Вироквід 03.10.2023 по справі 279/6617/13-кКОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 279/6617/13-к
Провадження №1/279/4/23
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2023 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в колегіальному складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретарів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6
прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
захисника адвоката ОСОБА_10
потерпілої (цивільного позивача) ОСОБА_11 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Коростень Житомирської області кримінальну справу про обвинувачення :
ОСОБА_12 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чердинь Пермської
області, Російської Федерації, громадянина України, з середньою
освітою, не військовозобов"язаного , непрацюючого, перебуває у
цивільному шлюбі, на утриманні має 5 неповнолітніх дітей,
зареєстрованого та проживаючого
АДРЕСА_1 , раніше не судимого
за ч.4ст.152; ч.2п.п.2,9 ст.115 КК України ;
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
уродженця м. Малин Житомирської області, громадянина України,
з середньою спеціальною освітою, невійськовозобов"язаного,
працюючого монтером колії ПАТ "Укрзалізниця" , не одруженого,
зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_2
раніше не судимого,
за ч.4 ст.152 КК України ;
ОСОБА_14 ,
ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Малин Житомирської області,
громадянина України, з середньою освітою, військовозобов"язаного ,
неодруженого , непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого
АДРЕСА_3 , не судимого
- 2 -
за ч.4ст.152 КК України ;
ОСОБА_15 ,
ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Київ, громадянина України, з середньою
освітою, військовозобов"язаного , непрацюючого, одруженого, на
утриманні має 1 неповнолітню дитину, зареєстрованого та
проживаючого АДРЕСА_4
за ч.4 ст.152 КК України ,
В СТ АН ОВ ИВ :
Підсудні ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 обвинувачуються в тому, що вони вчинили особливо тяжкі злочини щодо малолітньої ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме:
02 грудня 2005 року у другій половині дня, ОСОБА_16 , разом із своїми знайомими ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 знаходилися в м. Малині, де вживали алкогольні напої. Близько 15 години ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 на автомобілі марки ВАЗ - 21063 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_19 поїхали в центр м. Малина, де проїжджаючи по вул. Чернишевського помітили раніше незнайому їм малолітню ОСОБА_21 , та вирішили її згвалтувати групою осіб.
З цією метою, маючи умисел направлений на згвалтування малолітньої за попередньою змовою групою осіб, діючи з єдиним умислом та погоджено зі ОСОБА_17 , ОСОБА_18 і ОСОБА_19 , ОСОБА_16 вийшов з автомобіля і , застосовуючи фізичне насильство, долаючи опір потерпілої, силоміць затягнув малолітню ОСОБА_21 в салон автомобіля.
Після цього, діючи узгоджено ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 привезли ОСОБА_21 у безлюдне місце, а саме до лісосмуги, розташованої на ділянці місцевості, яка відноситься до Слобідської сільської ради і знаходиться між м. Малин та с. Слобідка на відстані близько 4000 метрів від північної околиці м. Малина.
Саме в цьому місці, ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , з метою полегшення згвалтування ОСОБА_20 , діючи узгоджено, за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням фізичного насильства, тримаючи її за руки та голову, влили їй в ротову порожнину спиртні напої, примусивши її таким чином, їх вжити.
Продовжуючи свій злочинний намір, спрямований на згвалтування малолітньої групою осіб, діючи умисно, з єдиним умислом та узгоджено між собою, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння , достовірно знаючи про малолітній вік потерпілої, в період часу з 15 год.30 хв. по 17 год. ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , застосовуючи фізичне насильство, поклали ОСОБА_20 на капот автомобіля і утримували її за руки і ноги, таким чином,
-3 -
позбавивши її можливості чинити опір, а ОСОБА_16 згвалтував малолітню ОСОБА_20 групою осіб.
Після цього, ОСОБА_16 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 ,застосовуючи фізичненасильство, яке виразилосьв утриманніпотерпілої заруки іноги, позбавили її можливості чинити опір, а ОСОБА_17 згвалтував малолітню ОСОБА_20 групою осіб.
Продовжуючи свої злочинні дії , направлені на згвалтування малолітньої групою осіб, ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 , застосовуючи фізичне насильство, яке виразилось в утриманні потерпілої за руки і ноги, позбавили її можливості чинити опір, а ОСОБА_18 згвалтував малолітню ОСОБА_20 групою осіб.
Відразу післязгвалтування ОСОБА_16 ,діючи самостійно,з метоюприховати вчиненийними злочин-згвалтування малолітньої ОСОБА_20 групоюосіб,та уникнутивідповідальності завказаний злочин,вирішив умисновбити потерпілу.Реалізуючи свійзлочинний намір,направлений наумисне вбивствомалолітньої таз метоюприховати згвалтуваннямалолітньої ОСОБА_20 групоюосіб, ОСОБА_16 ,діючи умисно,дістав збагажника автомобіляметалевий інструментдля буртуванняколіс автомобіля(монтіровка),та зізначною силоюнаніс ним ОСОБА_20 неменше чотирьохударів вобласть розташуванняжиттєво важливогооргану -голову,і такимчином, умисно вбив малолітню ОСОБА_20 .
Смерть ОСОБА_20 настала від відкритої черепно-лицевої травми - багатоосколкового перелому кісток лицевого та мозкового черепа.
В ході умисного вбивства ОСОБА_16 заподіяв малолітній ОСОБА_20 тілесні ушкодження у вигляді багатоосколкового перелому кісток лицевого та мозкового черепу, крововиливів під тверду та м`яку мозкові оболонки.
Відповідно до пред`явленого обвинувачення дії підсудних кваліфіковані:
ОСОБА_16 за ч. 4 ст. 152, п. 2,9 ч. 2 ст. 115 КК України, як зґвалтування малолітньої ОСОБА_20 вчинене групою осіб, що спричинило особливо тяжкі наслідки та її умисне вбивство з метою приховати інший злочин;
ОСОБА_17 , ОСОБА_18 і ОСОБА_19 за ч. 4 ст. 152 КК України, як згвалтування малолітньої ОСОБА_20 , вчинене групою осіб.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_16 вину свою в скоєнні вказаних злочинів не визнав і пояснив, що неповнолітню ОСОБА_21 ніколи не бачив і не знав. З ОСОБА_22 був у неприязних стосунках, вона намагалася з ними разом ходити на дискотеки, він вважав це принизливим для їх кола молоді, оскільки ОСОБА_22 вела бродячий спосіб життя, авторитетом серед населення і молоді не користувалася, він ОСОБА_23 просто нехтував. 21 травня 2005 року він попав у велику дорожньо-транспортну пригоду, отримав розрив печінки , тривалий час лікувався. 23 червня 2006 року до нього додому приїхали працівники ОСОБА_24 відділення міліції і попросили проїхати до відділення для
з`ясування деяких питань автопригоди. У відділенні міліції йому показали фото ОСОБА_20 і запитали чи він її не знає, на що він ствердно відповів, що бачить вперше. В цей час до кабінету працівники міліції завели ОСОБА_22 , яка нічого не пояснюючи, мовчки показала рукою на ОСОБА_25 . Змінив покази після поміщення до СІЗО, коли перестали знущатися і бити.
-4-
Знаходячись в СІЗО , він згадав, що 30 листопада був день народження у матері, яке вона святкувала 01 грудня. Коли він ішов гуляти, то згадав слова матері про те, щоб довго не затримувався, бо завтра на роботу. 02 грудня 2005 року на протязі дня він перебував в м. Києві за місцем своєї роботи у філіалі „Рубіж- зто ОСОБА_26 корпорація, де він працював інспектором охорони. На чергування заступив о 9 годині, перебував на чергуванні до 9 години наступного дня. На спростування доводів обвинувачення про те, що згідно графіку роботи за грудень 2005 року він 02 грудня 2005 року на чергуванні не перебував, зазначив, що в дійсності на підприємстві графіка не дотримувалися. Мали місце випадки коли він чергував через 2-4 дні, а було, що через півтора дня, що в графіку не відображалося, оскільки заробітна плата платилась від кількості годин фактичного чергування. Реальна картина щодо чергувань відображалась лише в журналі прийому-здачі зміни, де він розписувався. Добре пам"ятає, що заступив на пост №4, де власноручно розписувався в журналі. Відповідальним за журнал був ОСОБА_27 . Також пояснив, що на час його затримання 23 червня 2006 року спочатку не міг згадати де саме перебував 02.12.2005, про що і повідомив працівників міліції. Пригадав дії цього дня вже в подальшому, коли перебував під вартою. Його доводи про причетність до злочину слідчий прокуратури належним чином не перевіряв, а лише задовольнився довідкою з роботи про те, що він в той день не працював. Разом з тим, на 10 день перебування під вартою, побоюючись за стан свого здоров`я, з метою припинення знущань та катувань, які до нього застосовували працівники міліції під час його перебування в ІТТ Володар-Волинського РОВД та Малинського РОВД, він був змушений написати явку з повинною та наступного дня дати зізнавальні показання, після цього фізичний тиск та знущання припинилися. Працівники поліції били по голові бутилкою з водою, били по хребту і казали, що в морфлоті били ще сильніше. Опинившись в слідчому ізоляторі , перестав боятися працівників міліції та відмовився від того, що причетний до інкримінованих йому злочинів. Зі ОСОБА_28 , ОСОБА_29 та ОСОБА_30 знайомий давно, так як навчались в одній школі та проживали в одному мікрорайоні. Періодично з ними зустрічався в м. Малині. Вважає, що ОСОБА_22 могла його оговорити в силу того, що він раніше погано до неї відносився, так як не дозволяв їй бути в компанії його друзів, її він не поважав, оскільки вона вела бродячий спосіб життя, він забороняв їй бути навіть близько біля їх компанії. Про знущання та тиск своєму захиснику, який мав гарні стосунки з працівниками міліції, не повідомляв, оскільки не довіряв йому. Явку з повинною написав у присутності прокурора ОСОБА_31 та начальника міліції ОСОБА_32 , слова викладав під диктовку ОСОБА_33 , написав, що був п"яний , а тому нічого не пам"ятає. Після чергового побиття начальником карного козшуку ОСОБА_34 почував себе знесилено, а тому й написав явку з повинною (т.3а.с.71). Всі знущання відбувалися в присутності прокурора ОСОБА_31 після того як останній сам давав команду працівнику міліції "Бий його". Дана обставина зупинила його бажання оскаржувати дії працівників міліції саме такому прокурору.
Підсудний ОСОБА_17 своєї вини не визнав і показав, що 23 червня 2006 року до нього приїхали працівники міліції і сказали, що він винен у вбивстві ОСОБА_20 , сказали, що була присутня ОСОБА_22 , провели очну ставку, ОСОБА_23 розповідала як саме вони купували вино, а пізніше пояснювала , що вони їхали в іншому напрямку . Впродовж трьох діб він
- 5 -
взагалі не числився ніде як затриманий, але його возили по ІТТ, ламали зап`ястя на нозі, засували голку під ніготь, показували станок для зшивання листків, обіцяючи засувати туди пальці рук. Працівник міліції ОСОБА_35 приставляв пістолет до голови і заставляв розповідати в що саме ОСОБА_36 була одягнена. 23 червня 2006 року ОСОБА_35 бив його в область носа і заставляв розповідати про злочин. Свої покази він неодноразово змінював залежно від показів ОСОБА_22 . Саму ОСОБА_21 він ніколи не бачив і не знав. Всі дані ним покази є неправдивими. З ним проводились відеозйомка, але із справи зникли протоколи та відеозаписи. Пояснив, що ОСОБА_21 ніколи не знав та не бачив. Із ОСОБА_16 , ОСОБА_29 знайомий давно, так як проживали в одному мікрорайоні. Зазначив, що на час його затримання спочатку не міг згадати де був та що робив 02.12.2005 (тобто півроку тому) . Пригадав цей день в подальшому, коли перебував під вартою. Згадав, що 01 грудня 2005 року він разом із ОСОБА_37 , з якою перебував на той час в цивільному шлюбі, святкував день народження сестер ОСОБА_38 . 02 грудня 2005 року зранку, близько 11-ої години вони знову пішли до ОСОБА_38 , де пробули до 16-ої години, після чого пішли додому.
Підсудний ОСОБА_18 своєї вини в скоєнні злочину не визнав, пояснив , з 22 жовтня 2005 року до часу його затримання в червні 2006 року працював міліціонером в окремій роті № 3 батальйону міліції особливого призначення „Беркут, який дислокується в м. Ірпінь Київської області. 01 грудня 2005 року його повідомили про те, що наступного дня він разом з іншими співробітниками буде забезпечувати виконання літерних заходів в аеропорту „Бориспіль. В ніч з 01 на 02 грудня 2005 року ночував у підрозділі в м. Ірпінь. 02 грудня 2005 року зранку, о 6-й годині, він в складі підрозділу виїхав в м. Бориспіль, попередньо отримавши у помічника чергового спецзасоби. Про отримання спецзасобів поставив підпис у книзі служби нарядів. Пам`ятає, що до ОСОБА_39 виїжджав разом із співробітниками ОСОБА_40 , який був відповідальним, ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 . В ОСОБА_45 безпосередньо стояв на зупинці, через кожну годину його змінював ОСОБА_41 , по черзі грілися в службовому автомобілі „Газель. О 18.30 закінчилися спец.заходи, о 19.50 по приїзду в підрозділ здав черговому спецзасоби та залишився ночувати у гуртожитку. 03 грудня зранку, його залучили до прибирання снігу, який напередодні випав, після чого він поїхав додому в Малин.
24 червня 2006 року він повернувся після добової служби в підрозділі «Беркут» , зі слів матері дізнався , що його шукають працівники міліції. Він зайшов до начальника міліції ОСОБА_32 , на його запитання повідомив, що не бачив, щоб хтось бив дівчину. 25 червня 2006 року на свято дня молоді його знову попросили приїхати. Його затримали тільки після очної ставки з ОСОБА_46 і ОСОБА_28 . З 26 на 27 червня 2006 року його відвезли в ІТТ м. Овруч , де застосовували фізичне насильство впродовж двох годин. Через деякий час в ніч з 26 на 27 червня 2006 року його били працівники міліції повторно ще протягом шести годин. Всі свої покази він давав зі слів ОСОБА_22 . Коли був переведений до СІЗО, то відмовився від попередніх показів. Спочатку його звинувачували у вбивстві, а потім з`явилось згвалтування , оскільки необхідний був мотив убивства. Підсудний ствердив , що ОСОБА_21 він не знав. ОСОБА_22 знав приблизно з 2004 року, але за
-6-
півроку-рік до затримання з нею не спілкувався . Під час досудового слідства до нього працівниками міліції було застосоване психічне та фізичне насильство, внаслідок чого, він був вимушений оговорити як себе, так і ОСОБА_47 , ОСОБА_25 та ОСОБА_28 . Фізичне насильство до нього застосовували під час його перебування в ІТТ Овруцького РВ УМВС. Слідчий експеримент проводився за участю працівника карного розшуку, всі деталі показував слідчий, але не він, що , на його думку, ще раз підтверджує фабрикування даної справи, при проведенні вказаної слідчої дії попереду йшов слідчий ОСОБА_48 , а поруч працівник карного розшуку , що є порушенням норм права.
Підсудний ОСОБА_19 на спростування обвинувачення показав, що 2 грудня 2005 року в другій половині дня перебував на заняттях у Київському національному університеті, а тому на місці вчинення злочину не знаходився і не міг знаходитись. Між собою ніяких дружніх стосунків він не мав ні з ким із інших підсудних, проживає в м. Малин в зовсім іншому районі. Оскільки місто невелике, то інших підсудних знав тільки візуально. ОСОБА_21 ніколи не знав і не бачив. ОСОБА_49 не знав взагалі. Коли її завели в кабінет працівників міліції, то вона його спочатку не впізнала, але коли їй показали його водійське посвідчення, то вона його впізнала, про що ствердила. Протягом всього слідства він не визнавав себе винним. Заступник прокурора області ОСОБА_50 просив його дати покази проти хлопців, за що йому обіцяли стати свідком у даній справі. Після затримання його возили до ОСОБА_51 , ОСОБА_52 -Волинська та ОСОБА_53 , де застосовували фізичне та психічне насильство. Після сфабрикованої справи в його автомобілі нічого не знайшли. Він особисто чув як бабуся ОСОБА_20 просила працівників міліції не бити цих хлопців. Вважає дану справу сфабрикованою, висновки експертиз підтвержують відсутність факту згвалтування.
Потерпіла ОСОБА_11 ствердила всудовому засіданні,що 02 грудня 2005 року дітей відвезли до школи зранку, старша дочка ОСОБА_36 після занять в школі повинна була іти до бабусі (її матері) . Ввечері виявили, що ОСОБА_36 не повернулася зі школи, звернулись до міліції. Її дочка була спокійною дівчинкою, ні з ким не конфліктувала, не курила, навчалась і займалась у гуртку з вишивання бісером, ніяких зустрічей ні з ким із дорослих хлопців не мала, була тихою «домашньою» дівчинкою. Труп дитини знайшли в квітні 2006 року. Про те, що вбивство її доньки скоїли підсудні їй стало відомо зі слів працівників міліції.
Після довгих років розгляду даної справи вона впевнена, що це зробили підсудні і просить їх суворо покарати, а цивільний позов задовольнити .
З показів свідків ОСОБА_54 даних в судовому засіданні видно, що її дочка ОСОБА_22 вела неправильний спосіб життя, часто тікала з дому, вона постійно
зверталася до працівника міліції ОСОБА_55 з проханням розшукати дочку. В черговий раз вона дала працівникам міліції гроші на пальне, але дочку їй привезли вранці. Зі слів дочки стало відомо, що вона буде проходити головним свідком у вбивстві малолітньої ОСОБА_20 . В день вбивства її дочка перебувала у дівчинки на ім`я ОСОБА_56 , яка має хворобу «заячої губи» . На її прохання дівчинка з мамою мали піти в міліцію і розказати правду, але їм пригрозили працівники Малинського відділення міліції ОСОБА_57 та ОСОБА_35 . Після повернення додому її дочка запитувала у вітчима, що таке монтіровка, який вона має вигляд. Згодом розповідала, що їй потрібно буде розказати про
- 7 -
вбивство, на її розповіді чоловік відразу сказав, що це не відповідає дійсності, якби убивали ОСОБА_58 , то убили б і її, бо свідків ніхто не залишає.
Свідок ОСОБА_59 дала суду показання про те, що в 2005-2006 роках
ОСОБА_60 проживала разом із братом її чоловіка ОСОБА_61 , він її часто виганяв, але вона знову приходила. Розповідала, що знає хто вбив ОСОБА_21 , але оскільки ОСОБА_23 вела розпутний спосіб життя, схильна до брехні, то її покази ніхто не сприймав серйозно, до неї відносились як до особи , яка веде бродячий спосіб життя, постійно фантазує, вигадує, бреше.
Свідок ОСОБА_62 в судовому засіданні показала, що вона приходила до сестри і зі слів ОСОБА_22 їй було відомо, що вона знає хлопців які вбили ОСОБА_63 . Ніяких деталей вона не розповідала.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_64 та ОСОБА_65 підтвердили в судовому засіданні, що 1 та 2 грудня 2005 року підсудний ОСОБА_17 перебував на дні народження, на той час проживав у цивільному шлюбі з ОСОБА_66 . Пішов від них надвечір 2 грудня 2005 року.
Свідок ОСОБА_67 ствердила в судовому засіданні, що в 2005 році вона вела бродячий спосіб життя, часто залишала домівку і проживала в різних місцях. В черговий раз вона втекла з дому і проживала в с. Загальці у знайомої подружки. Працівники ОСОБА_24 відділення міліції ОСОБА_57 і ОСОБА_68 її забрали з цієї квартири, по дорозі показали фото ЛІсовської ОСОБА_69 і просили допомогти розкрити злочин, вказавши на прізвища хлопців, на яких вона має обіду. Оскільки ОСОБА_16 ніколи її не приймав у свою компанію, мав випадок, що він у підвалі її зґвалтував, вона мала з ним неприязні стосунки, то вона відразу вирішила помститися йому і назвала його прізвище. Крім нього, вона назвала ще й інші прізвища ( ОСОБА_70 , ОСОБА_71 ), але виявилось, що станом на 02 грудня 2005 року вони проходили службу в армії, тому їх працівники міліції відкинули. Задерейка вона взагалі не знала, його прізвище назвала після того як працівники міліції показали їй водійське посвідчення. Працівники міліції їй погрожували, що якщо вона їм не допоможе, то вони викинуть її в лісі і скажуть, що не знайшли в ОСОБА_72 , і ніхто і ніколи її більше не знайде. Після цього її привезли в приміщення міліції, де вона ночувала на стільцях, всі допити проводились без присутності матері. Дуже шкодує, що оговорила хлопців і зламала їм їхні долі.
Свідок ОСОБА_67 ствердила в судовому засіданні, що в 2005 році вона вела бродячий спосіб життя, часто залишала домівку і проживала в різних місцях. В черговий раз вона втекла з дому і проживала в с. Загальці у знайомої подружки. Працівники ОСОБА_24 відділення міліції ОСОБА_57 і ОСОБА_68 її забрали з цієї квартири, по дорозі показали фото ОСОБА_20 і просили допомогти розкрити злочин, вказавши на прізвища хлопців, на яких вона має обіду. Оскільки ОСОБА_16 ніколи її не приймав у свою компанію, мав випадок, що він у підвалі її зґвалтував, вона мала з ним неприязні стосунки, то вона відразу вирішила помститися йому і назвала його прізвище. Крім нього, вона назвала ще й інші прізвища ( ОСОБА_70 , ОСОБА_71 ), але виявилось, що станом на 02 грудня 2005 року вони проходили службу в армії, тому їх працівники міліції відкинули. Задерейка вона взагалі не знала, його прізвище назвала після того як працівники міліції показали їй водійське посвідчення.
Працівники міліції їй погрожували, що якщо вона їм не допоможе, то вони викинуть її в лісі і скажуть, що не знайшли в Загальцях,
- 8 -
і ніхто і ніколи її більше не знайде. Після цього її привезли в приміщення міліції, де вона ночувала на стільцях, всі допити проводились без присутності матері. Дуже шкодує, що оговорила хлопців і зламала їм їхні долі.
Таким чином, суд прийшов до твердого переконання, що доводи обвинувачення про доведеність вини кожного із засуджених побудовані на сумнівних доказах, які не знайшли належного підтвердження під час судового розгляду справи.
Так, спростовуючи алібі ОСОБА_16 , про його непричетність до злочину, слідство посилається на довідку з місця його роботи про те, що згідно графіку роботи за грудень 2005 року він, в зазначений день, на чергуванні не перебував (т.7 а.с.213). У судовому засіданні ОСОБА_16 , показав, що в дійсності на підприємстві графіка не дотримувалися, що дає підставу суду не приймати її до уваги зазначену у довідці інформацію. Сам підсудний показав, що мали місце випадки коли він чергував через 2 - 4 дні, а також були випадки , що і через півтора дні, що в графіку не відображалося. Реальна картина щодо чергувань відображалась лише в журналі прийому - передачі чергувань, де він розписувався.
Такі показання ОСОБА_16 давав і на досудовому слідстві (т.4 а.с.231).
Згідно статті 22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов`язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи, виявляти, як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого.
Досудовим слідством під час розслідування даної кримінальної справи ці вимоги закону було проігноровано. За результатами дослідження матеріалів судом встановлено, що зазначені доводи ОСОБА_25 , якими він спростовував пред`явлене йому обвинувачення, органом досудового слідства належним чином перевірені не були. Слідчий задовольнився лише графіком роботи та рапортом оперуповноваженого працівника Малинського РВ про те, що особи, які працювали разом із ОСОБА_16 з місця роботи звільнилися, а іншу інформацію здобути не надалося можливим (т.4 а.с.189). Інших слідчих дій для перевірки алібі ОСОБА_25 проведено не було.
В ході судового розгляду справи судом апедяційної інстанції (під головуванням суддів ОСОБА_73 та ОСОБА_74 ) , з метою всебічного, повного і активного дослідження обставин справи, здійснювалися заходи для перевірки алібі Скуратівського В. За результатами проведення цих заходів було встановлено, що керівництво підприємства „Рубіж-Авто не може надати журнал прийому/передачі чергувань за 2005 рік, внаслідок його знищення відповідно до термінів його зберігання(т.16 а.с.145). Інша, зазначена у відповіді керівництва „Рубіж-Авто інформація фактично дублює довідку з місця роботи ОСОБА_25 від 29.08.2006 зміст якої було наведено ( т.4 а.с.188). А тому зазначений органом досудового слідства доказ, яким спростовується алібі ОСОБА_25 , суд визнає недостатнім для правильного встановлення обставин, що ставляться йому у вину.
На спростування алібі ОСОБА_17 , про його непричетність до інкримінованого йому злочину, орган досудового слідства вказав, що до показань свідків ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , які підтвердили це його алібі, слідство відноситься критично в силу того, що вказані особи дали такі показання з метою допомогти йому уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин.
Цей висновок слідства було обгрунтовано тим,
- 9 -
що ОСОБА_78 ( на той час ) була співмешканкою ОСОБА_79 , а сім`я ОСОБА_38 перебуває в родинних стосунках з обвинуваченим по справі ОСОБА_16 .
Допитані в якості свідків, ОСОБА_80 , ОСОБА_81 у судовому засіданні підтвердили свої попередні показання зазначивши, що ОСОБА_82 02.12.2005 перебував разом із своєю співмешканкою ОСОБА_75 у них дома до 16 - 17 години. Аналогічні показання і у допитаної в якості свідка ОСОБА_37 .
Проте, за результатами допиту у судовому засіданні апеляційного суду Житомирського області в якості свідка викладача ПТУ №36 ОСОБА_83 та огляду класного журналу про відвідування ОСОБА_84 занять було встановлено, що її показання суперечать записам в журналі. Згідно журналу Соболівська Леся 02. 12.2005 зранку була присутня на заняттях в ПТУ, що підтверджується оцінками, які вона отримала того дня по відповідних предметах (т.8 а.с.115- 117, т. 15 а.с.190-193). Проте , свідок пояснила, що вона могла бути на перших парах, але була відсутня на останніх парах, що відповідає показам ОСОБА_79 про те, що він святкував день народження. Крім того, сестри є близнючками, одна із них могла бути вдома, а інша на заняттях.
Враховуючи дані обставини, а також беручи до уваги, що безпосередньо сам ОСОБА_82 в ході досудового слідства неодноразово змінював свої показання щодо свого перебування 02.12.2005 у Соболівських, періодично відмовлявся від них пояснюючи, що не може згадати, як він провів цей день (т.4 ас.172), враховуючи дружні та родинні стосунки, які існують між ОСОБА_66 , членами родини ОСОБА_85 із підсудними ОСОБА_86 та ОСОБА_87 , суд визнає сумнівними доводи його алібі.
Однак, не були спростовані стороною обвинувачення в ході судового розгляду справи алібі підсудних ОСОБА_18 та ОСОБА_19 про їх перебування 02 грудня 2005 року не на місці злочину а, відповідно, на службі та на навчанні. З урахуванням цього, доводи органу обвинувачення, якими спростовуються алібі підсудних ОСОБА_17 та ОСОБА_16 по справі суд вважає такими, що не відповідають дійсності.
Судом встановлено, що в обвинувальному висновку , на спростування показань ОСОБА_18 про те, що він перебував 02 грудня 2005 року на службі в м. Києві, зазначено, що співробітники за місцем його служби
ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 та ОСОБА_95 даний факт не підтвердили та показали, що не пам`ятають, щоб він разом з ними перебував того дня на службі по забезпеченню літерних заходів в аеропорту „Бориспіль. За вказаних обставин автор обвинувачення зробив висновок, що ОСОБА_29 , в зазначений день на службі не був, після вчиненого в цей день злочину, з метою уникнення кримінальної відповідальності та створення алібі, в інший день вніс до книги служби нарядів ОР №3 БМОП „Беркут неправдиві дані про те, що 02 грудня 2005 року зранку отримував та о 19.30 год. здавав спецзасоби (т.7 а.с.218).
Однак, в ході судового розгляду справи
- 10 -
допитані в якості свідків співробітники окремої роти №3 БМОП „Беркут спростували дані висновки обвинувачення, та підтвердили саме показання підсудного ОСОБА_18 .
Так, свідок ОСОБА_95 , офіцер та командир взводу ОР №3 БМОП " Беркут показав, що 02.12.2005 року ОСОБА_96 виїжджав в складі його підрозділу до Борисполя на забезпечення літерних заходів. В категоричній формі пояснив, що пам`ятає, як ОСОБА_96 вранці близько 6-ї години отримував спецзасоби, так як особисто контролював їх видачу черговою частиною. Будучи командиром, взводу постійно перевіряв несення служби співробітниками підрозділу. Чергував з ОСОБА_97 в одній парі, який був постійно в полі його зору, надавав почергово свої рукавиці йому грітися. О 18.00 отримав наказ про закінчення заходів. Близько 18 год. 30хв. на службовому автомобілі „Газель всі співробітники, в тому числі і ОСОБА_29 , виїхали з ОСОБА_39 . Спецзасоби здавали о 19 год. 30 хв. Пояснив, що не пам`ятає випадків, щоб співробітника неофіційно, без складання відповідних документів, відпускали з аналогічних заходів. Заперечив можливість отримання спецзасобів одним співробітником за іншого. Також спростував доводи обвинувачення про можливість внесення співробітником до книги служби нарядів будь-яких неправдивих даних щодо несення служби. На обгрунтування цих своїх тверджень показав, що будь- які спецзаходи, а особливо літерні, в даному випадку мав місце саміт президента, потребують відповідної розстановки сил для забезпечення належної охорони. Для цього складаються плани та графіки, визначається необхідна кількість особового складу, все перебуває під жорстким контролем. Відсутність чи неявка будь - кого із задіяних в заходах співробітників вимагає відповідної перевірки та з`ясування, а в подальшому відповідної доповіді вищестоящому керівництву.
Підтвердили факт перебування ОСОБА_98 на службі по забезпеченню літерних заходів в аеропорту „Бориспіль допитані в якості свідків ОСОБА_99 та ОСОБА_100 , ( т.20 а.с. 175-187), які показали, що пам`ятають, як той зранку отримував та ввечері здавав спецзасоби. Зазначили, що бачили його також в процесі здійснення спец, заходів в аеропорту „Бориспіль.
Згідно показань у судовому засіданні допитаного в якості свідка ОСОБА_101 (т. 20,а.с.253) він, будучи 02.12.2005 черговим, видавав зранку та приймав ввечері від співробітників спецзасоби, які вони отримували для забезпечення літерних заходів в аеропорту „Бориспіль. Зазначив, що при видачі спецзасобів бачив кожного із співробітників. Наголосив на тому, що того дня ОСОБА_96 отримував
та здавав спецзасоби. Запам`ятав його, так-як він на той час лише став працювати. Також запам`ятав той день, оскільки по закінченню заходів співробітники скаржилися йому, що позамерзали. Спростовуючи доводи обвинувачення наголосив, що випадків здачі спецзасобів одним працівником за іншого, не було. Роз`яснив, що книгу нарядів заповнює тільки черговий. Керівництво мало право лише перевірити належне ведення книги. Інші співробітники доступу до книгу нарядів не мали, лише ставили свої підписи на проти свого прізвища при отриманні спецзасобів чи зброї.
Допитаний в якості свідка командир роти №3 БМОП „Беркут ОСОБА_102 (т. 20 а.с.255 ) показав, що за сплином часу не пам`ятає подій, які мали місце 02.12.2005. Разом з тим, після ознайомлення з книгою служби нарядів, прийшов до до категоричного висновку про перебування ОСОБА_29
- 11 -
02.12.2005 в складі групи на літерних заходах в аеропорту „Бориспіль. Зазначив, що йому невідомі випадки, щоб співробітник, який задіяний на таких відповідальних заходах, міг бути з них відпущеним. Також підтвердив показання ОСОБА_98 в тій їх частині, що його після наряду, зранку 3.12.2005 могли залучати до прибирання території підрозділу від снігу, без внесення таких відомостей в книгу нарядів. Наголосив на тому, що ОСОБА_96 не міг внести в інший день до книги нарядів за 02.12.2005 записів про своє чергування, так як не мав доступу до неї. Цей свій категоричний висновок підтвердив також тим, що прізвище ОСОБА_98 знаходиться всередині списку співробітників, які були в той день задіяні на цих заходах. Щодо несення служби працівниками підрозділу та ведення книги служби нарядів, дав аналогічні вищевикладені свідками показання.
Інші, допитані у судовому засіданні в якості свідків співробітники ОР БМОП „Беркут, а саме: ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_106 , які 02.12.2005 були задіяні на літерних заходах в аеропорту Бориспіль показали, що хоча за сплином часу не пам`ятають присутність на заходах ОСОБА_98 , разом з тим повністю підтвердили його показання щодо обставин, за яких проводилися того дня ці заходи. Зазначили, що подробиці та деталі, які повідомив ОСОБА_96 , міг знати лише той співробітник, який безпосередньо перебував на заходах.
Свідок ОСОБА_107 у судовому засіданні (т.20 а.с.249-254) показав, що вважає неможливим передачу спецзасобів до чергової частини одним співробітником за іншого, наголосив на тому, що йому невідомі випадки, щоб хтось із співробітників розписувався за іншого щодо отримання та здачу спецзасобів. Зазначив, що доступ до книги служби нарядів мають лише черговий та відповідальний по підрозділу, рядовому співробітнику фактично неможливо внести до неї особисті записи та
виправлення. Виключив можливість того, що співробітник не був на службі в той час, як в книзі нарядів зазначено, що він включений в склад наряду. Заперечив факт можливої фальсифікації книги нарядів так як для цього необхідно задіяти фактично весь склад та керівництво роти, що вважає неможливим. Конкретизував, що прибуття всіх співробітників до підрозділу по закінченню літерних заходів є обов`язковою процедурою. За сплином часу не пам`ятає, чи був на заходах ОСОБА_108 .
Довідками державної прикордонної служби України підтверджено, що 02 грудня 2005 року в пункт пропуску „Бориспіль, о 09 год.00хв. прибули літерним
рейсом № 9001 „Кишинів - Київ представники Самміту Європейських країн, які цього ж дня о 17 годині вибули з України літерним рейсом № 9002 „Київ - Кишинів" (т. 10 а.с. 31,32).
При таких показах свідків суд не приймає до уваги твердження обвинувачення про те, що зазначені свідки, які показали, що не пам`ятають перебування ОСОБА_98 02.12.2005 на службі, тим самим спростували його алібі. Навпаки, за результатами допиту вказаних свідків , суд, прийшов до твердого переконання про правдивість показань ОСОБА_98 , якими він спростовував пред`явлене йому обвинувачення. Всі сумніви щодо цього питання, які орган досудового слідства вказав, як на докази , що доводять його вину , суд, з урахуванням положень ст. 62 Конституції України, тлумачить на його користь.
Крім того, як видно із матеріалів справи, після затримання ОСОБА_98 , органом досудового слідства 18.07.2006 була дана вказівка начальнику Департаменту внутрішньої безпеки УМВС в
- 12 -
Київській області терміново провести службове розслідування з метою встановлення дати чергування (несення служби) в грудні 2005 року ОСОБА_109 .. При цьому слідчий, в порушення Конституційних положень про недопустимість визнання особи винною не інакше, як за обвинувальним вироком суду, у зазначеній вказівці свої вимоги обґрунтував не підозрами, які потребували належного з`ясування , а як на вже беззаперечно встановленийфакт того, що зібраними по справі доказами встановлено, що ОСОБА_96 на протязі 02 грудня 2005 року перебував в м. Малин, Житомирської області, де разом із ОСОБА_86 , ОСОБА_87 та ОСОБА_110 , в стані сп`яніння, за попередньою змовою, скоїв умисне вбивство малолітньої ОСОБА_20 (т.4 а.с.20).
Викладена саме таким чином вказівка слідчого змусила начальника Департаменту внутрішньої безпеки надати слідчому суперечливу за своїм змістом відповідь, яку той від нього вимагав. Так, на початку відповіді зазначено, що результатами перевірки встановлено, що ОСОБА_18 02.12.2005 був задіяний для охорони громадського порядку в аеропорту Бориспіль, та отримував вранці в черговій частині спецзасоби, які здав о 19 годині 50 хвилин, що підтверджується записами в книзі служби нарядів ОР № 3 БМОП "Беркут. Далі у відповіді, всупереч попереднім твердженням, вказано інше, що в ході перевірки не встановлено чи дійсно ОСОБА_96 разом із співробітниками окремої роти №3 БМОП „Беркут був на цих заходах в аеропорту (т.4 а.с.10). На думку суду, зазначені у відповіді останні твердження начальника Департаменту суперечать офіційному висновку зробленому за результатами розгляду звернення прокуратури Житомирської області. Згідно
висновку, за результатами службової перевірки, яка була проведена працівниками внутрішньої безпеки УМВС в Київській області, викладені в листі прокуратури факти про перебування ОСОБА_98 02.12.2005 не на службі, а на місці злочину, встановити (тобто підтвердити) не виявилося можливим. На обгрунтування висновку у ньому наведені пояснення співробітників ОР № 3 БМОП „Беркут ОСОБА_111 , ОСОБА_112 , ОСОБА_113 , ОСОБА_114 , ОСОБА_115 про те, що 02.12.2005 ОСОБА_96 був з ними на заходах в аеропорту Бориспіль.(т.4 а.с. 38, 28, 33, 35, 37).
Показання вказаних свідків знайшли своє підтвердження і у офіційній відповіді керівництва БМОП „Беркут підполковника міліції ОСОБА_116 про те, що ОСОБА_96 перебував на службі згідно розрахунку сил та засобів по охороні громадського порядку та безпеки в ДМА „Бориспіль, на трасі проїзду до м. Києва під час прибуття та відбуття учасників Форуму спільноти демократичного вибору, що мав місце 1-2 грудня 2005 року, затвердженого начальником ГУМВС України в Київській області та погодженого з УДО України 30.11.2005р.(т. 10 а.с.89)
У судовому засіданні ( апеляційного суду Житомирської області ) свідок ОСОБА_117 , який у 2005 році перебував на посаді заступника командира роти №3 БМОП „Беркут, показав, що щодо обставин причетності ОСОБА_98 до вчиненого злочину проводилися як за вказівкою прокуратури, так і внутрішні службові перевірки. За їх результатами він, переконавшись у невинуватості ОСОБА_98 , намагався це довести слідчому. Проте, на всі ці його доводи працівники прокуратури, як йому, так і іншим співробітникам ОР №3 БМОП Беркут відповідали, що мають беззаперечні докази винуватості ОСОБА_98 , і повністю спростовують їхні пояснення.
- 13 -
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що на досудовому слідстві, показання допитаних в якості свідків співробітників ОР З БМОП „Беркут ОСОБА_111 , ОСОБА_112 , ОСОБА_113 , ОСОБА_114 , та ОСОБА_118 про те, що вони не пам`ятають перебування ОСОБА_29 02.12.2005 на службі, не відповідають дійсності (т.4 а.с. 40-47). На думку суду, ці показання вони підписали внаслідок категоричних тверджень слідчого, що їхні попередні пояснення не узгоджуються із зібраними по справі доказами про доведеність вини ОСОБА_98 у вчиненні інкримінованого йому злочину. За таких обставин судом, такі показання свідків на досудовому слідстві, як доказ, до уваги не приймаються.
Крім того, доводи обвинувачення про те, що ОСОБА_96 міг в інший день сфальсифікувати в книзі служби нарядів дані щодо його перебування на службі 02.12.2005 спростовуються висновком техніко-криміналістичної іпертизи № 1617 від 09.10.06 згідно якого: „ В наданій на дослідження книзі служби нарядів ОР №3 БМОП „Беркут за період 4 квартал 2005 - 2 квартал 2006, заміна аркушу № 35 з датою від 02 грудня 2005 року не проводилась. (т.6 а.с.204). На цій же сторінці вказано, що 2 грудня 2005 року проводились заходи в ДМА «Бориспіль». Вказана книга нарядів не розшивалась , а підпис ОСОБА_98 є дійсним (т.4а.с.18) .
Дослідуючи висновок криміналістичної судово-почеркознавчої експертизи № 1605 від 10.10.06 , суд переконався , що підписи, розташовані в книзі служби нарядів ОР №3 БМОП „Беркут на зворотній стороні аркуша № 35 (за 2.12.2012р.), в графі
„Підпис співробітника в отриманні навпроти прізвища ОСОБА_119 , виконані ОСОБА_18 (т.6 а.с. 189), Дані висновки спростовують інші доводи обвинувачення про можливу фальсифікацію книги нарядів іншою особою, яка могла 02.12.2012 за ОСОБА_98 розписатися в книзі.
Згідно висновку вказаної експертизи підписи, розташовані в книзі служби нарядів ОР №3 БМОП «Беркут» при ГУМВС України в Київській області за період 4 квартал 2005 року 2 квартал 2006 року підлягають підписи, розташовані на лицьовій стороні аркушів 23,24 в графі «на службі в підрозділі 1 чол. Ковтунюк» виконано не ОСОБА_18 , а іншою особою. Проте, даний
висновок не спростовує присутність ОСОБА_120 02 грудня 2005 року на службі та відповідає його поясненням, що він був задіяний наступного дня на прибирання снігу, в ніч з 01 грудня 2005 року на 2 грудня 2005 року ночував у гуртожитку.
За вказаних обставин суд, вищезазначені органом досудового слідства докази, якими доводиться вина ОСОБА_18 не приймає до уваги при постановленні вироку.
На думку суду, знайшло підтвердження в судовому засіданні і алібі підсудного ОСОБА_121 . Так, органом досудового розслідування на підтвердження його причетності до вчинення інкримінованого йому злочину вказано (т.7 а.с.220, 236), щодо твердження про перебування 02.12.2005 на навчанні в університеті, а також до відповідних підтверджуючих це записів в журналі роботи академгрупи № 37, слідство відноситься критично з урахуванням наступного: 1) згідно показань свідка ОСОБА_122 , який на той час був старостою академгрупи № НОМЕР_2 , відомості у журналі не є точними і не відповідають фактичним обставинам; 2) допитані в якості свідків студенти академгрупи №37 та викладачі показали, що вони не пам`ятають перебування 02.12.2005. ОСОБА_123 на навчанні;
- 14 -
3) в конспектах та зошитах вилучених у ОСОБА_19 та приєднаних до справи в якості речових доказів відсутні записи датовані 02.12.2005.
Однак, за результатами судового слідства зазначені доводи обвинувачення були спростовані.
Так, з наданої ректором КНУБА довідки від 26.07.2006 вбачається, що 02.12.2005 академгрупа ПЦБ - 37 працювала за розкладом 2-ї зміни з 12.20 до 18.10 год.(т. 3 а.с.220). Розклад занять був наступний:
-12.20- 13.40 Будівельна механіка (лекція) - професор ОСОБА_124 ,
-13.50 15.10 Психологія (лекція) - ст. викладач ОСОБА_125 ,
-15.20 - 16.40 Етика і естетика (лекція) - доцент ОСОБА_126
-16-50 - 18.10 Психологія (практика) - ст. викладач ОСОБА_127 ..
Згідно журналу обліку академгрупи ПЦБ - 37 на 5 семестр 05/06 навчального року ОСОБА_19 02.12.2005 був на заняттях(т.4 а.с.13-15).
Крім того, допитаний в якості свідка попереднім складом суду професор ОСОБА_124 у судовому засіданні (т.16 а.с. 117) показав, що за результатами проведеного ним дослідження робочого плану викладання курсу „Будівельна механіка- 1(т.3 а.с.212), журналу роботи академгрупи № 37, він погоджується з доводами ОСОБА_123 про наявність в його конспекті за 02.12.2005 лекції, яку він викладав у зазначений день. Пояснив, що раніше слідчому він давав дещо інші показання, а саме про відсутність такої лекції, з урахуванням того, що за сплином часу та без ознайомлення з робочим планом він не міг детально згадати всі обставини за яких проводився навчальний процес, а тому помилково вказав, що у ОСОБА_123 за 02.12. 2005 відсутня лекція, а є лекція по його предмету лише за 26 листопада 2005 року.
При оголошеннів судовомузасіданні показів свідкадоцента ОСОБА_128 судом встановлено,що доцентвідповідально відноситьсядо питанняявки наїї заняттястудентів.В силусвого критичногоставлення доінформації старостгруп пронаявність чи відсутністьстудентів,завжди самостійно,перед завершеннямзанять, перевіряєявку студентів.Після ознайомленняз журналомроботи академгрупи№ 37показала,що 02.12.2005 їїлекція закінчиласяо 16год.40хв.Вважає,що студент ОСОБА_110 того дня був присутнім на її лекції, що підтверджується як записами в журналі академгрупи № 37, так і відповідними відмітками про його присутність в її особистому робочому записнику. Зазначила, що за кожний навчальний рік має такий записник, якими вона користується лише особисто, нікому їх не надаючи. Оглянувши приєднаний до справи в якості речового доказу зазначений особистий робочий записник доцента ОСОБА_128 за 2005-2006 навчальний рік, суд встановив, що на аркуші справи № 19 "облік відвідувань занять студентами" дисципліни „Етика та естетика, за 02 грудня 2005 року під № 4 значиться, що ОСОБА_19 був присутнім на заняттях, які, згідно розкладу, закінчилися о 16 год.40хв. (т. 16 а.с. 123 -125).
- 15 -
З метою перевірки обґрунтованості пред`явленого ОСОБА_129 обвинувачення, судом перевірені також інші докази по справі, якими обвинувачення спростовує його алібі, а саме показання студентів академгрупи №37.
Так допитаний у судовому засіданні попереднім складом суду в якості свідка ОСОБА_130 показав, що у 2005 році був старостою академгрупи № 37, студентом якої також був ОСОБА_121 . Згідно журналу роботи академгрупи № 37, ОСОБА_110 , 02.12.2005 був на заняттях. Зазначив, що за сплином часу не може підтвердити чи спростувати факт перебування в цей день ОСОБА_123 на заняттях. Разом з тим відмітив, що ОСОБА_110 завжди відповідально відносився до питання відвідувань занять. Підтвердив показання ОСОБА_123 щодо прискіпливого ставлення професора ОСОБА_131 та доцента ОСОБА_128 до тих студентів, які не відвідували їхні лекції, про особисте контролювання ними відвідування занять студентами (т.20 а.с.327).
Ураховуючи наведене, суд не приймає до уваги доводи обвинувачення про те, що алібі ОСОБА_47 , про його перебування 02.12.2005 на заняттях, спростовуються такими свідченнями студентів академгрупи №37. Ці доводи свідчать про припущення, на яких не може грунтуватися обвинувачення, а також ці показання студентів не несуть будь-якої доказової інформації про причетність ОСОБА_123 до
вчинення інкримінованого йому злочину.
Крім того, як на погляд суду, є сумнівними твердження органу досудового слідства про причетність ОСОБА_123 до вчиненого щодо ОСОБА_20 злочину і з наступних підстав. Так, згідно наданих компанією „Київстар роздруківок вхідних та вихідних викликів абонента НОМЕР_3 , яким є ОСОБА_110 , встановлено, що 02 грудня 2005 року, в період з 12.25 до 22.48 він відправив на різні телефони та отримав 9 СМС повідомлень, 4 рази в телефонному режимі перевіряв свої рахунки, прийняв 3 вхідні та здійснив 1 вихідний дзвінок (т.7 а.с.38, 52).
При цьому, береться до уваги, що згідно роздруківок, ОСОБА_110 тричі перевіряв свої рахунки ( о 14 год.15хв., 15год. 48хв., 16год. 05хв.), здійснив вихідний дзвінок своєму знайомому ОСОБА_132 ( о 15год 58 хв.), відправив три СМС повідомлення двоюрідній сестрі ОСОБА_133 (з 17год. 2хв. по 17год.46хв.), саме в той час, як згідно обвинувачення, возив співучасників злочину на своєму автомобілі по м. Малин, та з 15-ї по 17 годину разом з ними вчиняв, поставлені йому у вину активні злочинні дії щодо ОСОБА_20 , а саме, о 15 годині відвіз ОСОБА_134 у безлюдне місце за 4 кілометри від північної околиці м. Малина, де відразу, застосовуючи фізичне насильство, тримаючи за руки і ноги надав можливість іншим співучасникам залити їй в ротову порожнину спиртні напої, після чого зґвалтувати. Після вчиненого ОСОБА_87 убивства ОСОБА_20 з 17 год.30 хв. допомагав знищувати шляхом спалювання її особисті речі.
Викладені обставини свідчать про невідповідність зазначених тверджень обвинувачення фактичним обставинам справи , та в більшій мірі підтверджують показання в цій частині саме ОСОБА_123 про те, що він перебуваючи на заняттях, під час лекції та на перервах відправляв СМС повідомлення, та здійснив короткочасний телефонний дзвінок. Поїхавши після третьої пари, яка закінчилася о 16 год.40 хв., з м. Києва додому, перебуваючи в дорозі, відправив декілька СМС повідомлень своїй двоюрідній сестрі ОСОБА_133 .
- 16 -
А тому суд, вищезазначені органом досудового слідства покази вини ОСОБА_19 визнає недостатніми для правильного встановлення обставин, що ставляться йому у вину, а всі сумніви щодо цього цього питання, з урахуванням положень ст. 62 Конституції України, тлумачить на його користь.
Разом з тим, з урахуванням досліджених у судовому засіданні доказів, з точки зору їх допустимості, належності, достовірності та достатності для правильного встановлення всіх обставин, що входять у предмет доказування у справі, керуючись одним із основних принципів презумпції не винуватості, який полягає в тому, що обвинувачена особа не повинна доводити свою невинуватість, суд вважає, що твердження обвинувачення про доведеність вини підсудних, у вчиненні злочинів щодо малолітньої ОСОБА_20 , є такими, що не відповідають дійсності.
Так, судом, береться до уваги те, що підсудні, будучи затриманими в червні 2006 року працівниками міліції за підозрою їх причетності до вчинення 02 грудня 2005 року злочину відносно малолітньої ОСОБА_20 , не могли згадати, за
виключенням ОСОБА_123 , та відповісти на питання, що вони робили того дня. Один ОСОБА_110 , з`ясувавши, що 02 грудня 2005 року припадало на п`ятницю пояснив, що в цей день повинен був перебувати на заняттях в університеті, в якому на той час навчався. Лише в подальшому, через декілька місяців перебування в місцях попереднього утримання, а саме:
-24 жовтня 2006 року підсудні ОСОБА_16 та ОСОБА_96 (т.4 а.с. 231, 234), а 21 листопада 2006 року підсудний ОСОБА_82 (т. 3 а.с. 154), дали вищезазначені показання з викладенням алібі, якими заперечували свою причетність до злочину.
Вказане, на думку суду, доводить невідповідність висновків слідства про те, що підсудні, розуміючи можливість їх викриття, з метою уникнення кримінальної відповідальності, маючи достатньо часу та можливостей,скористалися цим для створення собі достовірного алібі. В даному випадку матеріали справи свідчать про протилежне, а саме про те, що на час затримання, підсудні ОСОБА_82 , ОСОБА_16 та ОСОБА_96 не могли згадати та розповісти слідчому, як кожен з них провів 02 грудня 2005 року, та тим самим спростувати показання ОСОБА_22 від 23 червня 2006 року , про їх присутність в цей день на місці злочину.
Також, за результатами судового розгляду справи суд не приймає до уваги і інші доводи обвинувачення про доведеність вини підсудних у вчиненні інкримінованих їм злочинів, що, на думку слідства, в першу чергу підтверджується показаннями свідка ОСОБА_22 . Так, остання неодноразо ствердила в судовому засіданні, що вона оговорила хлопців, ніякого злочину вони не вчиняли.
У відповідності до ст. 66 КПК України ( в редакції діючій на той час ) метою слідчих дій є не тільки збирання (формування) доказів, а також обов`язкова їх перевірка щодо достовірності протягом усього часу їх збирання. Ці вимоги закону щодо перевірки правдивості показань свідка ОСОБА_22 , як одного із основних доказів по справі, органом досудового слідства виконано не було.
- 17 -
Так, згідно обвинувального висновку, єдиним прямим доказом вини підсудних у вчиненні злочину щодо ОСОБА_20 є показання свідка ОСОБА_22 від 27 червня 2006 року. Згідно цих її показань, 02 грудня 2005 року вона була безпосереднім очевидцем подій за яких підсудними було згвалтовано та вбито ОСОБА_134 (т.3 а.с.1-4).
Проте, у судовому засіданні, свідок ОСОБА_67 заявила, що ці її показання, є неправдивими, а тому не повинні братися судом до уваги. Вказала, що , що підсудні непричетні до вчинення злочину щодо ОСОБА_20 . Визнала, що оговорила підсудних внаслідок певних дій та тиску працівників міліції. Конкретизуючи обставини за яких дала неправдиві показання , розповіла, що в силу негативного способу життя та недоліків у навчанні в школі, мала напружені стосунками з працівниками міліції. Повертаючись із ОСОБА_135 їй пояснили, що можуть викинути її в лісі і ніхто не знатиме де вона ділась. Ці погрози сприймала реально. По дорозі додому працівники міліції стали їй показувати фотографію зниклої ОСОБА_136 . Сказала їм, що знає її візуально. Стали розпитувати та наполягати на тому, що в силу її „бродячого способу життя та кола знайомих вона повинна мати інформацію про зникнення ОСОБА_136 . Змушували її назвати будь - кого із знайомих, хто може бути причетним до вчинення злочину щодо ОСОБА_69 . Будучи наляканою погрозами, сказала їм, що від когось чула про причетність до злочину ОСОБА_25 . Назвала саме його, так як мала з ним неприязні стосунки. Її доставили до ОСОБА_137 , де вона пробула всю ніч одна, спала на стільцях. ОСОБА_57 та ОСОБА_68 відібрали у неї пояснення. Потім з нею розмовляв працівник міліції ОСОБА_35 , який змусив її визнати, що вона була очевидцем того, як
ОСОБА_16 вбив ОСОБА_134 . Після цього її доставили в прокуратуру де вона, в присутності працівників міліції, підтвердила, що була очевидцем злочину. При допиті стала розповідати слідчому видумані нею обставини за яких було вбито ОСОБА_134 . В показаннях керувалася тими даними про вбивство, які почула від працівників міліції. На вимогу слідчого розповісти про очевидців злочину назвала хлопців , з якими товаришував ОСОБА_16 , а саме : ОСОБА_79 , ОСОБА_98 , ОСОБА_138 та ОСОБА_139 . Перебуваючи під наглядом працівників міліції, побоюючись їхніх погроз, бажаючи мати з ними гарні стосунки, вона і в подальшому була змушена підтверджувати ці свої неправдиві показання. При цьому, з урахуванням того, що її перші показання про вбивство ОСОБА_136 , не узгоджувалися та суперечили даним слідства, була змушена їх постійно змінювати, як про те їй говорили працівники міліції та слідчі прокуратури. Саме внаслідок цього вона стала давати неправдиві свідчення про ОСОБА_79 , ОСОБА_98 та ОСОБА_123 , про їх участь у згвалтуванні ОСОБА_140 . ОСОБА_20 , змінила свої показання щодо місця та інших обставин вчинення ними злочинів. Визнала, що будучи таким чином втягнутою до дачі по справі неправдивих показань, маючи при цьому негативну ваду в своєму житті говорити неправду , у багатьох випадках сама видумувала обставини за яких нібито було вчинено підсудними щодо ОСОБА_20 злочини. У попередніх засіданнях судів спочатку підтверджувала свої неправдиві показання. Проте в подальшому, випадково побачивши малолітню доньку ОСОБА_25 , розуміючи, що внаслідок її брехні страждають
- 18 -
безневинні люди, у суді, під головуванням судді ОСОБА_141 визнала, що оговорила підсудних у тих злочинах, які вони не вчиняли(т. 19 а.с.167-186, 187-200, 203-210,313-316).
Суд , з метою перевірки правдивості цих показань свідка ОСОБА_22 , досліджував її показання на досудовому слідстві, а також у попередніх судових засіданнях при розгляді справи іншим складом суду ( ОСОБА_142 та ОСОБА_143 ) ( ОСОБА_144 , ОСОБА_145 ) , якими вона доводила вину підсудних у вчиненні злочинів щодо ОСОБА_146 .
Оцінюючи за результатами перевірки ці показання ОСОБА_22 як джерело доказів з точки зору повноти зазначених в них відомостей, шляхом їх зіставлення між собою та у сукупності з іншими матеріалами справи, враховуючи існуючі в них протиріччя та суперечності, наявність свідчень, які, свого підтвердження не знайшли, за відсутності логічного між ними зв`язку, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання їх достовірними та належними. Не було достатніх та належних підстав визнавати її показання правдивими і у органу досудового слідства. Крім того, проведений аналіз показань ОСОБА_22 свідчить про правдивість її доводів у суді про причини, які призвели до дачі нею неправдивих показань щодо причетності підсудних до інкримінованих їм злочинів.
Так, з огляду на матеріали справи, в своїх перших показаннях від 23 червня 2006 року ОСОБА_22 стверджувала, що вона знайома з ОСОБА_147 більше 6 місяців, з якою познайомилась під час паління цигарок (зі слів потерпілої її неповнолітня дочка ніколи не палила) . Зустрічала її в серпні 2005 року в компанії хлопців ОСОБА_79 , ОСОБА_148 , ОСОБА_98 , ОСОБА_25 та ОСОБА_149 на прізвисько « ОСОБА_70 » під час вживання спиртних напоїв на природі. З поведінки ОСОБА_20 зрозуміла, що та зустрічається з ОСОБА_87 , з яким має статеві стосунки. Щодо події злочину показала, що 02 грудня 2005 року о 14:30, по закінченню уроків, на автобусній зупинці зустріла ОСОБА_63 .. О 16:00 з ОСОБА_150 пішли за цигарками до магазину „Росинка. Біля магазину, з 4-го поверху сусіднього будинку, їх покликав ОСОБА_108 .. Далі, разом з хлопцями: ОСОБА_86 , ОСОБА_151 , ОСОБА_97 , ОСОБА_152 , ОСОБА_153 ( ОСОБА_154 ) розпивали спиртні напої в лісі, після чого повернулися до будинку АДРЕСА_5 . Там всі сіли до автомобіля марки «Лада» червоного кольору та поїхали в сторону „Лісотехнікуму. По дорозі купили 4 пляшки вина „Золота осінь. О 17:00 зупинились біля знаку „Слобідське лісництво і далі до лісопосадки пішли пішки. На поляні стали вживати спиртне. ОСОБА_155 при цьому сиділа на руках у ОСОБА_25 . В подальшому між ОСОБА_156 та ОСОБА_87 виникла сварка. Під час сварки ОСОБА_16 підняв з землі металеву іржаву трубу та вдарив нею один раз ОСОБА_21 в область голови. ОСОБА_82 з хлопцями намагалися надати ОСОБА_157 першу допомогу. Злякавшись побаченого, побігла додому. Зазначила, що не бачила, щоб хтось мав статеві стосунки з ОСОБА_158 . До протоколу допиту приклала особисто намальовану схему місця вчинення злочину, вказавши, що воно розташовано - поряд із Слобідським лісництвом. Наголосила, що може вказати місце злочину (т.2 а.с.222-225).
- 19 -
Ці свої показання ОСОБА_22 фактично повністю підтвердила 24 червня 2006 року під час проведення з нею відтворення обстановки та обставин та події вчиненого злочину. Змінила свої попередні показання лише в тому, що зменшила число осіб, які були присутніми при злочині. Не назвала ОСОБА_138 та ОСОБА_139 . Зазначила, що були ОСОБА_96 , ОСОБА_16 , ОСОБА_82 і невідомий їй водій червоного автомобіля. При відтворенні, орієнтуючись на місцевості, попросила водія зупинитися саме біля знаку „ППС Слобідське, " та показала маршрут, яким, як пояснила, вона з ОСОБА_156 та хлопцями пішки пройшла по дорозі 150 метрів, після чого повернула вправо, та пройшовши ще 50 метрів зупинилися в лісопосадці де вони всі стали відпочивати. Детально розповіла про те на якому саме місці та які розпивали спиртні напої („...на пеньку розклали їжу та поставили вино „Золота осінь). Зазначила, що ОСОБА_159 та ОСОБА_16 відійшли на сім метрів. В цей час між ними виникла суперечка, в ході якої, ОСОБА_16 , підняв металеву
трубу, якою вдарив ОСОБА_134 по голові. Пояснила, що ОСОБА_16 наніс лише один удар, показала на статистові, як він його наносив (т.2. а.с.258).
Незважаючи на те, що зазначені в цих показаннях ОСОБА_22 відомості , а саме: - щодо її знайомства з ОСОБА_156 , про стосунки останньої з ОСОБА_87 , її твердження, що ОСОБА_159 палила, вживала спиртне, жила статевим життям, про обставини за яких вони зустрілися, про осіб, які були присутніми на місці злочину, про саме місце події - „Слобідське лісництво, та те, що удар було нанесено металевою трубою лише один, в процесі їх перевірки на досудовому слідстві свого підтвердження не знайшли, більше того, ці її показання повністю суперечили матеріалам справи, а саме:
- показанням матері потерпілої - ОСОБА_11 , що ОСОБА_36 , маючи на час вчинення щодо неї злочину - 13 років, була тихою, домашньою дитиною, яка не палила, не вживала спиртного, та не мала статевих стосунків з чоловіками, що також підтвердили однокласники ОСОБА_69 (т.2 а.с. 152);
-даним протоколу огляду місця пригоди від 05 квітня 2006 року та схеми до нього, що труп ОСОБА_20 виявлено на відстані 3600 метрів від окраїни м. Малина, на ділянці поля, яка розташована в сторону с. Пиріжки. В той же час напрямок дороги до „Лісотехнікуму, який при відтворенні вказала ОСОБА_23 , та шлях в сторону с. Пиріжки є протилежними (т.1 а.с.39, 40);
-висновком судово-медичної експертизи № 402 від 23.05.2006 року згідно яких, при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_20 встановлено, що в ділянку її голови було нанесено не менше 4-х ударів предметом з обмеженою чотирикутною контактуючою поверхнею, розмірами в межах діючої частини, якими могли бути молоток прямокутної форми, обух сокири прямокутної форми відповідних розмірів тощо (т. 5, а.с.7-13).
Орган досудового слідства, в порушення вимог ст. 67 КПК в редакції 1961 року не дав цьому належної оцінки, грубо порушуючи вимоги ст. 22 КПК про всебічний, повний і об`єктивний розгляд всіх обставин справи, з метою обґрунтування своєї надуманої версії, яка в подальшому була покладена в основу обвинувачення , та підтвердження доводів про законність отримання по справі доказів, став на шлях їх фальсифікування.
- 20 -
Підтвердженням обґрунтованості висновку суду про упередженість проведеного по справі розслідування є встановлений судом факт умисного вилучення на досудовому слідстві з матеріалів кримінальної справи протоколів слідчих дій від 23.06.2006 (очна ставка між ЯковенкоГ. та ОСОБА_86 в ході якої він, заперечував свою присутність на місці злочину), та 25.06.2006. ( допит ОСОБА_79 та відтворення з ним обставин події в ході яких він дав зізнавальні показання про вбивство ОСОБА_140 . ОСОБА_20 за обставин, що і в показаннях ОСОБА_23 від 23 та 24.06.2006., які в подальшому були визнані неправдивими ).
Про те, що 23.06.2006. між ОСОБА_86 та ОСОБА_23 мала місце очна ставка (протокол та даніпро якувідсутні вматеріалах справи), в ході якої він доводив надуманість та неправдивість її показань, у судовому засіданні крім ОСОБА_79 підтвердила ОСОБА_22 та один із учасників слідчої групи працівник міліції ОСОБА_160 (т.11 а.с. 205,292).
Крім того, допитаний у судовому засіданні ОСОБА_82 , щодо обставин, які змусили його 25 та 26.06.2006 давати слідчому неправдиві свідчення показав, що у зв`язку з невизнанням ним вини, працівники міліції, під час його перебування в ІТТ Володарськ-Волинського РВ, стали до нього застосовувати фізичне насильство : давили йому руки та пальці станком для підшивки справ, погрожували засунути під нігті голку. Будучи наляканим та психологічно зламаним, побоююсь за стан свого здоров`я, він погодився підтвердити показання ОСОБА_22 від 23.06.2006, з якими вони його ознайомили. У зв`язку з цим, 25 червня 2006 року його відвезли до ОСОБА_161 , де при допиті в якості підозрюваного та при відтворенні обставин події, які проводилися слідчим ОСОБА_162 із застосуванням відеозапису, він оговорив ОСОБА_25 в умисному вбивстві малолітньої ОСОБА_20 . Після допиту його відвезли до ОСОБА_137 , де залишили ночувати в одному із кабінетів на стільцях. Наступного дня, 26.06.2006, під час очної ставки із ОСОБА_87 він відмовився від своїх попередніх показань про причетність останнього до злочину. В цей же день, після чергових погроз та примусу, він змушений знову підтвердити показання, які давав 25.06.2006 року про вбивство ОСОБА_163 .
Зазначені показання ОСОБА_79 судом беруться до уваги, так-як вони підтверджуються :
-відсутністю в матеріалах кримінальної справи офіційних даних про проведення з ним 23 та 25.06.2006 слідчих дій;
-роздруківками фонограм слідчих дій від 25.06.06р. (протоколияких відсутнів матеріалах справи), які булинадані державнимобвинувачем по справі на вимогу суду. Із змісту цих роздруківок вбачається, що ОСОБА_164 , за результатами його допиту 25.06.2006 в м. Малині, повністю підтвердив показання ОСОБА_23 від 23.06.2006, які, за результатами їх перевірки, були визнані неправдивими (т.9 а.с.235, 239);
-даними протоколу очної ставки між ОСОБА_86 та ОСОБА_87 від 25.06.2006 згідно яких, ОСОБА_82 спочатку підтвердив свої показання від 25.06.2006 (протоколияких відсутнів матеріалахсправи), що ОСОБА_16 вбив ОСОБА_134 під час сварки з нею. Проте, в кінці слідчої дії заплакав і повідомив, що оговорив ОСОБА_25 , а його попередні показання є неправдивими (т.2 а.с.305);
- 21 -
-даними протоколу додаткового допиту ОСОБА_79 в якості підозрюваного від 26.06.2006 згідно яких, через півгодини по закінченню очної ставки із ОСОБА_87 , він знову підтвердив правдивість своїх показань від 25.06.2006 (протоколи якихвідсутні вматеріалах справи) (т.2 а.с.307 ).
За таких обставин суд вважає, що вилучення з матеріалів кримінальної справи в ході досудового слідства протоколу допиту ОСОБА_79 в якості підозрюваного та протоколу відтворення з ним обставин події від 25.06.2006 , в ході яких він давав зізнавальні показання та підтверджував ними правдивість показань ОСОБА_23 від 23.06.2006, (якібули визнанінеправдивими), було здійснено саме з метою приховання фактів, які могли б підтверджувати обґрунтованість доводів ОСОБА_79 та інших підсудних про упередженість слідства та незаконне здобуття по справі доказів. При цьому, отримані в ході судового розгляду справи фонограми проведених зі ОСОБА_86 слідчих дій від 25.06.2006, спростовують доводи обвинувачення, що обставини, за яких стався злочин, стали відомі слідству виключно із зізнавальних показань ОСОБА_79 , які він дав вперше 27.06.2006 .
Враховуючи викладене , суд не приймає до уваги твердження обвинувачення про правдивість зізнавальних показань ОСОБА_79 від 27.06.2006 . Аналіз цих показань свідчить, що вони, за своїм змістом, щодо місця та обставин за яких було вбито ОСОБА_134 , є повною протилежністю його попереднім зізнавальним показанням від 25 та 26.06.2006 (протоколи яких відсутні в матеріалах справи), якими він до цього підтверджував вину ОСОБА_25 . Як встановлено, його зізнавальні показання в новій редакції, як і його попередні зізнавальні показання, в дійсності є лише повним повторенням показань ОСОБА_22 , даних нею 27.06.2006 після зміни попередніх показань від 23 та 24.06.2006.
При з`ясуванні судом питання про причини, що призвели до зміни 27.06.2006 його попередніх зізнавальних показань, підсудний ОСОБА_82 пояснив, що під час його утримання з 25.06.2006 по 27.06.2006 в кабінетах Малинського РВ, працівник міліції ОСОБА_35 повідомив його, що слідством встановлено факт зґвалтування ОСОБА_20 перед її вбивством, після чого став вимагати від нього підтвердження цього. Внаслідок чергових знущань його змусили написати явку з повинною про зґвалтування ОСОБА_20 ОСОБА_97 та ОСОБА_87 , та підтвердити це у слідчого. Вказав, що зізнавальні показання, щодо обставин за яких було вчинено згвалтування та вбивство ОСОБА_136 , про місце виявлення її трупа, він давав , керуючись інформацією отриманою від працівників міліції та показань ОСОБА_22 . Крім того, ОСОБА_82 уточнив, що саме ОСОБА_35 розповідав йому у чому була одягнена потерпіла, а він за ним був змушений це повторювати.
При даних обставинах судом беруться до уваги показання у судовому засіданні свідка ОСОБА_22 про те, що 27.06.2006 вона змінила свої попередні показання внаслідок того, що дізналася від працівників міліції та слідчого про дійсне місце вчинення злочину, а також те, що підсудні перед вбивством ОСОБА_20 спочатку її зґвалтували. Наголосила, що про одяг, золоті кульчики та речі ОСОБА_20 , колір чохлів в машині, їй стало відомо від слідчих ОСОБА_165 та ОСОБА_166 . Даючи аналіз показанням ОСОБА_22 від 27.06.2006 судом береться до уваги, що за своїм змістом, щодо обставин за яких було вбито ОСОБА_134 ,
- 22 -
вони є повною протилежністю її попереднім показанням від 23 .06.2006 та 24.06.2006. Будь- які логічні та такі, що не викликають сумнівів доводи на обгрунтування причин зміни показань ОСОБА_23 , в обвинувальному висновку відсутні. Разом з тим, суд не приймає до уваги твердження обвинувачення, що 27.06.2006 ОСОБА_23 змінила свої попередні показання на правдиві лише в частині, що стосуються злочинних дій підсудних після того, як перестала їх боятися. В даному випадку судом береться до уваги, що ОСОБА_23 змінила свої попередні показання не тільки щодо участі кожного з підсудних у злочині, а також щодо всіх обставин, що підлягають доказуванню у кримінальній справі (час,місце,спосіб,механізм тапредмет заподіяння тілеснихушкоджень) саме у відповідності до офіційної версії слідства, яка була в подальшому покладена в основу пред`явленого підсудним обвинувачення .
На думку суду, саме за результатами отриманих від ОСОБА_23 цих нових за своїм змістом показань, які, як вона визнала у суді, були нею надуманими та неправдивими, орган досудового слідства і проводив однобічне розслідування по справі та вчиняв відповідні дії для того, щоб підсудні їх підтверджували.
Одними із фактів, що підтверджують упередженість досудового слідства, є відсутність в кримінальній справі матеріалів перевірки та оцінка правдивості показань ОСОБА_23 від 23 та 24.06.2006 про присутність на місці злочину товаришів ОСОБА_25 та ОСОБА_167 прізвисько „ ОСОБА_70 .
Не з"ясовано було питання і про те, де саме ОСОБА_22 була 02.12.2005 до 23 години (час її повернення додому), з урахуванням : що згідно обвинувачення вона покинула місце злочину відразу після вбивства ОСОБА_20 о 17 годині і відразу побігла додому, на що їй хватило, як вона пояснила, не більше півгодини. З показів свідка ОСОБА_168 оголошених в судовому засідання видно, що вона повернулась додому о 23 годині.
Сумніви суду щодо достовірності та належності показань ОСОБА_23 , якими вона , як на досудовому так і на початку судового слідства доводила вину підсудних, підтверджуються і тим, що всі вони, за змістом викладених в них обставин злочинів, є суперечливими та такими, що не узгоджуються з матеріалами справи.
Так, ОСОБА_23 , в показаннях від 27.06.2006 щодо обставин, які передували вбивству ОСОБА_20 стверджувала, що 02.12.2005 перебувала в школі на заняттях по 5-й урок. На 6-й урок фізкультури не пішла. О 13.35 год. зустріла підсудних , з якими пішла до лісу, де, вживала з ними горілку. Особисто випила близько 200 грамів горілки. Після цього, на червоному автомобілі „Лада ОСОБА_123 поїхали кататися по місту. В районі автостанції побачила ОСОБА_169 , яку вона знала візуально, як ученицю школи №4. ОСОБА_16 , застосовуючи силу посадив ОСОБА_58 на заднє сидіння та сів з нею поруч (т.3 а.с.1).
При допиті 30.06.2006, (дізнавшись,що перевіркоюбуло встановленофакт відсутності її02.12.2005.на заняттяхв школі), ОСОБА_23 змінила свої попередні показання, стала стверджувати, що 02.12.2005 до школи взагалі не ходила (згідно офіційної довідки була відсутня на 1,2,6 уроках
- 23 -
і присутня на 3,4. Урок фізкультури в розкладі взагалі не значиться (т.10 а.с.78). Зазначила, що о 8.30 год. зустріла ОСОБА_79 та ОСОБА_25 , з якими пішла до ОСОБА_98 , який проживає в квартирі, що розташована на другому поверсі будинку по АДРЕСА_6 . Ковтунюка дома не застали. Пішли до магазина де вживали алкоголь. Об 11.00 год. знову пішли до ОСОБА_98 , який вже був дома (в показаннях від 28.11.2006. визнала, що в квартирі ОСОБА_98 , яка в дійсності розташована не на другому, а на першому поверсі будинку, ніколи не була (т.7 а.с. 87-90). ОСОБА_96 купив горілку, яку вони вживали в підвалі будинку по АДРЕСА_6 . (хоча до цього казала, що пили в лісі. У судовому засіданні 21.05.2007 показала вже інше, що не пам`ятає того, що 2.12.2005 була з підсудними в підвалі (т. 11 а.с.100). О 13.30 год. прийшов ОСОБА_121 . Всі разом о 14-тій годині поїхали до її подруги. Біля магазину «Левада зустріли ОСОБА_134 (т.3 а.с. 137). В цей же день, під час очної ставки із ОСОБА_110 , ОСОБА_23 показала, що зґвалтування мало місце о 19 год.20 хв (т.3 а.с.22) (згідно версії слідства злочин було закінчено о 17годині).
В показаннях від 01.12.2006 ОСОБА_23 стала стверджувати, що ОСОБА_134 вони зустріли о 16.00год., а не о 14.30год.(т.3а.с.161), (згідно обвинувачення зустріли о 15 годині.).
У судовихзасіданнях,(під головуванням суддів ОСОБА_142 та ОСОБА_170 ) стверджувала,що ОСОБА_110 приїхав наавтомобілі таприєднався доних післятого,як підсуднімали зним розмовупо мобільномутелефону перебуваючив підвалібуд. АДРЕСА_6 (т.8а.с.165,т.11а.с.77зв.).(згідно роздруківок вхідних та вихідних викликів абонента НОМЕР_3 ,яким є ОСОБА_110 , ці показання ОСОБА_46 свого підтвердження не знайшли(т.7а.с.38, 52)
У судовомузасіданні від31.07.2007,(під головуваннямсудді ОСОБА_142 ), ОСОБА_23 зазначила, що не може повідомити куди вони поїхали після зустрічі з ОСОБА_156 , так як в силу сп`яніння втратила свідомість. (Раніше стверджувала, що поїхали в місто.) Посилаючись на втрату свідомості не могла розповісти хто і де сидів в машині,(хоча в попередніх показаннях детально розповідала про це). Розповіла, що свідомість до неї повернулась на поляні в лісопосадці, де вони продовжували вживати спиртне. В лісопосадці були з 16.30 до 20.30год. і саме в цей час і мало місце зґвалтування та вбивство ОСОБА_136 (т.8 а.с. 164-176).(Разом з тим, згідно обвинувачення згвалтування та вбивство відбулося з 15год.30хв.по 17 годину);
У судовомузасіданні від 21.05.2007року,(під головуванням судді ОСОБА_141 ), відповідаючи на запитання, яким чином всі шестеро помістилися в автомобілі „Лада, ОСОБА_23 знову змінила свої попередні показання та показала , що ОСОБА_36 в цей час лежала у всіх на ногах, а її голова лежала у неї на колінах. На підтвердження версії слідства змінила свої показання і щодо часу зустрічі з ОСОБА_156 та щодо подальших дій підсудних. Вказала, що в дійсності вони зустріли ОСОБА_58 о 14год.30хв., яку відразу повезли по дорозі в сторону с. Пиріжки. Зґвалтування та вбивство ОСОБА_20 зайняло не більше однієї години. Пояснила, що після вбивства ОСОБА_20 , вона відразу побігла додому, до якого дісталася за 15-20 хвилин(т.11 а.с.94- 104).
- 24 -
Непослідовними, суперечливими та такими, що викликають сумніви суду щодо їх достовірності, є показання ОСОБА_23 і в частині викладення нею обставин за яких було зґвалтовано та вбито ОСОБА_134 .
Так,починаючи з27.06.2006 ОСОБА_23 постійно стверджувала,що узв`язкуз активнимопором ОСОБА_20 при їїроздяганні таґвалтуванні,(виривалась,кусалась,билась ногами,кричала),підсудні,(чотиридорослих чоловіки), змушені були з силою утримувати її за руки та ноги. Наголосила, що після нанесення ОСОБА_87 близько п`яти ударів металевим предметом, вся голова потерпілої була в крові (в показаннях від 02.02.2007 конкретизувала: „ кров аж хлюпала(т.8 а.с. 197). Зазначила, що після вбивства потерпілої, підсудні її одягнули. Наділи на труп трусики, колготи та штани (т.3 а.с. 1-4).
На думку суду, за викладених ОСОБА_23 обставин, було логічним утворення на одязі та тілі ОСОБА_20 слідів, які б підтверджували факт вчиненого щодо неї насильства та згвалтування. Разом з тим, згідно даних протоколу огляду місця пригоди від 05.04. 2006 та висновків судово- медичної експертизи за № 402 при
огляді одягу та тіла ОСОБА_20 слідів боротьби, крові, пошкоджень одягу та білизни, тілесних ушкоджень, які могли свідчити про зґвалтування, виявлено небуло (т.1 а.с.3, т.3 а.с.220).
Крім того, на запитання слідчого про предмет злочину, ОСОБА_23 , в показаннях від 27.06.2006 зазначила, що в темноті не змогла його розгледіти. Показала лише, що то був металевий предмет продовгуватої форми. Ці свої показання ОСОБА_23 підтвердила 29.06.2006 в ході відтворення з нею обставин
події (т.3 а.с.5). Проте, 28.07.2006 змінила ці показання та зазначила, що добре пам`ятає предмет злочину та може його описати. Назвала (у відповідності до слідчої версії), що цим предметом була „монтіровка, яка використовується при ремонті автомобіля.(т.3 а.с. 140-142).
Разом з тим, судом береться до уваги, що з огляду на власноручно виконаний ОСОБА_22 малюнок даного предмету та аналізуючи вказані нею його ознаки: „...довжиною - 49см., шириною - 3 см., округлої форми, один кінець мав сплескану фігурну форму у вигляді трапеції, другий кінець був загнутий, по середині якого мався проріз під гострим кутом(т.3 а.с. 141), вбачається, що це не монтіровка, а столярна металева лапа пристосована для витягування цвяхів (гвоздодер), зберігання якої в багажнику автомобіля не зовсім є доречним.
Про упередженість слідства свідчить і той факт, що при пред`явленні ОСОБА_22 предметів для впізнання, в порушення вимог ст. 175 КПК, їй були надані для впізнання лише „монтіровки, ознаки яких вона при допиті не вказувала(т.3 а.с. 143-145).
Також, у судовому засіданні 31.01.2007 ОСОБА_23 визнала, що особисто не бачила, щоб підсудні одягали потерпілу після її вбивства (як вона про те раніше неодноразово стверджувала) (т.3 а.с. 1-4,). Пояснила, що про ці обставини їй розповіли працівники прокуратури (т.8 а.с.168зв.)
Непослідовними та суперечливими є показання ОСОБА_23 щодо місця вчинення злочинів. Так, в показаннях від 23 червня 2006 року та при відтворенні 24 червня 2006 року вона стверджувала, що місце злочину розташовано в районі „Лісотехнікуму протилежне від місця виявлення трупа).
- 25 -
В показаннях від 27.06.2006 зазначила, що не може показати місце вбивства, оскільки в силу стану свого алкогольного сп`яніння не бачила дорогу, якою рухався автомобіль. Наголосила лише на тому, що після того, як ОСОБА_159 опинилася в автомобілі вони поїхали в центр міста (напрямок протилежний дорозі на с. Пиріжки) (т.3 а.с.2).
У судовому засіданні 02.02.2007 змінила свої попередні показання та наголосила, що автомобілем відразу поїхали в напрямку с. Пиріжки, потім повернули наліво в напрямку с. Слобідка (що вже узгоджується з версією слідства)(т.8 а с.199). Разом з тим, у наступному судовому засіданні 17.05.2007 стала знову змінювати свої показання. Спочатку стверджувала, що будучи п`яною не бачила куди їхали з ОСОБА_156 . В подальшому стала свідчити, що місце злочину їй було знайоме, так як воно розташоване неподалік с. Слобідка (т. 11 а.с.88).
Суттєві суперечності в показаннях ОСОБА_23 і в частині кількості нанесених ОСОБА_87 предметом злочину ударів потерпілій. Так, в своїх перших показаннях від 23 та 24.06.2006 вона розповідала про один удар металевою іржавою трубою (т.2 а.с.222, 258). В показаннях від 27.06.2006 стала стверджувати про 4-5 ударів металевим предметом, (описати який не змогла), один з яких він наніс ОСОБА_157 по голові коли та сиділа біля капоту, а інші в ліву скроневу область, коли вона лежала на правому боці (т.3 а.с.1-4). При допиті 30.06.2006 наголосила, що спочатку вважала, що удар було нанесено домкратом, але згідно роз`яснень працівників міліції розуміла, що то була „монтіровка(т.3 а.с. 167, т.8 а.с. 166). Деталізуючи 17.11.2006 обставини вбивства ОСОБА_20 зазначила, що ОСОБА_16 наніс їй лише три удари „монтіровкою в область голови (т.3 а.с. 148). _ підтвердила саме таку кількість ударів у судовому засіданні 31.01.2007 (т.8 а.с.173). В наступному судовому засіданні від 02.02.2007 зазначила, що не може уточнити кількість ударів, так-як їх не рахувала (т.8 а.с.198зв.). У новому засіданні 17.05.2007 стала знову стверджувати про чотири удари та уточнила, що один удар було нанесено в ліву частину голови над вухом (т.11 а.с. 85,87).
Крім зазначеного, сумніви суду щодо достовірності показань ОСОБА_23 та неупередженості досудового слідства обґрунтовуються також наступним.
Так, на досудовому та судовому слідстві ОСОБА_23 , доводячи вину підсудних, в подробицях описала речі, прикраси та одяг потерпілої.
За результатами детального дослідження цих показань ОСОБА_23 вбачається, що вони є непослідовними та суперечливими. Так, в своїх самих перших показаннях від 23.06.2006 ОСОБА_23 показала, що ОСОБА_159 мала на собі куртку салатового кольору з капюшоном ( в дійсності куртка темно- зеленого кольору), на голові шапка білого кольору (в дійсності була спортивна шапочка синьо-чорного кольору). З речей в першу чергу назвала пластикову банківську картку, за допомогою якої та знімала гроші з банкомату (даний факт було спростовано показаннями матері потерпілої та проведеною перевіркою) . Зазначила, що ОСОБА_159 мала сумку через плече колір якої не пам`ятає та поліетиленовий пакет в квіточки.(т.2 а.с.222). З огляду на дані показання вбачається, що описані нею речі та одяг потерпілої не відповідають матеріалам справи та показанням її рідних
- 26 -
(т.1 а.с.76, т.2 а.с.223) . Проте, починаючи з 27.06.2006 та в кожних наступних показаннях ОСОБА_23 , кожного разу більш детально описує одяг та речі потерпілої у відповідності до існуючих щодо них інформації в матеріалах справи. Більше того, 17.11.2006 (фактично через півроку після перших своїх показань, та майже через рік після вбивства), ОСОБА_23 згадує та повідомляє, що бачила у ОСОБА_20 також золоті кульчики у формі кружечка (т.3 а.с.146).
Такі протиріччя в показаннях ОСОБА_23 , як і доводи слідства про правдивість її показань в частині детального опису речей, прикрас та одягу потерпілої, одягу підсудних, її інформація про колір чохлів автомобіля, детальний опис придбаних в день вбивства продуктів та спиртних напоїв, враховуючи її неповнолітній вік та значну кількість вжитого алкоголю, як вона про те пояснювала, внаслідок чого двічі, з часу зустрічі з потерпілою, втрачала свідомість (т.3а.с.147, т.8а.с.174,199, т.11а.с.79,89,97), враховуючи її свідчення, що події відбувалися при поганому освітленні (фактично в темряві (т.3 а.с.23), беручи до уваги значний відрізок часу (півроку), через який вона стала давати такі детальні показання, підтверджують висновок про їх неправдивість.
В зв"язку з чим суд не виключає, що інформація про зазначені речі та предмети, їх колір, про те, що потерпіла мала золоті кульчики, стали відомі ОСОБА_23 від працівників міліції, як вона про це стверджує (т. 11 а.с.168зв.).
Крім того, за результатами судового розгляду справи не знайшли свого належного підтвердження висновки амбулаторної комплексної судово-психологічної експертизи №451-2006, на які посилається слідство, обґрунтовуючи правдивість показань ОСОБА_23 , якими вона доводила вину підсудних. Згідно цих висновків, ОСОБА_23 не виявляє виражених індивідуально-психологічних особливостей, які могли б суттєво вплинути на характер її показань у справі, послідовна у своїх висновках, не виявляє підвищеної схильності до фантазування, перебільшувань та навіювань, може правильно сприймати обставини, що мають значення у справі та давати щодо них відповідні покази(т. 6 а.с.217).
Разом з тим, встановлені судом дані, що характеризують особу ОСОБА_22 та обставини, за яких вона давала показання на досудовому слідстві, свідчать про інше. Так, допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_171 показала, що її донька ОСОБА_23 схильна до брехні, з 14 років перебуває на обліку в міліції по справах неповнолітніх (т.19 а.с. 119). Аналогічні показання у ОСОБА_54 на досудовому слідстві згідно яких, ОСОБА_172 , з 5-го класу стала погано вчитися, брехати, з 8 класу почала втікати з дому, жити статевим життям та вживати спиртні напої( т.3 а.с. 10). Наголосила на тому, що в ході досудового слідства ОСОБА_172 в своїх розповідях неодноразово змінювала свої показання щодо обставин за яких підсудні вчиняли злочин. В ході судового розгляду справи ОСОБА_172 призналася їй, що оговорила підсудних внаслідок тиску працівників міліції (т.19 а.с. 109,110).
Аналогічні показання у судовому засіданні свідка ОСОБА_173 з яких вбачається, що його падчерка ОСОБА_22 в ході
- 27 -
досудового розгляду справи при спілкуванні з ним неодноразово змінювала свої показання щодо обставин за яких підсудні вчиняли злочин, що для нього було дивним. Зазначив, що на досудовому слідстві мав конфлікти з працівниками міліції у зв`язку з тим, що не зважаючи на неповноліття ОСОБА_174 , вони йому не дозволяли бути присутнім при її допитах. Під час слухання справи в суді ОСОБА_172 розповіла йому, що під тиском змушена була оговорити підсудних у тому, що вони не вчиняли.(т.19 а.с. 125).
З показів свідка ОСОБА_175 , оголошених в судовому засіданні видно , що в силу схильності його співмешканки ОСОБА_22 до брехні, у нього були вагомі підстави вважати сумнівними її показання про причетність підсудних по злочинів, (т.19 а.с. 103, 104зв.).
З огляду на шкільну характеристику, учениця 9-А класу Малинської ЗОШ №4 ОСОБА_23 , любить фантазувати, неправдиво розповідати про події. В своєму житті віддає перевагу не навчанню а іншим розвагам (живе статевим життям, курить, випиває (т.4 а.с.219), в той час як ОСОБА_159 була спокійною дівчинкою, не могла входити до кола друзів ОСОБА_176 .
Дані обставини дають можливість суду не погоджуватися з вищезазначеними висновками експертизи та визнає достовірними показання у судовому засіданні свідка ОСОБА_23 про те, що вона, будучи схильною до фантазування та брехні, з урахуванням отриманої від працівників міліції та слідчого інформації по справі, без зайвих труднощів для себе видумувала та розповідала обставини вчинення підсудними щодо ОСОБА_20 злочинів, які загалом узгоджувалися з офіційною версією слідства.
Оцінюючи та даючи критичну оцінку показанням на досудовому слідстві свідка ОСОБА_23 суд, крім наведених причин, які підтверджують їх сумнівність, враховує ще й ту обставину, що перед проведенням такої слідчої дії як впізнання, працівниками міліції, поза межами вимог та норм кримінально-процесуального законодавства, їй було надано для огляду водійське посвідчення з фотокарткою ОСОБА_177 .. Обставини, за яких ця дія вчинялася, суду невідомі, оскільки процесуально неоформлені. Це стверджується показаннями у судовому засіданні самої ОСОБА_23 та підсудного ОСОБА_123 (т.11а.с.169, т.3а.с.21). Попереднє пред`явлення впізнаючій особі фотознімку того, кого вона має впізнавати, суперечить самій суті такої слідчої дії та меті, з якою вона проводиться - встановленню істини по справі.
Крім того, результати дослідження протоколу очної ставки між ОСОБА_23 та ОСОБА_110 також свідчать про формальність та односторонність досудового слідства. Так, з урахуванням істотних протиріч в показаннях ОСОБА_23 та ОСОБА_123 , метою даної слідчої дії, повинна була б бути перевірка правдивості одержаних від них раніше показань і встановлення причин суперечностей в них, як то передбачено ст. 172 КПК України.
- 28 -
З огляду на протокол очної ставки, слідчий, таку мету не переслідував, а задовольнився лише загальними показаннями ОСОБА_23 про те, що ОСОБА_110 є одним із учасників злочину. При цьому, питання захисника підозрюваного, які за своїм змістом були спрямовані на з`ясування достовірності та правдивості показань ОСОБА_23 , а саме: ... о котрій годині і де саме вона вперше 02.12.2005 побачила ОСОБА_178 , о котрій годині і де вони сідали до його автомобіля?, слідчим безпідставно були зняті з надуманих мотивів того, що вони чомусь не стосуються предмету даної слідчої дії(т.3 а.с.22). Така формальність при проведенні очної ставки потягло за собою невиконання органом досудового слідства вимог ст. 22 КПК України про всебічне, повне і об"єктивне дослідження обставин справи, а також призвело до порушення прав підозрюваного на справедливий розгляд справи внаслідок обмеження його можливостей для більш предметного захисту від пред`явленого обвинувачення.
В ході судового розгляду справи судом також перевірялися доводи обвинувачення про те, що свідок ОСОБА_23 змінила свої попередні показання та стала виправдовувати підсудних внаслідок того, що отримала від матері підсудного ОСОБА_98 гроші. Встановлені судом обставини за яких свідок ОСОБА_23 отримала гроші свідчать про наступне:
Так, з огляду на матеріали справи, що також було підтверджено у суді, ОСОБА_23 , 20 листопада 2006 року отримала від матері ОСОБА_98 гроші в сумі 400 гривень, про що і розповіла слідчому в процесі її допиту 28 листопада 2006 року. Визнала при допиті, що сама прийшла до неї додому та попросила позичити їй гроші на придбання одягу. Отримавши гроші, написала про це розписку. Не заперечувала того факту, що мати ОСОБА_98 під час їхнього спілкування просила її змінити щодо свого сина показання, що вона відмовилася робити (т.7 а.с.87). Підтвердженням відсутністю причинного зв"язку між отриманими ОСОБА_23 грішми та зміною нею показань, на думку суду є те, що майже на протязі наступного року вона продовжувала підтверджувати версію обвинувачення про причетність ОСОБА_98 та інших підсудних до вчинення злочинів щодо ОСОБА_20 . Змінила ці показання у суді лише 09 листопада 2007 року, обґрунтувавши це доводами, які вище вже зазначалися (т. 11 а.с.236-245). На підтвердження правдивості своїх показань, що брала гроші в борг, ОСОБА_23 надала суду для огляду розписку про те, що повернула гроші матері ОСОБА_98 (т. 19 а.с.290). Будь - які інші дані, які б підтверджували факт зміни ОСОБА_23 показань внаслідок її підкупу, чи інших незаконних дій, судом встановлено не було. Більше того, аналіз дій ОСОБА_23 , які вона вчиняла після зміни нею показань в суді, а саме її неодноразові письмові звернення до депутатів Верховної Ради України, до Верховного Суду України (т.14 а.с. 117,126), в яких вона доводила необґрунтованість пред`явленого підсудним обвинувачення та пояснювала причини за яких їх обмовила, її добровільна явка на касаційний розгляд справи у Верховному Суді з метою підтвердження правдивості показань про їх невинуватість, на думку суду, дають підстави для взяття цих її показань до уваги.
З урахуванням наведеного суд критично відноситься до вищезазначених доводів обвинувачення, якими пояснювались
- 29 -
причини зміни свідком ОСОБА_23 показань у судовому засіданні.
При таких обставинах, докази, джерелом яких є показання на досудовому слідстві та в ході судового розгляду справи свідка ОСОБА_23 , якими вона доводила вину підсудних, у тому числі протоколи впізнання нею предметів (т.3 а.с. 164,167,143), протокол пред`явлення для впізнання ОСОБА_123 (т.3а.с.18), протоколи очних ставок з підсудними ОСОБА_179 ОСОБА_86 , ОСОБА_97 та ОСОБА_87 (т.3 а.с.22,154,158,161), суд не приймає до уваги , оскільки вони є суперечливими та непослідовними, порушено вимоги чинного кримінально-процесуального законодавства при їх збиранні та фіксуванні, що дає підстави визнати їх сумнівними та недостатніми.
Також, за результатами судового розгляду справи суд визнає такими, що суперечать матеріалам справи, а тому не відповідають фактичним обставинам справи і інші доводи обвинувачення про достовірність та належність доказів, якими є зізнавальні показання підсудних ОСОБА_79 , ОСОБА_98 та ОСОБА_25 на досудовому слідстві.
Цей висновок робиться судом , виходячи з наступного .Згідно вимог ст. 64 КПК України при проваджені досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді одними із обставин, підлягають доказуванню є подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), винність обвинуваченого у його вчиненні і мотиви злочину. Правильне визначення цих обставин, їх всебічне, повне і об"єктивне дослідження, є однією із передумов встановлення істини по справі та прийняття законного рішення.
Як встановлено судом, всупереч зазначених вимог закону, а також в порушення ст. 74 КПК України, про обов`язкову перевірку показань обвинуваченого, в тому числі й таких, в яких він визнає себе винним, органом досудового слідства розслідування по справі велося тільки в напрямку отримання зізнань обвинувачених з метою підтвердження офіційної версії слідства без їх всебічної перевірки та об`єктивної оцінки в сукупності з іншими доказами та матеріалами справи.
Аналізуючи та оцінюючи за результатами перевірки зізнавальні показання підсудних з точки зору повноти зазначених в них відомостей щодо обставин за яких було вчинено злочин, співставляючи показання кожного з них щодо події злочину, зіставляючи ці їх показання між собою з врахуванням дат та місць їх отримання, суд приходить до висновку, що вони є суперечливими, надуманими, та такими, що не узгоджуються як між собою, так і з іншими зібраними по справі доказами. Крім того проведений аналіз підтверджує висновки суду, що свої зізнавальні показання підсудні давали керуючись показаннями свідка ОСОБА_22 та змінювали їх за нею у відповідності до офіційної версії слідства, що підтверджується наступним.
Так, із змісту роздруківки фонограми відеозапису допиту ОСОБА_79 від 25.06.2006 (протокол якого відсутній в матеріалах справи), вбачається, що ОСОБА_82 , як вже вище зазначалося,
- 30 -
повністю підтвердив правдивість показань ОСОБА_23 від 23 та 24.06.2006, про обставини, які передували злочину та за яких його було вчинено, а саме; що о 15:00 год. разом з ОСОБА_97 та ОСОБА_154 на вул. Чорновола зустрівся з ОСОБА_23 та ОСОБА_156 , яка мала сумочку. Всі піднялися до квартири ОСОБА_167 , де вживали горілку. Після того, як до них приєдналися ОСОБА_110 та ОСОБА_16 , о 16:00 год. всі поїхали на природу в сторону Лісотехнікуму, по дорозі купили 2 пляшки горілки в магазині „Богдан, хто купував не пам"ятає. На природі, між ОСОБА_156 та ОСОБА_87 сталася сварка через відмову мати з ним статеві стосунки. ОСОБА_16 металевою трубою наніс ОСОБА_157 декілька ударів в область голови з правого боку в той час, як вона була повернута до нього спиною. У ОСОБА_20 від ударів сталася сильна кровотеча ( сліди якоїпри оглядіїї одягувідсутні ?) ОСОБА_134 поклали на заднє сидіння автомобіля, їхали на автомобілі 15-20 хвилин, після чого, ОСОБА_16 сам виніс її тіло з машини. ОСОБА_22 увесь час була на
місці, нікуди не втікала. (т.9 а.с.239- 247).
Аналогічні показання у ОСОБА_79 при відтворенні з ним в цей день обставин за яких стався злочин, що також підтверджується роздруківкою фонограми відеозапису цієї слідчої дії (протоколякої відсутній в матеріалах справи ) ( т.9 а.с.235-238).
За результатом дослідження даних показань ОСОБА_79 судом акцентується увага на тому, що він, як очевидець злочину, який погодився добровільно та без примусу давати зізнавальні показання, (як про те в них зазначено), чомусь не зміг дати очевидні відповіді на запитання слідчого про те де, коли, та за якої пори року це було? (хочаслідчий називавйому місяцілистопад-грудень). При відтворенні обставин події не зміг показати місце злочину та пояснити де ОСОБА_16 взяв та куди після вбивства подів металеву трубу?, не зміг вказати місце куди відвезли тіло ОСОБА_136 ?.
Відсутність в матеріалах справи протоколів цих слідчих дій, а також відсутність матеріалів перевірки правдивості зазначених ОСОБА_86 показань щодо обставин злочину та подій, які йому передували, свідчить про обґрунтованість висновків суду про упередженість слідства, та незаконність здобуття доказів по справі.
Крім того, підтвердженням показань ОСОБА_79 про причини його недовіри до наданого йому слідством захисника, є той факт, що останній,( згідно роздруківки фонограми), при з`ясуванні слідчим ознак предмету злочину, своїми питаннями намагався його схилити до визнання ним того, що цим предметом є монтіровка , а не труба (що узгоджувалося б з версією слідства) (т.9 а.с.245).
Хронологія та зміст послідуючих показань підсудних ОСОБА_79 , ОСОБА_98 та ОСОБА_25 не виключають обґрунтованості їхніх доводів у суді про те, що свої зізнавальні свідчення вони змушені були давати внаслідок фізичного та психологічного тиску з боку працівників міліцїі.
Так, 27.06.2006 ОСОБА_82 , після того, як ОСОБА_23 змінила свої попередні показання щодо обставин за яких було вчинено злочин (т.3 а.с. 1-4), також змінив свої показання від 25-26.06.2006 та став
- 31 -
підтверджувати правдивість її нових показань(т.2 а.с.312). Цього ж дня, вперше з часу затримання, зізнавальні показання з"являються і у ОСОБА_98 , які за своїм змістом загалом узгоджуються з офіційною версією слідства та показаннями ОСОБА_23 та ОСОБА_79 щодо обставин за яких було вчинено злочини (т.2 а.с.327-330).
Проте, за результатами дослідження цих показань ОСОБА_79 та ОСОБА_98 , які мають суттєве значення для встановлення істини по справі, є очевидним той факт, що вони є непослідовними, суперечливими та такими, не узгоджуються в деталях, як між собою так і з іншими матеріалами справи щодо часу, місця, способу та інших обставин за яких було вчинено злочини.
Так, в показаннях ОСОБА_79 вказано, що ОСОБА_134 вони побачили о 15- 30-16.00 год. коли проїжджали біля автовокзалу (т.2 а.с.312).В показаннях ОСОБА_98 інше, що зустріли її в темну пору доби (т.2 а.с.327).
В ході відтворення ОСОБА_82 змінив свої показання та пояснив, що ОСОБА_21 зустріли дещо далі за автовокзалом ( т. 2 а.с.316)
Згідно свідчень ОСОБА_23 , після зустрічі з ОСОБА_156 , ОСОБА_16 заштовхав її в машину та посадив собі на руки (т.3 а.с.1). В той же час з показань ОСОБА_79 вбачається, що ОСОБА_16 сів на заднє сидіння поряд
з ОСОБА_156 (що, на думку суду, є проблематичним з урахуванням невеликого салону автомобіля „Жигулі та кількості осіб, що в ньому перебували - шість чоловік ?). "
ОСОБА_180 своїх показаннях ОСОБА_23 стверджує, що після того, як ОСОБА_159 опинилася в машині, вони поїхали в центр міста, попередньо придбавши в магазині „Ірина горілку та закуску. Згідно показань ОСОБА_79 , що вони відразу поїхали в сторону с. Пиріжки.
В показаннях ОСОБА_98 зовсім інше, що поїхали в сторону лікарні, по дорозі в магазині „Богдан купили горілку та поїхали далі в сторону -лісотехнікуму (шлях до якого є протилежним дорозі на с. Пиріжки).
Згідно показань ОСОБА_23 на природі спочатку всі розпивали горілку і лише після цього хлопці, застосовуючи силу змусили ОСОБА_134 вжити горілку. В показаннях ОСОБА_79 зазначено, що приїхавши до лісосмуги відразу стали заливати горілку ОСОБА_157 до рота. В свідченнях ОСОБА_98 факт змушування ОСОБА_20 до вживання горілки взагалі відсутній. Зазначено, що ОСОБА_16 відразу став роздягати та ґвалтувати ОСОБА_181 .
Описуючи подальші дії підсудних ОСОБА_22 стверджує, що ОСОБА_16 зґвалтував потерпілу на капоті автомобіля. В той же час ОСОБА_96 наголошував, що ОСОБА_134 було зґвалтовано на землі за 2 метра від автомобіля.При цьому ОСОБА_82 стверджував,що ОСОБА_134 роздягнув саме ОСОБА_16 ,який першимі здійснивз неюстатевий акт.Разом зтим, ОСОБА_96 пояснював,що роздягавпотерпілу не ОСОБА_16 , а ОСОБА_182 .
При детальній розповіді про речі , які були зняті з ОСОБА_20 підсудними, ОСОБА_22 вказала на трусики, колготи та штани. Зазначила, що ОСОБА_36 в салоні автомашини перед зґвалтуванням зняла з рук перчатки синього кольору, які поклала до кишені. У відповідності до показань ОСОБА_79 з потерпілої перед згвалтуванням були зняті лише штани та труси.
- 32 -
В той же час ОСОБА_96 стверджував, що з потерпілої вони зняли джинси, трусики та черевики.
Описуючи предмет, яким ОСОБА_16 вчинив вбивство, ОСОБА_23 лише зазначила, що він був металевим, продовгуватої форми. Вказала, що, цим предметом було нанесено до п`яти ударів. ОСОБА_82 пояснив, що ОСОБА_16 наніс ОСОБА_157 декілька ударів „монтіровкою, яку взяв з багажника. ОСОБА_183 спочатку вказав, що було нанесено два удари тупим металевим предметом. В подальшому, в ході допиту, змінив ці свої показання та став стверджувати інше, що удари було нанесено металевим предметом схожим на монтіровку .
З показань ОСОБА_79 вбачається, що труп ОСОБА_20 , відразу після її вбивства, ОСОБА_96 та ОСОБА_16 віднесли в поле на відстань близько 20метрів. Конкретизував, що речі потерпілої, а саме: куртку, штани, книжки, сумочку ОСОБА_16 відніс в сторону, де вони їх спалили. Згідно показань
ОСОБА_98 після вбивства ОСОБА_20 вони її частково одягли, після чого, відтягнули її труп від автомобіля в сторону лісопосадки де і залишили на відстані 10 метрів. Зазначив, що речі ОСОБА_20 : куртку, пакет, черевики спалили за 200 метрів.
При цьому, судом береться до уваги, що разом з існуючими в цих показаннях
ОСОБА_79 та ОСОБА_98 явними протиріччями та суперечностями, їхні інші свідчення про обставини за яких вони вчиняли злочини також не узгоджуються з матеріалами справи, а саме:
-що вони застосовували силу роздягаючи потерпілу, яка чинила їм при цьому активний опір;
-що потерпілу ґвалтували оголеною на землі (згідно показань ОСОБА_29 ),
-що на час нанесення ударів, потерпіла сиділа оголеними сідницями на землі,
-що вони спалили її штани тачеревики фактично поряд з місцем її вбивства,
-що самі події відбувалися в лісопосадці і тіло ОСОБА_20 вони віднесли від місця вбивства не далі 10-20 метрів.
Ця неузгодженість вбачається за результатами дослідження протоколів огляду місця пригоди, згідно яких, труп ( ОСОБА_136 ) виявлено за 110-120 метрів від лісопосадки, відстань від трупа до місця де були спалені її речі - 1500 метрів. За результатами огляду трупа встановлено наявність на ньому штанів ( які б уже мали бути спалені) з матеріалу чорного кольору (а не джинсів), які застібнуті на металевий ґудзик та замок типу „блискавка, штани пошкоджень не мають, під штанами колготи чорного кольору та труси чорного кольору пошкоджень на яких не встановлено, на кистях рук маються в`язані рукавички зеленого кольору, ліворуч від трупа виявлено піджак чорного кольору на ногах взуті чобітки чорного кольору (т.1 а.с.3,9, 39).
Крім того, сумніви щодо правдивості свідчень, які викладені підсудними в їх зізнавальних показаннях, як і сумніви щодо повноти та всебічності проведеного по справі досудового слідства, підтверджуються відсутністю
- 33 -
в цих показаннях відповідей на очевидні питання, які з незрозумілих причин залишилися поза увагою слідства, а саме:
-які події відбувалися зранку 02.12.2005 в житті ОСОБА_79 та ОСОБА_98 та за яких обставин вони зустрілися з іншими підсудними та ОСОБА_23 до того часу, як стали разом кататися на автомобілі ?,
-чи було пошкоджено одяг потерпілої при її роздяганні ?,
-чи була кров у потерпілої після того, як її було зґвалтовано?,
-чи бачили вони щоб потерпіла намагалася сама одягнутися після того, як її було зґвалтовано?,
-чи залишилися сліди крові потерпілої на їхньому одязі за результатами її зґвалтування, одягання та перенесення?,
-яку мету переслідували та за чиєю пропозицією вони стали одягати ОСОБА_134 після її вбивства?;
-чи була кров на одязі потерпілої за результатами нанесеного їй ОСОБА_87 ударів?
з урахуванням того, що вбивство було вчинено в безлюдному місці, для чого їм знадобилося переносити труп ОСОБА_20 з одного місця в інше ( в межах 20 метрів), які фактично є схожими ?;
-для чого їм знадобилося спалювали речі потерпілої ?;
- за яких обставин та ким були зняті з ОСОБА_20 золоті кульчики ?. Ці, та інші не з`ясовані слідством питання, як і відсутність всебічної перевірки доказів по справі та їх оцінки шляхом зіставлення зазначених в них відомостей, що відносяться до однієї і тієї ж обставини, свідчить про невиконання органом досудового слідства вимог кримінально- процесуального закону про повне і об`єктивне дослідження всіх обставин справи та є підтвердженням висновку про упередженість слідства.
Не є переконливим висновок органу досудового слідства про те, що після зґвалтування і вбивства винні, не пошкодивши та не забруднивши одяг і білизну потерпілої, одягли її майже повністю. Дана обставина не відповідає показам підсудних на досудовому слідстві, що знімали одяг з потерпілої тільки з нижньої частини тіла.
ОСОБА_82 стверджував на досудовому слідстві, що одяг з потерпілої ОСОБА_69 знімав ОСОБА_16 , він же першим і зґвалтував ОСОБА_134 . Однак, ОСОБА_96 пояснював, що штани з потерпілої знімав ОСОБА_82 , попередньо знявши з неї взуття, що потерпілу ґвалтували, кинувши на землю. ОСОБА_82 показував, що ОСОБА_16 знищив куртку, пакет і сумку ОСОБА_146 . ОСОБА_96 , у свою чергу стверджував, що після вбивства потерпілої її одягли, але не повністю. Куртку, черевики та пакет поклали у багажник авто. Труп віднесли на відстань 10м. у поле і там залишили. (т.2 а.с.327), а речі потерпілої знищив ОСОБА_16 .
Дані покази повністю спростовуються протоколом огляду місця події, з яких видно , що біля трупа, який знаходився на відстані 70м від лісосмуги, виявлено піджак, а на трупі чоботи із шкірозамінника.
Не знайшов підтвердження в судовому засіданні
- 34 -
висновок суду щодо спалення куртки потерпілої із її іншими речами.
Підсудний ОСОБА_110 , його батьки з перших днів розслідування стверджували, що на початку грудня 2005 року автомобіль був непридатний для використання і стояв на ремонті, в автомобілі не було ніякої монтировки, стороння особа взагалі не могла відкрити багажник автомобіля, що спростовує доводи органу досудового розслідування про те, що ОСОБА_16 дістав монтировку з багажника автомобіля.
Сумніви щодо об`єктивності досудового слідства також підтверджуються виявленими судом фактами недостовірного та неповного письмового викладання в протоколах допиту та в протоколах відтворень обставин події показань підозрюваних ОСОБА_98 та ОСОБА_79 , що встановлено під час перегляду відеозапису цих слідчих дій та підтверджується роздруківками цих відеозаписів, які були долучені до матеріалів справи.
Так, за результатами перегляду у судовому засіданні відеозапису слідчої дії допиту 27.06.2006 підозрюваного ОСОБА_98 встановлено, що в протоколі допиту відсутні його пояснення про те, що злочин було вчинено в самому м. Малині, що на потерпілій була коротка, вище сідниць, червоного кольору по типу спортивної на синтапоні куртка, проста шапка з балабоном, джинси синього кольору, чорного кольору „ботінки, рукавичок на руках не було, що під джинсами крім трусиків також нічого не було, що ОСОБА_82 роздягав потерпілу, коли вона лежала на землі, що ОСОБА_16 мав з потерпілою добровільні статеві стосунки, що ОСОБА_23 весь цей час перебувала в машині з якої не виходила, що він бачив лише другий удар, який ОСОБА_16 їй наніс зверху вниз в область обличчя, те, що саме при з"ясуванні обставин за яких було нанесено удари потерпілій він заперечив правдивість цих своїх свідчень та пояснив, що взагалі нічого не бачив так як 02.12.2005 з даною компанією не відпочивав, що зазначені обставини злочину при допиті відтворив зі слів осіб, яких не побажав називати та не став відповідати на запитання захисника про те, хто його змушував давати неправдиві показання, що після роз`яснень захисником йому положень закону про обставини, які пом`якшують покарання, він вказав, що ОСОБА_16 наніс потерпілій один удар, коли та сиділа, а другий коли вона лежала, що ОСОБА_23 нікуди після вбивства не тікала, а поїхала з ними на автомобілі в місто, що він безпосередньо зі ОСОБА_86 перетягував потерпілу в інше та залишив її в невеличкому рові за десять метрів від місця вбивства, його твердження, що при цьому на її руках рукавиць не було. Відсутні в протоколі і дані, що ОСОБА_96 знову став стверджувати, що не пам"ятає цих подій, та не впевнений, що зможе показати місце злочину(т.9 а.с.274-292).
В протоколі відтворення обставин події за участю ОСОБА_98 фактично відсутня деталізація його показань, які він давав в ході слідчої дії. Разом з тим, за результатами перегляду відеозапису, судом зроблено висновок, що мета такого викладення в протоколі перебігу слідчої дії,- це штучне створення видимості правдивості показань підозрюваного ОСОБА_184 дійсності, з огляду на його показання вбачається, що ОСОБА_96 намагався не розповісти про відомі йому обставини злочину ,
- 35 -
а вгадати їх у відповідності до почутої від сторонньої особи інформації. Крім цього, в протоколі не знайшли свого відображення свідчення ОСОБА_98 (які,за своїмзмістом,є повноюпротилежністю показанням ОСОБА_79 та ОСОБА_23 ) про те, що приїхавши в лісопосадку вони в машині разом розпивали спиртне, що всім було весело, що саме при цьому ОСОБА_16 вийшов з потерпілою з машини, що удари були нанесені потерпілій, коли вона сиділа оголеною біля передніх дверцят автомобіля, що в машині горіли лише габаритні вогні. Не знайшло свого відображення в протоколі і те, що він не зміг відповісти на запитання слідчого чи особисто переносив труп ОСОБА_20 та не зміг вказати місце, де вони вперше зустріли ОСОБА_134 . При цьому, судом акцентується увага на тому, що в протоколі невірно вказано, що ця слідча дія закінчилася : 19.35год. Разом з тим, згідно роздруківки фонограми її відеозапису, вона в цей час була лише призупинена для того, щоб підозрюваний показав місце, де вони вперше зустріли та підібрали потерпілу. Проте, інформація про продовження слідчої дії, та про вказане підозрюваним місце зустрічі, в матеріалах справи відсутня(т.9 а.с.273). Як сумнів, щодо об`єктивності даної слідчої дії, взято судом до уваги і те, що при відтворенні із ОСОБА_97 обставин злочину взагалі не з`ясовувалось питання, чому його показання щодо шляху, яким вони рухалися з потерпілою до місця злочину, є повністю протилежними його показанням щодо цього питання при допиті.
При дослідженні вказаного протоколу слідчої дії суд переконався, що ОСОБА_96 зневірено іде по полю , першим ішов слідчий ОСОБА_185 , який сам і показав «маячок» на дереві, сам його відкрив , а лише за ним по траві ішов ОСОБА_96 і кивав головою, що це є саме той маячок. Крім того, поруч з ними ще знаходився працівник карного розшуку Малинського відділення міліції. Після пояснень адвоката ОСОБА_186 про те, що треба співпрацювати зі слідством, ОСОБА_96 сказав "ладно, я був" .Дана обставина обґрунтовано викликає сумнів у суду щодо істинності позиції органів досудового слідства.
За тих же обставин встановлено, що в протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_79 від 27.06.2006 відсутні його свідчення, що після вбивства, ОСОБА_96 та ОСОБА_16 взяли роздягнений, без штанів труп ОСОБА_20 за руки та ноги, який віднесли в сторону та залишили за 20 метрів від місця події. Щодо зустрічі з ОСОБА_23 по вул. Чорновола, 40 вона з ними в лісі не була, то, він не виявив бажання відповідати на питання захисника про причини неправдивості його попередніх зізнавальних показань щодо обставин за яких сталося вбивство. Також відсутні його показання, що після знаходження трупа ОСОБА_20 , всі підсудні зустрічалися та обговорювали між собою це питання.
Крім цього встановлено, що в даному протоколі недостовірно викладені наступні свідчення ОСОБА_79 . Так, згідно протоколу, ОСОБА_134 вони зустріли в районі автовокзалу. В дійсності він пояснював, що вони її побачили за автовокзалом при їхньому русі з центру міста. В протоколі вказано, що ОСОБА_16 зняв з ОСОБА_20 штани та труси, в той час, як він пояснював, що ОСОБА_16 зняв одні штани та зазначив, що не впевнений чи був під ними на ній ще якийсь одяг. З протоколу вбачається, що дорога від автовокзалу до
- 36 -
місця злочину у них зайняла п`ять хвилин в той час, як він стверджував, що добиралися вони півгодини. Не зазначено, що він змінив ці свої показання та став пояснювати, що вони проїхали не більше п`яти кілометрів після того, як його захисник став йому підказувати, що дорога до місця злочину займає не більше п`яти хвилин. Також в протоколі вказано, що після втечі ОСОБА_23 вони її знайшли біля автовокзалу, в той час, як він пояснював, що знайшли її за автовокзалом ближче до центру міста.(т.9 а.с.256- 265).
В протоколі відтворення ОСОБА_86 обставин події від 27.06.2006 недостовірно викладені його наступні показання. Так, при перегляді відеозапису встановлено, що в ході відтворення ОСОБА_82 пояснював, що ОСОБА_16 наніс лише два удари потерпілій по голові коли вона лежала на правому боці на
землі і плакала. При цьому він наголошував, що не може показати в які саме місця на голові було нанесено ці удари(т.9 а.с.254, 253). Проте, в протоколі зазначено інше, що ОСОБА_82 посадив статиста в позу , в якій знаходилась потерпіла після зґвалтування на землі та макетом знаряддя вбивства продемонстрував нанесення їй ударів в область голови, а також що нібито він при цьому пояснив, що один із ударів прийшовся потерпілій в область обличчя(т.2 а.с.318). Сумнівність доводів обвинувачення про правдивість цих показань підозрюваного підтверджується також тим, що слідчий, при проведенні відтворення, своїми вказівками та діями фактично змусив ОСОБА_79 прикласти макет знаряддя вбивства до голови статиста, та сфотографувавши це, вказав в протоколі, що ОСОБА_82 добровільно продемонстрував нанесення ударів потерпілій в область голови. Крім того, в протоколі невірно викладені показання ОСОБА_79 , що саме він переносив з ОСОБА_97 труп ОСОБА_20 , в той час, як він в дійсності пояснював, що труп переносили ОСОБА_16 та ОСОБА_96 (т.9 а.с.248).
Не знайшли свого відображення в протоколі і його свідчення, що він не може вказати місце де стояла машина ОСОБА_123 та те, що він при відтворенні не орієнтується на місцевості(т.9 а.с.254,255).
Аналізуючи дії та свідчення ОСОБА_79 в ході відтворення ним обставин дії, судом береться до уваги, що вони фактично спростовують його попередні показання про присутність на місці злочину. Так, всупереч його твердженням, що дорога від автовокзалу до місця злочину не більше п`яти хвилин, і він зможе це місце показати (т.2 а.с.313,314), проте, з відеозапису та протоколу слідчої дії вбачається, що він фактично не орієнтується на місцевості. Доїхавши за шість хвилин від автовокзалу до з`їзду з вул.Винниченка на польову дорогу (від якого до місця виявлення трупа Лісовської 2600 метрів(т.1 а.с.39), ОСОБА_82 , на протязі 45 хвилин намагався відшукати місце злочину (т.2 а.с.318). При цьому з`ясувалося, що зазначене ним після тривалих пошуків місце вчинення злочину, в дійсності знаходиться на відстані 500 метрів від місця виявлення трупа ОСОБА_20 (т.2 а.с.318).
Наведене, а також встановлені судом обставини, за яких здійснювалися ці слідчі дії, свідчать, що вони були проведені не з метою перевірки правдивості і уточнення результатів допитів підозрюваних, з урахуванням даних, одержаних при огляді місця події та інших слідчих дій, як того вимагає ст.194 КПК України, а з метою „закріплення їх зізнань у причетності до
- 37 -
злочинів та підтвердження їх винуватості. За таких обставин, суд вважає, що вони будь- якого доказового значення по справі не мають, як і показання ОСОБА_79 від 03.06.2006 та показання ОСОБА_98 від 05.06.2006, в яких вони лише пояснили, що підтверджують свої попередні показання, не уточнивши при цьому, які саме (т.3 а.с.52, 61).
Сумніви у суду, щодо правдивості зізнавальних показань ОСОБА_98 від 30.06.2006 викликані і тим, що всі його пояснення, про обставини за яких він 02.12.2005 опинився в ОСОБА_187 та як провів день до зустрічі з іншими підсудними, побудовані лише на його здогадках. Разом з тим, залишається незрозумілим, чому у слідчого не виникає сумнівів щодо правдивості цих свідчень ОСОБА_98 з урахуванням того, що він, будучи неспроможним згадати загальні події того дня, які передували злочину, при цьому, незважаючи на значний проміжок часу (сім місяців), досить детально , в подробицях розповідає про колір та індивідуальні ознаки речей, які того дня були на підсудних (т.3 а.с. 25).
За вказаних обставин, які свідчать про надуманість та непослідовність попередніх показань ОСОБА_98 , з урахуванням того, що за результатами судового розгляду справи не було спростовано його алібі про перебування 02.12.2005 на службі в Борисполі, суд визнає сумнівними його зізнавальні показання від 08.08.2006, в яких він свідчить, що приїхав до м. Малина з Києва о 12 годині (т.4 а.с. 167).
Аналізуючи зізнавальні показання ОСОБА_25 в його явці з повинною від 04 липня 2006 року та при допиті 06 липня 2006 року в якості обвинуваченого, судом береться до уваги, що викладені в них свідчення щодо обставин за яких стався злочин, не є деталізованими та за своїм змістом є суперечливими. Так, в явці з повинною ОСОБА_16 стверджує, що зустрівся того дня з іншими підсудними, ОСОБА_156 та ОСОБА_23 о 18 годині в районі паперової фабрики. Як добиралися до місця злочину та в якій послідовності ґвалтували ОСОБА_134 не пам`ятає. Зазначив, що за обставин, які йому не запам`яталися, він монтіровкою, яку взяв з багажника, декілька раз вдарив ОСОБА_134 по голові (т.3 а.с.67). При допиті в якості обвинуваченого ОСОБА_16 фактично дав аналогічні свідчення про те, що не пам`ятає обставин вчинення злочину. Лише підтвердив версію слідства, що їхали в напрямку с. Пиріжки та звернули в лісопосадку де знову пили горілку, після чого він вбив ОСОБА_134 , тіло якої залишили на полі о 22 годині (т.3 а.с.69).
Відсутність в матеріалах справи належної перевірки та аналізу цих показань ОСОБА_25 щодо їх достовірності, взяття їх до уваги як доказ "на віру без належного фактичного та логічного обгрунтування, на думку суду, також підтверджує однобічність проведеного по справі досудового слідства.
Також, за результатами дослідження явок з повинною ОСОБА_79 та ОСОБА_25 , у суду відсутні підстави для визнання їх належними доказами з урахуванням наступного:
- 38 -
-відібрання та оформлення явок здійснено з порушеннями вимог ст.96 КПК України, (з огляду на явки в них відсутні дані про те де, коли, о котрій годині, за яких обставин та яка посадова особа їх приймала від обвинувачених);
-в матеріалах справи відсутні дані, яким чином явка ОСОБА_79 потрапила до прокуратури Малинського району;
-написання явки з повинною ОСОБА_87 відбулося після пред`явлення йому обвинувачення, в той час, як у відповідності до вимог ст.96 КПК таке повідомлення про злочин заявником має бути зроблено до винесення постанови про притягнення його як обвинуваченого.
Відповідно до вимог ст.96 КПК (в редакції на час скоєння злочину) явка зповинною - це особисте, добровільне письмове чи усне повідомлення заявником органу дізнання, дізнавачу, слідчому, прокурору про злочин вчинений ним, до порушення проти нього кримінальної справи. Якщо кримінальну справу вже порушено за наявністю ознак злочину, таке повідомлення заявником має бути зроблене до винесення постанови про притягнення як обвинуваченого.
Під час розгляду справи в судовому засіданні підсудні, спростовуючи доводи обвинувачення про допустимість та належність доказів, якими є їх зізнавальні показання, пояснили, що явки з повинною та показання по справі, якими визнавали себе винними у вчиненні злочинів, вони були змушені давати внаслідок застосованого щодо них насильства працівниками міліції під час їх перебування в Малинському РВ, та в ізоляторах їх тимчасового тримання. Наголосили, що саме для цього слідчий прокуратури ОСОБА_48 незаконно порушив щодо них кримінальну справу та безпідставно їх затримав, надавши тим самим можливість оперативним працівникам міліції безперешкодно вчиняти на них фізичний та психологічний тиск з метою отримання від них свідчень та зізнань у вчиненні злочинів. Про незаконні дії працівників міліції , прокурора та слідчого не повідомляли, так-як були впевнені, що ті діють за одно з ними, а також боялися чергових знущань по поверненню після слідчих дій до ІТТ та Малинського РВ. Пояснили, що про насильство своїм захисникам не розповідали в силу того, що деяким з них не довіряли, іншим, так як не вірили, що ті мають реальні можливості припинити такі незаконні дії. Наголосили на тому, що працівники міліції застосовували до них насильство, яке не залишало видимих слідів, а тому, лікарям в ІТТ та в слідчому ізоляторі про це не повідомляли. Зазначили, що відмовилися від визнавальних показань після того, як були переведені в слідчий ізолятор, де працівники міліції не мали можливості застосовувати щодо них фізичний та психологічний тиск. Перебуваючи в слідчому ізоляторі, після звернення 29 вересня 2006 року ОСОБА_25 з заявою до прокурора Житомирської області про насильство та фальсифікацію матеріалів справи, в ході перевірки конкретно вказали , що фізичний та психологічний тиск щодо них вчиняли працівники міліції Малинського РВ УМВС ОСОБА_188 , ОСОБА_160 , ОСОБА_189 а також інші працівники, зовнішність яких описали, не знаючи їх прізвищ.
Судом (під головуванням ОСОБА_190 та ОСОБА_74 ) , з метою з`ясування питання щодо законності отримання слідством доказів по справі, якими є зізнавальні показання підсудних, були допитані в якості свідків працівники міліції Малинського РВ УМВС в Житомирській області ОСОБА_188 , ОСОБА_160 , ОСОБА_191 та ОСОБА_189 ,
- 39 -
які безпосередню участь у їх затриманні та проводили по справі оперативно-розшукові заходи. Вказані свідки заперечили у судовому засіданні зазначені показання підсудних та показали, що насильства до них в ході досудового слідства не застосовували, наголосили на тому, що здійснювали по справі професійну діяльність в межах передбачених законом.
Допитаний у тому ж судовому засіданні в якості свідка слідчий прокуратури ОСОБА_192 показав, що з урахуванням показань очевидця злочину ОСОБА_22 мав належні та достатні підстави до порушення щодо підсудних кримінальної справи їх затримання. Зазначив, що на досудовому слідстві підсудні скарг та заяв щодо незаконних дій працівників міліції йому та прокурору не подавали, особисто він не бачив на них слідів насильства.
Проте суд, за результатами детального дослідження обставин за яких було порушено проти підсудних кримінальну справу та перевірки показань про порушення їх прав, як затриманих, під час перебування в умовах ІТТ, не приймає до уваги показання зазначених свідків з урахуванням наступного.
Так, з огляду на матеріали справи 23.06.2006 року слідчий ОСОБА_48 , своєю постановою, порушив проти ОСОБА_16 та ОСОБА_17 кримінальну справу за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, вказавши, що має достатні дані, які свідчать про вчинення ними в стані сп`яніння вбивства неповнолітньої ОСОБА_20 (т.2 а.с. 231).
В цей же день слідчий, в порядку ст. 115 КПК України, затримав ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , вказавши, що підставами такого затримання є те, що очевидці прямо вказали на кожного з них, як на осіб, які вчинили злочин (т.2 а.с.232, 245).
25.06.2006 слідчий ОСОБА_48 виніс нову постанову про порушення кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України проти ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , а також щодо ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , вказавши, що має достатні дані про те, що вони, діючи за попередньою змовою, в стані сп`яніння вбили неповнолітню ОСОБА_134 (т.2 а.с.268). В цей же день слідчий, в порядку ст. 115 КПК України , затримав ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , зазначивши підставу до їх затримання - пряму вказівку очевидця на них, як на осіб, які вчинили злочин (т.2 а.с.269, 284).
Проте, результати дослідження даних процесуальних документів та інших матеріалів справи, свідчать, що у слідчого на той час, законних та обгрунтованих підстав до порушення кримінальної справи за ст.115 КК України проти ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , а також підстав для їх затримання, не було.
Як встановлено судом , єдиним приводом на той час до порушення кримінальної справи за ст.115 КК України щодо осіб, були показання неповнолітнього свідка ОСОБА_22 від 23 та 24 червня 2006 року (допитаної без участі законного представника або педагога) , в яких вона вказувала, що вбивство ОСОБА_20 вчинив лише ОСОБА_16 внаслідок сварки, яка сталася між ними під час відпочинку. В цих показаннях ОСОБА_23
- 40 -
відсутні даніпро причетністьдо злочину ОСОБА_17 та ОСОБА_18 ,а такожвідсутні будь-які свідченнящодо ОСОБА_123 (т.2а.с.222).Незважаючи наце,слідчий,в порушеннявимог ст.ст.94, 98, 106-1, 115 КПК України прийняв незаконне рішення про порушення щодо ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 кримінальної справи, та їх затримання. Свідченням незаконності такого рішення є і те, що в подальшому зі ОСОБА_79 , ОСОБА_98 та ОСОБА_123 органом досудового слідства були зняті всі звинувачення про їх причетність до смерті ОСОБА_20 ..
Недотримання вимог закону ще на першочерговому етапі порушення проти підсудних кримінальної справи, свідчить про обґрунтованість їх доводів, що розслідування справи проти них вже з самого початку було необ`єктивним та упередженим.
Крім того, підтвердженням обґрунтованості показань підсудних про недотримання їх прав під час перебування в умовах ІТТ, про жорстоке до них поводження та примушування їх цим самим до визнання вини, є встановлені судом факти порушень вимог законів, положень та інструкцій, які регламентують та регулюють порядок, режим і умови перебування затриманих і взятих під варту осіб.
Так, 23.06.2006 за відсутності в Малинському РВ УМВС ізолятора тимчасового тримання, затриманого в порядку ст.115 КПК України ОСОБА_17 було доставлено до ІТТ Володарськ-Волинського РВ УМВС, де він утримувався до 25.06.2006. Факт відсутності в Малинському РВ ізолятора тимчасового тримання підтверджено показаннями у судовому засіданні свідка - першого заступника начальника Малинського РВ УМВС ОСОБА_193 (т.19 а.с.324-360).
Згідно вимог п. 1.37 Інструкції про роботу ізоляторів тимчасового тримання органів внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України від 20 січня 2005 року № 60, (далі по тексту - Інструкції), забороняється конвоювання для проведення слідчих дій затриманих осіб до ОВС, які не мають свого ІТТ.
25.06.2006 в порушення зазначених вимог Інструкції, ОСОБА_79 було направлено з Володарськ-Волинського ІТТ до Малинського РВ(т.10 а.с.58, 53. 157) , де він, у порушення вимог ст. 106-1 КПК України та ст.7 Положення про короткочасне затримання осіб (далі по тексту - Положення), незаконно утримувався на протязі майже трьох днів в приміщеннях, які не були спеціально обладнаними для перебування в них затриманих. Лише 27.06.2006 о 19.50 год. ОСОБА_82 був конвойований до ІТТ Коростенського РВ - (т.10 а.с.105).
В той же час, згідно показань у судовому засіданні ОСОБА_17 , він протягом цих трьох діб перебував та ночував на стільцях у кабінетах Малинського РВ УМВС України "обезьянник" , де працівники міліції чинили на нього тиск з метою отримання свідчень та зізнань у вчиненні злочину.
Зазначені показання ОСОБА_79 , щодо його перебування в період з 25 по 27.06.2006 в Малинському РВ, підтверджуються роздруківками фонограм відеозаписів слідчих дій від 25.06.2006 (протоколи яких відсутні в матеріалах справи)(т.9 а.с. 235, 239)., а також протоколами слідчих дій,
- 41 -
які з ним проводилися 26 та 27.06.2006 в м. Малині слідчим прокуратури (т.2 а.с. 305, 307,312,316).
Крім цього, у відповідності до вимог ст.143 КПК України, п.п.2.38, 10.1.1 Інструкції, виведення затриманої особи з камери можливе лише для проведення з нею слідчих дій в період з 06.00 до 22.00 години, на підставі письмової вимоги про це прокурора, слідчого, захисника.
За результатами дослідження у судовому засіданні матеріалів перевірки обставин перебування в ІТТ підсудних встановлено, що всі вони, в порушення зазначених вимог закону та положень інструкції, неодноразово, в більшості випадків за відсутності відповідних вимог та вказівок про мету відвідування, виводилися з камер на тривалі проміжки часу, у тому числі і в нічний час, на зустріч з працівниками міліції. При цьому, судом акцентується особлива увага на тому, що за результатами такого виведення підсудних з камер, в матеріалах справи відсутні дані, які б підтверджували проведення з ними в цей час слідчих дій.(що свідчить про застосування насилля), заборонених методів слідства.
Так, матеріали перевірки свідчать, що під час утримання ОСОБА_79 в Коростенському ІТТ, за відсутності даних, які б підтверджували проведення ним в цей час слідчих дій, він безпідставно виводився з камери працівниками міліції та перебував в Малинському РВ в наступні дні:
-30.06.2006 в період з 13.45 до 21.40год. (т.10 а.с.147);
-06.07.2006 в період з 12.30 до 12.50 викликався до слідчої кімнати ІТТ капітаном міліції ОСОБА_194 та заступником начальника Бородянського РВ ОСОБА_195 (т.10 а.с. 145);
-10.07.2006, на час його перебування в Коростишівському ІТТ, безпідставно виводився з камери та конвоювався працівниками міліції до Малинського РВ де перебував з 13.00 до 19.00год. (дані про проведення з ним в цей час слідчих дій, відсутні)(т.10 а.с. 142).
Підсудний ОСОБА_110 , під час його утримання в ІТТ Бердичівського MB, був конвойований 27.06.2006 о 10.20 до Малинського РВ, проте в матеріалах справи відсутні дані про проведення з ним в цей день слідчих дій (т. 10 а.с. 82); - під час його утримання в ІТТ Брусилівського РВ, 29.06.2006р., 01 та 02.07.2006 з дозволу слідчого, неодноразово, для проведення оперативно- розшукових заходів, виводився з камери на зустріч з працівниками міліції ОСОБА_196 , ОСОБА_197 , ОСОБА_57 . Будь які процесуальні документи в справі відсутні(т.4 а.с.252, 253);
- 06.07.2006 під час його утримання в ІТТ Овруцького РВ, з 10.40 до 11.10, за відсутності даних про слідчі дії, виводився з камери на зустріч з працівником міліції Шевчуком (т. 10 а.с. 112).
Підсудний ОСОБА_96 , під час його утримання в ІТТ Овруцького РВ, після його допиту 26.06.2006. з 17.30 до 18.10 слідчим ОСОБА_198 , в ході якого він не визнавав вину(т.2 а.с.280), згідно вимоги прокурора за №280, виводився ОСОБА_198 з камери та був відсутнім в ній з 18.40 до 01.20 год., (дані про проведення з ним в цей час слідчих дій, відсутні) (т.10 і.с.112,115,116).
- 42 -
Після цього, (в нічний час), був конвойований та утримувався у Малинському РВ за відсутності там ІТТ та приміщень, які спеціально обладнані для тримання затриманих (т.10 а.с. 108 зв.). При цьому, звертає на себе увагу та обставина, що саме після такого спілкування та перебування в ОСОБА_199 , ОСОБА_96 наступного дня дав слідчому зізнавальні показання, які, в своїх деталях, повторювали неправдиві показання ОСОБА_23 від 23.06.2006(109, т.2 а.с.237, 332
Під час утримання в ІТТ Брусилівського РВ, 10.07.2006 о 10 годині , згідно вимоги прокурора, ОСОБА_98 було доставлено до Малинського РВ, проте в матеріалах справи відсутні дані про проведення з ним в цей день слідчих дій (т.10 а.с.98).
Згідно показань ОСОБА_17 , ОСОБА_123 та ОСОБА_98 , під час їх тримання в ІТТ Володарськ-Волинського РВ, Овруцького РВ, Брусилівського РВ, Коростенського MB, перебування в кабінетах Малинського РВ, саме у вказані дні працівники міліції чинили на них психічний та фізичний тиск з метою отримання свідчень та зізнань у вчиненні злочину.
Крім того, у відповідності до вимог ст.4 Закону України „Про попереднє ув`язнення та п.1.1 Інструкції про роботу ізоляторів, місцем тримання осіб, щодо яких обрано запобіжний захід - тримання під вартою, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України (далі СІЗО). Законом конкретизовано, що в окремих випадках, які визначаються потребою в проведенні слідчих дій, ці особи можуть перебувати в ізоляторах тимчасового тримання на термін до 3 діб, і лише у випадках віддаленості або відсутності належних шляхів сполучення, не більше 10 діб.
Судом встановлені факти порушення органом досудового слідства зазначених вимог закону та положень інстукції. Встановлено, що підсудні, після обраного їм судом 03 та 05 липня 2006 року запобіжного заходу -тримання під вартою (т.3 а.с.31,37,42,48), за відсутністю в справі даних та процесуальних рішень слідчого про необхідність проведення з ними в цей час слідчих дій протягом тривалого терміну часу безпідставно продовжували утримуватися в ізоляторах тимчасового тримання.
Так, ОСОБА_82 , після взяття його 03.07.2006 судом під варту, на протязі дев`яти діб безпідставно продовжував утримуватись в ІТТ Коростенського MB та Коростишівського РВ (т.10 а.с. 105). Встановлено, що в цей час, а саме 06 та 10.07.2006 ОСОБА_82 доставлявся працівниками міліції з ІТТ до Малинського РОВД (т.10 а.с.142,150). В матеріалах справи відсутні процесуальні документи, що підтверджують проведення з ним в цей період часу слідчих дій та дані, що обґрунтовують необхідність його затримку в поставці до СІЗО. Згідно матеріалів справи ОСОБА_82 був конвойованим до СІЗО лише 12.07.06 (т.10 а.с.90).
Аналогічні порушення допущені щодо підсудного ОСОБА_98 , який, після взяття його судом 05.07.2006 під варту, на протязі семи діб, до 12.07.2006, продовжував безпідставно утримуватися в ІТТ Брусилівського РВ( т.10 а.с. 92). За вказаний період часу слідчі дії з ним не проводилися.
- 43 -
Разом з тим, 10.07.2006 за вимогою прокурора він доставлявся до Малинського РВ (т.10 а.с.98).
Підсудний ОСОБА_16 , після взяття його 03 липня 2006 року під варту, на протязі п`яти діб продовжував утримуватися в ІТТ Володарськ-Волинського РВ та Коростенського MB до 08 липня 2006року. В матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують проведення з ним 4, 5 та 7 липня 2006 року слідчих дій. Таким чином, за результатами проведеного по справі судового слідства, суд прийшов до твердого переконання, що доводи обвинувачення про доведеність вини кожного із підсудних побудовані на сумнівних доказах, які не знайшли належного підтвердження під час судового розгляду справи. Не були спростовані стороною обвинувачення в ході судового розгляду справи алібі підсудних ОСОБА_18 та ОСОБА_19 про їх перебування 02 грудня 2005 року не на місці злочину , а відповідно , першого на службі та другого на навчанні. З урахуванням цього, доводи органу обвинувачення, якими спростовуються алібі підсудних ОСОБА_17 та ОСОБА_16 по справі є сумнівними та такими, що побудовані на припущеннях.
Недотримання вимог закону, якими регламентується порядок порушення кримінальної справи, допущені порушення законів на час затримання підсудних та під час їх перебування в ізоляторах тимчасового тримання, відсутність в обвинуваченні деталізації та конкретизації події злочину, недотримання вимог закону щодо всебічного, повного та об"єктивного дослідження обставин справи, умисне звуження меж доказування, порушення прав обвинувачених осіб на більш предметний захист надають суду достатні підстави вважати сумнівними доводи обвинувачення про законність отримання доказів по справі, якими є зізнавальні показання підсудних. З цих же підстав суд визнає достовірними показання підсудних , якими вони пояснювали причини, що призвели до дачі ними зізнавальних показань, а саме внаслідок застосування до них незаконних дій в ході досудового слідства. При цьому, заслуговують на увагу як вищевикладені пояснення ОСОБА_79 про причини, що призвели до дачі ним цих показань, так і ОСОБА_25 згідно яких, він погодився давати зізнавальні показання внаслідок того, що реально сприймав загрозу своєму здоров"ю , оскільки за два місяця до затримання, під час ДТП, отримав травму - розрив печінки. Судом беруться до уваги і показання підсудного ОСОБА_98 про те , що він змушений був підтверджувати свою причетність до злочину, так як реально сприймав погрози про поміщення його, як працівника міліції, в камеру до злочинців.
Відповідно до вимог ч.3 ст.62 Конституції України та ст.22 КПК України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом. Виходячи з наведеного , суд визнає докази, якими є зізнавальні показання на досудовому слідстві підсудних ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_16 , неналежними, недопустимими, та юридично неспроможними, а тому, не враховує їх як такі, що обґрунтовують пред`явлене їм обвинувачення.
- 44 - -
Крім того, суд вважає, що проведена по справі на досудовому слідстві перевірка заяв обвинувачених про порушення їх прав як затриманих під час перебування в умовах ІТТ, про жорстоке до них поводження та примушування їх цим самим до визнання вини, була поверхневою та формальною, оскільки органи прокуратури не вжили заходів щодо належного та повного, що передбачено ст. 99 КПК України, розслідування цих тверджень заявників(т.4 а.с.280).
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_200 та ОСОБА_201 від 16 серпня 2006 року показали , що взимку 2006 року (тобтодо часу виявлення трупаЛісовської) ОСОБА_23 розповіла їм, що на початку зими 2005 року, коли ОСОБА_159 проходила біля автобусної станції м. Малина, то до неї під`їхав легковий автомобіль з хлопцями, які заштовхали ОСОБА_58 в салон автомобіля та вивезли за межі міста в ліс де згвалтували, після чого вбили (т.3 а.с. 170, 173). Однак, в судовому засіданні вказані свідки пояснили, що ОСОБА_23 схильна до брехні та фантазування, її слова ніхто не сприймав всерйоз.
Оцінюючи показання свідків ОСОБА_200 та ОСОБА_202 з точки зору їх допустимості та належності, судом беруться до уваги обставини за яких ці їхні свідчення з`явилися в матеріалах справи, а також те, чи були вони послідовними та незмінними на протязі всього розгляду справи.
Згідно матеріалів справи, ОСОБА_203 , вперше в якості свідка була допитана 23.06.2006. В цих своїх показаннях вона стверджувала, що ще до Нового року, після зникнення ОСОБА_20 , до неї звернулась ОСОБА_22 , яка повідомила, що якісь чоловіки з ОСОБА_204 , яких вона знає, всунули потерпілу в автомобіль та вивезли в ліс. В лісі ОСОБА_159 відмовилась від статевих стосунків і ті вивезли її в інше місце де вона вже не подавала ознак життя. При цьому ОСОБА_23 не розповідала, що була очевидцем цих подій. Просила її сходити до батьків потерпілої та розповісти про почуте від неї, що вона відмовилася зробити, так як боялася(т.2 а.с.230).
Сумніви у суду щодо достовірності цих показань викликані, як джерелом їх отримання (зі слів ОСОБА_46 ), так і тим, що в матеріалах справи відсутні дані від кого таза яких обставин 23.06.2006 працівники, міліції дізнались, що ОСОБА_200 володіє інформацією про злочин, враховуючи те, що вперше про розмову з нею ОСОБА_23 повідомила при допиті 27.06.2006 (т.3, а.с. 3,4) .
Звертає на увагу відсутність в показаннях ОСОБА_205 , як і в показаннях ОСОБА_23 , свідчень про присутність при цій розмові ОСОБА_206 .. Крім цього, ці показання ОСОБА_205 не узгоджуються з показаннями ОСОБА_23 , яка стверджувала, що розповіла їй, що про вбивство вона дізналась від ОСОБА_98 , про що і просила її повідомити батьків ОСОБА_20 . Зазначені свідчення ОСОБА_23 суперечить її іншим свідченням в ході допиту 27.06.2006 про те, що причинами неправдивості її попередніх показань від 23.06.2006 був її страх розповісти правду, так-як учасники злочину, ( в першу чергу ОСОБА_96 ) пригрозили їй вбивством, якщо вона не буде мовчати.(т.3 а.с.1).
Разом з тим, що наступні показання ОСОБА_205
- 45 -
від 16серпня 2006року,про обставинирозмови з ОСОБА_23 ,починають змінюватисьсаме увідповідності доофіційної версіїслідства щодозлочину.Так,в цихїї показанняхз`являються наступніподробиці,що вдійсності ОСОБА_23 їйрозповіла просвоїх знайомих,один зяких працюєв ОСОБА_207 ,які забрали ОСОБА_134 врайоні автостанції,відвезли вліс дезґвалтували тавбили.На підтвердженнятого,що такарозмова вдійсності була,вказала,що присутньоюпри нійбула ОСОБА_208 .Змінила свої попередніпоказання тавказала,що відмовила ОСОБА_23 повідомитирідних ОСОБА_20 про їївбивство у зв`язку з тим, що на той час остання ще не була знайденою. Також змінила свої показання та зазначила, що ця розмова мала місце не в грудні 2005 року, а взимку 2006 року.(т.3 а.с. 170).
В судовому засіданні повідомила, що ці події мали місце навесні 2006 року, коли танув сніг і на вулиці була грязь. Покази ОСОБА_23 серйозно не сприймали, оскільки знали її спосіб життя, схильність до фантазії, брехливість та постійне перебування в стані сп`яніння.
За обставин, що на пошуки ОСОБА_20 та отримання інформації про її зникнення були зорієнтовані, як правоохоронні органи так і всі мешканці м. Малина, що у судовому засіданні підтвердили ОСОБА_209 та ОСОБА_210 , враховуючи, що ОСОБА_211 добре знала бабусю потерпілої, яка є її сусідкою, суд визнає сумнівними їх доводи про причини, з яких вони на протязі майже півроку не бажали повідомляти родину ОСОБА_212 про ОСОБА_23 , як особу, яка бажає дати свідчення щодо зникнення потерпілої.
Обґрунтованість висновків суду про сумнівність показань свідків ОСОБА_205 та ОСОБА_213 підтверджується і аналізом їх наступних показань у судових засіданнях. Так, при допиті у суді 05.02.2007 свідок ОСОБА_205 в черговий раз змінила свої показання та стала стверджувати, що розмова з ОСОБА_23 про зникнення ОСОБА_20 мала місце весною 2006 року після того, як потерпіла вже була знайдена. В подальшому знову змінила ці свої показання та стала стверджувати , що в дійсності є правдивими її попередні показання(т.8а.с.203).
В подальшому, при допиті 15.01.2010 свідок ОСОБА_205 повідомила, що вперше розмову з ОСОБА_23 про зникнення ОСОБА_20 вона мала влітку під час спільного вживання з нею спиртних напоїв. Знову змінила ці свої показання та стала стверджувати , що не може сказати точно коли саме була ця розмова до чи після того, як було знайдено труп. Зазначила, що знаючи схильність ОСОБА_23 до брехні ніколи не вірила її словам. Не могла згадати, чи розповідала та про зґвалтування дівчини (т.20 а.с.202-205).
Аналогічні показання в суді свідка ОСОБА_213 , яка розповіла, що чула, як під час вживання спиртних напоїв ОСОБА_23 пропонувала ОСОБА_205 сходити до бабусі Лісовської. Відмітила, що особисто при розмові присутньою не була, так-як перебувала в іншій кімнаті. Знаючи схильність ОСОБА_23 до брехні не придала значення її словам. Вважає, що ця розмова могла бути до того, як знайшли ОСОБА_181 (т.20 а.с.206, 207).
- 46 -
З огляду на показання у судовому засіданні свідка ОСОБА_23 вбачається, що вона неодноразово їх змінювала в тій частині, що стосувалися з`ясування обставин, за яких вона повідомила ОСОБА_211 про те, що володіє інформацією щодо зникнення ОСОБА_136 . Спочатку вона стверджувала, що розмова між ними мала місце влітку 2006 року(т.19 а.с.212зв.). В подальшому, в черговий раз змінила свої
показання та стала свідчити, що така розмова відбулась в період зими-весни 2006 року, під час спільного вживання з ОСОБА_211 , спиртних напоїв. Наголосила, що перебуваючи в стані сп`яніння , вона видумала та розповіла ОСОБА_211 про те, що чула від знайомих про обставини зникнення потерпілої(т.20 а.с.55). В судовому засіданні вона пояснила, що розповідала про це аби привернути на себе увагу, постійно перебувала в стані алкогольного сп"яніння , таку версію відтворювала, бо думала, що ОСОБА_58 викрали на органи.
За викладених обставин, з урахуванням протиріч та суперечностей, що мають місце бути в показаннях свідків ОСОБА_205 та ОСОБА_213 ,враховуючи, що правдивість та достовірність викладених ними свідчень спростувала свідок ОСОБА_214 , від якої вони їх одержали, суд визнає їх неналежними , а тому, не знаходить підстав вважати їх джерелом доказової інформації по справі.
Попереднім складом суду також перевірялися показання у судовому засіданні свідків : ОСОБА_215 та ОСОБА_216 згідно яких, ОСОБА_23 , у 2007 році, в присутності ОСОБА_217 , ОСОБА_218 , ОСОБА_219 та інших, розповіла, що змушена ходити до суду, так-як є учасницею вбивства ОСОБА_20 (т.19 а.с.291). Допитані в якості свідків ОСОБА_217 , ОСОБА_220 та ОСОБА_219 , спростували зазначені показання пояснивши, що в їхній присутності ОСОБА_23 про таке не розповідала(т.20 а.с.24,27,165). Разом з тим, в ході судового розгляду справи ОСОБА_23 не заперечувала того, що дійсно, на початку судового слідства повідомляла неправдиві свідчення про те, що була очевидцем злочину.
За показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_175 (оголошеними в судовому засіданні) він пам"ятає випадок коли зимою у 2004-2005р. його співмешканка ОСОБА_23 прийшла в стані сп`яніння пізно ввечері о 24 годині додому. Розповіла йому, що з друзями святкувала день народження подруги. Через деякий час, влітку, на його запитання про причини її викликів до прокуратури, вона повідомила, що була очевидцем того, як під час суперечки хтось з підсудних вдарив ОСОБА_134 залізним предметом по голові. Про катання на машині та про згвалтування ОСОБА_20 не розповідала. Розповіла йому, що зустрілася з підсудними, коли поверталася зі школи.
Аналізуючи та оцінюючи дані, які містяться в показаннях свідка ОСОБА_175 , як і в показаннях свідків ОСОБА_54 та ОСОБА_173 , згідно яких, ОСОБА_23 на досудовому слідстві розповідала їм, що була очевидцем злочину), з урахуванням того, що ці їхні показання є похідними (побічними) від її показань, які вона у суді визнала надуманими та неправдивими, з урахуванням свідчень цих свідків про те, що в силу схильності ОСОБА_23 до фантазування та брехні, вони мали сумніви щодо правдивості цих її
- 47 -
розповідей, за встановлених судом обставин, що викликають сумніви щодо доведеності вини підсудних у вчинені інкримінованих їм злочинів, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання показань цих свідків належними доказами у справі.
Показання допитаної у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_11 про обставини за яких зникла її дочка ОСОБА_36 , як і оголошені у судовому засіданні показання свідка ОСОБА_221 , про обставини за яких він 05 квітня 2006 року виявив її труп (т.2 а.с. 154), не містять будь-якої доказової інформації про причетність до вчинення щодо ОСОБА_20 злочинів підсудних ОСОБА_79 , ОСОБА_25 , ОСОБА_98 та ОСОБА_177 .
В ході судового розгляду справи допитана також свідок ОСОБА_222 , з оголошених показань якої встановлено, що 02.12.2005 вона разом з ОСОБА_147 , по закінченню занять в школі, йшла додому. Лісовська розповіла їй, що йде в гості до своєї бабусі, яка проживає на вул. Пиріжківській. Дійшовши до автостанції вона зайшла в магазин, а ОСОБА_36 пішла сама далі по вул. Винниченка. Вийшовши через невеликий троміжок часу з магазину побачила ОСОБА_134 попереду себе на відстані 150 метрів, яка повільно йшла по лівій стороні дороги. Не поспішаючи пішла за нею. Через декілька хвилин побачила поряд з Маргаритою жінку. Жінка була вищою від ОСОБА_69 на пів голови, мала на собі дублянку з капюшоном темно-коричневого кольору. Звернула увагу, що ОСОБА_36 з жінкою минули вулицю, на якій проживає її бабуся, та пішли в напрямку с. Пиріжки. Ідучи за ними, та пройшовши поворот на вул. Пиріжківську, вона повернула на вул. Іршанську, на якій проживає. Більше ОСОБА_58 вона не бачила.
З огляду на показання свідка ОСОБА_222 , вбачається, що ними повністю спростовуються доводи обвинувачення про те, що зустріч підсудних з ОСОБА_156 та обставини за яких вона опинилась в їхній машині, мало місце на вул. Чернишевського біля автостанції. Описаний свідком маршрут руху ОСОБА_20 та останнє місце де вона її бачила, яким є вул. Винниченка в сторону с. Пиріжки, за поворотом на вул. Іршанську, з огляду карту м. Малина(т.1 а.с.40) свідчить про те, що воно є значно далі від місця знаходження автостанції.
Підтвердила ці свої показання свідок ОСОБА_222 і в ході проведених з її участю як на досудовому так і в ході судового розгляду справи відтворень обставин події (т.2 а.с. 136, т. 16 а.с.61). На даний час вона про ці обставини вже не пам"ятає .
З урахуванням того, що в ході всього розгляду справи даних, які б .свідчили про упередженість та зацікавленість свідка ОСОБА_222 здобуто не було, беручи до уваги, що всі її свідчення по справі на протязі всього її розгляду є послідовними та незмінними, такими, що узгоджуються з матеріалами справи, суд визнає ці її первинні показання прямими доказами, які прямо і безпосередньо спростовують доводи слідства про доведеність вини підсудних у вчиненні інкримінованих їм злочинів за викладених в обвинуваченні обставин.
- 48 -
При цьому, пряме ігнорування слідством показань свідка ОСОБА_222 , достовірність яких була підтверджена результатами їх перевірки, відсутність в обвинувальному висновку аналізу щодо їх узгодженості чи неузгодженості з іншими доказами, за відсутності мотивів, чому вони не взяті до уваги, також підтверджує висновок суду про однобічність та упередженість досудового слідства.
Взяті судом до уваги і показання допитаної на досудовому слідстві свідка ОСОБА_223 , які були оголошені у судовому засіданні. З показань встановлено, що 18 листопада 2006 року вона, як спеціаліст Малинського районного відділу земельних ресурсів, було залучена до огляду території яка межує з місцем виявлення трупа ОСОБА_20 .. В ході огляду вказаної території було встановлено, що до місця виявлення трупа ОСОБА_20 на автотранспорті можна доїхати лише польовою дорогою, яка розпочинається від автодороги Малин - Пиріжки та проходить паралельно меліоративного каналу (т.3, а.с.191-194).
Цими показаннями, свідок ОСОБА_223 , спростувала інші, нічим не підтверджені, доводи обвинувачення про те, що до місця виявлення трупа ОСОБА_20 можна також доїхати на автомашині іншою дорогою через лісотехнікум.
Судом перевірені також і інші докази по справі, на які посилається обвинувачення, а саме висновки судмедексперта ОСОБА_224 за № 8-10 від 01.07.2006 . Згідно висновків показання підозрюваних ОСОБА_18 та ОСОБА_17 дані ними в ході проведення відтворення обстановки та обставин події від 27.06.2006, як і показання свідка ОСОБА_225 в ході проведення відтворення обстановки та обставин події від 30.06.2006 відповідають даним отриманим при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_20 в межах ними показаних (т.5 а.с. 103, 114, 126).
За результатами дослідження суд критично оцінює зазначені висновки в силу недотримання експертом при їх наданні норм кримінально-процесуального закону якими передбачена обов`язкова їх наукова обгрунтованість . З огляду на висновки, в них відсутня досліджувальна частина, що є грубим порушенням вимог п.п.32,34 Інструкції: „Про призначення та проведення судових експертиз, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998р. № 53/5, про те, що висновок експертизи повинен містити досліджувальну частину.
З метою усунення зазначеної неповноти у висновках, суд ( при розгляді справи в складі ОСОБА_226 та ОСОБА_227 , призначив по справі додаткову експертизу, на вирішення якої було поставлено питання: „
Які методи та який процес дослідження застосовувалися експертом при наданні висновків за №№ 8, 9, 10 від 01 липня 2006 року ?(т.16 а.с. 170).
Проте, наступний висновок експерта за № 153 від 14.04.2011р. не усунув зазначені недоліки. Викладені експертом в досліджувальній частині доводи, якими він обгрунтовував свої попередні висновки, не мають як наукової обґрунтованості так і посилань на те, які конкретні методики ним при цьому застосовувались(т.16 а.с. 174).
При цьому, аналіз самих висновків доводить їх сумнівність і в силу того, що експерт дав однотипну відповідь по всім експертизам в той час,
- 49 -
якв ходівідтворень,підозрювані тасвідок давалисуперечливі показаннящодо кількостінанесених потерпілійударів тамеханізму заяких булиспричинені їйтілесні ушкодження.Так, ОСОБА_96 розповідав,що ОСОБА_16 наніс потерпілійлише два удари зверху вниз, коли та сиділа на землі (т.9 а.с.266). Згідно пояснень ОСОБА_79 потерпілій було нанесено декілька ударів в область голови в той час, як вона лежала на землі. При цьому він наголошував, що не може показати механізм їх нанесення(т.9 а.с.256). Свідок ОСОБА_23 повідомила, що ОСОБА_16 наніс потерпілій чотири удари по голові, коли та присіла біля капоту автомобіля(т.3 а.с.5).
Враховуючи наведене суд визнає неналежними докази обвинувачення, якими є висновки судмедексперта ОСОБА_224 за № 8,9,10 від 01.07.2006 та його висновок за № 153 від 14.04.2011.
Неналежними доказами обвинувачення суд також визнає висновки судо-криміналістичних експертиз матеріалів за № 10-80 від 15.09.2006 (т.5 . 154), № 10-81 від 20.10.2006. (т.5 а.с. 176), № 10-82 від 31.10.2006 (т.5 а.с. 194), № 10-83 від 31.10.2006 (т.5 а.с.212) та за № 10-84 від 04.09.2006 (т.5а.с. 231) з підстав, які вказані експертом в їх досліджувальних частинах, а саме, що упаковки об`єктів та предметів одягу, в яких вони надійшли на дослідження, не забезпечують запобіганню несанкціонованого доступу до них, самі ці об`єкти містять ознаки їх попереднього дослідження, що могло спричинити втрату або псування першопочаткової слідової інформації на них, та їх забруднення сторонніми волокнами нашаруваннями.
Аналіз висновків судово-медично-імунологічних експертиз, а саме:
- висновку за № 300,318 від 30.08.2006, згідно якого, серед волосся вилученого з одежі ОСОБА_20 , а також серед волосся вилученого з автомобіля, а саме: з коврового (килимового) покриття, з багажника, з чохла заднього сидіння, з заднього сидіння, схожого із зразками волосся з голови ОСОБА_25 не виявлено(т.6 а.с.68-70);
-висновку за № 301,317 від 30.08.2006 згідно якого, серед волосся вилученого з одежі ОСОБА_20 , схожого із зразками волосся з голови ОСОБА_98 не виявлено. З вилученого з автомобіля волосся лише об`єкт №104 схожий та міг походити з голови ОСОБА_98 , але його довжина не придатна для визначення групової належності(т.6 а.с.75-77);
-висновку за № 302, 316 від 30.08.06р. згідно якого, серед волосся вилученого з одежі ОСОБА_20 , вилученого з автомобіля схожого із зразками волосся з голови ОСОБА_79 не виявлено(т.6 а.с.82-84), свідчить про те, що вони не несуть будь-якої доказової інформації про причетність до злочинів підсудних.
З висновку судово-медично-імунологічної експертизи за № 291,315 від 30.08.2006 вбачається, що об`єкти за № 109,128,129 (волосини) вилучені з багажника, коврового (килимового) покриття та з заднього сидіння автомобіля подібні по своїм порівняльним ознакам із зразками волосся ОСОБА_20 , що не виключає їх походження з її голови. Оцінюючи даний висновок судом беруться до уваги і інші твердження експерта про те, що поруч із ознаками схожості вилученого волосся з волоссям з голови ОСОБА_20 , вони мають ознаки відмінності, а тому, висловитись про походження цих об`єктів з голови ОСОБА_20 чи ОСОБА_123 неможливо(т.6 а.с.50)
В іншій частині цих експертиз по об`єктах:
-№108(волосся вилучене з „коврового покриття
- 50 -
-автомобіля);
- №113,117,120-123(волосся вилучене з чохла заднього сидіння автомобіля);
-№130-131 (волосся вилучене з заднього сидіння автомобіля), то входження його з голови ОСОБА_20 не виключається, тобто можливе, але не беззаперечне.
Допитані попереднім складом суду експерти ОСОБА_228 та ОСОБА_229 показали, що за результатами проведеного дослідження, за відсутності індивідуалізуючих ознак, неможливо безспірно та категорично стверджувати про те, кому саме належить вилучене волосся.
За вказаних обставин суд вважає, що самі по собі ці висновки експертизи, враховуючи наявність не спростованих алібі підсудних, не можуть являтись безперечними доказами вчинення підсудними інкримінованих їм злочинів.
З висновків судово-медичної (т.5а.с.11), медико-криміналічтичної №71-МК (т.5а.с.55) та медико-криміналістичної №126-МК (т.5 а.с. 95-99) експертиз вбачається, що вилучена при розтині голова при медико-криміналістичному дослідженні від 07.04.2006 була оброблена в розчині перекису водню, що в подальшому унеможливило встановлення наявності металів вділянці ушкоджень на черепі, що свідчить про некомпетентність слідчого. Медико-криміналістичному дослідженню було піддано 35 фрагментів кісток черепа. Причому не всі з них піддавались співставленню. Як пояснив експерт ОСОБА_230 в судовому засіданні 03.08.2007, череп з фрагментів скласти повністю не вдалось; частина фрагментів черепу була відсутня; з наданих фрагментів вдалось чітко ідентифікувати лише 4 пошкодження, що відображені у висновках експертиз, решта ушкоджень черепа мала множинний характер та не підлягала описанню, що свідчить про те, що дійсні обставини справи взагалі не встановлені.
Згідно досліджень доказів, якими є:
-висновок судово-медичної експертизи за № 402 від 05.04.2006 згідно якого, при зовнішньому дослідженні трупа ОСОБА_20 виразок, рубців, будь яких тілесних ушкоджень на задній поверхні тулуба та в ділянці зовнішніх статевих органів не виявлено, із зовнішнього отвору сечевипускного каналу виділень немає, шкіра на промежині не ушкоджена, чиста (т.5 а.с.8);
-висновок судово-медично-імунологічної експертизи за №144 від 10.04.2006, з якого вбачається, що у вирізках із рукавичок, майки, плавок ОСОБА_20 виявлено кров, видову належність якої не вдалося встановити із-за її малої кількості, у вирізках із її светра, піджака, штанів, колгот, рукавичок, майки, плавок сперматозоїдів не виявлено (т.5 а.с.39);
- висновок судово-медично-цитологічної експертизи за № 96/ц від 18.04.2006 про те, що при дослідженні нігтьової пластинки ОСОБА_20 кров клітини не знайдені(т.5 а.с.65), та їх аналізом, співставляючи їх із встановленими у справі фактичними даними про малолітній вік потерпілої (13 років), яка раніше не мала статевих зносин, наявність на її трупі одягу, колгот та трусиків, які не мають слідів їх пошкодження та забруднення, сперми та явних слідів крові (в той час, як згідно тверджень обвинувачення троє дорослих чоловіків в стані алкогольного
- 51-
сп янінняїї насильнороздягли тапісля зґвалтуванняна капотіта наземлі частковоодягли), суд вважає, що ці докази не спростовують, а підтверджують обґрунтованість висновку суду про сумнівність доводів обвинувачення про доведеність вини підсудних у вчиненні зґвалтування ОСОБА_146 .
Сумніви суду щодо обґрунтованості доводів обвинувачення, що згвалтування ОСОБА_20 взагалі мало місце, також підтверджується висновком комісійної судово-медичної експертизи за №92 від 24.06.2011, згідно якого: „...об`єктивних даних, які б свідчили про здійснення з нею ОСОБА_156 ) статевого акту незадовго до її смерті як насильницького так і ненасильницького характеру, немає.(т.17 а.с. 19-24). При цьому, інші твердження у висновку про те,: „...що ознаки статевого акту різноманітного характеру (пошкодження у ділянці статевих органів, біологічні субстанції і т.п. ) якщо і мали місце, то під впливом тривалого часу, дії зовнішнього середовища могли щезнути, свідчать, що вони не є категоричним висновком, а лише припущеннями експертів, а тому, як джерело доказової іформації по справі судом не визнаються.
Аналіз наведеного дає суду достатні підстави визнати не доведеними твердження обвинувачення про те, що мотивом вбивства ОСОБА_20 було її попереднє зґвалтування підсудними, один із яких (Скуратівський), маючи на меті приховання вчиненого ними злочину та уникнення відповідальності, вирішив її вбити.
Підтвердженням сумнівів суду щодо обґрунтованості висновків слідства про мотив та мету злочину є перші показання свідка ОСОБА_23 від 23 червня 2006 року . З цих її показань вбачається, що вона будь-яких свідчень про згвалтування підсудними ОСОБА_20 не давала. Стверджувала, що ОСОБА_159 є подругою ОСОБА_25 , про що знали всі його друзі. Наголошувала, що ОСОБА_16 вбив ОСОБА_134 лише внаслідок конфлікту, який стався між ними на грунті ревнощів. За вказаних обставин, а також враховуючи, що за результатами огляду трупа ОСОБА_20 даних про її зґвалтування у слідчого не було, на думку суду, були безпідставними питання слідчого в кінці допиту ОСОБА_23 про те, хто з хлопців вступав з ОСОБА_156 в статеві стосунки перед її вбивством (т.2 а.с.222-225).
Відсутні були у слідчого підстави з`ясовувати це питання і при допиті 25.06.2006 ОСОБА_79 , який фактично підтвердив зазначені показання ОСОБА_23 про обставини за яких було вбито Лісовську. Разом з тим слідчий розпитував ОСОБА_79 про існуючі домовленості між хлопцями про сексуальні "домагательства щодо дівчат з якими вони відпочивали на природі (т.9 а.с.245).
На думку суду , одним із пояснень таких запитань слідчого є те, що саме підтвердження факту зґвалтування ОСОБА_20 надавало можливість слідству ув`язати між собою дії підсудних та обґрунтувати мотив її вбивства ОСОБА_140 . Аналізуючи доводи обвинувачення про те, що доказом правдивості зізнавальних показань підсудних, про змушування ними потерпілої до вживання спиртних напоїв перед її зґвалтуванням, є висновок експертизи за №402, згідно якого: „п.16. При судово-токсилогічному дослідженні геморагічної рідини з плевральної порожнини виявлено етиловий спирт в концентрації 1,41% та бутанол, що свідчить про вживання
- 52 -
алкоголю незадовго до смерті"(т.5 а.с.8), суд надає їм критичну оцінку з наступних підстав.
Зазначені висновки експертизи, з урахуванням встановлених в ході нового розгляду справи обставин, які ставлять під сумнів неупередженість та об`єктивність досудового слідства, законність отримання зізнавальних показань по справі, за відсутності інших належних доказів, ніяким чином не доводять причетність до злочину підсудних. При цьому, усі сумніви, що виникають при оцінці даного доказу щодо доведеності вини підсудних, у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України враховуються на їх користь.
Судом також здійснювались заходи на з`ясування та усунення суперечностей, які мають місце у висновках судово-медичних експертиз за №, №126 МК, 130 МК від 15 вересня 2006року та № 402 від 23 травня 2006року щодо предмету злочину(т. 14 а.с.186зв.). Для цього по справі була призначена комісійна судово-медична експертиза. Згідно висновку експертизи за №92 від 24.06.2011р. переломи на черепі трупа ОСОБА_20 утворились від нанесення не менше 3-х ударів тупим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею, що мав ребра і міг бути подібним до предмета, намальованого власноручно ОСОБА_23 (гвоздодера) і монтировкою, вказаною нею під №3 на фототаблиці.
Оцінюючи даний висновок, як можливе джерело доказів на спростування чи підтвердження доводів обвинувачення, суд вважає, що за результатами проведених в ході експертизи досліджень, будь які нові фактичні дані встановлені не були. З огляду на зазначений висновок комісійної експертизи вбачається, що він також не носить стверджуючого характеру, а побудований фактично на припущеннях, що викликає сумніви в його доказовій спроможності.
Як встановлено з допиту у судовому засіданні (попереднім складом суду) експерта ОСОБА_231 , при проведенні експертизи, предметом дослідження були лише шість томів кримінальної справи. Безпосередньо череп трупа ОСОБА_20 експертами не досліджувався. При цьому, судом також береться до уваги і те, що предметом дослідження експертів були дані отримані за результатами допиту свідка ОСОБА_23 , які вона визнала, як неправдиві та надумані.
За вказаних обставин, наявна суперечливість у висновках експертиз щодо вагомого доказу, яким є предмет злочину, за відсутності можливості їх співставити з іншими належними доказами, позбавляє суд можливості дати їм відповідну оцінку та взяти до уваги, як докази, що об`єктивно підтверджують чи спростовують обвинувачення.
Крім того, в судовому засіданні встановлено, що жодна із екпертиз не підтвердила точну дату смерті ОСОБА_20 .
Підсудним ставиться у вину , що вони вбили та згвалтували ОСОБА_134 саме 02.12.2005 року, хоча жодного доказу суду не надано, що ОСОБА_159 вбита 02 грудня 2005 року, а не в будь-який інший день.
- 53 -
В ході судового розгляду справи попереднім складом суду, з метою з`ясування питання, щодо правдивості показань ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та свідка ОСОБА_225 даних ними на досудовому слідстві, була проведена судово-психологічна експертиза. Висновки експертизи є наступними;
-щодо ОСОБА_23 : „В поведінці ОСОБА_225 під час її допиту у слідчого 17.11.2006 відсутні будь-які психологічні особливості, що свідчили б про несамостійність її висловлювань. ЇЇ висловлювання самостійні, ініціативні, містять в собі специфічні деталі щодо обставин події, категоричні. В матеріалах відеозапису допиту свідка ОСОБА_46 17.11.2006 відсутні ознаки, які б свідчили про застосування до неї психологічного впливу з боку будь-яких осіб, що приймали участь у допиті (т.18 а.с.67зв.);
-щодо ОСОБА_98 : „ В цілому, процес відтворення обстановки та обставин події злочину 27.06.2006 характеризується достатньою самостійністю його висловлювань, ініціативністю, з відображенням певних специфічних деталей злочину, а також частково категоричністю, але в більшості не категоричністю його висловлювань, переваженням припущень.Відсутність безперервноївідео зйомкине дозволяєробити висновки стосовно самостійності його вибору місць відтворення на етапах слідчих дій. Сугестивний характер деяких питань та позитивна відповідь на них не дозволяють віднести його висловлювання щодо макету знаряддя вбивства та відмови розповідати про обставини зґвалтування - до категорії самостійних. В цілому , в матеріалах відеозапису відтворення від 27.06.2006 відсутні суттєві ознаки, які б свідчили про застосування до нього психологічного впливу з боку осіб під час його допиту (т. 18 а.с.80зв.);
-щодо ОСОБА_79 : „Комунікативна діяльність ОСОБА_28 у процесі відтворення від 27.06.2006 характеризується безініціативністю, емоційною маловиразністю, мінімальним відображенням певних специфічних деталей злочину, в більшості не категоричністю його висловлювань. Вкрай невпевнено , розгублено відповідав на питання стосовно місця вбивства ОСОБА_136 , а також місця, куди було віднесено її труп. Розповідаючи про обставини злочину, самостійно описував деякі деталі події. В наданому на дослідження матеріалі процесу відтворення від 27.06.2006 відсутні дані стосовно несамостійності його висловлювань та відсутні ознаки застосування до нього психологічного впливу з боку осіб, що приймали участь у слідчій дії. Відсутність безперервної відео зйомки не дозволяє робити висновки стосовно самостійності його вибору місць відтворення на етапах слідчих дій.(т.18 а.с.93зв.).
Співставляючи дані висновки експертизи з встановленими у справі фактичними даними, суд вважає, що вони узгоджуються з його висновками про недоведеність доводів обвинувачення щодо законності отримання зізнавальних показань підсудних по справі.
Як судом при дослідженні зізнавальних показань підсудних, так і експертом, взято до уваги, що показання ОСОБА_98 при відтворенні обставин події злочину переважно ґрунтуються на припущеннях, що його висловлювання щодо макету знаряддя вбивства та відмови розповідати про обставини зґвалтування - не дозволяють їх віднести до категорії самостійних показань. Акцентовано увагу експерта у висновках, що ОСОБА_82 вкрай невпевнено та розгублено відповідав на питання стосовно місця вбивства ОСОБА_20 , а також місця, куди було віднесено її труп. Що ж до висновків експерта про відсутність
- 54 -
даних стосовно несамостійності висловлювань підсудних при відтворенні, відсутності ознак застосування до них психологічного впливу з боку осіб, що приймали участь у цій слідчій дії, то цей факт ОСОБА_97 і ОСОБА_86 і не оспорювався. В своїх показаннях вони неодноразово стверджували, що психологічний та фізичний тиск на них здійснювався до вказаних слідчих дій, і саме внаслідок цього, при відтворенні, вони давали зізнавальні показання у відповідності до отриманої з показань ОСОБА_23 інформації про злочин.
На думку суду експертні висновки щодо ОСОБА_23 , не суперечать його висновкам, які були наведені вище у вироку, щодо сумнівів достовірності її показань на досудовому слідстві. А саме те, що будучи схильною до фантазування, з урахуванням отриманої від працівників міліції та слідчого інформації по справі, без зайвих труднощів вона видумувала та розповідала в ході слідчих дій обставини вчинення підсудними щодо ОСОБА_20 злочинів, які загалом узгоджувалися з офіційною версією слідства. Такі індивідуально-психологічні особливості притаманні ОСОБА_22 вплинули на об`єктивність численних непослідовних і суперечливих показань цього свідка.
Суд визнає недопустимим доказом, висновки зроблені на підставі проведеного психофізіологічного інтерв`ю з ОСОБА_18 та ОСОБА_19 з використанням пристрою „Поліграф. Цей спосіб збирання доказів носить рекомендаційний характер, знаходиться у стадії вивчення та розробки, не має достатнього наукового обгрунтування, не є закріпленим у нормах КПК, а тому, не має юридичної сили.
Постановою Житомирської обласної прокуратури від 20.12.2012 змінено обвинувачення підсудним, статтю 396ч.1 КК України виключено із обвинувачення (т.18 а.с.123-143) . А тому суд вважає, недоречним притягнення підсудних до відповідальності за вказаною статтею.
Згідно ст. 327 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена.
Дана кримінальна справа судом розглянута в межах пред`явленого обвинувачення із ретельним дослідженням всіх доказів, як тих, що на думку сторони обвинувачення викривають підсудних, так і тих, що їх виправдовують. Справа неодноразово розглядалась в судах різних інстанцій, після скасування Верховним Судом України попереднього обвинувального вироку, поверталась на новий судовий розгляд(т.14 а.с. 180).
05 квітня 2013 року вироком Апеляційного суду Житомирської області постановлено виправдувальний вирок. (т.23 а.с. 1-55).
Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначений вирок суду скасований і справа направлена на новий розгляд.
Свідок ОСОБА_67 ствердила в судовому засіданні, що в 2005 році вона вела бродячий спосіб життя, часто залишала домівку і проживала в різних місцях. В черговий раз вона втекла з дому
- 55 -
і проживала в с. Загальці у знайомої подружки. Працівники ОСОБА_24 відділення міліції ОСОБА_57 і ОСОБА_68 її забрали з цієї квартири, по дорозі показали фото ЛІсовської ОСОБА_69 і просили допомогти розкрити злочин, вказавши на прізвища хлопців, на яких вона має обіду. Оскільки ОСОБА_16 ніколи її не приймав у свою компанію, мав випадок, що він у підвалі її зґвалтував, вона мала з ним неприязні стосунки, то вона відразу вирішила помститися йому і назвала його прізвище. Крім нього, вона назвала ще й інші прізвища ( ОСОБА_70 , ОСОБА_71 ), але виявилось, що станом на 02 грудня 2005 року вони проходили службу в армії, тому їх працівники міліції відкинули. Задерейка вона взагалі не знала, його прізвище назвала після того як працівники міліції показали їй водійське посвідчення. Працівники міліції їй погрожували, що якщо вона їм не допоможе, то вони викинуть її в лісі і скажуть, що не знайшли в ОСОБА_72 , і ніхто і ніколи її більше не знайде. Після цього її привезли в приміщення міліції, де вона ночувала на стільцях, всі допити проводились без присутності матері. Дуже шкодує, що оговорила хлопців і зламала їм їхні долі.
Можливості здобуття будь-яких додаткових доказів судом вичерпані. Матеріалами справи та наданими і дослідженими судом доказами вина підсудних ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 в інкримінованих їм слідством злочинах не доведена.
На підставі викладеного, приймаючи до уваги, що відповідно до вимог ст.62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд, виправдовує за недоведеністю участі у вчиненні інкримінованих злочинів:
- ОСОБА_16 у зґвалтуванні малолітньої ОСОБА_20 , вчиненому групою осіб, що спричинило особливо тяжкі наслідки - ч. 4 ст.152 КК України;
- ОСОБА_16 в умисному вбивстві малолітньої дитини - ОСОБА_20 з метою приховати інший злочин - ч. 2 п.2, 9 ст.115 КК України;
- ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 у зґвалтуванні малолітньої ОСОБА_20 , вчиненому групою осіб - ч. 4 ст. 152 КК України.
Відповідно до вимог ч.2 ст.328 КПК України, в задоволенні цивільного позову потерпілих (цивільних позивачів) ОСОБА_11 та ОСОБА_232 суд відмовляє.
Питання щодо речових доказів по справі судом вирішується відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.323,324 КПК України ( в редакції 1961 року ) , суд, -
П О С Т А Н О В И В :
ОСОБА_16 у вчиненні злочинів передбачених за ч.4 ст.152 та ч.2 п.п.2,9 ст.115 КК України визнати невинним та виправдати за недоведеністю його участі у вчиненні злочинів .
ОСОБА_17 визнати невинним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4ст.152 КК України та виправдати за недоведеністю його участі у вчиненні вказаного злочину.
- 56 -
ОСОБА_18 визнати невинним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4ст.152 КК України та виправдати за недоведеністю його участі у вчиненні вказаного злочину.
ОСОБА_19 визнати невинним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4ст.152 КК України та виправдати за недоведеністю його участі у вчиненні вказаного злочину.
Запобіжний захід - тримання під вартою скасований.
В задоволенні цивільного позову потерпілих (цивільних позивачів) ОСОБА_11 та ОСОБА_233 відмовити.
Речові докази по справі після набрання вироком законної сили :
-14 (чотирнадцять) зошитів /конспектів/, які належать виправданому ОСОБА_19 , журнал обліку роботи академічної групи ПЦБ-37 Київського національного університету будівництва і архітектури, книгу служби нарядів ОP № 3 БМОП „Беркут ГУ МВС України в Київській області, 4 (чотири) відеокасети із записами слідчих дій по даній кримінальній справі , одяг та предмети, належні загиблій ОСОБА_20 , кулькову авторучку, залишки жіночої сумки, обгорілий учнівський щоденник, обгорілу книжку „Зоологія, обгорілу книжку „Всесвітня історія, щітку
-масажну , обгорілий поліетиленовий пакет, моток мідного дроту, пластмасову коробку з бісером, звуглені залишки аркушів зошитів, обвуглений залишок виробу з тканини темно-зеленого кольору, піджак, штани, кофту /на пакеті зазначено светр/, рукавички, майку, колготи, труси та чоботи - залишити при справі;
-светр, який був вилучений і належить виправданому ОСОБА_17 , після набрання вироком законної сили повернути власнику ;
-светр , фотоальбом із фотографіями, записну книжку зі студентським квитком НОМЕР_4 , чохли із сидіння та покриття, які були вилучені з автомобіля ВАЗ-21063 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) повернути їх власнику виправданому ОСОБА_19 .
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Коростенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційних скарг протягом 15 (п`ятнадцяти діб) з моменту його проголошення.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
.
| Дата ухвалення рішення | 03.10.2023 |
| Оприлюднено | 10.10.2023 |
| Номер документу | 114010047 |
| Судочинство | Кримінальне |
Судовий реєстр по справі —279/6617/13-к
Вирок від 03.10.2023
Кримінальне
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Коваленко В. П.
'/%3e%3cpath d='M13.07 23.33c-.52 0-.43-.19-.61-.69l-1.53-5.01 11.74-6.96' fill='%23c8daea'/%3e%3cpath d='M13.07 23.33c.4 0 .57-.18.8-.4.14-.13.85-.83 2.13-2.07l-2.66-1.61' fill='%23a9c9dd'/%3e%3cpath d='M13.34 19.25c3.87 2.86 6.02 4.45 6.45 4.77.73.4 1.26.19 1.45-.68.26-1.24 2.36-11.14 2.62-12.37.27-1.08-.41-1.57-1.11-1.25-1.54.59-13.87 5.35-15.42 5.94-1.05.43-1.04 1.01-.19 1.27.27.09 1.59.5 3.96 1.24 5.49-3.47 8.54-5.39 9.15-5.78.44-.26.83-.12.51.17' fill='url(%23b)'/%3e%3c/svg%3e){kind=small}
 --%3e%3c!DOCTYPE svg PUBLIC '-//W3C//DTD SVG 1.1//EN' 'http://www.w3.org/Graphics/SVG/1.1/DTD/svg11.dtd'%3e%3csvg version='1.1' id='US_UK_Download_on_the' xmlns='http://www.w3.org/2000/svg' xmlns:xlink='http://www.w3.org/1999/xlink' x='0px' y='0px' width='135px' height='40px' viewBox='0 0 135 40' enable-background='new 0 0 135 40' xml:space='preserve'%3e%3cg%3e %3cpath fill='%23A6A6A6' d='M130.197%2c40H4.729C2.122%2c40%2c0%2c37.872%2c0%2c35.267V4.726C0%2c2.12%2c2.122%2c0%2c4.729%2c0h125.468 C132.803%2c0%2c135%2c2.12%2c135%2c4.726v30.541C135%2c37.872%2c132.803%2c40%2c130.197%2c40L130.197%2c40z'/%3e %3cpath d='M134.032%2c35.268c0%2c2.116-1.714%2c3.83-3.834%2c3.83H4.729c-2.119%2c0-3.839-1.714-3.839-3.83V4.725 c0-2.115%2c1.72-3.835%2c3.839-3.835h125.468c2.121%2c0%2c3.834%2c1.72%2c3.834%2c3.835L134.032%2c35.268L134.032%2c35.268z'/%3e %3cg%3e %3cg%3e %3cpath fill='white' d='M30.128%2c19.784c-0.029-3.223%2c2.639-4.791%2c2.761-4.864c-1.511-2.203-3.853-2.504-4.676-2.528 c-1.967-0.207-3.875%2c1.177-4.877%2c1.177c-1.022%2c0-2.565-1.157-4.228-1.123c-2.14%2c0.033-4.142%2c1.272-5.24%2c3.196 c-2.266%2c3.923-0.576%2c9.688%2c1.595%2c12.859c1.086%2c1.553%2c2.355%2c3.287%2c4.016%2c3.226c1.625-0.067%2c2.232-1.036%2c4.193-1.036 c1.943%2c0%2c2.513%2c1.036%2c4.207%2c0.997c1.744-0.028%2c2.842-1.56%2c3.89-3.127c1.255-1.78%2c1.759-3.533%2c1.779-3.623 C33.507%2c24.924%2c30.161%2c23.647%2c30.128%2c19.784z'/%3e %3cpath fill='white' d='M26.928%2c10.306c0.874-1.093%2c1.472-2.58%2c1.306-4.089c-1.265%2c0.056-2.847%2c0.875-3.758%2c1.944 c-0.806%2c0.942-1.526%2c2.486-1.34%2c3.938C24.557%2c12.205%2c26.016%2c11.382%2c26.928%2c10.306z'/%3e %3c/g%3e %3c/g%3e %3cg%3e %3cpath fill='white' d='M53.645%2c31.504h-2.271l-1.244-3.909h-4.324l-1.185%2c3.909h-2.211l4.284-13.308h2.646L53.645%2c31.504z M49.755%2c25.955L48.63%2c22.48c-0.119-0.355-0.342-1.191-0.671-2.507h-0.04c-0.131%2c0.566-0.342%2c1.402-0.632%2c2.507l-1.105%2c3.475 H49.755z'/%3e %3cpath fill='white' d='M64.662%2c26.588c0%2c1.632-0.441%2c2.922-1.323%2c3.869c-0.79%2c0.843-1.771%2c1.264-2.942%2c1.264 c-1.264%2c0-2.172-0.454-2.725-1.362h-0.04v5.055h-2.132V25.067c0-1.026-0.027-2.079-0.079-3.159h1.875l0.119%2c1.521h0.04 c0.711-1.146%2c1.79-1.718%2c3.238-1.718c1.132%2c0%2c2.077%2c0.447%2c2.833%2c1.342C64.284%2c23.949%2c64.662%2c25.127%2c64.662%2c26.588z M62.49%2c26.666 c0-0.934-0.21-1.704-0.632-2.31c-0.461-0.632-1.08-0.948-1.856-0.948c-0.526%2c0-1.004%2c0.176-1.431%2c0.523 c-0.428%2c0.35-0.708%2c0.807-0.839%2c1.373c-0.066%2c0.264-0.099%2c0.48-0.099%2c0.65v1.6c0%2c0.698%2c0.214%2c1.287%2c0.642%2c1.768 s0.984%2c0.721%2c1.668%2c0.721c0.803%2c0%2c1.428-0.31%2c1.875-0.928C62.266%2c28.496%2c62.49%2c27.68%2c62.49%2c26.666z'/%3e %3cpath fill='white' d='M75.699%2c26.588c0%2c1.632-0.441%2c2.922-1.324%2c3.869c-0.789%2c0.843-1.77%2c1.264-2.941%2c1.264 c-1.264%2c0-2.172-0.454-2.724-1.362H68.67v5.055h-2.132V25.067c0-1.026-0.027-2.079-0.079-3.159h1.875l0.119%2c1.521h0.04 c0.71-1.146%2c1.789-1.718%2c3.238-1.718c1.131%2c0%2c2.076%2c0.447%2c2.834%2c1.342C75.32%2c23.949%2c75.699%2c25.127%2c75.699%2c26.588z M73.527%2c26.666 c0-0.934-0.211-1.704-0.633-2.31c-0.461-0.632-1.078-0.948-1.855-0.948c-0.527%2c0-1.004%2c0.176-1.432%2c0.523 c-0.428%2c0.35-0.707%2c0.807-0.838%2c1.373c-0.065%2c0.264-0.099%2c0.48-0.099%2c0.65v1.6c0%2c0.698%2c0.214%2c1.287%2c0.64%2c1.768 c0.428%2c0.48%2c0.984%2c0.721%2c1.67%2c0.721c0.803%2c0%2c1.428-0.31%2c1.875-0.928C73.303%2c28.496%2c73.527%2c27.68%2c73.527%2c26.666z'/%3e %3cpath fill='white' d='M88.039%2c27.772c0%2c1.132-0.393%2c2.053-1.182%2c2.764c-0.867%2c0.777-2.074%2c1.165-3.625%2c1.165 c-1.432%2c0-2.58-0.276-3.449-0.829l0.494-1.777c0.936%2c0.566%2c1.963%2c0.85%2c3.082%2c0.85c0.803%2c0%2c1.428-0.182%2c1.877-0.544 c0.447-0.362%2c0.67-0.848%2c0.67-1.454c0-0.54-0.184-0.995-0.553-1.364c-0.367-0.369-0.98-0.712-1.836-1.029 c-2.33-0.869-3.494-2.142-3.494-3.816c0-1.094%2c0.408-1.991%2c1.225-2.689c0.814-0.699%2c1.9-1.048%2c3.258-1.048 c1.211%2c0%2c2.217%2c0.211%2c3.02%2c0.632l-0.533%2c1.738c-0.75-0.408-1.598-0.612-2.547-0.612c-0.75%2c0-1.336%2c0.185-1.756%2c0.553 c-0.355%2c0.329-0.533%2c0.73-0.533%2c1.205c0%2c0.526%2c0.203%2c0.961%2c0.611%2c1.303c0.355%2c0.316%2c1%2c0.658%2c1.936%2c1.027 c1.145%2c0.461%2c1.986%2c1%2c2.527%2c1.618C87.77%2c26.081%2c88.039%2c26.852%2c88.039%2c27.772z'/%3e %3cpath fill='white' d='M95.088%2c23.508h-2.35v4.659c0%2c1.185%2c0.414%2c1.777%2c1.244%2c1.777c0.381%2c0%2c0.697-0.033%2c0.947-0.099l0.059%2c1.619 c-0.42%2c0.157-0.973%2c0.236-1.658%2c0.236c-0.842%2c0-1.5-0.257-1.975-0.77c-0.473-0.514-0.711-1.376-0.711-2.587v-4.837h-1.4v-1.6h1.4 v-1.757l2.094-0.632v2.389h2.35V23.508z'/%3e %3cpath fill='white' d='M105.691%2c26.627c0%2c1.475-0.422%2c2.686-1.264%2c3.633c-0.883%2c0.975-2.055%2c1.461-3.516%2c1.461 c-1.408%2c0-2.529-0.467-3.365-1.401s-1.254-2.113-1.254-3.534c0-1.487%2c0.43-2.705%2c1.293-3.652c0.861-0.948%2c2.023-1.422%2c3.484-1.422 c1.408%2c0%2c2.541%2c0.467%2c3.396%2c1.402C105.283%2c24.021%2c105.691%2c25.192%2c105.691%2c26.627z M103.479%2c26.696 c0-0.885-0.189-1.644-0.572-2.277c-0.447-0.766-1.086-1.148-1.914-1.148c-0.857%2c0-1.508%2c0.383-1.955%2c1.148 c-0.383%2c0.634-0.572%2c1.405-0.572%2c2.317c0%2c0.885%2c0.189%2c1.644%2c0.572%2c2.276c0.461%2c0.766%2c1.105%2c1.148%2c1.936%2c1.148 c0.814%2c0%2c1.453-0.39%2c1.914-1.168C103.281%2c28.347%2c103.479%2c27.58%2c103.479%2c26.696z'/%3e %3cpath fill='white' d='M112.621%2c23.783c-0.211-0.039-0.436-0.059-0.672-0.059c-0.75%2c0-1.33%2c0.283-1.738%2c0.85 c-0.355%2c0.5-0.533%2c1.132-0.533%2c1.895v5.035h-2.131l0.02-6.574c0-1.106-0.027-2.113-0.08-3.021h1.857l0.078%2c1.836h0.059 c0.225-0.631%2c0.58-1.139%2c1.066-1.52c0.475-0.343%2c0.988-0.514%2c1.541-0.514c0.197%2c0%2c0.375%2c0.014%2c0.533%2c0.039V23.783z'/%3e %3cpath fill='white' d='M122.156%2c26.252c0%2c0.382-0.025%2c0.704-0.078%2c0.967h-6.396c0.025%2c0.948%2c0.334%2c1.673%2c0.928%2c2.173 c0.539%2c0.447%2c1.236%2c0.671%2c2.092%2c0.671c0.947%2c0%2c1.811-0.151%2c2.588-0.454l0.334%2c1.48c-0.908%2c0.396-1.98%2c0.593-3.217%2c0.593 c-1.488%2c0-2.656-0.438-3.506-1.313c-0.848-0.875-1.273-2.05-1.273-3.524c0-1.447%2c0.395-2.652%2c1.186-3.613 c0.828-1.026%2c1.947-1.539%2c3.355-1.539c1.383%2c0%2c2.43%2c0.513%2c3.141%2c1.539C121.873%2c24.047%2c122.156%2c25.055%2c122.156%2c26.252z M120.123%2c25.699c0.014-0.632-0.125-1.178-0.414-1.639c-0.369-0.593-0.936-0.889-1.699-0.889c-0.697%2c0-1.264%2c0.289-1.697%2c0.869 c-0.355%2c0.461-0.566%2c1.014-0.631%2c1.658H120.123z'/%3e %3c/g%3e %3cg%3e %3cg%3e %3cpath fill='white' d='M49.05%2c10.009c0%2c1.177-0.353%2c2.063-1.058%2c2.658c-0.653%2c0.549-1.581%2c0.824-2.783%2c0.824 c-0.596%2c0-1.106-0.026-1.533-0.078V6.982c0.557-0.09%2c1.157-0.136%2c1.805-0.136c1.145%2c0%2c2.008%2c0.249%2c2.59%2c0.747 C48.723%2c8.156%2c49.05%2c8.961%2c49.05%2c10.009z M47.945%2c10.038c0-0.763-0.202-1.348-0.606-1.756c-0.404-0.407-0.994-0.611-1.771-0.611 c-0.33%2c0-0.611%2c0.022-0.844%2c0.068v4.889c0.129%2c0.02%2c0.365%2c0.029%2c0.708%2c0.029c0.802%2c0%2c1.421-0.223%2c1.857-0.669 S47.945%2c10.892%2c47.945%2c10.038z'/%3e %3cpath fill='white' d='M54.909%2c11.037c0%2c0.725-0.207%2c1.319-0.621%2c1.785c-0.434%2c0.479-1.009%2c0.718-1.727%2c0.718 c-0.692%2c0-1.243-0.229-1.654-0.689c-0.41-0.459-0.615-1.038-0.615-1.736c0-0.73%2c0.211-1.329%2c0.635-1.794s0.994-0.698%2c1.712-0.698 c0.692%2c0%2c1.248%2c0.229%2c1.669%2c0.688C54.708%2c9.757%2c54.909%2c10.333%2c54.909%2c11.037z M53.822%2c11.071c0-0.435-0.094-0.808-0.281-1.119 c-0.22-0.376-0.533-0.564-0.94-0.564c-0.421%2c0-0.741%2c0.188-0.961%2c0.564c-0.188%2c0.311-0.281%2c0.69-0.281%2c1.138 c0%2c0.435%2c0.094%2c0.808%2c0.281%2c1.119c0.227%2c0.376%2c0.543%2c0.564%2c0.951%2c0.564c0.4%2c0%2c0.714-0.191%2c0.94-0.574 C53.725%2c11.882%2c53.822%2c11.506%2c53.822%2c11.071z'/%3e %3cpath fill='white' d='M62.765%2c8.719l-1.475%2c4.714h-0.96l-0.611-2.047c-0.155-0.511-0.281-1.019-0.379-1.523h-0.019 c-0.091%2c0.518-0.217%2c1.025-0.379%2c1.523l-0.649%2c2.047h-0.971l-1.387-4.714h1.077l0.533%2c2.241c0.129%2c0.53%2c0.235%2c1.035%2c0.32%2c1.513 h0.019c0.078-0.394%2c0.207-0.896%2c0.389-1.503l0.669-2.25h0.854l0.641%2c2.202c0.155%2c0.537%2c0.281%2c1.054%2c0.378%2c1.552h0.029 c0.071-0.485%2c0.178-1.002%2c0.32-1.552l0.572-2.202H62.765z'/%3e %3cpath fill='white' d='M68.198%2c13.433H67.15v-2.7c0-0.832-0.316-1.248-0.95-1.248c-0.311%2c0-0.562%2c0.114-0.757%2c0.343 c-0.193%2c0.229-0.291%2c0.499-0.291%2c0.808v2.796h-1.048v-3.366c0-0.414-0.013-0.863-0.038-1.349h0.921l0.049%2c0.737h0.029 c0.122-0.229%2c0.304-0.418%2c0.543-0.569c0.284-0.176%2c0.602-0.265%2c0.95-0.265c0.44%2c0%2c0.806%2c0.142%2c1.097%2c0.427 c0.362%2c0.349%2c0.543%2c0.87%2c0.543%2c1.562V13.433z'/%3e %3cpath fill='white' d='M71.088%2c13.433h-1.047V6.556h1.047V13.433z'/%3e %3cpath fill='white' d='M77.258%2c11.037c0%2c0.725-0.207%2c1.319-0.621%2c1.785c-0.434%2c0.479-1.01%2c0.718-1.727%2c0.718 c-0.693%2c0-1.244-0.229-1.654-0.689c-0.41-0.459-0.615-1.038-0.615-1.736c0-0.73%2c0.211-1.329%2c0.635-1.794s0.994-0.698%2c1.711-0.698 c0.693%2c0%2c1.248%2c0.229%2c1.67%2c0.688C77.057%2c9.757%2c77.258%2c10.333%2c77.258%2c11.037z M76.17%2c11.071c0-0.435-0.094-0.808-0.281-1.119 c-0.219-0.376-0.533-0.564-0.939-0.564c-0.422%2c0-0.742%2c0.188-0.961%2c0.564c-0.188%2c0.311-0.281%2c0.69-0.281%2c1.138 c0%2c0.435%2c0.094%2c0.808%2c0.281%2c1.119c0.227%2c0.376%2c0.543%2c0.564%2c0.951%2c0.564c0.4%2c0%2c0.713-0.191%2c0.939-0.574 C76.074%2c11.882%2c76.17%2c11.506%2c76.17%2c11.071z'/%3e %3cpath fill='white' d='M82.33%2c13.433h-0.941l-0.078-0.543h-0.029c-0.322%2c0.433-0.781%2c0.65-1.377%2c0.65 c-0.445%2c0-0.805-0.143-1.076-0.427c-0.246-0.258-0.369-0.579-0.369-0.96c0-0.576%2c0.24-1.015%2c0.723-1.319 c0.482-0.304%2c1.16-0.453%2c2.033-0.446V10.3c0-0.621-0.326-0.931-0.979-0.931c-0.465%2c0-0.875%2c0.117-1.229%2c0.349l-0.213-0.688 c0.438-0.271%2c0.979-0.407%2c1.617-0.407c1.232%2c0%2c1.85%2c0.65%2c1.85%2c1.95v1.736C82.262%2c12.78%2c82.285%2c13.155%2c82.33%2c13.433z M81.242%2c11.813v-0.727c-1.156-0.02-1.734%2c0.297-1.734%2c0.95c0%2c0.246%2c0.066%2c0.43%2c0.201%2c0.553c0.135%2c0.123%2c0.307%2c0.184%2c0.512%2c0.184 c0.23%2c0%2c0.445-0.073%2c0.641-0.218c0.197-0.146%2c0.318-0.331%2c0.363-0.558C81.236%2c11.946%2c81.242%2c11.884%2c81.242%2c11.813z'/%3e %3cpath fill='white' d='M88.285%2c13.433h-0.93l-0.049-0.757h-0.029c-0.297%2c0.576-0.803%2c0.864-1.514%2c0.864 c-0.568%2c0-1.041-0.223-1.416-0.669s-0.562-1.025-0.562-1.736c0-0.763%2c0.203-1.381%2c0.611-1.853c0.395-0.44%2c0.879-0.66%2c1.455-0.66 c0.633%2c0%2c1.076%2c0.213%2c1.328%2c0.64h0.02V6.556h1.049v5.607C88.248%2c12.622%2c88.26%2c13.045%2c88.285%2c13.433z M87.199%2c11.445v-0.786 c0-0.136-0.01-0.246-0.029-0.33c-0.059-0.252-0.186-0.464-0.379-0.635c-0.195-0.171-0.43-0.257-0.701-0.257 c-0.391%2c0-0.697%2c0.155-0.922%2c0.466c-0.223%2c0.311-0.336%2c0.708-0.336%2c1.193c0%2c0.466%2c0.107%2c0.844%2c0.322%2c1.135 c0.227%2c0.31%2c0.533%2c0.465%2c0.916%2c0.465c0.344%2c0%2c0.619-0.129%2c0.828-0.388C87.1%2c12.069%2c87.199%2c11.781%2c87.199%2c11.445z'/%3e %3cpath fill='white' d='M97.248%2c11.037c0%2c0.725-0.207%2c1.319-0.621%2c1.785c-0.434%2c0.479-1.008%2c0.718-1.727%2c0.718 c-0.691%2c0-1.242-0.229-1.654-0.689c-0.41-0.459-0.615-1.038-0.615-1.736c0-0.73%2c0.211-1.329%2c0.635-1.794s0.994-0.698%2c1.713-0.698 c0.691%2c0%2c1.248%2c0.229%2c1.668%2c0.688C97.047%2c9.757%2c97.248%2c10.333%2c97.248%2c11.037z M96.162%2c11.071c0-0.435-0.094-0.808-0.281-1.119 c-0.221-0.376-0.533-0.564-0.941-0.564c-0.42%2c0-0.74%2c0.188-0.961%2c0.564c-0.188%2c0.311-0.281%2c0.69-0.281%2c1.138 c0%2c0.435%2c0.094%2c0.808%2c0.281%2c1.119c0.227%2c0.376%2c0.543%2c0.564%2c0.951%2c0.564c0.4%2c0%2c0.715-0.191%2c0.941-0.574 C96.064%2c11.882%2c96.162%2c11.506%2c96.162%2c11.071z'/%3e %3cpath fill='white' d='M102.883%2c13.433h-1.047v-2.7c0-0.832-0.316-1.248-0.951-1.248c-0.311%2c0-0.562%2c0.114-0.756%2c0.343 s-0.291%2c0.499-0.291%2c0.808v2.796h-1.049v-3.366c0-0.414-0.012-0.863-0.037-1.349h0.92l0.049%2c0.737h0.029 c0.123-0.229%2c0.305-0.418%2c0.543-0.569c0.285-0.176%2c0.602-0.265%2c0.951-0.265c0.439%2c0%2c0.805%2c0.142%2c1.096%2c0.427 c0.363%2c0.349%2c0.543%2c0.87%2c0.543%2c1.562V13.433z'/%3e %3cpath fill='white' d='M109.936%2c9.504h-1.154v2.29c0%2c0.582%2c0.205%2c0.873%2c0.611%2c0.873c0.188%2c0%2c0.344-0.016%2c0.467-0.049 l0.027%2c0.795c-0.207%2c0.078-0.479%2c0.117-0.814%2c0.117c-0.414%2c0-0.736-0.126-0.969-0.378c-0.234-0.252-0.35-0.676-0.35-1.271V9.504 h-0.689V8.719h0.689V7.855l1.027-0.31v1.173h1.154V9.504z'/%3e %3cpath fill='white' d='M115.484%2c13.433h-1.049v-2.68c0-0.845-0.316-1.268-0.949-1.268c-0.486%2c0-0.818%2c0.245-1%2c0.735 c-0.031%2c0.103-0.049%2c0.229-0.049%2c0.377v2.835h-1.047V6.556h1.047v2.841h0.02c0.33-0.517%2c0.803-0.775%2c1.416-0.775 c0.434%2c0%2c0.793%2c0.142%2c1.078%2c0.427c0.355%2c0.355%2c0.533%2c0.883%2c0.533%2c1.581V13.433z'/%3e %3cpath fill='white' d='M121.207%2c10.853c0%2c0.188-0.014%2c0.346-0.039%2c0.475h-3.143c0.014%2c0.466%2c0.164%2c0.821%2c0.455%2c1.067 c0.266%2c0.22%2c0.609%2c0.33%2c1.029%2c0.33c0.465%2c0%2c0.889-0.074%2c1.271-0.223l0.164%2c0.728c-0.447%2c0.194-0.973%2c0.291-1.582%2c0.291 c-0.73%2c0-1.305-0.215-1.721-0.645c-0.418-0.43-0.625-1.007-0.625-1.731c0-0.711%2c0.193-1.303%2c0.582-1.775 c0.406-0.504%2c0.955-0.756%2c1.648-0.756c0.678%2c0%2c1.193%2c0.252%2c1.541%2c0.756C121.068%2c9.77%2c121.207%2c10.265%2c121.207%2c10.853z M120.207%2c10.582c0.008-0.311-0.061-0.579-0.203-0.805c-0.182-0.291-0.459-0.437-0.834-0.437c-0.342%2c0-0.621%2c0.142-0.834%2c0.427 c-0.174%2c0.227-0.277%2c0.498-0.311%2c0.815H120.207z'/%3e %3c/g%3e %3c/g%3e%3c/g%3e%3c/svg%3e){kind=small}
' spreadMethod='pad' id='linearGradient50'%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2300a0ff' offset='0' id='stop52' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2300a1ff' offset='0.0066' id='stop54' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2300beff' offset='0.2601' id='stop56' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2300d2ff' offset='0.5122' id='stop58' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2300dfff' offset='0.7604' id='stop60' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2300e3ff' offset='1' id='stop62' /%3e%3c/linearGradient%3e%3clinearGradient x1='43.8344' y1='171.9986' x2='19.637501' y2='171.9986' gradientUnits='userSpaceOnUse' gradientTransform='matrix(0.8%2c0%2c0%2c-0.8%2c0%2c161.6)' spreadMethod='pad' id='linearGradient68'%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%23ffe000' offset='0' id='stop70' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%23ffbd00' offset='0.4087' id='stop72' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:orange' offset='0.7754' id='stop74' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%23ff9c00' offset='1' id='stop76' /%3e%3c/linearGradient%3e%3clinearGradient x1='34.827' y1='169.7039' x2='12.0687' y2='146.9456' gradientUnits='userSpaceOnUse' gradientTransform='matrix(0.8%2c0%2c0%2c-0.8%2c0%2c161.6)' spreadMethod='pad' id='linearGradient82'%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%23ff3a44' offset='0' id='stop84' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%23c31162' offset='1' id='stop86' /%3e%3c/linearGradient%3e%3clinearGradient x1='17.2973' y1='191.82381' x2='27.4599' y2='181.6613' gradientUnits='userSpaceOnUse' gradientTransform='matrix(0.8%2c0%2c0%2c-0.8%2c0%2c161.6)' spreadMethod='pad' id='linearGradient92'%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2332a071' offset='0' id='stop94' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%232da771' offset='0.0685' id='stop96' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2315cf74' offset='0.4762' id='stop98' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2306e775' offset='0.8009' id='stop100' /%3e%3cstop style='stop-opacity:1%3bstop-color:%2300f076' offset='1' id='stop102' /%3e%3c/linearGradient%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath110'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path112' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cmask maskUnits='userSpaceOnUse' x='0' y='0' width='1' height='1' id='mask114'%3e%3cg id='g116'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath110)' id='g118'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' style='fill:black%3bfill-opacity:0.2%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path120' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/mask%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath126'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path128' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath130'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path132' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cpattern patternTransform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)' patternUnits='userSpaceOnUse' x='0' y='0' width='124' height='48' id='pattern134'%3e%3cg id='g136' /%3e%3cg id='g138'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath130)' id='g140'%3e%3cg id='g142'%3e%3cpath d='M 29.625%2c20.695 18.012%2c14.098 C 17.363%2c13.727 16.781%2c13.754 16.406%2c14.09 l -0.058%2c-0.063 0.058%2c-0.058 c 0.375%2c-0.336 0.957%2c-0.36 1.606%2c0.011 l 11.687%2c6.641 -0.074%2c0.074 z' style='fill:black%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path144' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/pattern%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath158'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path160' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cmask maskUnits='userSpaceOnUse' x='0' y='0' width='1' height='1' id='mask162'%3e%3cg id='g164'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath158)' id='g166'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' style='fill:black%3bfill-opacity:0.12000002%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path168' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/mask%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath174'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path176' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath178'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path180' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cpattern patternTransform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)' patternUnits='userSpaceOnUse' x='0' y='0' width='124' height='48' id='pattern182'%3e%3cg id='g184' /%3e%3cg id='g186'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath178)' id='g188'%3e%3cg id='g190'%3e%3cpath d='m 16.348%2c14.145 c -0.235%2c0.246 -0.371%2c0.628 -0.371%2c1.125 l 0%2c-0.118 c 0%2c-0.496 0.136%2c-0.879 0.371%2c-1.125 l 0.058%2c0.063 -0.058%2c0.055 z' style='fill:black%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path192' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/pattern%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath206'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path208' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cmask maskUnits='userSpaceOnUse' x='0' y='0' width='1' height='1' id='mask210'%3e%3cg id='g212'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath206)' id='g214'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' style='fill:black%3bfill-opacity:0.12000002%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path216' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/mask%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath222'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path224' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath226'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path228' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cpattern patternTransform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)' patternUnits='userSpaceOnUse' x='0' y='0' width='124' height='48' id='pattern230'%3e%3cg id='g232' /%3e%3cg id='g234'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath226)' id='g236'%3e%3cg id='g238'%3e%3cpath d='m 33.613%2c22.961 -3.988%2c-2.266 0.074%2c-0.074 3.914%2c2.223 c 0.559%2c0.316 0.836%2c0.734 0.836%2c1.156 -0.047%2c-0.379 -0.332%2c-0.75 -0.836%2c-1.039 z' style='fill:black%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path240' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/pattern%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath254'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path256' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cmask maskUnits='userSpaceOnUse' x='0' y='0' width='1' height='1' id='mask258'%3e%3cg id='g260'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath254)' id='g262'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' style='fill:black%3bfill-opacity:0.25%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path264' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/mask%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath270'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path272' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cclipPath clipPathUnits='userSpaceOnUse' id='clipPath274'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' id='path276' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/clipPath%3e%3cpattern patternTransform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)' patternUnits='userSpaceOnUse' x='0' y='0' width='124' height='48' id='pattern278'%3e%3cg id='g280' /%3e%3cg id='g282'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath274)' id='g284'%3e%3cg id='g286'%3e%3cpath d='m 18.012%2c33.902 15.601%2c-8.863 c 0.508%2c-0.289 0.789%2c-0.66 0.836%2c-1.039 0%2c0.418 -0.277%2c0.836 -0.836%2c1.156 L 18.012%2c34.02 c -1.117%2c0.632 -2.035%2c0.105 -2.035%2c-1.176 l 0%2c-0.114 c 0%2c1.278 0.918%2c1.805 2.035%2c1.172 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path288' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/pattern%3e%3c/defs%3e%3csodipodi:namedview pagecolor='white' bordercolor='%23666666' borderopacity='1' objecttolerance='10' gridtolerance='10' guidetolerance='10' inkscape:pageopacity='0' inkscape:pageshadow='2' inkscape:window-width='1366' inkscape:window-height='705' id='namedview4' showgrid='false' inkscape:zoom='7.6276974' inkscape:cx='93.965168' inkscape:cy='29.61582' inkscape:window-x='-8' inkscape:window-y='-8' inkscape:window-maximized='1' inkscape:current-layer='g10' /%3e%3cg id='g10' inkscape:groupmode='layer' inkscape:label='google-play-badge' transform='matrix(1.25%2c0%2c0%2c-1.25%2c-9.4247625%2c49.85025)'%3e%3cg id='g12' transform='matrix(1.0023923%2c0%2c0%2c0.99072975%2c-0.29664807%2c0)'%3e%3cpath d='M 112%2c8 12%2c8 C 9.801%2c8 8%2c9.801 8%2c12 l 0%2c24 c 0%2c2.199 1.801%2c4 4%2c4 l 100%2c0 c 2.199%2c0 4%2c-1.801 4%2c-4 l 0%2c-24 c 0%2c-2.199 -1.801%2c-4 -4%2c-4 z' style='fill:black%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path14' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3cpath d='m 112%2c39.359 c 1.852%2c0 3.359%2c-1.507 3.359%2c-3.359 l 0%2c-24 c 0%2c-1.852 -1.507%2c-3.359 -3.359%2c-3.359 l -100%2c0 c -1.852%2c0 -3.359%2c1.507 -3.359%2c3.359 l 0%2c24 c 0%2c1.852 1.507%2c3.359 3.359%2c3.359 l 100%2c0 M 112%2c40 12%2c40 C 9.801%2c40 8%2c38.199 8%2c36 L 8%2c12 C 8%2c9.801 9.801%2c8 12%2c8 l 100%2c0 c 2.199%2c0 4%2c1.801 4%2c4 l 0%2c24 c 0%2c2.199 -1.801%2c4 -4%2c4 z' style='fill:%23a6a6a6%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path16' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3cg id='g18' transform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)'%3e%3cpath d='m 45.934%2c16.195 c 0%2c0.668 -0.2%2c1.203 -0.594%2c1.602 -0.453%2c0.473 -1.043%2c0.711 -1.766%2c0.711 -0.691%2c0 -1.281%2c-0.242 -1.765%2c-0.719 -0.485%2c-0.484 -0.727%2c-1.078 -0.727%2c-1.789 0%2c-0.711 0.242%2c-1.305 0.727%2c-1.785 0.484%2c-0.481 1.074%2c-0.723 1.765%2c-0.723 0.344%2c0 0.672%2c0.071 0.985%2c0.203 0.312%2c0.133 0.566%2c0.313 0.75%2c0.535 l -0.418%2c0.422 c -0.321%2c-0.379 -0.758%2c-0.566 -1.317%2c-0.566 -0.504%2c0 -0.941%2c0.176 -1.312%2c0.531 -0.367%2c0.356 -0.551%2c0.817 -0.551%2c1.383 0%2c0.566 0.184%2c1.031 0.551%2c1.387 0.371%2c0.351 0.808%2c0.531 1.312%2c0.531 0.535%2c0 0.985%2c-0.18 1.34%2c-0.535 0.234%2c-0.235 0.367%2c-0.559 0.402%2c-0.973 l -1.742%2c0 0%2c-0.578 2.324%2c0 c 0.028%2c0.125 0.036%2c0.246 0.036%2c0.363 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:white%3bstroke-width:0.16%3bstroke-linecap:butt%3bstroke-linejoin:miter%3bstroke-miterlimit:10%3bstroke-dasharray:none%3bstroke-opacity:1' id='path20' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g22' transform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)'%3e%3cpath d='m 49.621%2c14.191 -2.183%2c0 0%2c1.52 1.968%2c0 0%2c0.578 -1.968%2c0 0%2c1.52 2.183%2c0 0%2c0.589 -2.801%2c0 0%2c-4.796 2.801%2c0 0%2c0.589 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:white%3bstroke-width:0.16%3bstroke-linecap:butt%3bstroke-linejoin:miter%3bstroke-miterlimit:10%3bstroke-dasharray:none%3bstroke-opacity:1' id='path24' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g26' transform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)'%3e%3cpath d='m 52.223%2c18.398 -0.618%2c0 0%2c-4.207 -1.339%2c0 0%2c-0.589 3.297%2c0 0%2c0.589 -1.34%2c0 0%2c4.207 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:white%3bstroke-width:0.16%3bstroke-linecap:butt%3bstroke-linejoin:miter%3bstroke-miterlimit:10%3bstroke-dasharray:none%3bstroke-opacity:1' id='path28' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g30' transform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)'%3e%3cpath d='m 55.949%2c18.398 0%2c-4.796 0.617%2c0 0%2c4.796 -0.617%2c0 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:white%3bstroke-width:0.16%3bstroke-linecap:butt%3bstroke-linejoin:miter%3bstroke-miterlimit:10%3bstroke-dasharray:none%3bstroke-opacity:1' id='path32' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g34' transform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)'%3e%3cpath d='m 59.301%2c18.398 -0.613%2c0 0%2c-4.207 -1.344%2c0 0%2c-0.589 3.301%2c0 0%2c0.589 -1.344%2c0 0%2c4.207 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:white%3bstroke-width:0.16%3bstroke-linecap:butt%3bstroke-linejoin:miter%3bstroke-miterlimit:10%3bstroke-dasharray:none%3bstroke-opacity:1' id='path36' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g38' transform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)'%3e%3cpath d='m 66.887%2c17.781 c -0.473%2c0.485 -1.059%2c0.727 -1.758%2c0.727 -0.703%2c0 -1.289%2c-0.242 -1.762%2c-0.727 C 62.895%2c17.297 62.66%2c16.703 62.66%2c16 c 0%2c-0.703 0.235%2c-1.297 0.707%2c-1.781 0.473%2c-0.485 1.059%2c-0.727 1.762%2c-0.727 0.695%2c0 1.281%2c0.242 1.754%2c0.731 0.476%2c0.488 0.711%2c1.078 0.711%2c1.777 0%2c0.703 -0.235%2c1.297 -0.707%2c1.781 z m -3.063%2c-0.402 c 0.356%2c0.359 0.789%2c0.539 1.305%2c0.539 0.512%2c0 0.949%2c-0.18 1.301%2c-0.539 0.355%2c-0.359 0.535%2c-0.82 0.535%2c-1.379 0%2c-0.559 -0.18%2c-1.02 -0.535%2c-1.379 -0.352%2c-0.359 -0.789%2c-0.539 -1.301%2c-0.539 -0.516%2c0 -0.949%2c0.18 -1.305%2c0.539 -0.355%2c0.359 -0.535%2c0.82 -0.535%2c1.379 0%2c0.559 0.18%2c1.02 0.535%2c1.379 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:white%3bstroke-width:0.16%3bstroke-linecap:butt%3bstroke-linejoin:miter%3bstroke-miterlimit:10%3bstroke-dasharray:none%3bstroke-opacity:1' id='path40' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g42' transform='matrix(1%2c0%2c0%2c-1%2c0%2c48)'%3e%3cpath d='m 68.461%2c18.398 0%2c-4.796 0.75%2c0 2.332%2c3.73 0.027%2c0 -0.027%2c-0.922 0%2c-2.808 0.617%2c0 0%2c4.796 -0.644%2c0 -2.442%2c-3.914 -0.027%2c0 0.027%2c0.926 0%2c2.988 -0.613%2c0 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:white%3bstroke-width:0.16%3bstroke-linecap:butt%3bstroke-linejoin:miter%3bstroke-miterlimit:10%3bstroke-dasharray:none%3bstroke-opacity:1' id='path44' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cpath d='m 62.508%2c22.598 c -1.879%2c0 -3.414%2c-1.43 -3.414%2c-3.403 0%2c-1.957 1.535%2c-3.402 3.414%2c-3.402 1.883%2c0 3.418%2c1.445 3.418%2c3.402 0%2c1.973 -1.535%2c3.403 -3.418%2c3.403 z m 0%2c-5.465 c -1.031%2c0 -1.918%2c0.851 -1.918%2c2.062 0%2c1.227 0.887%2c2.063 1.918%2c2.063 1.031%2c0 1.922%2c-0.836 1.922%2c-2.063 0%2c-1.211 -0.891%2c-2.062 -1.922%2c-2.062 z m -7.449%2c5.465 c -1.883%2c0 -3.414%2c-1.43 -3.414%2c-3.403 0%2c-1.957 1.531%2c-3.402 3.414%2c-3.402 1.882%2c0 3.414%2c1.445 3.414%2c3.402 0%2c1.973 -1.532%2c3.403 -3.414%2c3.403 z m 0%2c-5.465 c -1.032%2c0 -1.922%2c0.851 -1.922%2c2.062 0%2c1.227 0.89%2c2.063 1.922%2c2.063 1.031%2c0 1.918%2c-0.836 1.918%2c-2.063 0%2c-1.211 -0.887%2c-2.062 -1.918%2c-2.062 z m -8.864%2c4.422 0%2c-1.446 3.453%2c0 c -0.101%2c-0.808 -0.371%2c-1.402 -0.785%2c-1.816 -0.504%2c-0.5 -1.289%2c-1.055 -2.668%2c-1.055 -2.125%2c0 -3.789%2c1.715 -3.789%2c3.84 0%2c2.125 1.664%2c3.84 3.789%2c3.84 1.149%2c0 1.985%2c-0.449 2.602%2c-1.031 l 1.019%2c1.019 c -0.863%2c0.824 -2.011%2c1.457 -3.621%2c1.457 -2.914%2c0 -5.363%2c-2.371 -5.363%2c-5.285 0%2c-2.914 2.449%2c-5.285 5.363%2c-5.285 1.575%2c0 2.758%2c0.516 3.688%2c1.484 0.953%2c0.953 1.25%2c2.293 1.25%2c3.375 0%2c0.336 -0.028%2c0.645 -0.078%2c0.903 l -4.86%2c0 z m 36.246%2c-1.121 c -0.281%2c0.761 -1.148%2c2.164 -2.914%2c2.164 -1.75%2c0 -3.207%2c-1.379 -3.207%2c-3.403 0%2c-1.906 1.442%2c-3.402 3.375%2c-3.402 1.563%2c0 2.465%2c0.953 2.836%2c1.508 l -1.16%2c0.773 c -0.387%2c-0.566 -0.914%2c-0.941 -1.676%2c-0.941 -0.757%2c0 -1.3%2c0.347 -1.648%2c1.031 l 4.551%2c1.883 -0.157%2c0.387 z m -4.64%2c-1.133 c -0.039%2c1.312 1.019%2c1.984 1.777%2c1.984 0.594%2c0 1.098%2c-0.297 1.266%2c-0.722 L 77.801%2c19.301 Z M 74.102%2c16 l 1.496%2c0 0%2c10 -1.496%2c0 0%2c-10 z m -2.45%2c5.84 -0.05%2c0 c -0.336%2c0.398 -0.977%2c0.758 -1.789%2c0.758 -1.704%2c0 -3.262%2c-1.496 -3.262%2c-3.414 0%2c-1.907 1.558%2c-3.391 3.262%2c-3.391 0.812%2c0 1.453%2c0.363 1.789%2c0.773 l 0.05%2c0 0%2c-0.488 c 0%2c-1.301 -0.695%2c-2 -1.816%2c-2 -0.914%2c0 -1.481%2c0.66 -1.715%2c1.215 L 66.82%2c14.75 c 0.375%2c-0.902 1.368%2c-2.012 3.016%2c-2.012 1.754%2c0 3.234%2c1.032 3.234%2c3.543 l 0%2c6.11 -1.418%2c0 0%2c-0.551 z m -1.711%2c-4.707 c -1.031%2c0 -1.894%2c0.863 -1.894%2c2.051 0%2c1.199 0.863%2c2.074 1.894%2c2.074 1.016%2c0 1.817%2c-0.875 1.817%2c-2.074 0%2c-1.188 -0.801%2c-2.051 -1.817%2c-2.051 z M 89.445%2c26 l -3.578%2c0 0%2c-10 1.492%2c0 0%2c3.789 2.086%2c0 c 1.657%2c0 3.282%2c1.199 3.282%2c3.106 0%2c1.906 -1.629%2c3.105 -3.282%2c3.105 z m 0.039%2c-4.82 -2.125%2c0 0%2c3.429 2.125%2c0 c 1.114%2c0 1.75%2c-0.925 1.75%2c-1.714 0%2c-0.774 -0.636%2c-1.715 -1.75%2c-1.715 z m 9.223%2c1.437 c -1.078%2c0 -2.199%2c-0.476 -2.66%2c-1.531 l 1.324%2c-0.555 c 0.285%2c0.555 0.809%2c0.735 1.363%2c0.735 0.774%2c0 1.559%2c-0.465 1.571%2c-1.286 l 0%2c-0.105 c -0.27%2c0.156 -0.848%2c0.387 -1.559%2c0.387 -1.426%2c0 -2.879%2c-0.785 -2.879%2c-2.25 0%2c-1.34 1.168%2c-2.203 2.481%2c-2.203 1.004%2c0 1.558%2c0.453 1.906%2c0.98 l 0.051%2c0 0%2c-0.773 1.441%2c0 0%2c3.836 c 0%2c1.773 -1.324%2c2.765 -3.039%2c2.765 z m -0.18%2c-5.48 c -0.488%2c0 -1.168%2c0.242 -1.168%2c0.847 0%2c0.774 0.848%2c1.071 1.582%2c1.071 0.657%2c0 0.965%2c-0.145 1.364%2c-0.336 -0.117%2c-0.926 -0.914%2c-1.582 -1.778%2c-1.582 z m 8.469%2c5.261 -1.715%2c-4.335 -0.051%2c0 -1.773%2c4.335 -1.609%2c0 2.664%2c-6.058 -1.52%2c-3.371 1.559%2c0 4.105%2c9.429 -1.66%2c0 z M 93.547%2c16 l 1.496%2c0 0%2c10 -1.496%2c0 0%2c-10 z' style='fill:white%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path46' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3cg id='g48'%3e%3cpath d='M 16.348%2c33.969 C 16.113%2c33.723 15.977%2c33.34 15.977%2c32.844 l 0%2c-17.692 c 0%2c-0.496 0.136%2c-0.879 0.371%2c-1.125 l 0.058%2c-0.054 9.914%2c9.91 0%2c0.234 -9.914%2c9.91 -0.058%2c-0.058 z' style='fill:url(%23linearGradient50)%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path64' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g66'%3e%3cpath d='m 29.621%2c20.578 -3.301%2c3.305 0%2c0.234 3.305%2c3.305 0.074%2c-0.043 3.914%2c-2.227 c 1.117%2c-0.632 1.117%2c-1.672 0%2c-2.308 l -3.914%2c-2.223 -0.078%2c-0.043 z' style='fill:url(%23linearGradient68)%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path78' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g80'%3e%3cpath d='M 29.699%2c20.621 26.32%2c24 16.348%2c14.027 c 0.371%2c-0.39 0.976%2c-0.437 1.664%2c-0.047 l 11.687%2c6.641' style='fill:url(%23linearGradient82)%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path88' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g90'%3e%3cpath d='M 29.699%2c27.379 18.012%2c34.02 c -0.688%2c0.386 -1.293%2c0.339 -1.664%2c-0.051 L 26.32%2c24 l 3.379%2c3.379 z' style='fill:url(%23linearGradient92)%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path104' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3cg id='g106'%3e%3cg id='g108' /%3e%3cg id='g122' mask='url(%23mask114)'%3e%3cg id='g124' /%3e%3cg id='g146'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath126)' id='g148'%3e%3cg id='g150'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' style='fill:url(%23pattern134)%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path152' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3cg id='g154'%3e%3cg id='g156' /%3e%3cg id='g170' mask='url(%23mask162)'%3e%3cg id='g172' /%3e%3cg id='g194'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath174)' id='g196'%3e%3cg id='g198'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' style='fill:url(%23pattern182)%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path200' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3cg id='g202'%3e%3cg id='g204' /%3e%3cg id='g218' mask='url(%23mask210)'%3e%3cg id='g220' /%3e%3cg id='g242'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath222)' id='g244'%3e%3cg id='g246'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' style='fill:url(%23pattern230)%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path248' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3cg id='g250'%3e%3cg id='g252' /%3e%3cg id='g266' mask='url(%23mask258)'%3e%3cg id='g268' /%3e%3cg id='g290'%3e%3cg clip-path='url(%23clipPath270)' id='g292'%3e%3cg id='g294'%3e%3cpath d='M 0%2c0 124%2c0 124%2c48 0%2c48 0%2c0 Z' style='fill:url(%23pattern278)%3bfill-opacity:1%3bfill-rule:nonzero%3bstroke:none' id='path296' inkscape:connector-curvature='0' /%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/g%3e%3c/svg%3e){kind=small}
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні