КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2023 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 761/1695/22
номер провадження 22-ц/824/7344/2023
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2
на рішення Шевченківського районного суду м. Києва 23 січня 2023 року /суддя Рибак М.А./
у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної академії державного управління при Президентові України про стягнення заборгованості по заробітній платі, -
В С Т А Н О В И В:
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва із позовом до Національної академії державного управління при Президентові України про стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку. Просив стягнути середню заробітну плату за весь період затримки розрахунку по день ухвалення рішення станом на 31.12.2021 року у розмірі 234 752,10 грн, інфляційні збитки - 110 343,04 грн. та суму процентів в розмірі 3% річних - 43 806,65 грн, а також судові витрати.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва 23 січня 2023 року позов ОСОБА_1 до Національної академії державного управління при Президентові України про стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку - задоволено частково. Стягнуто з Національної академії державного управління при Президентові України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період затримки розрахунку у розмірі 228 276,18 грн та судовий збір у розмірі 2 282,76 грн. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. /а.с. 44-49/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив змінити судове рішення частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги щодо стягнення з Національної академії державного управління при Президентові України на користь ОСОБА_1 інфляційних втрат у зв`язку із несвоєчасною виплатою заробітної плати у розмірі 110 343.04 грн. на додаток до вже задоволених вимог по стягненню заборгованості із заробітної плати в розмірі 228 776 грн. 18 коп.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що суд першої інстанції, зазначаючи, що позивачу слід відмовити у задоволенні інфляційних втрат, які стягуються на підставі ст. 625 ЦК України, не врахував, що у позовній заяві підставою стягнення інфляційних втрат була вказана ст. 34 ЗУ «Про оплату праці». Відповідно до якої компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством. Таким чином позивач має право отримати вищевказану компенсацію за весь період затримки виплати заробітної плати, що становить 110 343, 04 грн.
Національна академія державного управління при Президентові України на моменти розгляду апеляційної скарги припинена шляхом реорганізації.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що
апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення скасуванню з закриттям провадження, на підставі наступного.
Судом встановлено, що рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.05.2020 року у справі № 9901/226/19 визнано протиправним та скасовано Указ Президента України від 05 квітня 2019 року № 105/2019 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади президента Національної академії державного управління при Президентові України», поновлено ОСОБА_1 на посаді президента Національної академії з 06 квітня 2019 року.
Факту поновлення позивача на роботі та те, що він приступив до роботи у Національній академії державного управління при Президентові України за матеріалами справи не встановлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався вимогами ч. 4 ст. 82 ЦПК України про те, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Положеннями ст. 236 КЗпП України яким визначено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Відповідно до положень частини другої статті 235 КЗпП України - при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Судом першої інстанції задоволено частково позовні вимоги, з урахуванням кількості робочих днів та власного розрахунку.
Однак, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що рішення про поновлення позивача на посаді приймалось судом в адміністративній юрисдикції, оскільки посада позивача віднесена до публічної служби.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Відповідно до вимог статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Водночас відповідно до пункту 2 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень, владних управлінських функцій, зокрема на публічно-правові спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 17 частини першої статті 4 КАС України).
Проходження публічної служби - це процес діяльності особи на посадах, які вона обіймає, починаючи від моменту призначення на відповідну посаду та завершуючи припиненням публічної служби, із сукупністю всіх обставин і фактів, які супроводжують таку діяльність. Оскільки така професійна діяльність нерозривно пов`язана з отриманням оплати (винагороди) за роботу, яку особа виконує на відповідній посаді, то правовідносини, пов`язані з нарахуваннями, виплатами, утриманнями, компенсаціями, перерахунками заробітної плати, компенсацій, грошової допомоги під час виконання такою особою своїх посадових обов`язків, є одним з елементів проходження публічної служби, а під час звільнення з публічної служби - одним з елементів припинення такої служби.
Оскільки публічна служба є різновидом трудової діяльності, відносини публічної служби як окремий різновид трудових відносин існують на стику двох галузей права - трудового та адміністративного, тому правовідносини, пов`язані з прийняттям на публічну службу, її проходженням та припиненням, регламентуються нормами як трудового, так і адміністративного законодавства, а спори, які виникають з таких правовідносин, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові ВП ВС від 31.10.2018 року у справі №761/33941/16-ц.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначений спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки він виник у зв`язку з проходженням ОСОБА_1 публічної служби, а тому не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Крім того, апеляційним судом також встановлено неналежність відповідача уданій справі.
Так, Постановою ВП ВС від 10.11.2021 року встановлені обставини у правовідносинах ОСОБА_1 щодо виконання рішення про його поновлення на роботі.
Встановлено, що Указом Президента України від 05 листопада 2020 року № 487 погоджено пропозицію Кабінету Міністрів України та Державного управління справами щодо передачі Національної академії (разом з Дніпропетровським, Львівським, Одеським, Харківським регіональними інститутами державного управління) до сфери управління МОН та доручено уряду та Державному управлінню справами забезпечити передачу в установленому порядку зазначених об`єктів державної власності до сфери управління Міністерства.
На виконання Указу Президента України від 05 листопада 2020 року Кабінет Міністрів України передав цілісні майнові комплекси державних закладів освіти (в тому числі Національної академії) з управління Державного управління справами до сфери управління МОН (розпорядження від 29 грудня 2020 року № 1667-р, лист Державного управління справами від 27 січня 2021 року № 01-13/16.2/209/21).
Міністерство наказом від 27 січня 2021 року № 107 затвердило Статут, у якому, зокрема, зазначено, що Національна академія належить до сфери управління МОН (пункт 61 цієї постанови).
Аналогічна інформація міститься і в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 38621185).
Крім того, відповідач Указом від 04 березня 2021 року № 84/2021 скасував раніше видані укази Президента України щодо діяльності Національної академії, зокрема і той, яким було затверджено Положення про Національну академію управління при Президентові України.
Відтак нормативне регулювання, відповідно до якого Президент України перебував у статусі засновника Національної академії втратило чинність, а відповідний статус та повноваження, згідно зі Статутом, набуло МОН.
На момент звернення з даним позовом, позивач був обізнаний про реорганізацію Національної академії управління при Президентові України, оскільки є учасником інших проваджень, зокрема щодо виконання рішення про поновлення.
Отже, з урахуванням всіх обставин справи, на які суд першої інстанції уваги не звернув, рішення підлягає скасуванню, провадження закриттю у зв`язку з порушенням правил юрисдикції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 2 ст. 377 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що справа судом першої інстанції розглянута з порушенням правил юрисдикції, а отже рішення підлягає скасуванню.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, ч. 2 ст. 377, ст.ст. 381, 382 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва 23 січня 2023 року - задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва 23 січня 2023 року - скасувати, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної академії державного управління при Президентові України про стягнення заборгованості по заробітній платі, - закрити, роз`яснивши позивачеві, що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду.
Роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий: Судді:
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.10.2023 |
Оприлюднено | 19.10.2023 |
Номер документу | 114235403 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про виплату заробітної плати |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Шипович Владислав Володимирович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Шипович Владислав Володимирович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Шипович Владислав Володимирович
Цивільне
Київський апеляційний суд
Лапчевська Олена Федорівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні