УХВАЛА
17 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 595/731/21
провадження № 61-14558зно23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Верховного Суду від 23 березня 2023 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Бучацької міської ради, приватного нотаріуса Бучацького районного нотаріального округу Іванів Лесі Ігорівни, приватного нотаріуса Бучацького районного нотаріального округу Максимовича Сергія Васильовича, треті особи: ОСОБА_3 , Комунальне підприємство "Бучацьке бюро технічної інвентаризації", про тлумачення заповіту, встановлення юридичного факту, скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування рішення про державну реєстрацію права власності та визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/3 частину спадкового майна,
ВСТАНОВИВ:
В травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила: 1) здійснити тлумачення заповіту ОСОБА_5 , посвідченого 06 серпня 2013 року приватним нотаріусом Бучацького районного нотаріального округу Максимович С. В. за реєстровим № 592, встановивши, що волею ОСОБА_5 було заповісти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 ; 2) встановити юридичний факт того, що адреси: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 є однією і тією ж адресою і належить одному і тому ж об`єкту житлової нерухомості - житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами; 3) скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом, видане відповідачу ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 (у разі наявності); 4) скасувати рішення про державну реєстрацію права власності, скасувати право власності, скасувати державну реєстрацію об`єкта нерухомого майна - житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 ; 5) визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом.
У червні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом, в якому просила визнати за нею право власності на 1/3 частину житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері, ОСОБА_5 .
Рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області від 19 липня 2022 року, яке залишено без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Розтлумачено заповіт від 06 серпня 2013 року, складений ОСОБА_5 та посвідчений приватним нотаріусом Бучацького районного нотаріального округу Максимовичем С.В. за реєстровим № 592, таким чином, що волевиявлення ОСОБА_5 при складенні заповіту щодо розпорядження 1/2 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2 на ім`я ОСОБА_1 було спрямовано щодо житлового будинку із надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок із надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ., в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/3 частину спадкового майна відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 22 березня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 19 липня 2022 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року в частині позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Бучацької міської ради, приватного нотаріуса Бучацького районного нотаріального округу Іванів Л. І., приватного нотаріуса Бучацького районного нотаріального округу Максимовича С. В., треті особи: ОСОБА_3 , КП «Бучацьке бюро технічної інвентаризації» про тлумачення заповіту скасовано.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Бучацької міської ради, приватного нотаріуса Бучацького районного нотаріального округу
Іванів Л. І., приватного нотаріуса Бучацького районного нотаріального округу Максимовича С. В., треті особи: ОСОБА_3 , КП «Бучацьке бюро технічної інвентаризації» про тлумачення заповіту відмовлено.
Постанову Тернопільського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року в частині зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/3 частину спадкового майна скасувати, справу у цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
У вересні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат
Винниченко М. П. звернувся до Верховного Суду із заявою (касаційною скаргою (новою, доповненою редакцією) в якій просив переглянути постанову Верховного Суду від 23 березня 2023 року за нововиявленими обставинами, яка не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття провадження з огляду на наступне.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Вимоги щодо форми і змісту заяви про перегляд судових рішень суду за нововиявленими визначені статтею 426 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 426 ЦПК України заяви про перегляд судових рішень суду за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення заяв до суду першої інстанції.
Пунктами 3, 4, 5, 6 частини другої статті 426 ЦПК України визначено, що у заяві повинно бути зазначено: - інші учасники справи; - дата ухвалення і зміст судового рішення, про перегляд якого подано заяву; - нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення; - посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин.
Згідно з частиною другою статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Заявник просить переглянути постанову Верховного Суду від 23 березня 2023 року за нововиявленими обставинами, однак в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутнє вказане судове рішення, натомість наявна постанова Верховного Суду від 22 березня 2023 року.
При цьому, в поданій заяві заявник не вказує визначені частиною другою статті 423 ЦПК України підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Також, у вказаній заяві не зазначено відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_4 .
Отже, зазначеним вимогам заява представника ОСОБА_1 - адвоката
Винниченко М. П. про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не відповідає,тому заявникуслід надати до суду уточнену редакцію такої заяви оформлену за формою та змістом належним чином.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 426 ЦПК України, до заяви додаються її копії відповідно до кількості учасників справи.
Уточнена заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами має бути подана з доданими до неї копіями у відповідній кількості примірників для інших учасників справи.
У порушення вимог пункту 2 частини третьої статті 426 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Подана заява містить клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, розстрочення, або його відстрочення до моменту ухвалення судового рішення.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.
За змістом статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.
Однак, заявницею не надано доказів на підтвердження свого матеріального становища, тому в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору розстрочення, або його відстрочення до моменту ухвалення судового рішення слід відмовити.
Підпунктом 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено ставку судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами у розмірі
150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Частиною шостою статті 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову,
але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 270,00 грн.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Позов ОСОБА_1 містить чотири вимоги немайнового характеру (тлумачення заповіту, встановлення юридичного факту, скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування рішення про державну реєстрацію права власності) та вимоги майнового характеру (визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом).
Оскільки ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції у травні 2021 року, то заявниця за подання позову в частині немайнових вимог має сплатити судовий збір у розмірі 3 632,00 грн ((2 270,00 грн х 0,4) х 4).
З матеріалів касаційного провадження вбачається, що вартість спірного нерухомого майна становить 182 750,00 грн. Тобто, в частині майнових вимог ОСОБА_1 мала сплатитисудовий збір за подання позову в розмірі 1 827,50 грн (182 750,00 х 1 %).
Зустрічний позов ОСОБА_2 містить вимоги майнового характеру про визнання права власності на 1/3 частину житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .
Вартість 1/3 спірного нерухомого майна за зустрічним позовом ОСОБА_2 становить 60 916,00 грн, тобто 1 % ціни позову не перевищує 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому ОСОБА_2 за подання зустрічного позову мала сплатити судовий збір в розмірі 908 грн (2 270,00 грн х 0,4)
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання заяви про перегляд постанови Верховного Суду від 22 березня 2023 року за нововиявленими обставинами у розмірі 9 551,25 грн (3 632,00 + 1 827,50 + 908) x 150 %).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду з 01 січня 2021 року має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України
«Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до частини третьої статті 427 ЦПК України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 426 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ураховуючи наведене, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами слід залишити без руху та надати заявникові строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 426, 427 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Винниченко Михайла Петровича. про звільнення від сплати судового збору розстрочення, або його відстрочення до моменту ухвалення судового рішення відмовити.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Верховного Суду від 23 березня 2023 року за нововиявленими обставинами залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Є. Червинська
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 17.10.2023 |
Оприлюднено | 18.10.2023 |
Номер документу | 114228484 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Червинська Марина Євгенівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні