїзди за вказаною адресою. Проте доступу до квартири не надано. Вимоги приватного виконавця про зобов`язання надати безперешкодний доступ за адресою боржника отримані особисто, однак не виконані.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно боржнику належала на праві власності 1/5 частина п`ятикімнатної квартири АДРЕСА_1 .

01.11.2018 накладено арешт на майно боржника - 1/5 частину цієї квартири. Проте, у подальшому, запис про право власності відносно указаної квартири в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було змінено.

Так, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 12.11.2021 боржнику та ОСОБА_2 , його дружині, належить на праві спільної сумісної власності право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Підстава для державної реєстрації: свідоцтво про право власності від 05.12.2002. Дата державної реєстрації: 21.04.2021. Таким чином, частки боржника та іншої особи у вказаній квартирі не визначені.

Незважаючи на обізнаність щодо відкриття виконавчого провадження та обов`язку виконання судового рішення, боржник рішення суду не виконав, повідомивши виконавця листом від 14.11.2018, що не має джерела доходів та рахунків у банках, і, що кв. АДРЕСА_1 є його єдиним житлом.

Проте, 18.02.219, під час здійснення примусового проникнення до житла боржника за участі представника поліції з`ясовано, що в квартирі проживають орендарі, які інформували, що ОСОБА_1 у квартирі не мешкає і його майно в зазначеному житловому приміщенні не знаходиться.

Із підстав викладеного, враховуючи, що ним, приватним виконавцем, вжито усіх можливих заходів для виконання судового рішення, однак такі заходи не призводять до його належного виконання, вважає наявними підстави для звернення стягнення на нерухоме майно боржника, для чого необхідно визначити його частку у квартирі АДРЕСА_1 , якою він володіє спільно з ОСОБА_2 у розмірі частки вказаної квартири.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 13.12.2021 подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д.А. - задоволено.

Визначено, що ОСОБА_1 належить частка у квартирі АДРЕСА_1 , якою він володіє спільно з ОСОБА_2 .

Ухвала вмотивована тим, що право власності на зазначену квартиру набуте у шлюбі, а отже є спільним майном подружжя, де боржнику ОСОБА_1 на праві власності належить частка указаної квартири.

Боржник ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Басарт Л.А., оскаржив ухвалу районного суду в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду. Посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу скасувати, постановити нове рішення, яким подання приватного виконавця залишити без задоволення.

Вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали по виділенню частки квартири поза увагою суду безпідставно залишилося існування іпотечного обтяження на користь ПАТ Банк Золоті Ворота», ліквідатором якого є Фонд гарантування вкладів, а також, що квартира перебуває під арештом у межах кримінального провадження згідно ст.170 КПК України.

Зазначає, що боржник є лише мешканцем квартири і фактично повністю позбавлений права власності на неї, то що існує обтяження на квартиру по договору іпотеки, яке було неправомірно вилучено із Державного реєстру заборон іпотекодержателем, що також підтверджується судовим рішенням у справі №640/1332/15-ц від 20.05.2015, яке є у ЄДРСР.

Наголошує, що приватний виконавець був обізнаний про те, що спірна квартира є предметом іпотеки, проте у поданні безпідставно не залучив іпотекодержателя, як заінтересовану особу. Тоді як без згоди іпотекодержателя виділ частки є неможливим.

Розпорядженням Верховного Суду від 25.03.2022 №14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду - Полтавському апеляційному суду.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 29.05.2023 відкрито апеляційне провадження у вказаній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою в його інтересах представником - адвокатом Басарт Л.А., на ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 13.12.2021; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до судового розгляду із повідомленням учасників справи, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 31.05.2023.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

05.09.2023 до Полтавського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про розгляд справи без його участі. Доводи апеляційної скарги підтримує, просить задовольнити.

У судове засідання учасники судового процесу не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, що з огляду на положення ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що із 25.10.2018 на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д.А. перебуває ВП НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №2018/2-3135-11, виданого Київським районним судом м.Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПА «Райффайзен Банк Аваль» 783075,33 дол. США, що в еквіваленті складає 6237429,93 грн., к тому числі: 742236,77 дол. США - сума заборгованості за кредитом; 36632,17 дол. США - сума заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами; 2151,76 дол. США - сума пені, нарахована за порушення строку погашення кредиту за період з 04.05.2010 по 03.05.2011; 2324,63 дол. США - сума пені, нарахована за порушення строку погашення відсотків за період з 04.05.2010 по 03.05.2011./а.с.9/

Постановою приватного виконавця від 25.10.2018 ВП НОМЕР_1 накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця 21988980,85 грн./а.с.11/

За даними Державної фіскальної служби України інформація стосовно боржника ОСОБА_1 щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку відсутня./а.с.12/

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстра прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №143572679 сформованої 01.11.2018, ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належить 1/5 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 ./а.с.13-14/

Постановою приватного виконавця від 01.11.2018 ВП НОМЕР_1 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках: 1) ПАТ «Мегабанк», ЄДРПОУ 09804119, МФО 351629; 2) ПАТ КБ «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299; 3) АТ «УкрСиббанк», ЄДРПОУ 09807750, МФО 351005; 4) ПАТ «Уксоцбанк», ЄДРПОУ 0039019, МФО 300023; 5) АТ «Райффайзен Банк Аваль», ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299; 6) АТ «Ощадбанк», ЄДРПОУ 00032129, МФО 300456; 7) ПАТ «ПУМБ», ЄДРПОУ 14282829, МФО 334851; 8) ПАТ «Сбербанк», ЄДРПОУ 25959784, МФО 320627; 9) ПАТ «Альфа-Банк», ЄДРПОУ 23494714, МФО 300346; 10) АТ «ОТП Банк», ЄДРПОУ 21685166, МФО 33528; а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 , як фізичній особі, а також, як фізичній особі-підприємцю, у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця 21988980,85 грн./а.с.19/

Постановою приватного виконавця від 01.11.2018 ВП НОМЕР_1 накладено арешт на майно боржника: 1/5 частину 5-кімнатної квартири, загальною площею 227,4 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер нерухомого майна: 660756063101; у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця 21988980,85 грн./а.с.20/

Постановою приватного виконавця від 05.11.2018 ВП НОМЕР_1накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках: 1) АТ «Скай Банк», ЄДРПОУ 09620081, МФО 351254; 2) ПАТ «Банк Грант», ЄДРПОУ 14070197, МФО 351607; у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця 21988980,85 грн./а.с.22/

Згідно бази даних НАІС ГСЦ МВС України транспортні засоби за ОСОБА_1 не зареєстровано./а.с.23/

Відомостей про перетинання державного кордону України громадянином України ОСОБА_1 в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» не виявлено./а.с.24/

Місце проживання боржника зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно даних КП «ХМБТІ» Харківської міської ради дійсно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві власності належить указана квартира, свідоцтво про право власності від 05.12.2002./а.с.40/

Приватним виконавцем здійснено виїзди за адресою: АДРЕСА_1 . Доступу до квартир не надано, боржника не виявлено, відповідно перевірити майновий стан боржника за місцем його реєстрації та за місцем розташування квартири, що є спільною власністю боржника та його дружини, під час виїздів виявилося неможливим, що підтверджується копіями відповідних актів від 09.11.2018, 29.11.2018, 21.12.2018, 04.02.2019./а.с.25-27,37,47/

11.11.2018 ОСОБА_1 звернувся до приватного виконавця із повідомленням, за змістом якого 02.11.22018 ним отримано постанови приватного виконавця з діями якого він не згоден та має намір їх оскаржувати. Щодо свого майнового стану повідомляє, що не має джерел доходів та рахунків у банках. Окрім 1/5 частини квартири у АДРЕСА_1 , що є його єдиним житлом, у нього не має іншого майна. По цій квартирі він офіційно повідомляє про існування іпотечного обтяження та права на неї в даний час має ПАТ «Банк Золоті ворота» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Золоті Ворота» Єрмак В.О. Також існує рішення Київського районного суду м.Харкова №640/170/15-ц від 16.03.2015./а.с.31/

ОСОБА_1 спрямовано вимоги приватного виконавця від 14.12.2018 №4812, від 24.01.2019 №281./а.с.38,48/

Постановою приватного виконавця від 13.02.2019 ВП НОМЕР_1 залучено працівників Київського відділу поліції ГУНА в Харківській області, для забезпечення охорони громадського порядку та фізичного захисту виконавця та залучення осіб, при проведенні виконавчих дій, які будуть проводитись о 11-30 год. 18.02.2019 за адресою: АДРЕСА_1 ./а.с.49/

Постановою приватного виконавця від 18.02.2019 ВП НОМЕР_1 описано та накладено арешт на майно боржника: 1/5 частину 5-кімнатної квартири, загальною площею 227,4 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; складено акт приватного виконавця./а.с.51,52/

18.02.2019 ОСОБА_4 повідомила приватного виконавця про те, що у квартирі, в якій вона проживає ( АДРЕСА_1 ) знаходиться її майно. Майно боржника ОСОБА_1 у квартирі відсутнє./а.с.53/

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстра прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №277770433 сформованої 01.10.2021, квартира АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 /а.с.56-58/

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстра прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №287835963 сформованої 01.12.2021, щодо спірної квартири наявне обтяження застосоване згідно ухвали Київського районного суду м.Харкова №640/19349/16-к від 12.12.2016./а.с.93-96/

Задовольняючи подання та визначаючи частку майна боржника у спільному майні, районний суд виходив із того, що боржником не надано доказів на підтвердження наявності судового рішення про звернення стягнення на квартиру із визначенням способу реалізації предмета іпотеки - шляхом надання права ПАТ «Банк Золоті Ворота» на його продаж у порядку, визначеному ст.38 Закону України «Про іпотеку».

Також суд зазначив, що за наявності такого рішення, права банку як іпотекодержателя не порушені, оскільки боржник є співвласником спірного нерухомого майна, а тому навіть не визначення частки у цьому майні не впливає на обсяг його прав щодо спірної квартири. Указане лише є констатацією належності йому цієї частки судом для вирішення питання подальшої її реалізації для виконання виконавчого листа з урахуванням пріоритету іпотекодержателя, передбачено, зокрема, приписами статті 51 Закону України «Про виконавче провадження», які закріплюють обов`язкову згоду заставодержателя для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, за рахунок заставленого майна боржника.

Натомість, установивши відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження існування між співвласниками квартири домовленостей щодо розміру часток чи їх зміну, суд дійшов висновку, що подання приватного виконавця відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає задоволенню.

Апеляційний суд із висновками суду першої інстанції погоджується з таких підстав.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Підставою звернення приватного виконавця до суду із цим поданням стало те, що бездіяльність боржника ускладнює виконання рішення та, на переконання приватного виконавця, є необхідність у зверненні стягнення на майно боржника, яким він володіє спільно з іншими особами. Таке майно є спільною сумісною власністю боржника та його дружини, набуте ними в шлюбі, частку боржника у цьому майні не визначено.

За змістом частини шостої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Порядок розгляду подання про визначення частки майна боржника у спільному майні передбачений статтею 443 ЦПК України, згідно з якою питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.

За змістом частин першої, третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги боржник посилається на те, що квартира, щодо якої приватним виконавцем ініційовано питання визначення часток, є предметом іпотеки згідно договору №11-064 від 29.04.2011, копія якого приєднана до апеляційної скарги разом із рішенням Київського районного суду м.Харкова від 20.05.2015 (справа №640/1332/15-ц). Таким судовим рішенням звернуто стягнення предмет іпотеки на користь ПАТ «Банк Золоті Ворота» із визначенням способу реалізації предмета іпотеки від свого імені будь-якій особі - покупцеві із застосуванням процедури продажу, встановленої ст.38 Закону України «Про іпотеку» за ціною, визначеною за згодою сторін або на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності.

Суд першої інстанції указані докази не досліджував, указавши, що боржником не надано суду доказів ухвалення Київським районним судом м.Харкова рішення від 20.05.2015. Проте, по суті надав оцінку твердженням боржника щодо статусу спірного майна, як іпотечного.

Так, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , є предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору №11-064 від 29.04.2011, укладеного між ПАТ «Банк Золоті Ворота» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ; відповідно, із 2011 року ПАТ «Банк Золоті Ворота» є іпотекодержателем цієї квартири./а.с.122/

Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 20.05.2015, залишеним без змін постановою Верховного суду від 25.04.2018 (справа №640/1332/15-ц), позов ПАТ «Банк Золоті Ворота» задоволено, та звернуто стягнення на предмет іпотеки./а.с.123-133/

Відповідно до частини шостої статті 3 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Разом із цим, як правильно зазначив суд першої інстанції, звернення виконавця із поданням про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, саме по собі не є зверненням стягнення на неї, а є реалізацією ним своїх обов`язків, передбачених статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» з метою подальшого виконання судового рішення, ухваленого на користь стягувача.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 15.01.2020 у справі №367/6231/16-ц частка у праві спільної часткової власності є самостійним об`єктом цивільних прав, яка може бути об`єктом продажу з публічних (електронних) торгів, передачі стягувачу в рахунок погашення боргу, без її виділу в натурі з об`єкта нерухомого майна; у разі виявлення державним виконавцем майна, яким боржник володіє спільно з іншими особами, і частка боржника у якому не визначена, для звернення стягнення на частку боржника державний виконавець звертається до суду з поданням про визначення частки боржника у такому майні.

Тоді як, при подальшій реалізації предмету іпотеки права банку, як іпотекодержателя, окремо врегульовані приписами статті 51 Закону України «Про виконавче провадження», якими передбачено обов`язкову згоду заставодержателя для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, за рахунок заставленого майна боржника.

Із підстав викладеного, саме по собі посилання боржника на те, що спірна квартира є предметом іпотеки не є підставою відмови у визначенні частки боржника у спільному майні. Натомість боржник був не обмежений у праві ініціювати питання залучення до участі у справі в якості заінтересованої особи - ПАТ Банк Золоті Ворота», ліквідатором якого є Фонд гарантування вкладів. Проте таке право не реалізував, а тому несе ризик настання наслідків із цим пов`язаних.

Посилання боржника на чинність арешту, накладеного на іпотечне майно у межах кримінального провадження згідно ст.170 КПК України, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки питання визначення часток у спільному майні не скасовує та не змінює завдання арешту майна, тобто запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Доводи апеляційної скарги, що боржник є лише мешканцем квартири і фактично повністю позбавлений права власності на неї, спростовуються матеріалами справи, зокрема, відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за змістом яких квартира АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Доказів, які б підтверджували, що між співвласниками спірної квартири існує домовленість щодо розміру часток, чи один зі співвласників ставив питання про зміну розміру часток в судовому порядку, матеріали справи не містять, що виключає підстави застосування позиції Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №2-591/11, за змістом якої, у разі, якщо наявний спір щодо визначення частки боржника у спільному майні, звернення виконавця до суду завжди за своєю суттю має характер позовної заяви (незалежно від її назви).

Інші доводи апеляційних скарг не ґрунтуються на законі та є його довільним тлумаченням на власну користь. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.367, 368,374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в його інтересах представником - адвокатом Басарт Ларисою Аркадіївною, - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 13 грудня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 26.09.2023.

Головуючий суддя Л.І. Пилипчук

Судді С.Б. Бутенко

О.В. Чумак