Ухвала

від 13.10.2023 по справі 906/644/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

"13" жовтня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/644/23

Господарський суд Житомирської області у складі судді Прядко О.В.,

розглянувши заяву позивача про забезпечення позову №11-10/2023 від 11.10.2023 у

справі №906/644/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарненський хлібозавод"

до Фізичної особи-підприємця Семенчука Андрія Вікторовича

про стягнення 783361,85 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сарненський хлібозавод" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Семенчука Андрія Вікторовича заборгованості у 783361,85 грн, з яких 449674,03 грн основного боргу, 95680,90 грн інфляційних втрат, 14894,68 грн 3% річних та 223112,24 грн пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати отриманого товару за договором поставки №24 від 28.07.2016.

Ухвалою від 09.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/644/23 до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 22.11.2023 о 14:00.

11.10.2023 на електронну пошту суду від позивача надійшла заява №11-10/2023 від 11.10.2023 про забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на нерухоме майно, що належить Семенчуку Андрію Вікторовичу (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме квартиру, об`єкта житлової нерухомості загальною площею 55,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 630048518242, номер відомостей про речове право: 9642414 в межах суми 783361,85 грн;

- заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування/припинення реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) щодо об`єкта нерухомого майна, що належить Семенчуку Андрію Вікторовичу (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме квартири, об`єкта житлової нерухомості загальною площею 55,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 630048518242, номер відомостей про речове право: 9642414.

На виконання ч.5 ст.139 ГПК України заявником додано платіжну інструкцію №21153 від 10.10.2023 на суму 1342,00 грн, що підтверджує сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі.

Суд встановив, що дана заява з долученими до неї документами відповідає вимогам ст.139 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст.140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

При розгляді заяви позивача про забезпечення позову №11-10/2023 від 11.10.2023 суд врахував таке.

Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі.

Відповідно до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За правилами цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Суд зауважує, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Згідно з ч.1 ст.137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч.3 ст.137 ГПК України). Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.4 ст.137 ГПК України).

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову і, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що у разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову №11-10/2023 від 11.10.2023 позивач зазначив, що невжиття запропонованих ним заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову і, як наслідок, призвести до неможливості відновлення його порушених прав, оскільки на даний час вбачається суттєве зменшення майна відповідача. Позивач повідомив, що після постановлення судом ухвали від 18.09.2023, якою сторін було зобов`язано провести звірку розрахунків за весь період дії договору поставки №24 від 28.07.2016 і надати суду розгорнутий акт звірки, від чого ухиляється відповідач, останнім здійснено відчуження (дарування) свого нерухомого майна на користь третьої особи, що є беззаперечним фактом і не ґрунтується лише на припущеннях позивача; при цьому інформація про наявність у відповідача відкритого в банківських установах рахунку у позивача відсутня.

Як вбачається з позовної заяви, предметом позову у даній справі є майнова вимога позивача про стягнення з відповідача 783361,85 грн заборгованості за договором поставки №24 від 28.07.2016. Тобто виконання в майбутньому судового рішення у цій справі, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач фінансову можливість для виконання рішення суду.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (інформаційна довідка від 05.06.2023 №334615931), за Семенчуком А.В. на праві власності було зареєстровано два об`єкти нерухомого майна:

- квартиру загальною площею 62,18 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 452776;

- квартиру, об`єкт житлової нерухомості загальною площею 55,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 630048518242, номер відомостей про речове право: 9642414.

Однак, як встановлено судом, після звернення позивача з цим позовом до суду, у період з 16.05.2023 один із об`єктів вказаного нерухомого майна, а саме квартиру загальною площею 62,18 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 452776, було відчужено на користь ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 28.09.2023 №418, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Заріцькою Є.О., що вбачається з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.

Станом на дату розгляду заяви про забезпечення позову відомості щодо заборони відчуження іншого нерухомого майна - квартири загальною площею 55,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні.

Суд враховує, що у разі задоволення позову та одночасної зміни власника під час розгляду даної справи в суді виконання такого судового рішення буде неможливим, що у свою чергу може призвести до необхідності подання нового позову до наступного власника та виникнення нового спору.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.2022 у справі №908/2382/21 вказав, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є додатковою гарантією для позивача того, що рішення суду у разі задоволення позову, буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів, боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.

Суд також враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 19.02.2019 у справі №911/1695/18, про те, що обов`язкового з`ясування при вжитті заходів забезпечення позову вартості майна, на яке судом накладається (в порядку вжиття таких заходів) арешт, процесуальним законом не передбачено.

Отже суд вважає, що обрані позивачем заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на нерухоме майно відповідача та заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо цього майна є ефективними, оскільки спрямовані на запобігання відчуженню відповідачем наявного у нього майна з метою ухилення від виконання взятих на себе за договором грошових зобов`язань за результатами розгляду судової справи та в межах суми позовних вимог у цій справі.

Водночас вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до закінчення розгляду справи по суті; забезпечить збалансованість інтересів сторін, оскільки надасть можливість виконати рішення у разі задоволення позову та не призведе до втручання у господарську діяльність відповідача, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо користування цим майном задля запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши викладені заявником доводи та надані на їх підтвердження докази, врахувавши наявність зв`язку між заявленими позивачем заходами забезпечення позову і предметом спору, співмірність і адекватність, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви позивача про забезпечення позову №11-10/2023 від 11.10.2023 та наявність підстав для її задоволення.

Щодо зустрічного забезпечення, то законом не встановлено обов`язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (ч.1 ст.141 ГПК України), відповідна вимога може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову.

Відповідно до ч.6 ст.140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 136-140, 234-235 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву позивача про забезпечення позову №11-10/2023 від 11.10.2023 задовольнити у повному обсязі.

2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить Семенчуку Андрію Вікторовичу (с. Підруддя, Овруцький р-н, Житомирська обл., 11100, РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме квартиру, об`єкта житлової нерухомості загальною площею 55,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 630048518242, номер відомостей про речове право: 9642414 в межах суми 783361,85 грн.

3. Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування/припинення реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам та інше) щодо об`єкта нерухомого майна, що належить Семенчуку Андрію Вікторовичу (с. Підруддя, Овруцький р-н, Житомирська обл., 11100, РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме квартири, об`єкта житлової нерухомості загальною площею 55,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 630048518242, номер відомостей про речове право: 9642414.

4. Стягувачем за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сарненський хлібозавод" (вул. Белгородська, буд. 31 А, м. Сарни, Сарненський р-н, Рівненська обл., 34500, код ЄДРПОУ 00379436).

Боржником за даною ухвалою є: Фізична особа-підприємець Семенчук Андрій Вікторович ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

5. Дана ухвала є виконавчим документом та підлягає обов`язковому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

6. Дана ухвала може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання нею законної сили.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 13.10.2023 та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст.256, 257 ГПК України.

Суддя Прядко О.В.

Друк:

1 - у справу;

2 - позивачу - ТОВ "Сарненський хлібозавод" (вул. Белгородська, буд. 31 А, м. Сарни, Сарненський р-н, Рівненська обл., 34500, код ЄДРПОУ 00379436) (рек.) + представнику на ел.пошту: Vladimir.bukovskiy@rovno.biz;

3 - відповідачу - ФОП Семенчук Андрій Вікторович ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (рек.).