Постанова

від 04.10.2023 по справі 755/6649/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач - Кулікова С.В.

№ 22-ц/824/14723/2023

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 755/6649/20

04 жовтня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кулікової С.В.

суддів - Музичко С.Г.

- Березовенко Р.В.

при секретарі - Кіпрік Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційноюскаргою представника ОСОБА_1 адвоката Санченка Романа Григоровича на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 20 липня 2023 року, ухваленого під головуванням судді Гаврилової О.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженої відповідальністю «Сістем-Україна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок порушення прав споживача,-

в с т а н о в и в:

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Сістем-Україна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що вона була власником автомобіля Jeep Cherokee KL, номерний знак НОМЕР_1 .

Відповідно до акту прийому-передачі дорожнього транспортного засобу (далі - ДТЗ) від 29 лютого 2020 року № J9200034860/1 вказаний автомобіль було передано для проведення ремонтних робіт на станцію технічного обслуговування ТОВ «Сістем-Україна».

Вказувала, що співробітники відповідача покинули територію СТО на її автомобілі та виїхали у місто. Під час здійснення керування автомобілем відбулася пожежа на вул. Павла Усенка, 4/9 у м. Києві.

Згідно з актом про пожежу від 07 березня 2020 року та звітом про причини виникнення пожежі загорання автомобіля було спричинено аварійними режимами роботи в електромережі автомобіля.

Відповідно до експертного дослідження від 31 березня 2020 року № 14-122, зробленого на її замовлення, причиною пожежі слугувало замикання та загорання проводки автомобіля внаслідок неповного закріплення клем акумулятора.

Висновком експертного автотоварознавчого дослідження від 01 квітня 2020 року № 13-3/182 встановлено вартість матеріального збитку на день пожежі на загальну суму 431 621,87 грн.

Зауважувала, що внаслідок незаконних дій відповідача було порушено її права, як споживача, на належний ремонт автомобіля. Також зазначала, що ТОВ «Сістем-Україна» відмовляється у добровільному порядку відшкодовувати завдану шкоду.

До завданої відповідачем майнової шкоди вона, крім матеріального збитку, також відносила: витрати на оплату автотоварознавчого дослідження на суму 1 015,20 грн.; збитки за банківські послуги у розмірі 15 грн.; витрати на проведення експертного пожежно-технічного дослідження у сумі 4 219,20 грн. та 42,19 грн. витрат на банківські послуги за сплату коштів на проведення експертизи. Крім вказаного, до майнової шкоди нею додано 13 000 грн., як частину коштів, сплачену за надання правничої допомоги; 130 грн. - послуги банку за оплату послуг правничої допомоги; 2 100 грн. витрат на евакуацію автомобіля; 740 грн. - витрати на своє пересування. Загальна сума майнової шкоди визначена нею у розмірі 452 883,46 грн.

Крім того, звертала увагу суду на те, що на момент цієї події вона перебувала на 7 місяці вагітності та внаслідок протиправних дій відповідача зазнала моральних та нервових страждань. У результаті переживань була вимушена пройти лікування, щоб запобігти передчасним пологам та не нашкодити здоров`ю дитини. Товариство залишило її без засобу пересування на останніх місяцях вагітності у період карантину. Вказаними обставнами завдано їй моральну шкоду, яка оцінена у розмірі 300 000 грн.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд стягнути з ТОВ «Сістем-Україна» на її користь відшкодування майнової шкоди у розмірі 452 883,46 грн.та 300 000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 20 липня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник ОСОБА_1 адвокат Санченко Р.Г. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначав, що суд дійшов помилкового висновку, що позивач зобов`язана, однак не довела, що виконані відповідачем роботи мали недоліки й що саме неякісно виконані роботи працівниками відповідача призвели до виникнення пожежі. Наголошував, що відсутність вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Вказував на те, що судом не надано жодної правової оцінки тому факту, що пошкодження належного позивачу автомобіля сталося після того, як він у встановленому законом порядку був переданий ТОВ «Сістем-Україна», тобто на законним підставах був у віданні відповідача.

Зауважував, що оскільки, акту-прийому передачі автомобіля, в якому б були відсутні претензії замовника не було складено, а автомобіль було повернуто в згорілому стані, то саме відповідач повинен доводити, що його працівники здійснили якісний ремонт відповідно до норм та стандартів.

Посилався на те, що висновки експертизи вказують, що загорання автомобіля відбулося внаслідок перегрівання контактних ділянок або (та) електричної дуги, у результаті виникнення великих перехідних опорів в місці з`єднання плюсової клеми з плюсовим виводом акумуляторної батареї. Зазначене дає підстави стверджувати, що працівники СТО відповідача під час випробувального виїзду не зафіксували клеми акумуляторної батареї, внаслідок чого відбулося перегрівання та утворення електричної дуги, в результаті чого відбулося займання підкапотного простору.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Санченко Р.Г. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «Сістем-Україна» адвокат Осипчук Н.О. проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 станом на 29 лютого 2020 року була власником транспортного засобу Jeep Cherokee, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (т.1 а.с.6).

Вказаний транспортний засіб був придбаний позивачем в США та у пошкодженому стані ввезений на митну територію України 16 грудня 2019 року, що підтверджується копією митної декларації (т.2 а.с. 32-33) та копіями фотокарток (т.1 а.с.126-130, 163-173).

Так, згідно митної декларації автомобіль на час перетину кордону мав наступні пошкодження: пошкоджено передній бампер, нижня частина переднього бамперу, облицювання переднього бамперу, кріплення переднього бамперу, буфер переднього бамперу, кронштейн переднього бамперу, накладка решітки радіатора, капот, передня права фара.

З моменту ввезення автомобіля на територію України, 16 грудня 2019 року, і до

29 лютого 2020 року автомобіль пройшов приблизно 30 миль.

29 лютого 2020 року позивачем, як замовником, та відповідачем, як виконавцем, було оформлено два попередні наряди-замовлення на ремонтні роботи по вищевказаному автомобілю, а саме: пошуку течії мастила; діагностики - визначення несправності; заміна прокладки клапанної кришки; зняття і встановлення/заміна випускного колектора з каталізатором; слюсарні роботи (т.1 а.с.7, 8).

Цього ж числа транспортний засіб позивача було передано для проведення ремонтних робіт на СТО відповідача ТОВ «Сістем-Україна» за актом прийому-передачі дорожньо-транспортного засобу (ДТЗ) (т.1 а.с.9).

З нарядів-замовлень вбачається, що транспортний засіб було передано для проведення ремонтних робіт зі скаргою власника на сторонній запах при нагріванні двигуна внутрішнього згорання.

Як убачається з акту про пожежу від 07 березня 2020 року, 07 березня 2020 року,

о 14 годині 40 хвилин, в м.Києві на вулиці Павла Усенка 4/9 сталася пожежа легкового автомобіля Jeep Cherokee, державний номерний знак НОМЕР_1 (т.1 а.с.11-12).

В судовому засіданні сторонами визнані обставини, що пожежа сталася за межами СТО, в момент коли працівники СТО проводили випробувальний виїзд автомобіля, що також убачається з акту прийому-передачі дорожньо-транспортного засобу Jeep Cherokee, державний номерний знак НОМЕР_1 від 11 квітня 2020 року (т.1 а с.242).

Згідно звіту про причину виникнення пожежі, яка виникла у легковому автомобілі Jeep Cherokee, державний номерний знак НОМЕР_1 , 07 березня 2020 року, складеного головним інспектором відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Дніпровського РУ ГУ ДСНС України в м.Києві 10 березня 2020 року, ймовірною причиною пожежі є виникнення аварійних режимів роботи в електромережі автомобіля. (т.1 а.с.13-16)

Відповідно до висновку експертного дослідження від 31.03.2020 № 14-122, осередок пожежі в легковому автомобілі Jeep Cherokee КL, р.н. НОМЕР_1 знаходився на ділянці, яка включає в себе частину простору між зоною розміщення акумуляторної батареї та корпусом двигуна. Причиною виникнення пожежі в автомобілі Jeep Cherokee КL, р.н. НОМЕР_1 є займання горючого матеріалу (ізоляція електричних проводів) в зоні осередку пожежі внаслідок теплової дії електричної енергії, на нього, у вигляді перегрівання контактних ділянок або (та) електричної дуги, у результаті виникнення великих перехідних опорів в місці з`єднання плюсової клеми з плюсовим виводом акумуляторної батареї (т.1 а.с.18-68).

Згідно висновку експертного дослідження від 01.04.2020 № 13-3/182, матеріальний збиток власнику колісного транспортного засобу автомобіля Jeep Cherokee, реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок пошкодження при пожежі, котра сталася 07.03.2020 року дорівнює ринковій вартості цього ж КТЗ в непошкодженому стані з урахуванням технічного стану та складає 431 621,87 грн. Відновлення такого КТЗ за принципом внеску є економічно недоцільним. Ринкова вартість автомобіля Jeep Cherokee, реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на 07.03.2020 складає 431 621,87 грн. (т.1 а.с.69-102)

За актом прийому-передачі дорожньо-транспортного засобу від 11 квітня 2020 року автомобіль Jeep Cherokee, державний номерний знак НОМЕР_1 було передано

ОСОБА_1 (т.1 а.с.242).

02 червня 2020 року за договором купівлі-продажу № 3243/2020/2023748 вказаний транспортний засіб позивач відчужила ОСОБА_2 за 49 000,00 грн. (т.2 а.с.9).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що за наявними у справі доказами відсутні підстави для висновку про те, що виконані відповідачем роботи мали недоліки й що саме неякісно виконані працівниками відповідача роботи призвели до виникнення пожежі. Оскільки позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди є похідними від вимог про стягнення майнової шкоди, в задоволенні яких судом відмовлено, відсутні і підстави для задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди.

Такі висновки суду не ґрунтуються на нормах матеріального та процесуального права.

Щодо стягнення майнової шкоди

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України).

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першої статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Підрядник зобов`язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна (стаття 841 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди (пункт 4 частини першої статті 611 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За змістом частини першої статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановлено, що відповідно до акту прийому-передачі ДТЗ від 29 лютого 2020 року транспортний засіб ОСОБА_1 було передано для проведення ремонтних робіт на СТО ТОВ «Сістем-Україна».

Згідно акту про пожежу від 07 березня 2020 року, у цей день о 14-40 год. сталася пожежа легкового автомобіля Jeep Cherokee RL, номерний знак НОМЕР_1 , на вулиці Павла Усенка 4/9 у м. Києві.

Пожежа сталася за межами СТО, у момент коли працівники СТО проводили випробувальний виїзд автомобіля.

Вказані обставини сторонами не оспорювалися, а тому доведенню не підлягають (частина перша статті 82 ЦПК України).

Автомобіль був повернутий ОСОБА_1 відповідно до актуприйому-передачі ДТЗ 11 квітня 2020 року.

У порушення наведених норм матеріального та процесуального права судом першої інстанціїне враховано та взагалі не надано жодної правової оцінки тому факту, що пошкодження належного позивачу автомобіля Jeep Cherokee RL, номерний знак НОМЕР_1 , сталося після того, як він у встановленому порядку був переданий ТОВ «Сістем-Україна», тобто на законних підставах був у віданні відповідача, тоді як стаття 841 ЦК України встановлює обов`язок підрядника зберігати передану йому річ, яку він повинен повернути замовнику у стані, не гіршому за той, у якому така річ була йому передана.

З огляду на наведене, суд дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для стягнення матеріальної шкоди.

Згідно висновку експертного дослідження від 01.04.2020 № 13-3/182, матеріальний збиток власнику колісного транспортного засобу автомобіля JeepCherokee, реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок пошкодження при пожежі, котра сталася 07.03.2020 року дорівнює ринковій вартості цього ж КТЗ в непошкодженому стані з урахуванням технічного стану та складає 431 621,87 грн. Відновлення такого КТЗ за принципом внеску є економічно недоцільним. Ринкова вартість автомобіля Jeep Cherokee, реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на 07.03.2020 складає 431 621,87 грн. (т.1 а.с.69-102)

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача матеріальної шкоди у розмірі 431 621,87 грн.

Крім того, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на евакуацію автомобіля у розмірі 2 100,00 грн.

Разом з тим, підстав для стягнення витрат на банківські послуги та витрати на таксі, колегія суддів не вбачає, оскільки вони не відносяться до матеріальної шкоди.

Щодо стягнення моральної шкоди

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частини перша, друга статті 23 ЦК України).

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина перша статті 1167 ЦК України).

По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18).

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування.Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).

Абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, оскільки вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21).

У даній справі, позивач вказувала, що через знищення її транспортного засобу вона зазнала моральної шкоди. Неправомірні дії відповідача призвели до її душевних страждань, стану постійного стресу, порушення звичних комфортних умов проживання,враховуючи, що на той час вона перебувала на 7 місяці вагітності, та внаслідок переживань та негативних емоцій потрапила на лікування у зв`язку з загрозою передчасних пологів.

З урахуванням встановлених обставин та розподілу тягаря доказування відсутні підстави стверджувати, що відповідачем доведено відсутність протиправності та вини в завданні моральної шкоди.

При визначенні грошової компенсації моральної шкоди, з урахуванням засад розумності та справедливості, характеру правопорушення, глибини душевних страждань, апеляційний суд вважає, що на користь позивача підлягає стягненню 10 000 грн. як грошової компенсації моральної шкоди.

Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку, що рішення суду в частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди ухвалено без додержання норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню, з ухваленням в цій частині нового рішення про часткове їх задоволення.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (пункт 2 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (частина шоста статті 139 ЦПК України).

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

У разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача (пункт 2 частини другої статті 141 ЦПК України).

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 141 ЦПК України).

З огляду на часткове задоволення апеляційної скарги щодо скасування рішення суду першої інстанції, та враховуючи, що позовні вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди підлягають стягненню з відповідача на корсить держави судовий збір у розмірі 4 489,56 грн.

Встановлено, що на підтвердження позовних вимог позивачем наданий висновок автотоварознавчого дослідження № 13-3/182 від 01 квітня 2020 року та експертне пожежно-технічне дослідження № 14-122 від 31.03.2020 року.

Позивач за проведення вказаних досліджень сплатив 1 015,20 грн. та 4 219,20 грн., що підтверджується квитанцією від 16.03.2020 (а.с. 103, т. 1).

Заперечень щодо розміру витрат за їх проведення відповідачем не заявлялось.

З урахуванням наведеного, з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати, пов`язані з проведенням дослідження в розмірі автотоварознавчого дослідження № 13-3/182 від 01 квітня 2020 року та експертного пожежно-технічне дослідження № 14-122 від 31.03.2020 року у розмірі 1 015,20 грн. та 4 219,20 грн. відповідно.

Крім того, з ТОВ «Сістем-Україна» на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 2 000 грн., пропорційно задоволеним вимогам, та на користь держави судовий збір у розмірі 4 489,56 грн.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову, стягнення з ТОВ «Сістем-Україна» на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 431 621,87 грн., витрати на оплату автотоварознавчого дослідження у розмірі 1 015,20 грн., витрати на проведення експертного пожежно-технічного дослідження у розмірі 4 219,20 грн., витрати на евакуацію автомобіля у розмірі 2 100 грн., відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Санченка Романа Григоровича - задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 20 липня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженої відповідальністю «Сістем-Україна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок порушення прав споживача задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженої відповідальністю «Сістем-Україна» на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 431 621,87 грн., витрати на оплату автотоварознавчого дослідження у розмірі 1 015,20 грн., витрати на проведення експертного пожежно-технічного дослідження у розмірі 4 219,20 грн., витрати на евакуацію автомобіля у розмірі 2 100 грн., відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженої відповідальністю «Сістем-Україна» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 2 000 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності «Сістем-Україна» на користь держави судовий збір у розмірі 4 489,56 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 17 жовтня 2023 року.

Головуючий: Судді: