Рішення

від 07.09.2006 по справі 45/187

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

45/187

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

07.09.06 р.                                                                              Справа № 45/187

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо – комерційний

                      центр “БЛАГОБУД”, ЄДРПОУ 33348762, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Шляхове будівництво

                            “Альтком”, ЄДРПОУ 32794511, м. Донецьк                                        

про стягнення 646 359 грн. 45 коп.

Суддя     Б.Д. Плотніцький  

при секретарі судового засідання Ляшенко Л.В.

Представники:  

Від позивача: не з'явився.

Від відповідача: Хаджинова Т.І. – заст.нач.юр.від.

В засіданні суду брали участь  

Згідно із ст.77 ГПК України у судовому засіданні 30.08.2006р. оголошувалась перерва до 07.09.2006р.

СУТЬ СПРАВИ:

            Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо – комерційний центр “БЛАГОБУД”, м. Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Шляхове будівництво  “Альтком”, м. Донецьк, про стягнення заборгованості у сумі 646 359  грн. 45 коп., в тому числі основний борг – 500 088 грн. 65 коп.. інфляція – 47 331 грн. 58 коп., три проценти річних – 16 106 грн. 71 коп. та збитки – 82 832 грн. 81 коп.

Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України заявою №19/8 від 04.08.2006р. змінив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 559 014 грн. 80 коп., в тому числі основний борг – 360 088 грн. 65 коп., інфляція – 41 470 грн. 19 коп., три проценти річних – 16 106 грн. 71 коп., збитки – 82 832 грн. 81 коп. та втрачена вигода – 58 516 грн. 44 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань по договору купівлі-продажу нафтопродуктів №7/07 від 05.07.2005р. в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару, додаткові угоди, видаткові накладні, акти приймання – передачі нафтопродуктів, претензії та акт звірки.

Відповідач у відзиві на позовну заяву б/н від 25.07.2006р. (вх.№02-41/27981 від 26.07.2006р.) та доповненнях до відзиву б/н від 30.08.2006р. (02-41/32281 від 30.08.2006р.) проти позову заперечує.

В обгрунтування своїх доводів посилається на безпідставне нарахування штрафних санкцій, а також на відсутність доказів для стягнення збитків та втраченої вигоди. Крім цього, відповідачем повідомлено про погашення заборгованості згідно із спірним договором.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлене наступне:

Між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробничо – комерційний центр “БЛАГОБУД”, м. Київ та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Шляхове будівництво  “Альтком”, м. Донецьк був укладений договір купівлі – продажу за №7/07 від 05.07.2005р.

За умовами вказаного договору позивач зобов'язаний передати у власність відповідачу товар – бітум нафтовий, марка якого визначається сторонами в додаткових угодах.   

В свою чергу, відповідач повинен прийняти товар, своєчасно та у повному обсязі сплатити вартість отриманого товару.

На виконання умов договору №7/07 від 05.07.2005р. відповідно до видаткових накладних №РН-0000001 від 11.07.2005р., РН-0000002 від 12.07.2005р., №РН-000000-3 від 13.07.2005р., №РН-0000004 від 21.07.2005р., №РН-0000006 від 30.09.2005р., №0000007 від 30.09.2005р., №РН-0000008 від 04.10.2005р., №РН-0000009 від 31.10.2005р., №РН-0000010 від 01.11.2005р., №РН-0000011 від 07.11.2005р., №РН-0000012 від 10.11.2005р., №РН-0000013 від 11.11.2005р., №РН-0000014 від 16.11.2005р., №РН-0000015 від 23.11.2005р., №РН-0000016 від 14.12.2005р., №РН-0000017 від 22.12.2005р. позивачем був поставлений відповідачу товар - бітум нафтовий (марка бітума – бітум нафтовий, дорожній, вязкий БНД 60/90, ДСТУ 4044-2001) на загальну суму 360 088 грн. 65 коп. (з урахуванням часткової сплати).

Між сторонами були підписані акти приймання-передачі нафтопродуктів №1 від 21.07.2005р., №2 від 30.09.2005р., №3 від 31.10.2005р., №4 від 30.11.2005р., №5 від 14.12.2005р., №6 від 27.12.2005р., №6а від 30.11.2005р., згідно з якими відповідачем товар, що визначений у видаткових накладних, був отриманий.

За змістом п.3.2 договору №7/07 від 05.07.2005р. відповідач повинен здійснити оплату за отриманий товар після поставки кожної партії в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача.

Відповідач частково сплатив вартість отриманого товару, проте несплаченою залишилась сума 360 088 грн. 65 коп.

Договором №7/07 від 05.07.2005р. (п.5.1) було визначено, що сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань у відповідності з діючим законодавстом України. Крім цього, винна сторона відшкодовує іншій стороні причинені збитки.

З урахуванням зазначеного та у відповідності із ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нарахована інфляція у сумі 41.470 грн. 19 коп. та три проценти річних у сумі 16 106 грн. 71 коп.

Крім цього, позивачем пред'явлені вимоги про стягнення з відповідача  причинених збитків у вигляді витрат зі сплати штрафних санкцій та пені у сумі 82 832 грн. 81 коп. та втраченої вигоди у сумі 58 516 грн. 44 коп.

Відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити в задоволенні вимог позивачу.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, господарський суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. При цьому, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, позивачем був поставлений товар (бітум  нафтовий) на суму 360 088 грн. 65 коп. (з урахуванням часткової сплати).

Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними №РН-0000001 від 11.07.2005р., РН-0000002 від 12.07.2005р., №РН-000000-3 від 13.07.2005р., №РН-0000004 від 21.07.2005р., №РН-0000006 від 30.09.2005р., №0000007 від 30.09.2005р., №РН-0000008 від 04.10.2005р., №РН-0000009 від 31.10.2005р., №РН-0000010 від 01.11.2005р., №РН-0000011 від 07.11.2005р., №РН-0000012 від 10.11.2005р., №РН-0000013 від 11.11.2005р., №РН-0000014 від 16.11.2005р., №РН-0000015 від 23.11.2005р., №РН-0000016 від 14.12.2005р., №РН-0000017 від 22.12.2005р., копії яких наявні в матеріалах справи (т.1, а.с.13-26).

Відповідачем товар був отриманий, про що свідчать акти приймання – передачі нафтопродуктів №1 від 21.07.2005р., №2 від 30.09.2005р., №3 від 31.10.2005р., №4 від 30.11.2005р., №5 від 14.12.2005р., №6 від 27.12.2005р., №6а від 30.11.2005р., які підписані з боку обох сторін без зауважень (т.1, а.с.27-33).

За змістом п.3.2 договору №7/07 від 05.07.2005р. відповідач повинен здійснити оплату за отриманий товар після поставки кожної партії в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача.

Свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати грошових коштів всупереч умовам договору та вимогам ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України відповідач не виконав.

В матеріалах справи наявний акт звірки розрахунків від 26.07.2006р. (т.2, а.с.95), відповідно до якого відповідачем підтверджена наявність заборгованості перед позивачем у сумі 360 088 грн. 65 коп.

При дослідженні матеріалів справи, господарським судом було встановлено, що між сторонами відсутня заборгованість за поставлений товар, згідно з договором №7/07 від 05.07.2005р.

Даний факт підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 30.08.2006р. (том 2, а.с.96), який з боку позивача підписаний генеральним директором Безруковим В.Т. та з боку відповідача генеральним директором Антощук А.В.

Таким чином, господарський суд дійшов до висновку про відсутність спору між сторонами в частині стягнення основної суми боргу у сумі 360 088 грн. 65 коп.

На підставі викладеного, провадження по справі в цій частині підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо стягнення з відповідача інфляції у сумі 41 470 грн. 19 коп. та трьох процентів річних у сумі 16 106 грн. 71 коп. у зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань, господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині, виходячи з наступного:

Як було вказано вище, ст.526 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином.

При цьому, ст.525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Актом звірки розрахунків станом на 26.07.2006р. (т.2, а.с.95) відповідачем підтверджена наявність заборгованості перед позивачем у сумі 360 088 грн. 65 коп.

Таким чином, господарський суд дійшов до висновку про порушення з боку відповідача зобов'язань по договору №7/07 від 05.07.2005р. в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару.

Пунктом 5.1 даного договору купівлі – продажу нафтопродуктів №7/07 від 05.07.2005р. передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань у відповідності з діючим законодавстом України.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає випадки, коли боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем вартість товару не була сплачена, позивачем з урахуванням ст.625 Цивільного кодексу України нарахована інфляція у сумі 41 470 грн. 19 коп. та три проценти річних у сумі 16 106 грн. 71 коп.

Розрахунки сум санкцій є арифметично вірними, а також такими, що відповідають законодавству, фактичним обставинам, матеріалам справи та з боку відповідача не заперечуються.

З урахуванням зазначеного, господарський суд вважає, що позивачем правомірно нараховані та пред'явлені до стягнення інфляція у сумі 41 470 грн. 19 коп. та три проценти річних у сумі 16 106 грн. 71 коп., тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача причинених збитків у вигляді втрат зі сплати штрафних санкцій та пені у сумі 82 832 грн. 81 коп. та втраченої вигоди у сумі 58 516 грн. 44 коп., господарський суд їх вважає такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

В обгрунтування своїх доводів позивач посилається на п.5.1 договору №7/07 від 05.07.2005р., згідно з яким винна сторона відшкодовує іншій стороні причинені збитки.

Такими збитками позивач вважає невиконання зобов'язань з його боку перед Товариством з обмеженою відповідальністю „Союзінтертрейд” (договір №47-09/05 від 22.09.2005р.) та Приватним підприємцем Кирпач Вікторією Іванівною (договір - доручення №01/7 від 01.07.2005р.).

В підтвердження причинених збитків у вигляді втрат зі сплати штрафних санкцій та пені у сумі 82 832 грн. 81 коп. та втраченої вигоди у сумі 58 516 грн. 44 коп. позивачем надані банківські роздруківки по рахунках підприємства (том.1, а.с.114-150; том 2, а.с.1-67).

З урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Господарський суд не приймає як доказ причинення збитків неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору №7/07 від 05.07.2005р. банківські роздруківки по рахунках позивача, оскільки останні не можуть бути доказом того, що саме грошові кошти відповідача були єдиним джерелом для виконання господарських зобов'язань з іншими суб'єктами.

Крім цього, господарський суд виходить з того, що ст.42 Господарського кодексу України встановлено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.  

Таким чином, претензії №70 від 10.05.2006р. Товариства з обмеженою відповідальністю „Союзінтертрейд” та №15 від 31.05.2006р. Приватного підприємця Кирпач Вікторії Іванівни, що були направлені позивачу у зв'язку з невиконанням зобов'язань по договорах №47-09/05 від 22.09.2005р. та №01/7 від 01.07.2005р., не можуть бути підставою для відшкодування збитків та втраченої вигоди відповідачем.

Також, господарським судом прийнято до уваги посилання відповідача на те, що для відшкодування збитків необхідний склад правопорушення, зокрема наявність шкоди (збитків), протиправної поведінки відповідача, причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою, а також вини причинителя шкоди.

При дослідженні матеріалів справи встановити причинний зв'язок між невиконанням позивачем зобов'язань по договорам №47-09/05 від 22.09.2005р., №01/7 від 01.07.2005р. та несплатою у повному обсязі вартості отриманого товару відповідачем за цим позовом відповідно до умов договору №7/07 від 05.07.2005р., господарський суд не може.

Таким чином, господарський суд вважає, що всупереч вимогам ст.33 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не надані докази в підтвердження нанесення збитків відповідачем, які призвели до втраченої вигоди, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо – комерційний центр “БЛАГОБУД”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Шляхове будівництво  “Альтком”, м. Донецьк, про стягнення з відповідача причинених збитків у вигляді витрат зі сплати штрафних санкцій та пені у сумі 82 832 грн. 81 коп. та втраченої вигоди у сумі 58 516 грн. 44 коп. є такими,  що не підлягають задоволенню.

Судові витрати у відповідності з вимогами ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

                                                    ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо – комерційний центр “БЛАГОБУД”, м. Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Шляхове будівництво  “Альтком”, м. Донецьк, про стягнення заборгованості у сумі 559 014 грн. 80 коп., в тому числі основний борг – 360 088 грн. 65 коп., інфляція – 41 470 грн. 19 коп., три проценти річних – 16 106 грн. 71 коп., збитки – 82 832 грн. 81 коп. та втрачена вигода – 58 516 грн. 44 коп., задовольнити частково.

Провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо – комерційний центр “БЛАГОБУД”, м. Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Шляхове будівництво  “Альтком”, м. Донецьк, про стягнення заборгованості у сумі 559 014 грн. 80 коп., в частині стягнення основного боргу у сумі 360 088 грн. 65 коп. припинити

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Шляхове будівництво  “Альтком”, м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо – комерційний центр “БЛАГОБУД”, м. Київ, інфляцію у сумі 41 470 грн. 19 коп., три проценти річних у сумі 16 106 грн. 71 коп., а всього у сумі 57 576 грн. 90 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 497 грн. 52 коп. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу у сумі 10 грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням чинності.

В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Шляхове будівництво “Альтком”, м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо – комерційний центр “БЛАГОБУД”, м. Київ збитків у сумі 82 832 грн. 81 коп. та втраченої вигоди у сумі 58 516 грн. 44 коп. відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення оголошено повністю в судовому засіданні  07.09.2006р.

Суддя                                                                         Плотніцький Б.Д.