Ухвала

від 05.10.2023 по справі 308/10857/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/10857/23

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

05.10.2023 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі :

головуючого- судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретарки судових засідань ОСОБА_4 ,

та учасників судового провадження : прокурора ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/404/23, за апеляційними скаргами, які подали захисниці підозрюваного ОСОБА_6 , адвокатки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 липня 2023 року, задоволено погоджене прокурором клопотання слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у місті Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_10 (далі - слідчий), у кримінальному провадженні № 62023140160000269, внесеному 23.06.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), та обрано відносно підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчуг Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, співробітника-військовослужбовця, який перебуває на посаді начальника 4 відділу (з дислокацією у м. Мукачево) 6 управління (з дислокацією у м. Рівне) Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України, у військовому званні «полковник», одруженого, має на утриманні 4 малолітніх дітей, раніше не судимого,

запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави до 27 серпня 2023 року включно.

З матеріалів клопотання убачається, що 04 липня 2023 року, до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області звернувся слідчий з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 127, ч. 2 ст.146 КК України, ОСОБА_6 . Відповідно до клопотання, органом досудового розслідування ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 3 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України, які, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Слідчий у клопотанні також зазначає, що досудовим розслідуванням здобуті докази у підтвердження підозри, на підставі яких 30.06.2023 ОСОБА_6 висунута підозра. У клопотанні також вказується на те, що відносно підозрюваного ОСОБА_6 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, на переконання слідчого, існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких відноситься до особливо тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Крім того, ОСОБА_6 , тривалий час перебуває на керівній посаді у 4 відділі 6 управління Департаменту військової контррозвідки СБУ та в силу виконання своїх службових обов`язків має широке коло знайомих, у тому числі і серед працівників Державної прикордонної служби, й вищевказані обставини, а також те, що Закарпатська область межує з Республікою Польщею, Угорщиною, Румунією, Словаччиною, призводить до висновку про те, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування, і має реальну можливість покинути територію України з цією метою, як у межах пункту пропуску через державний кордон України, так і поза межами таких, а також переховуватись на території України. Крім того, у клопотанні вказується на існування ризику незаконного впливу ОСОБА_6 , на учасників кримінального провадження, зокрема на потерпілого ОСОБА_11 , оскільки відповідно до заяви потерпілого ОСОБА_11 від 26.06.2023, ОСОБА_6 разом із підозрюваним ОСОБА_12 після вчинення кримінальних правопорушень зайшли у палату №20, де перебував потерпілий та погрожували йому фізичною розправою. У клопотанні вказується і на те, що наявними є підстави вважати, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може впливати на учасників кримінального провадження, вступаючи з ними у поза процесуальні відносини, у тому числі і на службових осіб СБУ та свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни показів на його користь або відмови від дачі показів, що існує ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, ОСОБА_6 може використати свої зв`язки для незаконного впливу на понятих, свідків, спеціалістів, які брали участь у першочергових слідчих діях, чи іншим способом, у тому числі підшуковувати осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання. Тому, враховуючи вищевикладене, слідчий просить задовольнити клопотання та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави.

В ухвалі слідчий суддя зазначає, що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_6 взято до уваги наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_6 , у разі визнання його винуватим, оскільки одне з кримінальних правопорушень, у скоєнні яких підозрюється ОСОБА_6 , відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до особливо тяжких злочинів, у разі доведення вини, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років. Разом з тим, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього докази також дійшов висновку про доведеність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені ним кримінальні правопорушення, може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, із урахуванням відомих обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, може вступати у позапроцесуальні відносини із учасниками кримінального провадження, у тому числі із службовими особами СБУ, іншими особами, схиляти їх до надання завідомо неправдивих показів або відмови від надання показів свідками, понятими, експертами, спеціалістами, окрім того, підозрюваний ОСОБА_6 може впливати на недопитаних щодо обставинах кримінального провадження свідків, а також на понятих, експертів та спеціалістів, які були та будуть залучені у кримінальному провадженні при проведенні слідчих дій та до проведення судових експертиз. Слідчий суддя також дійшов висновку про те, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто може використати свої зв`язки для незаконного впливу на понятих, свідків, спеціалістів, експертів, які брали участь у першочергових слідчих діях, чи іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання. Слідчий суддя взяв до уваги те, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на які слідчий вказує у клопотанні реальні, і те, що інші, більш м`які, запобіжні заходи не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного, відтак визнав за необхідне обрати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 27 серпня 2023 року включно.

В апеляційній скарзі адвокатка ОСОБА_8 вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою, незаконною, такою, що підлягає скасуванню. Зазначає, що підозра іі підзахисному у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень є необґрунтованою, а вказані у клопотанні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, - надумані, оскільки не підтверджені жодними належними доказами. Вважає, що потерпілий, використовуючи свої зв`язки, фактично впливає на хід проведення досудового розслідування; звертає увагу на те, що підозрюваний ОСОБА_6 проходив лікування, а відтак реабілітацію у медичному закладі, однак його терміново було виписано з лікарні, що свідчить про порушення права ОСОБА_6 на належне лікування, і надалі незаконно затримано. Вказує і на те, що при затриманні ОСОБА_6 були порушені його права щодо недопуску захисниці до підзахисного, оскільки адвокатка ОСОБА_8 змушена була розшукувати свого підзахисного самостійно. На переконання апелянтки, слідчий суддя помилково зазначив, що ОСОБА_6 було призначено безоплатну правову допомогу у місті Кременчуці, оскільки це не відповідає дійсності. Вважає, що слідчим суддею не взято до уваги те, що у ОСОБА_6 наявні міцні соціальні зв`язки, він має постійне місце реєстрації та проживання, на його утриманні дружина, четверо неповнолітніх дітей та матір, яка є пенсіонеркою, підозрюваний має багато грамот та подяк з місця роботи, позитивно характеризується. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою щодо підозрюваного ОСОБА_6 обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Адвокатка ОСОБА_9 в апеляційній скарзі вказує на незаконність ухвали слідчого судді, просить її скасувати. Зазначає, що слідчим суддею під час розгляду клопотання не було належно оцінено аргументи сторони захисту щодо відсутності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, щодо ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, апелянтка зазначає, що тяжкість покарання не може бути підставою та фактично єдиним аргументом для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, вважає, що з урахуванням репутації та авторитету ОСОБА_6 , який зарекомендував себе як дисциплінований та професійний військовослужбовець й має військове звання полковника, інші ризики, вказані слідчим у клопотанні, є надуманими і такими, що не підтверджені жодними доказами. Щодо ризику незаконного впливу на учасників кримінального провадження, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, апелянтка зазначає, що у ОСОБА_6 відсутні мета і мотив для неправомірних дій, спрямованих на незаконний вплив на свідків та інших учасників цього кримінального провадження чи створення будь-який інших процесуальних перешкод правосуддю. По-перше, до лікарні, де перебував потерпілий, ОСОБА_6 прибув з метою пошуку з ним порозуміння і жодних погроз щодо фізичної розправи не висловлював. Навпаки, підозрюваний намагався вибачитися за своїх підлеглих. Це підтверджується аудіозаписом розмови від 26.06.2023. По-друге, сам факт необхідності допиту свідків під час судового розгляду не може слугувати єдиною підставою для того, щоб визнати існування зазначеного ризику. Слідчим не вказано, на яких ще свідків може здійснювати вплив ОСОБА_6 , та які саме обставини справи можна підтвердити показаннями цих осіб. Не зазначено відомостей і про його будь-які зв`язки зі свідками, які б уможливлювали такий вплив. По-третє, відомості щодо посади та військового знання ОСОБА_6 не доводять існування ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні. Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, адвокатка ОСОБА_9 вказує на те, що аргументи щодо існування зазначеного ризику фактично дублюють попередні та є нічим іншим як припущеннями. Стан здоров`я ОСОБА_6 не дозволяє застосувати щодо нього вказаний запобіжний захід. До того ж, апелянтка звертає увагу на те, що підозрюваний ОСОБА_6 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має родину, яка перебуває на його утриманні, позитивні службові характеристики, наразі потребує лікування та довготривалих реабілітаційних заходів. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника адвоката ОСОБА_7 , які підтримали апеляційні скарги, прокурора ОСОБА_5 , який заперечив щодо задоволення апеляційних скарг, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційних скарг не має.

Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість судового рішення задоволенню не підлягають з таких підстав.

Так, відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п`ятою ст. 176 цього ж Кодексу.

Колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді місцевого суду про те, що клопотання про застосування запобіжного заходу щодопідозрюваного ОСОБА_6 подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування і відповідає приписам ст. ст. 177, 183, 184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.

При цьому, колегія суддів бере до уваги те, що у провадженні Шостого СВ (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, знаходиться кримінальне провадження № 62023140160000269 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 127 та ч. 2 ст. 146 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснюється прокурорами Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання убачається, що у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою брали участь як підозрюваний ОСОБА_6 , так і його захисники адвокати ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , що свідчить про дотримання слідчим суддею і вимог передбачених ст. 193 КПК України, зокрема забезпечення права підозрюваного на захист.

Обґрунтованим є й висновок слідчого судді про те, що надані органом досудового розслідування докази доводять обставини, що свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_13 у вчиненні передбачених ч. 3 ст. 127 та ч. 2 ст. 146 КК України кримінальних правопорушень. Указаний висновок підтверджується приєднаними до клопотання матеріалами (доказами), зокрема: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_14 , протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколом допиту свідка ОСОБА_15 та іншими долученими до клопотання матеріалами, - на підставі яких 30.06.2023 слідчий виніс повідомлення ОСОБА_6 про підозру. Дослідивши вищевказані докази, колегія суддів вважає, що у них містяться відомості про вчинені ОСОБА_6 діяння, які підпадають під ознаки передбачених ч. 3 ст. 127 та ч. 2 ст. 146 КК України кримінальних правопорушень. Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену в п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182). При цьому, колегія суддів доходить висновку про те, що додані до клопотання матеріали (докази) підтверджують на даному етапі досудового розслідування обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний має відношення до вчинення кримінальних правопорушень.

При цьому, колегія суддів бере до уваги те, що на цій стадії процесу, як слідчий суддя, так і суд апеляційної інстанції, не вправі давати доказам оцінку з точки зору достовірності, достатності та взаємозв`язку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини та кваліфікації дій підозрюваного, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження щодо обвинуваченого по суті.

Разом із тим, колегія суддів зазначає, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вигляді тримання під вартою висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

Тому, доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри ОСОБА_6 апеляційний суд відхиляє.

Обґрунтованим, на думку колегії суддів, є й висновок слідчого судді про існування передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, а саме: можливого переховування підозрюваного ОСОБА_6 від органу досудового розслідування та суду; незаконного впливу на потерпілого чи свідків з метою зміни ними показів чи відмови від дачі таких; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів вважає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень та фактичні обставини, за яких такі скоєно, у своїй сукупності з тяжкістю покарання, яке загрожує ОСОБА_6 , у разі визнання його винуватим - позбавлення волі на строк до 12 років із позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, та даними про особу підозрюваного, який являється співробітником-військовослужбовцем Служби Безпеки України, повністю підтверджують наявність вищевказаних ризиків та висновок слідчого судді й у цій частині.

При цьому, колегія суддів вважає, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому в разі визнання його винуватим, не буде виконувати покладені на нього обов`язки та може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Обґрунтованим колегія суддів вважає і висновок слідчого судді про те, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може: незаконно впливати на потерпілого чи свідків, які володіють відомостями про обставини кримінальних правопорушень, зокрема шляхом їх залякування із застосуванням фізичної сили чи будь-яким іншим чином, задля зміни ними показів або ж відмови від вже наданих; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання також убачається, що прокурор під час розгляду клопотання посилався на вищенаведені обставини, і що слідчим суддею таким дана належна оцінка.

Апеляційний суд вважає, що застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання настанню передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, у зв`язку з чим, обґрунтованим і належним чином умотивованим вважає і висновок суду першої інстанції про те, що інші, більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не будуть достатніми для запобігання встановленим у кримінальному провадженні ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, а також дієвості кримінального провадження.

Доводи апеляційних скарг про те, що органом досудового розслідування не доведено наявності існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які вказується у клопотанні про застосування запобіжного заходу, а також недостатності застосування щодо підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, - апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження та спростовуються наведеним вище.

Із урахуванням наведеного вище, як такі, що не знаходять свого підтвердження, апеляційний суд визнає і доводи апеляційних скарг про те, що слідчий суддя при обранні ОСОБА_6 запобіжного заходу не оцінив у сукупності всі обставини та дійшов помилкового висновку про необхідність обрання відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Посилання сторони захисту на відомості про особу підозрюваного ОСОБА_6 (має постійне місце реєстрації та проживання, на утриманні дружину, чотирьох неповнолітніх дітей та матір, яка є пенсіонеркою, має багато грамот та подяк з місця роботи, позитивно характеризується, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, - апеляційний суд із урахуванням наведеного вище, не бере до уваги, оскільки такі жодним чином не спростовують висновків слідчого судді про необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як такі, що не підтверджені жодними доказами, а отже і не спростовують висновків слідчого судді, апеляційний суд відхиляє і доводи апеляційної скарги про те, що: потерпілий, використовуючи свої зв`язки, фактично впливає на хід проведення досудового розслідування; підозрюваний ОСОБА_6 проходив лікування, а відтак реабілітацію у медичному закладі, однак його терміново було виписано з лікарні, що свідчить про порушення права ОСОБА_6 на належне лікування, надалі незаконно затримано; при затриманні ОСОБА_6 були порушені його права щодо недопуску захисниці до підзахисного, оскільки адвокатка ОСОБА_8 змушена була розшукувати свого підзахисного самостійно.

Крім того, колегія суддів вважає, що, постановляючи ухвалу про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, взяв до уваги і положення ст. ст. 182, 183 КПК України, та обґрунтовано не визначив розмір застави, оскільки діяння, в скоєнні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 поєднані із застосуванням насильства щодо потерпілого.

Тому, апеляційний суд відхиляє і доводи апеляційної скарги про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує і те, що навіть якщо підозрюваний і не має на меті ухилятися від органу досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків чи інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, однак, обставини, за яких кримінальні правопорушення мали місце, їх тяжкість та інші наведені вище обставини, у тому числі і відомості про особу підозрюваного, дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце, і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_6 обґрунтовано обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки існують ризики невиконання ним своїх процесуальних обов`язків, зокрема передбачені п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також про те, що інший, менш суворий, запобіжний захід, не зможе запобігти вищевказаним ризикам перешкоджати кримінальному провадженню.

При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення береться до уваги і те, що стороною захисту не надано висновків компетентних осіб (лікарів), які б свідчили про наявність у підозрюваного ОСОБА_6 таких захворювань, які перешкоджають триманню його під вартою; що підозрюваний із урахуванням захворювань не може триматися під вартою; що тримання ОСОБА_6 під вартою може негативно відобразитись на стані його здоров`я.

Тому, доводи апеляційної скарги про те, що стан здоров`я ОСОБА_6 не дозволяє застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою апеляційний суд також відхиляє.

Колегія суддів вважає, що строк тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою слідчий суддя встановив відповідно до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що слідчим суддею щодо підозрюваного ОСОБА_6 обґрунтовано застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як існують ризики невиконання ним своїх процесуальних обов`язків, а інші, менш суворі, запобіжні заходи не зможуть запобігти вищевказаним ризикам перешкоджати кримінальному провадженню.

На інші доводи в обґрунтування незаконності судового рішення в апеляційній скарзі не вказується, і таких даних у ході розгляду апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів також не встановлено.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має, а ухвала слідчого судді, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни.

Приймаючи рішення колегія суддів також бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що під час апеляційного розгляду не встановлено фактів, які б істотно могли вплинути на висновки слідчого судді чи спростувати їх, і на такі стороною захисту не вказується; що строк дії оскаржуваної ухвали слідчого судді сплив, що свідчить про те, що така втратила чинність у часі, та вважає за необхідне зазначити, що матеріали судового провадження з місцевого суду до апеляційного суду надійшли 08.09.2023.

Керуючись ст. ст. 176-181, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги, які подали адвокатки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 липня 2023 року, якою задоволено погоджене прокурором клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 62023140160000269, внесеному 23.06.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань та обрано відносно підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України, ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, до 27 серпня 2023 року включно, - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: