Ухвала

від 21.02.2024 по справі 595/731/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 595/731/21

провадження № 61-14558зно23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 (відповідач за зустрічним позовом),

відповідачі: ОСОБА_2 (позивач за зустрічним позовом), Бучацька міська рада, приватний нотаріус Бучацького районного нотаріального округу Іванів Леся Ігорівна, приватний нотаріус Бучацького районного нотаріального округу Максимович Сергій Васильович,

відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_3 ,

треті особи: ОСОБА_4 , комунальне підприємство «Бучацьке бюро технічної інвентаризації»,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Верховного Суду від 22 березня 2023 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Бучацької міської ради, приватного нотаріуса Бучацького районного нотаріального округу Іванів Лесі Ігорівни, приватного нотаріуса Бучацького районного нотаріального округу Максимовича Сергія Васильовича, треті особи: ОСОБА_4 , Комунальне підприємство «Бучацьке бюро технічної інвентаризації», про тлумачення заповіту, встановлення юридичного факту, скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування рішення про державну реєстрацію права власності та визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/3 частину спадкового майна,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , Бучацької міської ради, приватного нотаріуса Бучацького районного нотаріального округу Іванів Л. І., приватного нотаріуса Бучацького районного нотаріального округу Максимовича С. В., треті особи: ОСОБА_4 , КП «Бучацьке бюро технічної інвентаризації», про тлумачення заповіту, встановлення юридичного факту, скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування рішення про державну реєстрацію права власності та визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.

Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_5 , після смерті якої відкрилася спадщина на належне спадкодавцю майно, до якого входить житловий будинок із надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачка у передбачений законом строк звернулася до приватного нотаріусу Іванів Л. І. з метою оформлення прав власності на спадкове майно, проте згідно довідки № 25/01-24 від 25 січня 2021 року, виданої приватним нотаріусом, вказано, що нотаріус позбавлений можливості видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вказане майно, оскільки після аналізу заповіту встановлено розбіжність між адресою будинку, яка зазначена в заповіті та у правовстановлюючих документах на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами. Рішенням виконавчого комітету Бучацької міської ради від 24 січня 2017 року № 5 присвоєно частині житлового будинку, який належить ОСОБА_5 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , адресу: АДРЕСА_1 . 28 січня 2017 року між ОСОБА_5 та сином позивачки - ОСОБА_4 укладено договір про розподіл майна, згідно якого будинок за адресою: АДРЕСА_2 розділено на дві частини, по одній частині кожній із сторін договору. Фактично частина житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 є одним і тим же об`єктом нерухомості.

З урахуванням наведеного просить: здійснити тлумачення заповіту ОСОБА_5 , посвідченого 06 серпня 2013 року приватним нотаріусом Бучацького районного нотаріального округу Максимович С. В. за реєстровим № 592, встановивши, що волею ОСОБА_5 було заповісти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 ; встановити юридичний факт того, що адреси: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 є однією і тією ж адресою і належить одному і тому ж об`єкту нерухомості - житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами; скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом, видане відповідачу ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 (у разі наявності); скасувати рішення про державну реєстрацію права власності, скасувати право власності, скасувати державну реєстрацію об`єкта нерухомого майна - житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 ; визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом.

У червні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/3 частину спадкового майна.

В обґрунтування зустрічного позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_5 , після смерті якої відкрилася спадщина на належне спадкодавцю майно, до якого входить житловий будинок із надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 . Вона та відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_3 є спадкоємцями першої черги спадкування за законом. Житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 належав спадкодавцю, ОСОБА_5 . Згідно договору про поділ майна від 28 січня 2017 року у власність ОСОБА_5 перейшов житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . У заповіті, що складений ОСОБА_5 06 серпня 2013 року, наявне розпорядження щодо будинку АДРЕСА_2 . Станом на день смерті ОСОБА_5 не володіла будинком АДРЕСА_3 , натомість була власником житлового будинку по АДРЕСА_1 . Жодного розпорядження відносно цього нерухомого майна на випадок смерті вона не зробила. Отже, у разі відсутності заповіту спадкування відбувається відповідно до черговості, встановленої законом. Вона та відповідачі є дітьми ОСОБА_5 і мають право на рівну частку у спадщині кожен, а саме по 1/3 частині будинку. При зверненні до нотаріуса для оформлення спадщини на вказане майно, нотаріус не зміг видати свідоцтво про право на спадщину за законом у зв`язку із зверненням ОСОБА_1 із заявою щодо утримання у вчиненні нотаріальних дій та наміром звернутися до суду для оспорення спадкового майна, тому просить суд, визнати за нею, ОСОБА_2 , право власності на 1/3 частину житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері, ОСОБА_5 .

Рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області від 19 липня 2022 року, яке залишене без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Розтлумачено заповіт від 06 серпня 2013 року, складений ОСОБА_5 та посвідчений приватним нотаріусом Бучацького районного нотаріального округу Максимовичем С. В. за реєстровим № 592, таким чином, що волевиявлення ОСОБА_5 при складенні заповіту щодо розпорядження частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2 на ім`я ОСОБА_1 було спрямовано щодо житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок із надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 та відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , виходив із того, що ОСОБА_5 розпорядилася на випадок смерті належним їй майном частиною будинку по АДРЕСА_1 правомірно, висловивши свою волю заповітом від 06 серпня 2013 року на ім`я ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину.

Постановою Верховного Суду від 22 березня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 19 липня 2022 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року в частині позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Бучацької міської ради, приватного нотаріуса Бучацького районного нотаріального округу Іванів Л. І., приватного нотаріуса Бучацького районного нотаріального округу Максимовича С. В., треті особи: ОСОБА_4 , КП «Бучацьке бюро технічної інвентаризації» про тлумачення заповіту скасовано.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Бучацької міської ради, приватного нотаріуса Бучацького районного нотаріального округу Іванів Л. І., приватного нотаріуса Бучацького районного нотаріального округу Максимовича С. В., треті особи: ОСОБА_4 , КП «Бучацьке бюро технічної інвентаризації», про тлумачення заповіту - відмовлено.

Постанову Тернопільського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року в частині зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/3 частину спадкового майна скасовано, справу у цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що на підставі заповіту від 06 серпня 2013 року в ОСОБА_1 не виникло права на спадкування житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності від 28 січня 2017 року.

Додатковою постановою Верховного Суду від 10 травня 2023 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового задоволено частково. Доповнено резолютивну частину постанови Верховного Суду від 22 березня 2023 року наступним:

«Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Бучацької міської ради, приватного нотаріуса Бучацького районного нотаріального округу Іванів Лесі Ігорівни, приватного нотаріуса Бучацького районного нотаріального округу Максимовича Сергія Васильовича, треті особи: ОСОБА_4 , комунальне підприємство «Бучацьке бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом».

У задоволенні решти заяви про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

Додаткова постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що при вирішенні справи Верховний Суд в постанові від 22 березня 2023 року не вирішив позовну вимогу ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом. Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання за позивачкою права власності на спірне будинковолодіння у порядку спадкування за заповітом, оскільки згідно із заповітом, складеним ОСОБА_5 на користь позивачки, спадкодавець заповідала частину житлового будинку відповідною частиною надвірних будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , а на час відкриття спадщини права спадкодавця на вказане майно були припинені у зв`язку з поділом спірного будинку, спадкодавець набула статус власника іншого майна (житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ) та її воля щодо такого майна у заповіті не висловлена, до заповіту не були внесені відповідні зміни щодо спадкового майна та не складено новий заповіт на користь позивачки щодо спірного будинку.

У вересні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Винниченко М. П. звернувся до Верховного Суду із заявою, у якій просив переглянути постанову Верховного Суду від 22 березня 2023 року в частині вирішення первісного позову за нововиявленими обставинами.

Підставами перегляду зазначеного судового рішення заявник вказує пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України, а саме істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до положень статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Тобто, необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених у пункті 1 частини другої статті 423 ЦПК України те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Для перегляду судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами, суд повинен врахувати не тільки ту обставину, що заявнику не було відомо про них, а й те, що такі обставини не могли бути йому відомі на час розгляду справи.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Звернувшись до Верховного Суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заявник посилається на те, що заповіт на користь ОСОБА_1 є чинним та не оскаржений, суд касаційної інстанції безпідставно не взяв його до уваги.

Під час розгляду справи предметом розгляду вже були обставини щодо дослідження змісту заповіту від 06 серпня 2013 року, за умовами якого в ОСОБА_1 не виникло права на спадкування житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Ураховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є необґрунтованою, оскільки наведені заявником обставини не є нововиявленими у розумінні статті 423 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (справа «Праведная проти Росії» (CASE «PRAVEDNAYA v. RUSSIA», рішення від 18 листопада 2004 року).

Відповідно до частини третьої статті 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

З огляду на викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не містить доводів, що свідчать про наявність підстав, передбачених статтею 429 ЦПК України для її задоволення та скасування судового рішення, що переглядається, а тому у задоволенні цієї заяви необхідно відмовити та залишити відповідне судове рішення в силі.

Згідно з частиною п`ятою статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Колегія суддів вважає, що посилання представника ОСОБА_1 - адвоката Винниченка М. П., про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах не заслуговують на увагу, оскільки правових й обґрунтованих підстав для такої передачі заявником не наведено, а Верховним Судом їх не встановлено, судова практика є незмінною й виключна правова проблема заявником не мотивована.

Таким чином, у задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду слід відмовити.

Керуючись статтями 423, 429 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Винниченка Винниченка Михайла Петровича, про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду - відмовити.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Верховного Суду від 22 березня 2023 року за нововиявленими обставинами в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Бучацької міської ради, приватного нотаріуса Бучацького районного нотаріального округу Іванів Лесі Ігорівни, приватного нотаріуса Бучацького районного нотаріального округу Максимовича Сергія Васильовича, треті особи: ОСОБА_4 , Комунальне підприємство «Бучацьке бюро технічної інвентаризації», про тлумачення заповіту, встановлення юридичного факту, скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування рішення про державну реєстрацію права власності та визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом - відмовити.

Постанову Верховного Суду від 22 березня 2023 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Бучацької міської ради, приватного нотаріуса Бучацького районного нотаріального округу Іванів Лесі Ігорівни, приватного нотаріуса Бучацького районного нотаріального округу Максимовича Сергія Васильовича, треті особи: ОСОБА_4 , Комунальне підприємство «Бучацьке бюро технічної інвентаризації», про тлумачення заповіту, встановлення юридичного факту, скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування рішення про державну реєстрацію права власності та визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов