Постанова

від 03.10.2023 по справі 2-200/11

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-200/11 Номер провадження 22-ц/814/3661/23Головуючий у 1-й інстанції Микитенко В.М. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2023 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Чумак О.В.

суддів: Кузнєцової О.Ю., Пилипчук Л.І.,

за участю секретаря Галушко А.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу заапеляційною скаргою ОСОБА_1 нарішення Решетилівськогорайонного судуПолтавської областівід 09червня 2011року,ухвалене суддеюМикитенко В.М.,у справіза позовом ОСОБА_2 до Кукобівської сільської ради про визнання права власності.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2011 року ОСОБА_2 звернулась до суду із вказаним позовом у якому просила визнати за нею право власності в порядку спадкування на житловий будинок та господарсько-побутові будівлі і споруди по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову вказувала, що спірне нерухоме майно було збудоване у 1985-1987 її батьками ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 та матір`ю ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на наданій їм земельній ділянці.

Вказувала, що домоволодіння відноситься до колгоспного двору членами якого були її батьки. Однак вони не встигли оформити на це майно відповідні правовстановлюючі документи за відсутності яких нотаріальна контора відмовила їй - єдиній спадкоємиці за законом у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 09 червня 2011 року позов ОСОБА_2 до Кукобівської сільської ради про визнання права власності задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 у порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 право власності на житловий будинок та господарсько-побутові будівлі і споруди, розташовані по АДРЕСА_1 , відповідно технічного паспорту, від 08.04.2011 року, інв.№ 5607, виданого КПБюро містобудування та технічної інвентаризації Решетилівського району.

З рішенням суду від 09.06.2011 р. не погодилась ОСОБА_1 , як особа, яка не була залучена до участі у справі, та вважає, що вказаним рішенням суду порушено її права як спадкоємця житлового будинку та господарсько-побутові будівлі і споруди, розташовані по АДРЕСА_1 .

В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 просить скасувати вищевказане рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 .

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказано, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що її батько ОСОБА_5 на час смерті ОСОБА_4 був зареєстрований та проживав разом з спадкодавцем за адресою АДРЕСА_1 .

Таким чином вказує, що належним відповідачем у даній справі є спадкоємець за законом, який прийняв спадщину ОСОБА_5 .

В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 просить скасувати вищевказане рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 у зв`язку з незалученням до участі у справі ОСОБА_5 , як спадкоємця ОСОБА_4 , оскільки порушені його спадкові права, які виникли після смерті його матері.

Від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому вона просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення районного суду без змін.

Учасники судового процесу були повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи шляхом надсилання судових повісток на їх електронні адреси.

Від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд апеляційної скарги без її участі.

В судовому засіданні ОСОБА_2 просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення районного суду без змін.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 374 ч. 1 п. 2 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно із ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 збудували спірне майно, яке відносилось до колгоспного двору на закріпленій земельній ділянці площею 0,25 га у період часу із 1985 по 1987 рік (а.с.14-20) до набрання чинностіпостанови КМУ від 05.08.1992 року № 449Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів державного замовлення, тому вказане майно не потребує прийняття в експлуатацію.

Також встановлено, що станом на 01.07.1990 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були єдиними членами колгоспного двору, у зв`язку з чим набули передбаченого на той час законодавством права власності на майно колгоспного двору, у тому числі житловий будинок і господарсько-побутові будівлі та споруди по АДРЕСА_1 . Подальші зміни законодавства зворотної сили не мають.

ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно свідоцтва про смерть помер батько позивачки ОСОБА_3 (а.с.8) разом із яким на час смерті була зареєстрована та проживала у с. Долина Решетилівського району полтавської області його дружина та мати позивачки ОСОБА_4 , яку слід вважати такою, що прийняла спадщину.

Задовольняючи позов, районний суд виходив з того, що оскільки позивачка ОСОБА_2 є єдиною спадкоємицею за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_4 та у визначений строк звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, відповідач визнав позов, та визнання права власності не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому наявні підстави для визнання за позивачкою в порядку спадкування права власності на житловий будинок та господарсько-побутові будівлі і споруди, розташовані по АДРЕСА_1 , відповідно технічного паспорту, від 08.04.2011 року, інв. №5607, виданого КПБюро містобудування та технічної інвентаризації Решетилівського району.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком районного суду з наступних підстав.

У статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 1223 ЦК Українипередбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування одержують спадкоємці за законом, коло яких визначено ст.ст.1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає в день відкриття спадщини.

Статтею 1258 ЦК Українивизначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно зістаттею 1261 ЦК України, до спадкоємців першої черги належать діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності до частини першоїстатті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч.3ст.1268 ЦК).

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5ст.1268 ЦК).

Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2020 року в справі № 175/1941/16-ц (провадження № 61-19798св18), Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року в справі № 759/19779/18 (провадження № 61-4523св21) вказано, що:«у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину,а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування».

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , як особа, яка не була залучена до участі у справі, вважає, що оскаржуваним рішенням суду порушено її права як спадкоємця після померлого батька ОСОБА_5 , так, як на час смерті ОСОБА_4 її батько був зареєстрований та проживав разом з останньою за адресою: АДРЕСА_1 та відповідно прийняв спадщину (шляхом спільного проживання).

До апеляційної скарги нею додані документи, зокрема, довідка з Решетилівської державної нотаріальної контори, свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частину земельної ділянки та на частину грошових вкладів, згідно яких вбачається, що ОСОБА_5 прийняв спадщину за законом після померлої ОСОБА_4 та отримав свідоцтва на частину спадкового майна.

Також до апеляційної скарги додано довідку Решетилівської державної нотаріальної контори, згідно якої вбачається, що спадщину після померлого ОСОБА_5 прийняли його дочка ОСОБА_1 , та дружина ОСОБА_6 . Син померлого ОСОБА_7 від прийняття спадщини відмовився на користь ОСОБА_6 .

До апеляційної скарги долучено копію постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій на частку житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 , у зв`язку із відсутністю правовстановлюючихз документів на нього.

Згідно свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_5 , ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_5 на1/2 частини земельної ділянки.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 з господарськими спорудами в порядку спадкування за законом, не звернув увагу на те, що ОСОБА_4 на день смерті була зареєстрована та проживала у АДРЕСА_1 та за цією адресою також був зареєстрований ОСОБА_5 , який прийняв спадщину шляхом спільного проживання з ОСОБА_4 , а тому дійшов передчасного висновку про задоволення позову.

Таким чином вбачається, що Кукобівська сілька рала Решетилівського району Полтавської області є неналежним відповідачем, оскільки був спадкоємець за законом ОСОБА_5 , який прийняв спадщину шляхом спільного проживання з ОСОБА_4 .

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 523/9076/16-ц зазначила, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду від 09.06.2011 року та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентуєтьсяст.141 ЦПК України.

Відповідно до вимогст. 141 ЦПК Українипідлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору при зверненні до суду першої інстанції та за подачу апеляційної скарги.

Оскільки апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, слід стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1477,71 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п. п. 3, 4, ст.ст. 382-384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 09 червня 2011 року, - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 доКукобівської сільськоїради провизнання прававласності,- відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1477,71 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 05.10.2023 р.

Головуючий суддя О.В.Чумак

Судді: О.Ю. Кузнєцова

Л.І. Пилипчук