Ухвала

від 16.10.2023 по справі 595/731/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

16 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 595/731/21

провадження № 61-12481ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 10 серпня 2023 року у справі за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/3 частину спадкового майна,

ВСТАНОВИВ:

16 серпня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Тернопільського апеляційного суду від 10 серпня 2023 року (повне судове рішення складено 21 серпня 2023 року).

30 серпня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу (доповнену редакцію) на постанову Тернопільського апеляційного суду від 10 серпня 2023 року (повне судове рішення складено 21 серпня 2023 року).

Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків, а саме: сплатити судовий збір; у касаційній скарзі вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), обґрунтувати неправильне застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, вказати інших учасників справи і надати уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості учасників справи.

11 вересня 2023 року від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга (доповнена редакція), яка підписана представником ОСОБА_4 , у якій вона просить переглянути за нововиявленими обставинами постанову Верховного Суду від 23 березня 2023 року в сукупності з постановою Тернопільського апеляційного суду від 10 серпня 2023 року. Указана касаційна скарга передана для здійснення повторного автоматизованого розподілу як заява, подана в порядку статті 423 ЦПК України про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, та передана в порядку частини тринадцятої статті 33 ЦПК України на розгляд тому самому складу суду, який ухвалив постанову Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі № 595/731/21.

Також у вересні 2023 року судді-доповідачу передано матеріали на усунення недоліків, направлені до Верховного Суду на виконання ухвали Верховного Суду від 05 вересня 2023 року, зокрема уточнену касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_4 у якій ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 .

Разом з тим, аналіз уточненої касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 10 серпня 2023 року свідчить, щодо підстав, на яких подається касаційна скарга, ОСОБА_1 зазначає про те, що:

існує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 23 березня 2023 року у цій справі, оскільки вона фактично нівелює інститут спадкування за заповітом (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України);

на момент подання касаційної скарги відсутній висновок Верховного Суду щодо визначення порядку спадкування у разі, якщо одне і те ж майно охоплено заповітом, який є чинним та не визнано недійсним, однак у даному заповіті наявна розбіжність (зміна) щодо адреси нерухомого майна (будинковолодіння) та при цьому встановлено, що будинковолодіння зазначене в заповіті та будинковолодіння належне спадкодавцеві на момент смерті є одним і тим же об`єктом нерухомості (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України);

судом не ураховано правові позиції Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України):

щодо ефективного та належного способу захисту (постанови Верховного суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3456/17 та від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17);

щодо конкуренції заповітів (частина друга та третя статті 1245 ЦК України) (постанови Верховного суду від 26 червня 2019 року у справі № 369/3186/17 та від 16 грудня 2020 року у справі № 139/1206/19);

щодо того, що наявність технічних помилок (описок) у заповіті не є підставою для визнання заповіту недійсним, якщо волевиявлення заповідача було вільним та відповідало його волі (стаття 1257 ЦК України) (постанова Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 397/1396/19);

щодо недійсності заповіту (стаття 216, частина четверта статті 1254 ЦК України) (постанови Верховного Суду: від 01 березня 2021 року у справі № 473/1878/19; від 01 вересня 2021 року у справі № 185/9807/19; від 03 вересня 2021 року у справі № 556/2062/17; від 04 травня 2022 року у справі № 752/11266/20);

щодо інституту аналогії закону та аналогії права (постанова Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 2-591/11).

У прохальній частині касаційної скарги на постанову Тернопільського апеляційного суду від 10 серпня 2023 рокуОСОБА_1 також просить переглянути за нововиявленими обставинами постанову Верховного Суду від 23 березня 2023 року у цій справі.

Разом з тим, аналіз уточненої касаційної скарги свідчить, що указані у ній підстави касаційного оскарження судового рішення стосуються непогодження з постановою Верховного Суду від 22 березня 2023 року.

Оскарженою постановою Тернопільського апеляційного суду від 10 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 19 липня 2022 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 скасовано і ухвалено у цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/3 частину спадкового майна задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 .

При ухваленні оскарженої постанови, суд апеляційної інстанції урахував висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року та переглянув рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 19 липня 2022 року в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/3 частину спадкового майна. В іншій частині оскаржене судове рішення апеляційним судом не переглядалось.

Таким чином, особою, яка подала касаційну скаргу, не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 05 вересня 2023 року в частині: надання уточненої касаційної скарги із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), обґрунтуванням неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права при ухваленні постанови Тернопільського апеляційного суду від 10 серпня 2023 року.

Відповідно до частини першої статті 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. У частині другій статті 127 ЦПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Аналіз матеріалів на усунення недоліків свідчить про наявність підстав для продовження строку на усунення недоліків. Тому суд, на підставі частини другої статті 127 ЦПК України, продовжує його для надання уточненої касаційної скарги та її копій відповідно до кількості учасників справи із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та обґрунтуванням неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права при ухваленні постанови Тернопільського апеляційного суду від 10 серпня 2023 року.

Керуючись статтями 120, 127, 260, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_1 строк на усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. І. Крат