Рішення

від 21.06.2006 по справі 1/207-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"21" червня 2006 р.                                                           

   Справа № 1/207-06

Господарський суд Херсонської

області у складі судді  Губіної І.В. при секретарі Степановій

О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу             

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1,

м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою

відповідальністю "Автосервісне підприємство "Оксамит",

Херсонська область 

про 

стягнення 133414грн.

за

участю представників сторін: 

від

 позивача - ОСОБА_2, дов. від

20.06.2006р., зареєстр. за НОМЕР_1 м.Дніпропетровськ, представник 

від  відповідача - не прибув

ПП ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ,

звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Автосервісне підприємство

"Оксамит" 90999,96грн., які були перераховані відповідачу в рахунок

попередньої оплати за соняшник врожаю 2005р., збитків з інфляції 7363,39грн.,

3% річних - 1972,50грн.  з посиланням на

ст.625 ЦК України, 9999,96грн. штрафу за односторонню відмову від виконання

зобов'язання по договору, 9934грн. пені 

за непоставку соняшника, а також 12025грн. збитків, заподіяних сплатою

процентів за користування банківським кредитом. Ці збитки, як пояснив

представник позивача, нараховані з суми, яка була відповідачу перерахована,

тобто з суми 99999,60грн.

Відповідач у судове засідання не

з'явився. Відзиву на позовну заяву до суду не надіслав. Згідно повідомлення про

вручення поштового відправлення ухвала про порушення справи отримана ним

14.06.2006р. Будь-яких заперечень до позову ним 

суду не надіслано. Правом участі у 

розгляді справи безпосередньо в судовому засіданні товариство не

скористалося. Причини неявки в судове засідання представника відповідача суду

невідомі.

За таких обставин справа

розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в

и в:

Між сторонами по справі

07.09.2005р. укладений договір 

купівлі-продажу соняшнику врожаю 2005р.

Відповідно умов цього договору ТОВ

"Автосервісне підприємство "Оксамит" є продавцем, а ПП ОСОБА_1 -

покупцем.

Зі змісту договору випливає, що

продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити

товар - соняшник врожаю 2005р. шляхом перерахування грошових коштів на

розрахунковий рахунок продавця протягом трьох банківських днів з моменту підписання

договору згідно виставленого рахунку.

Пунктом 4.1 договору встановлено,

що поставка соняшника проводиться, починаючи з 01.10.2005р. Датою поставки

вважається дата оформлення накладної по прийомці товару на складі продавця.

Пунктом 10.1 договору встановлений

строк дії договору до 30.11.2005р.

Тобто, як випливає з викладеного,

відповідач зобов'язаний був поставити соняшник з 01.10.2005р. по 30.11.2005р.

Перша партія продукції була

визначена в кількості 100 тонн.

Позивачем  згідно електронного платіжного доручення від

09.09.2005р. в якості передоплати за соняшник згідно з рахунком НОМЕР_2

перераховано продавцю 99999,60грн.

До теперішнього часу ТОВ

"Автосервісне підприємство "Оксамит" обов'язок поставки

соняшнику в кількості і вартості, визначених вище, не виконаний.

Продавцем 16.12.2005р. повернуто

позивачу 5000грн., а 23.12.2005р.- 4000грн., про що свідчать платіжні документи

на арк. справи 12, 13.

01.03.2006р. позивачем на адресу

відповідача надіслана вимога в вигляді претензії. В цій вимозі ставиться

питання про повернення покупцю 90999,96грн., а також про стягнення індексу

інфляції, пені, річних, штрафу і збитків, заподіяних виплатою процентів по

банківському кредиту.

В судовому засіданні позивач

пояснив, що в результаті прострочення боржником виконання зобов'язання він

втратив інтерес і тому вимагає відшкодувати збитки, так як відповідач до

теперішнього часу не поставив йому передбачену договором продукцію.

За таких обставин позивач вправі

вимагати від продавця повернення йому сплачених коштів за фактично непоставлену

продукцію, а також вимагати відшкодування збитків, заподіяних йому непоставкою

продукції і користуванням його грошовими коштами.

Суд вважає, що позов в частині

повернення залишку перерахованої відповідачу суми 90999,96грн., а також стягнення

збитків, пов'язаних з інфляцією, в сумі 7363,39грн. підлягає повному

задоволенню.

Укладений між сторонами договір є

господарським договором і тому на нього розповсюджується дія Господарського

кодексу України.

Обов'язок відшкодування збитків

передбачений ст.224 Господарського кодексу України.

Суд вважає, що невиконанням

договірних обов'язків з боку відповідача і неповерненням йому отриманих в

якості передоплати визначеної вище суми позивачу заподіяні збитки у вигляді

інфляції. Посилання позивача на ст.625 ЦК України в даному випадку

безпідставне, оскільки відповідно до умов договору у ТОВ "Автосервісне

підприємство "Оксамит" не було грошових зобов'язань перед ПП ОСОБА_1

З цієї підстави суд відмовляє в

задоволенні вимог про стягнення річних.

Пунктом 6.3 договору сторони

встановили відповідальність продавця за несвоєчасну поставку соняшника у виразі

пені в розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку від вартості непоставленого

товару за кожний день прострочки поставки.

Пунктом 6.4 договору встановлено,

що за відмову в односторонньому  порядку

від виконання зобов'язань по договору винна сторона сплачує добросовісній

стороні штраф в розмірі 10% від суми договору. Сплата неустойки, як передбачено

п.6.5, не звільняє винну сторону від зобов'язання по відшкодуванню збитків за

невиконання зобов'язання по цьому договору.

За таких обставин суд вважає, що

позивачем обгрунтовано нарахована штрафна санкція за ухилення від виконання

договору та фактичну односторонню відмову від його виконання. Штраф нарахований

правильно і складає 9999,96грн. (10% від суми договору).

Сума пені позивачем нарахована

неправильно, в зв'язку з чим суд запропонував позивачу перерахувати її розмір.

В результаті перерахунку пені її розмір складає 8939грн.

Позов в частині стягнення збитків

за сплату відсотків за кредитним договором, який укладений позивачем з

банківською установою, задоволенню не підлягає. Як випливає з кредитного

договору НОМЕР_3, позивачу кредит надавався в формі поновлювальної кредитної

лінії з максимальним кредитом в сумі 270000грн.

Пунктами 1.1.4,  1.1.5 

кредитного договору встановлено, що надання кредиту здійснюється в

гривні окремими частинами, надалі  за

текстом кожна частина окремо - транш, а в сукупності транші і кожна наступна

видача траншу кредиту здійснюється в межах вільного залишку суми кредиту на

підставі письмового повідомлення позичальника про свій намір отримати черговий

транш кредиту з зазначенням його суми та терміну користування. Кредит надавався

на цілі поповнення обігових коштів.

Позивачем до матеріалів справи не

надано доказів того, що він надсилав банку письмове повідомлення про намір

отримання чергової суми траншу 99999,60грн. з визначенням його цільового

призначення і терміну користування.

Тобто, позивачем документально не

підтверджено отримання ним збитків у виразі сплати процентів за користування

кредитом саме з суми, яка була перерахована відповідачу.

Крім того, слід звернути увагу на

те, що кредитний договір укладений в березні 2005р., а кошти перераховані у

вересні 2005р.

За таких обставин суд вважає, що

позов в цій частині є необгрунтованим.

Позивач в процесі розгляду справи

відмовився від позову в цій частині.

Статтею 193 Господарського кодексу

України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських

відносин повинні виконувати господарське зобов'язання належним чином відповідно

до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог

щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно

ставляться.

Пунктом 7 цієї статті зазначено, що

не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків,

передбачених законом.

Але з матеріалів справи випливає,

що відповідач зобов'язаний був поставити позивачу соняшник з врожаю 2005р.,

свого обов'язку по договору  він не

виконав, тому, як визначено вище, він зобов'язаний повернути покупцю отримані

від нього грошові кошти в якості попередньої оплати за соняшник і сплатити пеню

за непоставку продукції, штраф за односторонню відмову від виконання договору і

відшкодувати позивачу збитки, заподіяні затримкою повернення грошової суми у

виразі інфляції.

Відповідач зобов'язаний

відшкодувати витрати позивача по сплаті держмита з суми, яка підлягає

стягненню, та вартість інформаційно-технічних послуг судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись

ст.ст. 44, 49, 82-84 ГПК України, суд

в и р і ш и

в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з

обмеженою відповідальністю "Автосервісне підприємство "Оксамит",

Херсонська область, смт.Велика Олександрівка, пров.Підстанційний, 1, код ЄДРПОУ

30960086 (р.рахунок №260096034 в ХОД АППБ "Аваль", МФО 352093) на

користь Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідент. код.НОМЕР_4на

р.рахунок НОМЕР_5в ДФ АТ "ВА-банк", МФО 305868 основний борг в сумі 90999грн.

60грн., збитки, пов'язані з інфляцією в сумі 7363грн. 39коп., штраф

за відмову від виконання договору 9999грн. 96коп., пеню за

непоставку  соняшника в сумі 8939грн.,

а також витрати позивача по сплаті держмита з суми, що стягується, в розмірі1173грн.02коп.

та вартість інформаційно-технічних послуг судового процесу в сумі 118грн.

3. Наказ видати з дня набрання

рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Суддя                                                                 

І.В. Губіна