Рішення

від 09.10.2023 по справі 495/39/16-ц

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/39/16-ц

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

09 жовтня 2023 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

у складі головуючої судді - Шевчук Ю.В.,

при секретарі Бучка В.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні в м.Білгород-Дністровськийцивільну справу запозовом Акціонерноготовариства«Альфа-Банк»до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 простягненнязаборгованості,зазустрічноюпозовною заявою ОСОБА_1 доАкціонерноготовариства«Альфа-Банк»заучастю третіхосіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 провизнаннянедійснимкредитного договорутаза зустрічноюпозовноюзаявою ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» за участю третіх осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Білгород-Дністровськогоміськрайонного суду Одеськоїобласті перебуває цивільнасправа запозовом Акціонерноготовариства«Альфа-Банк»до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 простягненнязаборгованості,зазустрічноюпозовноюзаявою ОСОБА_1 доАкціонерного товариства«Альфа-Банк»заучастю третіхосіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 провизнання недійснимкредитногодоговору тазазустрічноюпозовною заявою ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» за участю третіх осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим.

Свої позовні вимоги представник позивача за первісним позовом АТ «Альфа-Банк» обґрунтовує тим, що між Акціонерно-комерційнимбанком соціальногорозвитку «Укрсоцбанк»в особі Одеської обласної філії та фізичною особою ОСОБА_1 31 липня 2007 року був укладений договір про надання кредиту №2007/671Ф03.14-27 від 31.07.2007 року, згідно з яким ОСОБА_1 було надано у користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у розмірі 25000,00 доларів США зі сплатою 13,5 відсотків річних.

31.07.2007 року між позивачем та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №07-19/1016 від 31.07.2007 року, згідно умов якого ОСОБА_2 зобов`язалась перед позивачем у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_1 умов щодо повернення суми Кредиту, сплати відсотків за користування Кредитом, а також можливих штрафних санкцій у розмірі та у випадках передбачених договором про надання кредиту №2007/671Ф03.14-27 від 31.07.2007 року.

31.07.2007 року між позивачем та ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №07-19/1015 від 31.07.2007 року, згідно умов якого ОСОБА_3 зобов`язалась перед позивачем у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_1 умов щодо повернення суми Кредиту, сплати відсотків за користування Кредитом, а також можливих штрафних санкцій у розмірі та у випадках передбачених договором про надання кредиту №2007/671Ф03.14-27 від 31.07.2007 року.

Станом на 12.11.2015 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №2007/671Ф03.14-27 від 31.07.2007 року складає 19623,12 доларів США, що на дату подання позовної заяви до суду в еквіваленті по курсу НБУ на дату розрахунку становить 446561,58 грн., з них:

- 14306,00 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку становить - 325560,31 грн. сума заборгованості за кредитом;

- 3147,05 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку становить - 71617,01 грн. сума заборгованості за відсотками;

- 1298,07 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку становить - 29540,11 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту за кожен випадок;

- 872,01 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку становить - 19844,15 грн. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків за кожен випадок.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28.01.2020 року було залучено до участі по даній справі у якості правонаступника позивача за первісним позовом АТ «Уксоцбанк» - АТ «Альфа-Банк».

15 травня 2017 року від відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 до суду надійшла зустрічна позовна заява до Акціонерноготовариства«Альфа-Банк»за участю третіхосіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним кредитного договору.

Свої зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що при укладенні зазначеного вище кредитного договору, представник ПАТ «Укрсоцбанк» свідомо та навмисно ввів його в оману щодо істотної умови кредитного договору - його ціни, а саме абсолютного значення подорожчання кредиту. А також ПАТ «Укрсоцбанк» було використано нечесну підприємницьку діяльність, порушено законодавство про захист прав споживачів, через що ОСОБА_1 погодився на укладення кредитного договору на невигідних для себе умовах.

15 грудня 2017 року від відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 до суду надійшла зустрічна позовна заява до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» за участю третіх осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим.

Свої зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що договір поруки №07-19/1015 від 31.07.2007 року є припиненим на підставі ч.4 ст.559 ЦК України, адже в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова поруки (п.5.2) про його дію до виконання всіх вимог забезпечених порукою не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч.1 ст. 251 та ч.1 ст. 252 ЦК України, а тому, в цьому разі, на думку ОСОБА_3 слід застосувати норми ч.4 ст.559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

В судове засідання представник позивача за первісним позовом АТ «Укрсоцбанк» та його правонаступника Акціонерного товариства «Альфа-Банк» не з`явився, проте надав клопотання про розгляд справи у його відсутність.

В судове засідання відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 не з`явився, проте надав на адресу суду заперечення на позовну заяву, згідно яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі, адже в матеріалах справи відсутні докази отримання ним кредиту у заявлених позивачем сумах, розрахунок наданий позивачем є неналежним доказом підтвердження заборгованості за кредитним договором, до розрахунку заборгованості включені платежі, строк позовної давності по яким пропущений, договори поруки ОСОБА_3 , ОСОБА_2 є припиненими.

В судове засідання відповідачка за первісним позовом ОСОБА_3 не з`явилась, проте надала клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги за своїм зустрічним позовом підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.

В судове засідання відповідачка за первісним позовом ОСОБА_2 не з`явилась, про дату та час судового засідання була повідомлена належним чином, судові повідомлення повернуті до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Дослідивши матеріали справи, надавши правову оцінку доводам сторін, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановленота матеріаламисправи підтверджується,що між Акціонерно-комерційнимбанком соціальногорозвитку «Укрсоцбанк»в особі Одеської обласної філії та фізичною особою ОСОБА_1 31 липня 2007 року був укладений договір про надання кредиту №2007/671Ф03.14-27 від 31.07.2007 року, згідно з яким ОСОБА_1 було надано у користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у розмірі 25000,00 доларів США зі сплатою 13,5 відсотків річних.

31.07.2007 року між позивачем та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №07-19/1016 від 31.07.2007 року, згідно умов якого ОСОБА_2 зобов`язалась перед позивачем у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_1 умов щодо повернення суми Кредиту, сплати відсотків за користування Кредитом, а також можливих штрафних санкцій у розмірі та у випадках передбачених договором про надання кредиту №2007/671Ф03.14-27 від 31.07.2007 року.

31.07.2007 року між позивачем та ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №07-19/1015 від 31.07.2007 року, згідно умов якого ОСОБА_3 зобов`язалась перед позивачем у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_1 умов щодо повернення суми Кредиту, сплати відсотків за користування Кредитом, а також можливих штрафних санкцій у розмірі та у випадках передбачених договором про надання кредиту №2007/671Ф03.14-27 від 31.07.2007 року.

20жовтня 2008 року міжАкціонерно-комерційнимбанком соціальногорозвитку «Укрсоцбанк»в особі Одеської обласної філії та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №1 про внесення змін до Договору кредиту №2007/671Ф03.14-27 від 31.07.2007 року від 20.10.2008 року на підставі якого відсоткову ставку за користування кредитом з 20.10.2008 року було змінено на 14,5% річних, з 13,5% річних.

Зобов`язання позивача, визначені у договорі кредиту, а саме п.3.1.1., були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується заявою на видачу готівки №1 від 31.07.2007 року в якій зазначено факт видачі 25000,00 доларів США 31.07.2007 року.

В порушення умов договору кредиту, ОСОБА_1 протягом тривалого часу не здійснював погашення процентів за користування кредитом у встановлені терміни.

Відповідно до п. 4.1. договору кредиту, у разі прострочення ОСОБА_1 терміну сплати комісії за оформлення кредитної справи та відкриття позичкового рахунку, визначеного в п. 3.3.14. кредитного договору, терміну сплати комісій за дострокове погашення кредиту (частини кредиту), визначеного в п. 3.3.15, кредитного договору, строків сплати відсотків визначених п.2.4. кредитного договору, а також прострочення строків повернення Кредиту, визначених п. 1.1., 2.4., 2.6.3., 3.2.3., 4.4., 5.4. кредитного договору, ОСОБА_1 сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, що діє у період прострочення.

Відповідно до п. 4.3. договору кредиту у разі порушення ОСОБА_1 вимог п.п.3.3.2-3.3.16 кредитного договору, ОСОБА_1 зобов?язаний сплатити Позивачу штраф у розмірі 3 (три) відсотки від суми Кредиту визначеному п.1.1. кредитного договору за кожний випадок.

Відповідно до п.3.3.9 ОСОБА_1 зобов?язаний достроково повернути кредит та погасити нараховані проценти та сплатити штрафні санкції у випадках визначених в п.п. 2.6.3., 3.2.3, 4.4, 4.5, 5.4. кредитного договору.

Станом на 12.11.2015 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №2007/671Ф03.14-27 від 31.07.2007 року складає 19623,12 доларів США, що на дату подання позовної заяви до суду в еквіваленті по курсу НБУ на дату розрахунку становить 446561,58 грн., з них:

- 14306,00 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку становить - 325560,31 грн. сума заборгованості за кредитом;

- 3147,05 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку становить - 71617,01 грн. сума заборгованості за відсотками;

- 1298,07 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку становить - 29540,11 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту за кожен випадок;

- 872,01 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку становить - 19844,15 грн. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків за кожен випадок.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05.03.2018 року по даній справі було призначено судову економічну експертизу.

20.07.2018 року від судового експерта Чернігівської регіональної торгово-промислової палати надійшло клопотання про неможливість проведення експертизи у зв`язку з невиконанням клопотання експерта та несплатою ОСОБА_1 вартості експертизи.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28.01.2020 року було зупинено провадження по даній справі до набрання законної сили судовим рішенням по цивільній справі №495/1265/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до АТ «Укрсоцбанк», Державний реєстратор Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Морозова Ольга Станіславівна, про визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Морозової Ольги Станіславівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 44347371 від 30.11.2018 року, згідно яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за АТ «Укрсоцбанк».

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30.12.2021 року було відновлено провадження по даній справі.

Статтею 1054 ЦК Українивизначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно дост. 525 ЦК Україниодностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідност. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно дост. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положенняст. 553 ЦК Українипередбачають, що виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою частково або у повному обсязі.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

Згідност. 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно дост. 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно дост. 623 ЦК Україниборжник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Судом встановлено, що у відповідності до розрахунку позивача позичальник ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання щодо вчасного сплачення кредитних коштів та не виконав їх належним чином, що призвело до утворення заборгованості, яка станом на 12.11.2015 року складає 19623,12 доларів США, що в еквіваленті на курсу НБУ на дату розрахунку становить 446561,58 грн..

Враховуючи вищезазначене, оскільки відповідачами не оспорюється факт невиконання грошових зобов`язань перед позичальником, кредитний договір та договір поруки є чинним, такими що не припинили своєї дії, суд погоджується з наданим представником позивача розрахунком та вважає позовні вимоги за первісним позовом законними, доведеними, такими, що ґрунтуються на дійсних обставинах справи, а отже підлягаючими задоволенню.

Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства«Альфа-Банк»за участю третіхосіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 провизнання недійснимкредитного договору, суд зазначає наступне.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11,ч.1 ст.202ЦКУкраїни підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є договори та інші правочини, тобто дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.203ЦКУкраїни зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як зазначено у ч.2ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.

Відповідно до ч.1ст.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Частиною 2ст.228ЦКУкраїни передбачено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Виділяючи правочин, що порушує публічний порядок, як окремий вид нікчемних правочинів, Цивільний кодексУкраїни виходить зі змісту самої протиправної дії та небезпеки її для інтересів держави і суспільства загалом, а також значимості порушених інтересів внаслідок вчинення такого правочину.

При цьому категорія публічного порядку застосовується не до будь-яких правовідносин у державі, а лише щодо суттєвих основ правопорядку.

З огляду на зазначене, публічний порядок - це публічно-правові відносини, які мають імперативний характер і визначають основи суспільного ладу держави.

Отже, положеннями статті 228ЦивільногокодексуУкраїни визначено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об`єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об`єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об`єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не вважаються такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228ЦивільногокодексуУкраїни потрібно враховувати вину, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі №6-1528цс15, Верховного Суду від 10.03.2020 у справі №910/24075/16 та Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 910/4932/19.

Аналізуючи положення статті 18 Закону України"Про захист прав споживачів", можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті3, частина третя статті509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві. Зазначений правовий висновок, викладено у постанові Верховного Суду України від 11 вересня 2013 року у справі № 6-40цс13 та постанові Верховного Суду від 17.10.2019 р. у справі № 442/2916/16-ц.

Відповідно до пункту 3.1 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затвердженихпостановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168, банки зобов`язані в кредитному договорі або додатку до нього надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки, вартості всіх сукупних послуг, а також інших фінансових зобов`язань споживача.

За змістом статті 19 Закону України"Про захист прав споживачів"нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає: 1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; 2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

З матеріалів справи вбачається, що оспорюваний кредитний договір підписаний сторонами, на момент укладання договору відповідач ОСОБА_1 не заявляв зауважень чи заперечень щодо його умов та в подальшому тривалий період часу його виконував, кредитний договір містить повну інформацію щодо умов кредитування: про строк кредитування, орієнтовну сукупну вартість кредиту з урахуванням: процентної ставки за кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов`язань споживача, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту (у томі числі на користь третіх осіб - страховиків, оцінювачів, реєстраторів, нотаріусів, тощо); строки сплати платежів, мету, для реалізації якої споживчий кредит може бути витрачений, а також права та обов`язки сторін, варіанти погашення кредиту, включаючи кількість платежів, їх періодичність та обсяги; можливості та умови дострокового повернення кредиту, порядок розрахунків, відповідальність за порушення зобов`язань.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до переконання, що при укладенні оспорюваного кредитного договору сторони досягли домовленості з усіх його істотних умов, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі. Таким чином, підстави для задоволення зустрічних вимог відповідача ОСОБА_1 за первісним позовом відсутні.

Окрім того, суд зауважує, що відповідачем за первісним позовом ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів вини ПАТ «Укрсоцбанк», яка виражалася б в намірі порушити публічний порядок при укладання спірних пунктів зазначеного вище кредитного договору.

Судом встановлено, що перед укладенням Кредитного договору відповідач був ознайомлений у письмовій формі про: мету кредитування; тип відсоткової ставки; сукупну вартість кредиту; строк, на який одержано кредит; варіанти його повернення тощо. Волевиявлення учасників було вільним та відповідало їхній внутрішній волі, обидві сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків. Вказаний договір укладено за ініціативи відповідача ОСОБА_1 за первісним позовом, при цьому він свідомо уклав договір на зазначених у ньому умовах, на час його укладення не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору та в подальшому тривалий час виконував його.

Отже, при підписанні Кредитного договору №2007/671Ф03.14-27 від 31.07.2007 року відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 погодився з усіма умовами даного правочину і взяв на себе зобов`язання щодо його виконання. В день підписання оспорюваного правочину позичальник отримав примірник Кредитного договору, що давало додаткову можливість детально вивчити його умови. Поручителі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у свою чергу, підписали і погодилися з умовами Договору поруки.

Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» за участю третіх осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим, суд зазначає наступне.

Положеннямист. 553 ЦК Українивстановлено, що у разі невиконання боржником своїх зобов`язань за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно дост. 554 ЦК Україниу разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Стаття 543 ЦК Українивказує, що у разі солідарного обов`язку боржників (відповідачів) кредитор (позивач) має право вимагати виконання обов`язку в повному обсязі від усіх боржників (відповідачів) разом.

Частиною четвертоюстатті 559 ЦК України(в редакції на момент укладення кредитного договору) передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Отже, порука - це строкове зобов`язання, і незалежно від того, встановлено договором чи законом строк її дії, його сплив припиняє суб`єктивне право кредитора.

Частинами першою і третьоюстатті 251 ЦК Українипередбачено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк може бути визначено актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

На підставі частини першої статті252та частини першої статті253 ЦК Українистрок визначається роками, місяцями, тижнями, днями, годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

На думку ОСОБА_3 , з договору поруки №07-19/1015 від 31.07.2007 року вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки (пункт 5.2) про його дію до виконання всіх вимог забезпечених порукою не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч.1 ст. 251 та ч.1 ст.252 ЦК України, а тому, в цьому разі слід застосувати норми ч.4 ст.559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Пунктами 3.3.7, 3.3.8 Договору кредиту сторони передбачили, що позичальник зобов`язаний сплачувати проценти за користування кредитом, своєчасно та в повному обсязі погашати кредит із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями.

Згідно пункту 4.5. Договору кредиту у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов?язків визначених п. п. 3.3.7, 3.3.8 цього Договору, протягом більше ніж 90 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та відповідно Позичальник зобов?язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).

У разі настання обставин, визначених п.п. 3.2.3, 4.4, 4.5, 5.4 цього договору, строк користування кредитом вважається таким, що сплинув, та відповідно позичальник зобов?язаний погасити кредит, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції.

Таким чином, строк виконання основного зобов`язання Позичальника за Договором кредиту (повернення всієї суми кредиту, сплати процентів за фактичний час використання кредиту та нарахованих штрафних санкцій) настав після сплину 90 календарних днів після допущеної останнім прострочки.

Виходячи з розрахунку заборгованості, що був наданий Відповідачем до позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором у даній справі, починаючи з 10 лютого 2014 року Позичальник припинив здійснювати виплати по тілу кредиту, тобто 11 травня 2014 року настав строк виконання основного зобов?язання в повному обсязі.

За таких обставин, перебіг шестимісячного строку для пред?явлення ПАТ «Укрсоцбанк» вимоги до ОСОБА_4 , розпочався 12 травня 2014 року та закінчився 12 листопада 2014 року. Проте, в зазначений проміжок часу ПАТ «Укрсоцбанк» до суду з відповідними вимогами не звертався, а звернувся з вимогами до Поручителя лише у 2016 році.

Позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_3 зазначає, що її порука, яка виникла на підставі Договору поруки №07-19/1015 від 31 липня 2007 року, укладеного міх нею, ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 в забезпечення виконання зобов`язань позичальника за зазначеним вище договором кредиту припинилась з 12 листопада 2014 року.

Однак, суд критично відноситься до доводів ОСОБА_3 та звертає увагу сторін, що згідно п.5.2. Договору поруки №07-19/1015 від 31 липня 2007 року, цей договір набирає чинності з дати його укладання та діє до виконання всіх вимог забезпечених порукою, визначених п.2.1. цього Договору, таким чином, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» за участю третіх осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим не підлягають задоволенню.

Положеннямист. 13 ЦПК Українипередбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідност. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно дост. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідност. 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідност.263 ЦПК Українисудове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим.Законним єрішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до вимогст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

ЄСПЛ вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року №63566/00, § 23).

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 141 ч.1, ч.2 п.п.1-3 ЦПК України).

На виконання вимогст.141 ЦПК Україниз відповідачів підлягає до стягнення на користь позивача Акціонерного товариства«Альфа-Банк» сплачений судовий збір у розмірі 6698,42 грн..

Керуючись ст.ст.11,509,525,526,530,546,549,550,553,554,610,611,624,625,629,1046, 1048-1049,1050,1054 ЦК України, ст.ст.3,4,12,13,76-81,133,141,259,263-265,268,273,280-282,289,352-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства«Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 простягненнязаборгованості задовольнити у повному обсязі.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100) заборгованість за договором про надання кредиту №2007/671Ф03.14-27 від 31.07.2007 року у сумі 19623,12 доларів 12 центів, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку становить 446561,58 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100) в рівних частинах витрати зі сплати судового збору у сумі 6698,42 грн., тобто по 2232,80 грн. з кожного.

У задоволеннізустрічноїпозовної заяви ОСОБА_1 до Публічногоакціонерного товариства«Укрсоцбанк»заучастю третіхосіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 провизнання недійснимкредитногодоговору тазазустрічноюпозовною заявою ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» за участю третіх осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим відмовити.

У задоволеннізустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» за участю третіх осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Повне судове рішення складено 09.10.2023 року.

Суддя: