Ухвала

від 19.10.2023 по справі 308/8454/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/8454/23

1-кс/308/4835/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2023 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого у кримінальному провадженні №62022140160000218 слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_6 , погоджене заступником керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022140160000218 від 27.10.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 332 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 .

Подане клопотання мотивує тим, що у зв`язку із збройною агресією російської федерації та вторгнення її збройних сил на територію України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, строк якого продовжувався відповідними Указами Президента України та який діє по теперішній час.

Згідно Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

З приводу чого, на початку вказаної збройної агресії рф, на території України введено відповідні правові режими, які обмежують конституційні права і свободи людини, в тому числі обмеження конституційних прав громадян України, щодо обмеження перетину державного кордону України та не можливості виїзду за межі держави особам чоловічої статі призовного віку (18-60 років).

Відповідно вищевказані обставини щодо обмеження перетину кордону, зумовили громадян України до вчинення систематичних незаконних перетинів державного кордону України до країн Європейського союзу.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що гр. ОСОБА_7 , будучи раніше працівником державної прикордонної служби, скористався зумовленими вищевказаними обставинами, маючи на меті незаконне збагачення, організував злочинну схему спрямовану на незаконне переправлення осіб призовного віку (18-60 років).

Для реалізації та функціонування злочинної діяльності, на початку 2023 року ОСОБА_7 залучив до злочинної схеми свого сина ОСОБА_8 , роль якого полягала в безпосередньому переправленні осіб через державний кордон, вказання останнім маршруту руху та супроводі їх, та ОСОБА_4 , роль якого полягала у підшукуванні осіб, які виявили бажання, за грошову винагороду, бути незаконно переправленими через державний кордон України та повідомлення про них, а також передачі їх ОСОБА_7 для подальшої організації ним безпосереднього переправлення через державний кордон України.

Крім того, згідно злочинного плану, окрім вищевказаного, роль ОСОБА_4 полягала також у отриманні грошових коштів від осіб, які виявили бажання, бути незаконно переправленими через державний кордон України та передачі частини з них ОСОБА_7 , а частину залишати собі, в якості винагороди за сприяння у незаконному переправлені через державний кордон України.

У період лютого - березня 2023 року, однак не пізніше 03.03.2023, до ОСОБА_4 звернувся його знайомий ОСОБА_9 , з проханням посприяти, за грошову винагороду у розмірі 5000 доларів США, в організації незаконного переправлення через державний кордон України ОСОБА_10 , на що ОСОБА_4 , знаючи про можливість ОСОБА_7 організувати та здійснити таке переправлення, погодився на вказане прохання ОСОБА_9

04.03.2023 близько 13.30 год. ОСОБА_9 діючи, у свою чергу спільно із іншими співучасниками своєї злочинної групи, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 щодо організації незаконного переправлення ОСОБА_10 через державний кордон, організував перевезення останнього до ОСОБА_4 , а саме на автомобілі марки «BMW» державний номерний знак НОМЕР_1 привіз до однієї із місцевих АЗС «Shell», що по вул. Автомобілістів, 1, м. Мукачево, де ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_12 , що ОСОБА_10 в подальшому повинен пересісти до автомобіля марки «VOLKSWAGEN TOUAREG». Близько 13.40 год. на вказану АЗС приїхав ОСОБА_4 на автомобілі марки «VOLKSWAGEN TOUAREG» державний номерний знак НОМЕР_2 , який в подальшого повинен був здійснити транспортування ОСОБА_10 до інших співучасників злочинної схеми - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які у свою чергу повинні були організовувати та здійснювати безпосереднє незаконне переправлення ОСОБА_10 через державний кордон.

Надалі, ОСОБА_4 виконуючи свої злочинні обов`язки, діючи умисно, близько 14.00 год. здійснив перевезення ОСОБА_10 до мікрорайону «Росвигово», що в м. Мукачево Закарпатської області, де організував знайомство останнього із ОСОБА_7 , який прибув на автомобілі марки «SKODA OCTAVIA» із державним номерним знаком НОМЕР_3 , вказавши що саме він ( ОСОБА_7 ) організує його подальше переправлення через кордон, а також надав ОСОБА_10 поради та вказівки яким чином йому діями під час незаконного переправлення через кордон з метою уникнення виявлення його українськими та угорськими прикордонниками.

У подальшому, на виконання вказівки ОСОБА_4 , ОСОБА_10 сів у автомобіль марки «SKODA OCTAVIA» із державним номерним знаком НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_7 , де перебував також його син ОСОБА_8 , а також інші 2-м невстановлені особи, яких ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повинні були переправити незаконно через кодон.

Перебуваючи в автомобілі, під час руху в напрямку державного кордону, ОСОБА_7 та його син ОСОБА_8 , здійснили ОСОБА_10 , а також іншим 2-м невстановленим особам, інструктаж з приводу їх дій під час переходу через державний кордон в обхід пункту пропуску, а саме надавали вказівки та поради яким чином діяти під час незаконного переходу кордону, повідомивши, що перетин кордону ОСОБА_10 та іншими 2-ма невстановленими особами, буде здійснюватися поза пунктом пропуску, і ОСОБА_8 буде здійснювати безпосередній їх супровід через кордон, вказуючи тим самим маршрут руху та застосовуючи спеціальні засоби маскування.

У свою чергу ОСОБА_7 наголосив ОСОБА_10 та іншим 2-м невстановленим особам, про необхідність, при здійсненні незаконного перетину кордону, виконувати всі вказівки та поради його сина ОСОБА_8 та діяти виключно за його вказівками.

Надалі, біля 15.50 год. ОСОБА_7 діючи спільно із ОСОБА_8 , для реалізації свого, а також інших співучасників - ОСОБА_4 , який був обізнаний про дії ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , які не були обізнані про дії ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на автомобілі марки «SKODA OCTAVIA» із державним номерним знаком НОМЕР_3 здійснили перевезення ОСОБА_10 до пункту пропуску «Дзвінкове» НОМЕР_4 прикордонного загону, що за адресою АДРЕСА_2 .

Прибувши до пункту пропуску «Дзвінкове» НОМЕР_4 прикордонного загону, ОСОБА_7 надав вказівку ОСОБА_10 ті іншими 2-м невстановленим особам, вийти з автомобіля, черговий раз повідомивши, що надалі його син ОСОБА_8 , в обхід пункту пропуску проведе через державний кордон.

У свою чергу, з метою конспірації, унеможливлення їх виявлення прикордонниками, ОСОБА_8 надав ОСОБА_10 та іншим 2-м невстановленим особам спеціальний камуфляжний одяг, надавши вказівку їм одягнути.

У подальшому, ОСОБА_8 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, та дій інших вищевказаних співучасників злочинної схеми, близько 16.00 год. почав здійснювати переведення ОСОБА_10 та інших 2-х не встановлених досудовим розслідуванням осіб, через державний кордон України поза пунктом пропуску «Дзвінкове», вказуючи їм маршрут руху, чим фактично було закінчено реалізацію злочинного плану ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , по організації незаконного переправлення ОСОБА_10 через державний кордон України.

За таких обставин, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України, а саме у організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприяння його вчиненню порадами.

Слідчий вказує, що 22.08.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.332 КК України.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що ОСОБА_4 органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тяжкість покарання, яке йому загрожує, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні не завершено, щоу своїйсукупності дає підстави вважати, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, приймаючи до уваги, що жоден більш м`який запобіжний західне зможе запобігти вказаним ризикам, слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 строком на 60 (шістдесят) днів.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених у клопотанні. Зауважив, що зазначені у клопотанні ризики є дійсними і триваючими, а обрання менш суворого запобіжного заходу не зможе їм запобігти.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання та вказала на недоведеність прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які він посилається як на обрання найбільш суворого запобіжного заходу, а тому просила відмовити у задоволенні клопотання. Зауважила, що її підзахисний має сім`ю та постійне місце проживання, був учасником АТО, не веде аморального способу життя та характеризується позитивно. Додатково подала відповідні заперечення.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні також заперечив проти задоволення клопотання, підтримав доводи захисника.

Заслухавши думку прокурора про доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, пояснення підозрюваного та його захисника, перевіривши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно витягу з кримінального провадження №62022140160000218 від 27.10.2022, органом досудового розслідування Шостим слідчим відділом (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові здійснюється розслідування кримінального провадження за попередньою правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 332 КК України.

Слідчим суддею встановлено, що 22.08.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_4 злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 14.02.2023, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 15.03.2023 в ході якого останній повідомив про обставини переправлення його через кордон; протоколом пред`явлення для впізнання свідкові ОСОБА_10 ОСОБА_4 ; розсекреченими протоколами НСРД відносно ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на яких зафіксовані протиправні дії ОСОБА_4 ; протоколом про дослідження інформації отриманої в ході застосування технічних засобів фіксації (матеріалів НСРД); протоколами допиту підозрюваних ОСОБА_12 та ОСОБА_9 згідно яких останні надали покази з приводу причетності до даного злочину ОСОБА_4 ; протоколами допиту ОСОБА_13 , якого було залучено до виконання спеціального завдання та іншими матеріалами досудового розслідування.

Слідчий суддею встановлено, що строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.09.2023 продовжено до 12 грудня 2023 року.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпеченнякримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно п. 3 абз. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 року №4, запобіжні заходи застосовуються за наявності підстав вважати, що підозрюваний буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Разом з тим, в п. 13.3 вищевказаної Постанови роз`яснено, що обов`язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного.

Це можливо, коли особа немає постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями чи вживає наркотичні засоби, продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв`язки негативного характеру, порушила умови запобіжного характеру, не пов`язаного з позбавленням волі, раніше ухилялася від слідства, суду чи виконання судових рішень.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, має сім`ю та неповнолітню дитину, не веде аморального способу життя та раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Також слідчим суддею під час розгляду клопотання встановлено, що з моменту повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вказаному злочині минуло близько 2 місяців, протягом вказаного періоду часу останній не ухилявся від органу досудового розслідування та суду, доказів зворотного надано не було, не допускав інших порушень процесуальної поведінки.

Крім того, на даному етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження.

Відповідно до п. "с" ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що підозра ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину за відсутності фактичних даних, які б свідчили про те, що інші більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити його належної поведінки та виконання процесуальних обов`язків, передбачених КПК України, не є підставою для обрання найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Твердження сторони захисту щодо недоведеності всіх ризиків, передбачених ст. 177 КПК України на які посилається прокурор, слідчий суддя не приймає до уваги, так як такі не знайшли свого підтвердження в ході розгляду клопотання та слідчий суддя вважає, що вказані у клопотанні ризики існують, проте такі не є підставою у сукупності із іншими дослідженими у судовому засіданні доказами для обрання йому найсуворішого запобіжного заходу.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити та вважає за необхідне застосувати відносно останнього більш м`який запобіжний захід, а саме особисте зобов`язання з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5ст. 194 КПК України, який у повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Керуючись п. "с" ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25 квітня 2003 року "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" ст. ст. 177, 178, 181, 183, 186, 194, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання залишити без задоволення.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;

- утримуватися від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, у тому числі за допомогою засобів мобільного зв`язку, мережі Інтернет, а також через соціальні мережі;

- повідомляти слідчого та прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи (служби);

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Встановити строк дії ухвали до 12 грудня 2023 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1