Ухвала

від 04.10.2023 по справі 477/2235/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2023 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_5

представника третьої особи,щодо майна якої

вирішується питання про арешт майна адвоката ОСОБА_6

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20 вересня 2023 року про арешт майна.

Короткий зміст рішення слідчого судді.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Миколаєва від20вересня 2023року накладено арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти, ноутбуки, флеш-карти, жорсткий диск, мобільний телефон та документацію.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт адвокат ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Апелянт вважає, що клопотання про арешт тимчасово вилученого майна подано прокурором поза межами процесуального строку, встановленого ч. 5 ст. 171 КПК України, та розглянуто слідчим суддею поза межами строку, встановленого ч. 1 ст. 172 КПК України, а тому вказане майно підлягає негайному поверненню власнику.

Зазначає,що вилучені грошові кошти, належать ОСОБА_7 , а оригінали та копії документів належать третім особам та отримані ОСОБА_7 від власників цих документів для надання консультацій. Отже, вилучені під час обшуку оригінали та копії документів не можуть бути предметом кримінального правопорушення, а припущення прокурора необґрунтовані.

Звертає увагу, що вилучені документи не пов`язані з цим кримінальним правопорушенням.

Апелянт вважає, що слідчим суддею не перевірено, чи дійсно вилучене майно є матеріальними об`єктами, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Встановлені слідчим суддею обставини.

СВ ВП № 4 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023152020000016 від 08.05.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами Первомайської селищної ради, в наслідок чого незаконно набуто право власності на земельні ділянки, а саме 21.02.2022 за онлайн заявками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 на підставі технічної документації, розробленої ФОП ОСОБА_7 .

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме: грошові кошти, ноутбуки, флеш-карти, жорсткий диск, мобільний телефон та документацію, вилучених в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що у слідства є достатні підстави вважати, що вилучені речі є речовим доказом, можуть бути предметом кримінального правопорушення, що мають істотне значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, а тому з метою збереження речових доказів виникла необхідність в накладенні арешту на вилучені речі.

Речі, на які прокурор просить суд накласти арешт, вилучено на підставі ухвали слідчого судді від 14 серпня 2023 року, в якій слідчим суддею було зазначено перелік майна, речей та документів, з метою виявлення яких слідчим суддею надано санкціонований обшук. 19.08.2023 вилучені предмети та документація оглянуті слідчим та визнані речовим доказом.

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що на вказане майно має бути накладений арешт з метою збереження речових доказів.

Позиції учасників судового розгляду.

Представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - адвокат ОСОБА_6 підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити.

Прокурор вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження, апеляційний суд встановив таке.

Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до вимогч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майнадопускається зметою забезпечення: збереженняречових доказів; спеціальноїконфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ст. 1 Протоколу до Конвенції прозахист прав та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя не дотримався.

З матеріалів провадження вбачається, що слідчим відділом ВП № 4 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023152020000016 від 08.05.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами Первомайської селищної ради Миколаївського (колишнього Вітовського) району Миколаївської області, в наслідок чого незаконно набуто право власності на земельні ділянки, а саме 21.02.2022 за онлайн заявками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 на підставі технічної документації, розробленої ФОП ОСОБА_7 .

Відповідно до даних ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, згідно книг реєстрації Державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею за вказаними вище реєстраційними номерами, зазначеними в державних актах на право власності на землю, зареєстровані інші особи. Розробка незаконної землевпорядної документації, як зазначено у клопотанні прокурора, здійснювалась ФОП ОСОБА_7 .

14.08.2023 слідчим суддею Ленінського районного суду м. Миколаєва постановлену ухвалу про надання обшуку житла за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 .

18.08.2023 в ході проведення обшуку виявлено та вилучено: грошові кошти, ноутбуки, флеш-карта, жорсткий диск, мобільний телефон та документація.

Виявлені та вилучені речі оглянуті та постановою слідчого СВ ВП № 4 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області від 19.08.2023 визнані речовими доказами у справі. Тому, прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, ноутбуки, флеш-карту, жорсткий диск, мобільні телефони та документацію.

Під час судового розгляду, слідчий суддя не звернув увагу, що в клопотанні зазначалося, що вказане майно є речовим доказом, є матеріальним об`єктом, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Але, як встановлено під час апеляційного розгляду, вилучені оригінали та копії документів не належать ОСОБА_7 .

Прокурор ОСОБА_5 в своєму клопотанні від 06.07.2023 не мотивує підстави та мету арешту вилучених речей та документів? а також грошових коштів, які за твердженнями апелянта, належать ОСОБА_7 , та не стосуються даного кримінального провадження.

Окрім того, матеріали кримінального провадження не містять будь-яких відомостей на обґрунтування того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання в права і свободи власника або іншого володільця вищезазначеного майна, про який ідеться в клопотанні прокурора, завдяки чому може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на дане конкретне майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

На підставі викладених обставин, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

Керуючись ст.ст. 407, 422, 424, 532 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна - адвоката ОСОБА_6 , задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20 вересня 2023 року про накладення арешту на майно, вилученого припроведенні обшуку замісцем проживання ОСОБА_7 ,за адресою: АДРЕСА_1 , - скасувати.

Ухвалити новуухвалу,якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_5 про накладення арешту на тимчасово вилучене 18.08.2023 майно при проведенні обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_11