Ухвала

від 16.01.2024 по справі 173/2322/17

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 173/2322/17

н/п 1-кп/174/2/2024

У Х В А Л А

16 січня 2024 року м.Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальнепровадження № 12015040430000808 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який народився в смт Лихівка П`ятихатського району Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи мотивуючи тим, що ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що він будучи призначеним, згідно рішення засновника № 3 від 12 березня 2012 року, на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Племзавод «Любомирівка», виконуючи організаційно-розпорядчі функції та будучи службовою особою юридичної особи приватного права, в період березня - травня 2015 року, діючи від імені ТОВ «Племзавод «Любомирівка» уклав з ТОВ «Любомирівка-Агро» тристоронні додаткові угоди до договорів оренди з власниками земельних ділянок (паїв), відповідно до яких земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, були передані в подальше використання на правах оренди ТОВ «Любомирівка-Агро». В свою чергу, ТОВ «Любомирівка-Агро» склало з громадянами - власниками земельних ділянок, додаткові угоди про продовження терміну оренди строком на 10 років. Вказані угоди станом на 19.05.2015 були зареєстровані в установленому порядку.

19 травня 2015 року ОСОБА_5 , знаходячись в м.Дніпропетровськ, більш точного часу вчинення злочину встановити не надалось можливим, зловживаючи своїми повноваженнями, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб, діючи всупереч інтересам юридичної особи приватного права, достовірно знаючи, що земельні ділянки громадян загальною площею 225 га належать на праві оренди ТОВ «Любомирівка-Агро» та вказане підприємство навесні 2015 року здійснило посів насіння соняшнику на вказаних земельних ділянках, при укладенні з фізичною особою ОСОБА_6 договору позики, у відповідності до якого ТОВ «Племзавод «Любомирівка» отримало від ОСОБА_6 грошову позику в розмірі 1 700 000 гривень строком до 31 жовтня 2015 року, передав у заставу останній майно (сільськогосподарську продукцію), що стане власністю Заставодавця в майбутньому, зокрема майбутній врожай соняшника 2015 року в кількості не менше соняшника, що буде вирощений на земельній ділянці площею 225 га, розташованої на території селища Соколівка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

З метою доведення злочинного наміру до кінця, діючи у власних інтересах та інтересах третіх осіб, 02.09.2015 ОСОБА_5 звернувся до ОСОБА_6 з листом-пропозицією про здійснення збору врожаю позикодавцем, а також видав наказ № 25-В від 05.09.2015 про початок осінньо-польових робіт, на підставі чого, в період з 03.09.2015 по 17.09.2015 невстановленими особами, які діяли в інтересах ОСОБА_6 з земельних ділянок загальною площею 394 га, які перебувають у користуванні на праві оренди у ТОВ «Любомирівка-Агро», в тому числі 225 га, які ОСОБА_5 незаконно передано в заставу ОСОБА_6 , за допомогою сільськогосподарської техніки, незаконно здійснили збір врожаю соняшника загальною вагою 12686,8 ц, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Любомирівка-Агро».

Відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № ГО-2347 від 31.05.2016, складеного судовим експертом Дніпропетровської торгово-промислової палати ОСОБА_7 , сума матеріальних збитків, завданих ТОВ «Любомирівка-Агро» внаслідок незаконного збору врожаю соняшника 2015 року, склала 10 022 572 грн.

Разом з тим, під час судового розгляду кримінального провадження встановлені нові фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України, зокрема щодо спрямованості злочинного умислу обвинуваченого та наслідків скоєного кримінального правопорушення в частині загальної площі земельних ділянок, з яких було незаконно зібрано врожай соняшника та обсягів матеріальних збитків, завданих потерпілій стороні за результатами цього.

Так, у ході судового розгляду встановлено, що між сімдесяти шістьма власниками земельних ділянок, які були передані в оренду ТОВ «Племзавод «Любомирівка», останнім та ТОВ «Любомирівка-Агро» були укладені додаткові угоди № 1 до договорів оренди земельних ділянок, згідно яких новим орендарем цих земельних ділянок стає ТОВ «Любомирівка-Агро», та при цьому, ТОВ «Племзавод «Любомирівка» передало ТОВ «Любомирівка-Агро» ці земельні ділянки протягом березня-травня 2015 року на підставі актів приймання-передачі земельних ділянок. ОСОБА_5 19 травня 2015 року при укладанні договору застави майна (майбутнього врожаю) з ОСОБА_6 передав у заставу ОСОБА_6 майно (сільськогосподарську продукцію), що стане власністю ТОВ «Племзавод «Любомирівка» у майбутньому.

При цьому, предметом застави визначено майбутній врожай соняшника, що очікується у 2015 році, який буде вирощений на земельних ділянках загальною площею 225 га, розташованих на території селища Соколівка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

У додатку № 1 до Договору застави майна (майбутнього врожаю - сільськогосподарської продукції, що стане власністю ТОВ «Племзавод «Любомирівка» в майбутньому) від 19 травня 2015 року наведений перелік земельних ділянок та їхніх власників, які передали земельні ділянки у оренду, на яких вирощується сільськогосподарська продукція, яка передана в заставу.

Разом з тим, ТОВ «Любомирівка-Агро» на момент укладання зазначеного договору застави було зареєстроване як орендар вказаних земельних ділянок в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, належним землекористувачем цих земельних ділянок, на яких вирощувалася сільськогосподарська продукція, яка передана в заставу згідно договору застави майна, є саме ТОВ «Любомирівка-Агро», і відповідно саме воно є належним землекористувачем та власником вирощуваної сільськогосподарської продукції (майбутнього врожаю), який був визначений ОСОБА_5 у якості забезпечення виконання зазначеного договору застави.

В подальшому, ОСОБА_5 , переслідуючи протиправний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе, шляхом зловживання своїми повноваженнями як директора юридичної особи приватного права, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою доведення злочинного наміру до кінця, діючи у власних інтересах, 02.09.2015 звернувся до ОСОБА_6 з листом-пропозицією про здійснення збору врожаю позикодавцем, а також видав наказ № 25-В від 05.09.2015 про початок осінньо-польових робіт, на підставі чого, в період з 03.09.2015 по 17.09.2015 невстановленими особами з земельних ділянок загальною площею 225 га, які незаконно передано в заставу ОСОБА_6 , за допомогою сільськогосподарської техніки, незаконно здійснено збір врожаю соняшника, що належить ТОВ «Любомирівка-Агро» та якому цими діями завдано матеріальної шкоди.

З огляду на вищевказане, в чинній редакції обвинувачення, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №ГО-2347 від 31.05.2016, складеного судовим експертом Дніпропетровської торгово-промислової палати ОСОБА_7 , матеріальні збитки, завдані ТОВ «Любомирівка-Агро» внаслідок незаконного збору врожаю соняшника 2015 року із загальної площі земельних ділянок 394,00 га, склали 10 022 572 грн.

У той же час, з урахуванням вищевикладеного, а також з метою подальшого забезпечення зміни обвинувачення у кримінальному провадженні, виникла необхідність у проведенні судової товарознавчої експертизи та встановлення обсягу матеріальних збитків, завданих потерпілій стороні внаслідок незаконного збору врожаю соняшника 2015 року із загальної площі земельних ділянок 225,00 га.

Просить призначити судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручити експерту (експертам) Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, на вирішення якої поставити питання щодо загальної суми матеріальних збитків, завданих ТОВ «Любомирівка-Агро» внаслідок незаконного збору врожаю соняшника 2015 року з земельних ділянок загальною площею 225,00 га.

В судовомузасіданні прокурор ОСОБА_3 уточнив, що визначення стороною обвинувачення розміру збитків, завданих збором врожаю на площі 225 га шляхом математичного розрахунку на підставі даних попереднього висновку експерта №ГО-2347 від 31.05.2016 не забезпечить допустимість доказів у цій частині по справі, вважає, що це питання повинно вирішуватися виключно експертом шляхом призначення по справі повторної судової товарознавчої експертизи, про призначення якої і просить суд.

Захисник ОСОБА_8 проти клопотаннязаперечує,мотивуючи тим,що під час судового розгляду нових (додаткових) письмових доказів до матеріалів даного кримінального провадження долучено не було, в жодних свідченнях та поясненнях учасників провадження нових доказів щодо питань, котрі намагається прокурор вирішити шляхом призначення судової товарознавчої експертизи не здобуто. Прокурор просить суд розглянути можливість призначення судової товарознавчої експертизи виключно відповідно до тих же самих документів, котрі малися в матеріалах провадження ще на стадії досудового розслідування. На підставі цих документів стороною обвинувачення призначалася та проводилася відповідна експертиза, котра долучена до матеріалів провадження, досліджена судом в ході судового розгляду й стороною захисту поставлено питання про її допустимість, але суд відклав це клопотання як передчасне. Повторна експертиза призначається коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи, зокрема, порушень, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб. В даному клопотанні, прокурор лише вказує на уточнення певних обставин, котрі фактично повинні здійснитися в майбутньому, й тим самим продовжує збирання доказів для доведеності вини ОСОБА_5 , що прямо суперечить імперативним вимогам КПК щодо рівності сторін перед судом. Прокурор не зазначає, що саме змінилося та коли саме, на підставі яких доказів (документів, свідчень) змінилися обставини, які підлягають доказуванню в порядку ст. 91 КПК України. Сторона обвинувачення не обґрунтувала, у чому саме полягає суперечність між висновком експерта та матеріалами кримінального провадження та не вказала на істотні порушення норм КПК. На стадії досудового розслідування слідчий та прокурор мали достатні докази (документи й інше) для призначення відповідної належної судової експертизи. Просить у задоволенні клопотання відмовити.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку захисника.

Вислухавши сторони, суд дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню по наступним підставам.

Так, згідно ч.ч.1,2 ст.332 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Суд маєправо своєюухвалою доручитипроведення експертизиекспертній установі,експерту абоекспертам незалежновід наявностіклопотання,якщо: 1)суду наданікілька висновківекспертів,які суперечатьодин одному,а допитекспертів недав змогиусунути виявленісуперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбаченічастиною другою статті 509цього Кодексу; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

Згідно ч.1 ст.242 КПК України, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбаченихстаттею 244цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.242 КПК України, визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.

Для визначення розміру збитків при проведенні досудового розслідування була призначена судова товарознавча експертиза, згідно висновку якої № ГО-2347 від 31.05.2016, складеного судовим експертом Дніпропетровської торгово-промислової палати ОСОБА_7 , матеріальні збитки, завдані ТОВ «Любомирівка-Агро» внаслідок незаконного збору врожаю соняшника 2015 року із загальної площі земельних ділянок 394,00 га склали 10 022 572 грн.

Разом зтим,необхідність призначенняповторної судовоїтоварознавчої експертизи прокуроромфактично обґрунтованонеобхідністю майбутньоїзміни обвинувачення,що неможе слугуватисамостійною підставоюдля призначеннявказаного експертногодослідження,а длязменшення розмірузбитків,визначених вказаноюекспертизою, завданих,згідно обвинувачення,збором врожаюза розпорядженням ОСОБА_5 з земельних ділянок, які перебувають у користуванні на праві оренди у ТОВ «Любомирівка-Агро» у розмірі 225 га, які ОСОБА_5 передано в заставу ОСОБА_6 , спеціальні знання не потребуються, для цього достатньо простого математичного розрахунку, який сторона обвинувачення може здійснити самостійно, а у чому саме полягає суперечність між висновком експерта та матеріалами кримінального провадження, прокурором всупереч вимогам ст.332 КПК України, у клопотанні не обґрунтовано, як і не вказано на істотні порушення норм КПК при проведенні зазначеної експертизи.

Нових фактичних обставин при судовому розгляді справи також не встановлено, а про те, що ОСОБА_5 було передано в заставу 225 га земель, які фактично перебували в оренді ТОВ «Любомирівка-Агро» та в послідуючому з цих земель зібрано врожай, стороні обвинувачення було відомо на час складання обвинувального акту.

Також, суд зазначає, що згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини, вимога справедливого судового розгляду не накладає на суд першої інстанції зобов`язання доручити складання експертного висновку або проведення будь-якого іншого слідчого заходу лише тому, що сторона подала клопотання про це. ("Хусейн та інші проти Азербайджану" від 26.07.2011, "Полетан та Азіровік проти колишньої Югославської Республіки Македонія" від 12.05.2016.

При таких обставинах, суд дійшов висновку, що достатні підстави для призначення повторної судової товарознавчої експертизи відсутні, тому у задоволенні клопотання прокурора слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 242, 342, 352,353 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання прокурора про призначення судової товарознавчої експертизи відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя: підпис ОСОБА_1