Ухвала

від 05.12.2023 по справі 761/1695/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 грудня 2023 року

місто Київ

справа № 761/1695/22

провадження № 61-16377ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 , в інтересах якого діють адвокати Мельник Юрій Віталійович та Князьська Наталія Анатоліївна, на постанову Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної академії державного управління при Президентові України про стягнення заборгованості по заробітній платі,

ВСТАНОВИВ:

17 листопада 2023 року через систему «Електронний Суд» та 15 листопада 2023 року засобами поштового зв`язку до Верховного Суду подано касаційні скарги ОСОБА_1 , на постанову Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року у цивільній справі № 761/1695/22, які подані його представниками - адвокатами Мельник Ю. В. та Князьською Н. А.

Касаційні скарги підлягають залишенню без руху з наступних підстав.

І. Щодо форми касаційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 398 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України усправах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України).

Таким чином подаючи касаційну скаргу представник діє від імені відповідного учасника справи, який у такий спосіб (через представника) реалізує своє право на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Процесуальний закон не обмежує учасника справи у кількості представників, однак це не означає, що від імені одного учасника справи може бути подана необмежена кількість касаційних скаргна одне й те саме судове рішення.

Таким чином ОСОБА_1 , як учасник справи № 761/1695/22 має право подати одну касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду

від 16 жовтня 2023 року, діючи при цьому особисто та/або через представника чи представників.

Представники ОСОБА_1 , незалежно від їх кількості, не позбавлені можливості узгодити між собою позицію захисту інтересів свого довірителя виклавши її у спільній касаційній скарзі.

ІІ. Щодо клопотання (процесуальної вимоги) особи, яка подає скаргу

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено клопотання особи, яка подає скаргу.

Згідно зі статтею 409 ЦПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР).

Аналіз ЄДРСР свідчить, що заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва 23 січня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з Національної академії державного управління при Президентові України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період затримки розрахунку у розмірі 228 276,18 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва 23 січня 2023 року скасовано, провадження у справі № 761/1695/22 закрито, роз`яснено позивачеві, що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

В касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Князьська Н. А. просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Натомість, в касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Мельник Ю. В. просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати та ухвалити судове рішення, яким стягнути з Київського національного університету імені Тараса Шевченка користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за весь період затримки розрахунку по день ухвалення рішення станом на 31 грудня 2021 року у розмірі 234 752,10 грн, інфляційні збитки у розмірі 110 343,04 грн та 3% річних - 43 806,65 грн.

Отже представники, подаючи касаційні скарги від імені однієї особи, заявляють різні вимоги.

При цьому Верховний Суд звертає увагу, що суд апеляційної інстанції взагалі не робив висновків по суті вирішення спору про стягнення заборгованості по заробітній платі, закривши провадження у справі з підстав порушення правил юрисдикції загальних судів.

Формулювання клопотання (процесуальної вимоги) має істотне значення як при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) та і під час касаційного розгляду.

IІI. Щодо підстав касаційного оскарження

Пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Князьська Н. А. в касаційній скарзі підставами касаційного оскарження постанови Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року, яка прийнята в порядку цивільного судочинства, зазначає підстави касаційного оскарження передбачені норми Кодексу адміністративного судочинства України (стаття 328 КАС України).

Відтак, в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України заявником не зазначено підстав касаційного оскарження передбачених статтею 389 цього Кодексу.

Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК України), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України), в окремих випадках непідтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК України).

ІV. Щодо зазначення у касаційній скарзі відомостей про учасників справи

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

В касаційній скарзі поданій представником ОСОБА_1 - адвокатом Мельник Ю. В. відповідачем зазначений Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Натомість, в касаційній скарзі поданій представником ОСОБА_1 - адвокатом Князьською Н. А. відповідачем зазначено Національну академію державного управління при Президентові України.

Згідно оскарженого судового рішення відповідачем у справі № 761/1695/22 є Національна академія державного управління при Президентові України.

Відомості про ухвалення відповідних судових рішень щодо заміни відповідача у справі № 761/1695/22 його правонаступником, в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні.

V. Щодо зазначення в касаційній скарзі відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у особи, яка подає касаційну скаргу.

Передбачені пунктом 2 частини другої статті 392 ЦПК України відомості щодо наявності або відсутності електронного кабінету у ОСОБА_1 в касаційних скаргах відсутні.

Вказані недоліки мають бути усунені шляхом надання суду:

1) уточненої (спільної) касаційної скарги із зазначенням в ній:

- підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), з урахуванням роз`яснень викладених в цій ухвалі;

- клопотання (процесуальної вимоги) особи, яка подає скаргу з урахування судових рішень ухвалених у розглядуваній справі та повноважень суду касаційної інстанції;

- відомостей про учасників справи № 761/1695/22;

- відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету в системі Електронний Суд у ОСОБА_1 .

У разі подання касаційної скарги через систему Електронний суд до неї мають бути додані докази надсилання копії касаційної скарги листом з описом вкладення іншим учасникам справи, які не мають зареєстрованого Електронного кабінету в системі Електронний суд.

У разі подання касаційної скарги не в електронній формі (засобами поштового зв`язку тощо) копії уточненої скарги мають бути надані відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після оформлення касаційної скарги відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діють адвокати Мельник Юрій Віталійович та Князьська Наталія Анатоліївна, на постанову Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року у цивільній справі № 761/1695/22 залишити без руху.

Визначити для усунення недоліків касаційних скарг строк - десять днів з дня вручення ОСОБА_1 копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційні скарги вважатимуться неподаними та будуть повернуті особам, які їх подали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Шипович