Ухвала

від 12.02.2024 по справі 308/8454/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/8454/23

1-кс/308/6252/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2024 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням про скасування арешту у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022140160000218, накладеного ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.06.2023 року.

В поданому клопотанні зазначає, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.06.2023 року задоволено клопотання сторони обвинувачення про арешт майна у кримінальному провадженні №62022140160000218 та накладено арешт із забороною розпорядження на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначає, що 10 листопада 2007 між ним та ОСОБА_4 укладено шлюб, про що видане відповідне свідоцтво про шлюб від 10.11.2007 серії НОМЕР_1 . Безпосередньо вказана квартира АДРЕСА_1 , була придбана орієнтовно в 2020-2021 році, тобто під час перебування ними у шлюбі, тобто вказана квартира належить йому та його дружині ОСОБА_5 на правах спільної сумісної власності.

За такого, заявник вважає, що слідчий суддя при вирішенні питання накладення арешту на квартиру мав вирішити питання про часткове накладення арешту на майно. Крім того, вказана квартира придбана задовго до повідомлення його про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та не являється такою, яка одержана внаслідок вчинення кримінального правопорушення, не є предметом кримінального правопорушення.

Враховуючи викладене, просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.06.2023 року в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №62022140160000218.

ОСОБА_3 не скористався правом на участь у судовому засіданні та подав заяву, згідно якої просив провести розгляд клопотання його відсутності та задоволити таке.

Прокурор та слідчий не скористалися правом на участь у судовому засіданні, заяв чи заперечень на клопотання не подавали, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що Шостим слідчим відділом (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР у м. Львові проводиться досудове розслідування кримінального провадження №62022140160000218 від 20.01.2023 року, попередня правова кваліфікація ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 332 КК України.

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.06.2023 року накладено арешт із забороною розпорядження на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

За приписами ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Звертаючись до суду з даним клопотанням заявник зазначає, що квартира АДРЕСА_1 , належить йому та його дружині на праві спільної сумісної власності, а тому слідчому судді необхідно було вирішити питання про часткове накладення арешту на майно.

Так,за приписамист.60СК Українимайно,набуте подружжямза часшлюбу,належить дружиніта чоловіковіна правіспільної сумісноївласності незалежновід того,що одинз нихне мавз поважноїпричини (навчання,ведення домашньогогосподарства,догляд задітьми,хвороба тощо)самостійного заробітку(доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Також,згідно ст.69СК Українидружина ічоловік маютьправо наподіл майна,що належитьїм направі спільноїсумісної власності,незалежно відрозірвання шлюбу. Дружинаі чоловікмають праворозділити майноза взаємноюзгодою. Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.

Разом з тим, слідчому судді не надано відомостей тому, що ОСОБА_3 разом з дружиною визначили частки кожного з них у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Слідчий суддя також враховує, що в межах кримінального провадження №62022140160000218 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, санкція якого також передбачає конфіскацію майна.

В силу норм ст.174КПК України арешт майна може бути скасовано, якщо сторона кримінального провадження доведе одну з наступних обставин: що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи, що заявником не надано належних та допустимих доводів на обґрунтування заявленого ним клопотання та підтвердження своїх вимог про скасування арешту майна, відтак мета арешту, а також підстави для накладення такого арешту продовжують існувати.

Отже, будь-які підстави вважати, що в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, відсутні. За таких обставин, враховуючи відсутність підстав, визначених ст. 174 КПК України для скасування арешту, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не підлягає до задоволення.

На підставі та керуючись ст. ст. 174, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна залишити без задоволення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1