Ухвала

від 23.10.2023 по справі 308/8454/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/8454/23

1-кс/308/4699/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2023 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «Дертранс» про скасування арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «Дертранс» звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням про скасування арешту у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022140160000218, накладеного ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.06.2023 року.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 червня 2023 року частково задоволено клопотання сторони обвинувачення про арешт майна у кримінальному провадженні №62022140160000218 від 27.10.2022 за ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 332 КК України, а саме накладено арешт на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 та вантажний автомобіль марки «VOLVO FH», номерний знак НОМЕР_2 . Заявник вважає, що на даний час підстави для арешту вищевказаного майна відпали.

Зазначає, що вищезгаданий транспортний засіб не має жодного відношення до вчинення кримінального правопорушення, який розслідується в рамках кримінального провадження № 12022071170000334, та не є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 368 КК України, а також не може бути предметом спеціальної конфіскації як виду покарання.

Вантажний автомобіль перебуває під арештом вже більше трьох місяців, весь цей час зберігається під відкритим небом на території Закарпатської митниці Дердмитслужби митного посту «Тиса», що негативно впливає на його технічний стан, може призвести до його корозії, пошкодження та в свою чергу призведе до повного знецінення та може завдати збитків власнику.

Зауважує, що накладення арешту безпідставно обмежує права власника транспортного засобу ТОВ «ДЕРТРАНС» у праві володіння майном. На даний час, в рамках досудового розслідування проведено обшук вказаного транспортного засобу та всі інші необхідні слідчі дії, для яких він потрібен. Обмеження законного власника автомобіля ТОВ «ДЕРТРАНС» в можливості користування й розпорядження вказаним майном без жодних на те причин та правових підстав призводить до порушення гарантованого йому ст. 41 Конституції України права власності на її особисте майно, яке є непорушним.

Враховуючи викладене, просить скасувати повністю арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.06.2023 року у справі № 308/8454/23 в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 62022140160000218 від 27.10.2022 за ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 332 КК України, а саме вантажний автомобіль марки «VOLVO FH», номерний знак НОМЕР_2 , законним: володільцем якого є ТОВ «ДЕРТРАНС», в особі директора ОСОБА_4 , та повернути його законному володільцю.

Представник ТОВ «Дертранс» ОСОБА_3 не скористався правом на участь у судовому засіданні та подав заяву, згідно якої просив клопотання задоволити та розглянути без його участі.

Прокурор та слідчий не скористалися правом на участь у судовому засіданні та слідчий ОСОБА_5 подав заяву, згідно якої вказав, що дійсно із вказаним транспортним засобом проведені всі необхідні слідчі дії, на даний час автомобіль зберігається у невідповідному місці на території Закарпатської митниці та є у неробочому стані. Тому слідчий вважає, що наразі є можливість повернути транспортний засіб власнику. Однак, враховуючи те, що автомобіль визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні, просив не скасовувати заборону відчуження на такий. Також просив провести розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні Шостого слідчого відділом (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Львові, за процесуального керівництва Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону проводиться досудове розслідування кримінального провадження №62022140160000218 від 27.10.2022 року, попередня правова кваліфікація ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 332 КК України.

Слідчим суддею також встановлено, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.06.2023 року накладено арешт із забороною користуватися та розпоряджатися на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 ; вантажний автомобіль марки «VOLVO FH», номерний знак НОМЕР_4 ; флеш накопичувач «Transcend», s/n Е184690248; мобільний телефон марки «Iphone7+», чорного кольору; ноутбук марки «lenovo».

Звертаючись до суду з даним клопотанням заявник зазначає, що вилучений транспортний засіб належить ТОВ «Дертранс», директором якого є ОСОБА_4 , який не причетний до вчинення будь-яких злочинних дій, які досліджуються у межах кримінального провадження, Товариство є законним власником вилученого транспортного засобу, із ним проведені всі необхідні слідчі дії, а тому відсутні підстави та потреба для існування такого арешту.

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

За приписами ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 № 475/97-ВР, зокрема, статтею 1 визначено: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

За нормою пункту 39 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини першої статті 1, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання стосовно того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Згідно зі ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої в наслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Приймаючи до уваги те, що володільцем вищевказаного транспортного засобу є ТОВ «Дертранс», відомостей стосовно повідомлення кому-небудь із вказаного Товариства про підозру у вчиненні злочину, яке досліджується у рамках даного провадження, органом досудового розслідування не надано, а також зважаючи на те, що слідчий вказує, що із транспортним засобом проведені необхідні слідчі дії, та слідчому судді не надано додаткових доказів на підтвердження необхідності існування накладеного арешту на автомобіль, слідчий суддя приходить до висновку, що відпала потреба у застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження та накладений арешт підлягає скасуванню.

Разом з тим, зважаючи на ту обставину, що власником даного транспортного засобу є третя особа та до нього не може бути застосована спеціальна конфіскація, слідчий суддя вважає, що арешт на транспортний засіб підлягає скасуванню у повній мірі.

Керуючись ст. ст. 167, 174, 309 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.06.2023 року по справі №308/8454/23 (1-кс/308/2448/23) в частині заборони користування та розпорядження на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 ; вантажний автомобіль марки «VOLVO FH», номерний знак НОМЕР_4 , та повернути такий власнику або іншій уповноваженій на те особі.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1