ЄУН 173/2322/17
н/п1-кп/174/3/2023
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
12 жовтня 2023 року м.Вільногірськ
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальнепровадження № 12015040430000808 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в смт Лихівка П`ятихатського району Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.366 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Вільногірського міського суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.366 КК України.
Органом досудового слідства ОСОБА_5 , обвинувачується в тому, що він згідно рішення засновника № 3 від 12 березня 2012 року призначений на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Племзавод «Любомирівка» та відповідно до протоколу №7 загальних зборів ТОВ «Племзавод «Любомирівка» від 24.09.2015 ОСОБА_5 звільнено з посади директора. Згідно Статуту ТОВ «Племзавод «Любомирівка» від 06 листопада 2012 року, керівництво поточною діяльністю товариства здійснює директор, який вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до компетенції Загальних зборів учасників товариства. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції директора. Директор підзвітний загальним зборам учасників товариства і організовує виконання їх рішень. Директор не вправі приймати рішення, обов`язкові для учасників товариства. Директор діє від імені товариства в межах, встановлених законом «Про господарські товариства» та установчими документами. Директор має право без доручення виконувати дії від імені Товариства, підписувати всі види господарських договорів та угод.
Відповідно до статуту ТОВ «Племзавод «Любомирівка», який затверджено протоколом № 5 від 06.11.2012 року загальних зборів учасників товариства, засновниками ТОВ «Племзавод «Любомирівка» є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до ст.ст.81, 87 ЦК України вказане підприємство є юридичною особою приватного права.
Виконуючи організаційно-розпорядчі функції відповідно до ст.18 КК України, ОСОБА_5 був службовою особою юридичної особи приватного права. ТОВ «Племзавод «Любомирівка» відповідно до статуту, здійснює виробництво сільськогосподарської продукції та інші види робіт та послуг, для чого в період до травня 2015 року використовувало на правах оренди земельні ділянки (паї), що перебувають у власності громадян, які розташовані на території Верхньодніпровського району.
В період березня-травня 2015 року ОСОБА_5 діючи від імені ТОВ «Племзавод «Любомирівка», уклав з ТОВ «Любомирівка-Агро» тристоронні додаткові угоди до договорів оренди з власниками земельних ділянок (паїв), у відповідності до яких земельні ділянки що перебувають у власності громадян, були передані в подальше використання на правах оренди до ТОВ «Любомирівка-Агро». В свою чергу, ТОВ «Любомирівка-Агро» склало з громадянами, власниками земельних ділянок, додаткові угоди про продовження терміну оренди строком на 10 років. Вказані угоди станом на 19.05.2015 були зареєстровані в установленому порядку.
ОСОБА_5 маючи умисел на службове підроблення, в невстановленому слідством місці, 19 травня 2015 року, більш точного часу вчинення злочину встановити не надалось можливим, за допомогою комп`ютерної техніки, достовірно знаючи, що земельні ділянки громадян загальною площею 618 га належать на праві оренди ТОВ «Любомирівка-Агро» та вказане підприємство навесні 2015 року здійснило посів насіння соняшнику на вказаних земельних ділянках, склав завідомо неправдиві офіційні документи, а саме: статистичну звітність форми № 37-сг «Сівба та збирання врожаю сільськогосподарських культур, проведення інших польових робіт» станом на 01.06.2015, в яку внесено недостовірні дані щодо сівби соняшнику на зерно на площі 618 га з боку ТОВ «Племзавод «Любомирівка»; карту полів ТОВ «Племзавод «Любомирівка», де зазначив земельну ділянку площею 618 га, як таку що належить на праві оренди вказаному підприємству, а також протокол №2 загальних зборів учасників ТОВ «Племзавод«Любомирівка» від 19.05.2015, в який вніс завідомо неправдиві відомості щодо прийняття засновниками ТОВ «Племзавод «Любомирівка» ОСОБА_6 та ОСОБА_7 рішення про отримання позики в сумі 1700 000 гривень та передачі в заставу майбутнього врожаю соняшника, зібраного в поточному році із земель належних фактично на праві оренди ТОВ «Любомирівка-Агро» та затвердив вказані документи своїм підписом та печаткою ТОВ «Племзавод «Любомирівка», які 19 травня 2015 року, з метою заволодіння майном ТОВ «Любомирівка-Агро», а саме зібраним врожаєм соняшника, надав та таким чином видав приватному нотаріусу Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_8 як документи, що підтверджують його повноваження та наявність заставного майна при укладенні договору позики з ОСОБА_9 , для його подальшого нотаріального посвідчення.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, 19 травня 2015 року ОСОБА_5 , знаходячись в м.Дніпропетровськ, більш точного часу вчинення злочину встановити не надалось можливим, будучи службовою особою юридичної особи приватного права, зловживаючи своїми повноваженнями, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб, використовуючи надані йому повноваження по розпорядженню майном підприємства, діючи всупереч інтересам юридичної особи приватного права, а саме: правомірним цілям та завданням, заради яких створено зазначене товариство, в тому числі стосовно одержання законного прибутку від незабороненої законодавством господарської та іншої діяльності, достовірно знаючи, що земельні ділянки громадян загальною площею 225 га належать на праві оренди ТОВ «Любомирівка-Агро» та вказане підприємство навесні 2015 року здійснило посів насіння соняшнику на вказаних земельних ділянках, при укладенні з фізичною особою ОСОБА_9 договору позики, у відповідності до якого ТОВ «Племзавод «Любомирівка» отримало від ОСОБА_9 грошову позику в розмірі 1 700 000 гривень строком до 31 жовтня 2015 року, використовуючи раніше складені та видані ним завідомо неправдиві документи, передав у заставу фізичній особі ОСОБА_9 , з метою забезпечення зобов`язань, майно (сільськогосподарську продукцію), що стане власністю Заставодавця в майбутньому, зокрема майбутній врожай соняшника, врожай якого очікується в 2015 році, в кількості не менше соняшника, що буде вирощений на земельній ділянці площею 225 га, розташованої на території селища Соколівка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.
З метою доведення злочинного наміру до кінця, діючи у власних інтересах та інтересах третіх осіб, 02.09.2015 ОСОБА_5 звернувся до ОСОБА_9 з листом-пропозицією про здійснення збору врожаю позикодавцем, а також видав наказ № 25-В від 05.09.2015 про початок осінньо-польових робіт, на підставі чого, в період з 03.09.2015 по 17.09.2015 невстановленими особами, які діяли в інтересах ОСОБА_9 з земельних ділянок загальною площею 394 га, які перебувають у користуванні на праві оренди у ТОВ «Любомирівка-Агро», в тому числі 225 га, які незаконно ОСОБА_5 передано в заставу ОСОБА_9 , та у відповідності до додатку № 1 до договору застави від 19.05.2015 знаходяться в користуванні ТОВ «Племзавод «Любомирівка», за допомогою сільськогосподарської техніки, незаконно здійснили збір врожаю соняшника загальною вагою 12686,8 ц, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Любомирівка-Агро».
Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № ГО-2347 від 31.05.2016, складеного судовим експертом Дніпропетровської торгово-промислової палати ОСОБА_10 за матеріалами ЄРДР № 12015040430000808 від 04.09.2015, сума матеріальних збитків, завданих ТОВ «Любомирівка-Агро» внаслідок незаконного збору врожаю соняшника 2015 року, склала 10 022 572 грн, що в 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і є тяжкими наслідками.
Таким чином,умисні дії ОСОБА_5 підпадають підознаки складу злочинів, передбачених ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.366 КК України, за ознаками зловживання повноваженнями, тобто умисного, з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, що спричинило тяжкі наслідки та складання, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 звернуся до суду з письмовим клопотанням про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності по ч.2 ст.366 КК України мотивуючи тим, що вказане кримінальне правопорушення мало місце 19.05.2015, відповідно до ч.4 ст.12 КК України є нетяжким злочином, а відповідно до ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності за вчинення нетяжкого злочину, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло 5 років. Обвинувачений ОСОБА_5 проти закриття відносно нього частини обвинувачення за ч.2 ст.366 КК України в рамках даного кримінального провадження на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України (у зв`язку із закінченням строків давності) не заперечує, надав згоду на звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, тому відсутні підстави для проведення подальшого судового провадження. Витрати на проведення судових експертиз на стадії досудового розслідування просить віднести на рахунок держави.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 клопотання підтримав та просить задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_5 клопотання підтримав, просить звільнити його від кримінальної відповідальності по ч.2 ст.366 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження у цій частині, наслідки закриття йому роз`яснені та зрозумілі.
Прокурор ОСОБА_3 проти клопотання не заперечує, пояснив, що наявні усі підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності по ч.2 ст.366 КК України на підставі ст. 49 КК України, судові витрати слід віднести на рахунок держави з урахуванням останньої практики Верховного Суду.
Представник потерпілого ОСОБА_11 направила до суду заяву, згідно з якою просить розгляд справи проводити без її участі, проти клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 про звільнення останнього від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.366 КК України у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у цій частині не заперечує. Процесуальні витрати на залучення експертів по справі вважає за необхідне віднести на рахунок держави.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що клопотання захисника підлягає задоволенню по наступним підставам.
Так, п.1 ч.2 ст.284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом, зокрема, у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно ч.3 ст.288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
За змістом ч.ч.2,3 ст.49 КК України, звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності застосовується за таких умов: вчинення особою злочину; збігу з дня вчинення злочину до набрання вироком законної сили визначеного ч.1 ст.49 КК України строку давності; відсутності фактів ухилення особи від досудового слідства або суду; не вчинення особою до закінчення зазначених у ч.1 ст.49 КК України строків нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину.
При цьому, невизнання обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності згоди такого на звільнення від кримінальної відповідальності в передбачених законом випадках за умови роз`яснення суті обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.
Саме таку позицію висловив Верховний суд в своїй постанові від 26 березня 2020 (справа №730/67/16-к).
Невідкладний розгляд клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених пунктами 1-4 ч.1 ст.49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.366 КК України. При цьому, за матеріалами обвинувачення кримінальне правопорушення за ч.2 ст.366 КК України скоєно обвинуваченим 19 травня 2015 року.
Відповідно до ч.4 ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.366 КК України є нетяжким злочином, на час розгляду даного клопотання судом, з дня його вчинення, минуло 5 років, і таким чином, строки давності притягнення обвинуваченого ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності по ч.2 ст.366 КК України закінчились.
При таких обставинах, суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.366 КК України на підставі п.3 ч.1 ст.49 КК України - у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження № 12015040430000808 від 04.09.2015 в цій частині слід закрити.
Окрім того, з урахуванням правового висновку ОП КСУ ВС, викладеного у постанові від 12.09.2022 (справа № 203/241/17, провадження № 51-4251кмо21), судові витрати, пов`язані із проведенням, за ініціативою сторони обвинувачення, судових почеркознавчих експертиз № 12/1.1-752 від 14.09.2016 в розмірі 1 407,36 грн (а.с.25-31 т.5) та № 12/1.1-613 від 11.07.2016 у розмірі 703,68 грн (а.с.156-161 т.4) слід віднести на рахунок держави.
Оскільки строки притягнення до кримінальної відповідальності за злочин, що інкримінується обвинуваченому ОСОБА_5 за ч.2 ст.364-1 КК України не сплили, то судовий розгляд по даному кримінальному провадженні в цій частині слід продовжити.
На підставі ст.ст.12, п.3 ч.1 ст.49 КК України та керуючись ст.3, п.1 ч.2 ст.284, ст.ст.372, 376 КПК України, суд ,-
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.366 КК України у зв`язку із закінченням строків давності задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.366 КК України на підставі п.3 ч.1 ст.49 КК України - у зв`язку із закінченням строків давності, закривши в цій частині кримінальне провадження № 12015040430000808 від 04.09.2015 на підставі п.1 ч.2 ст.284 КК України.
Продовжити розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015040430000808 від 04.09.2015 в частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України.
Судові витрати за залучення експертів для проведення судових почеркознавчих експертиз № 12/1.1-752 від 14.09.2016 в розмірі 1 407,36 грн та № 12/1.1-613 від 11.07.2016 у розмірі 703,68 грн - віднести на рахунок держави.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий - суддя: підпис ОСОБА_1
Суд | Вільногірський міський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 12.10.2023 |
Оприлюднено | 16.10.2023 |
Номер документу | 114138341 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми |
Кримінальне
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
Борцова А. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні