Ухвала

від 05.01.2024 по справі 308/8454/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/8454/23

1-кс/308/5920/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2024 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням про скасування арешту у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022140160000218, накладеного ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.06.2023 року.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 червня 2023 року задоволено клопотання сторони обвинувачення про арешт майна у кримінальному провадженні №62022140160000218 та накладено арешт, зокрема, на транспортний засіб марки «Skoda SuperB», номер кузова НОМЕР_1 , який був вилучений у її чоловіка ОСОБА_4 .

Заявник вважає, що відсутні підстави для арешту вищевказаного майна, яке перебуває у її власності, вищезгаданий транспортний засіб не має жодного відношення до вчинення кримінального правопорушення, власником такого є третя особа, тобто вона, та до автомобіля не може бути застосована спеціальна конфіскація.

Крім того, зауважує, що до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на автомобіль звернулася не уповноважена особа, а саме слідчий, а не прокурор.

Враховуючи викладене, просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.06.2023 року у справі №308/8454/23 в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 62022140160000218 від 27.10.2022, в частині заборони розпорядження транспортним засобом марки «Skoda SuperB», номер кузова НОМЕР_1 .

ОСОБА_3 не скористалася правом на участь у судовому засіданні та подала заяву, згідно якої просила клопотання задоволити та розглянути без їх участі.

Прокурор та слідчий не скористалися правом на участь у судовому засіданні, про причини неявки не повідомили, заяв чи заперечень на клопотання не подавали.

Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні Шостого слідчого відділом (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Львові, за процесуального керівництва Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону проводиться досудове розслідування кримінального провадження №62022140160000218 від 27.10.2022 року, попередня правова кваліфікація ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 332 КК України.

Слідчим суддею також встановлено, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.06.2023 року накладено арешт, зокрема, на транспортний засіб марки «Skoda SuperB», номер кузова НОМЕР_1 , із забороною розпорядження, але без заборони законним володільцям права користування транспортним засобом, до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Звертаючись до суду з даним клопотанням заявник зазначає, що вилучений транспортний засіб належить їй особисто, вона не причетна до вчинення будь-яких злочинних дій, які досліджуються у межах кримінального провадження, є законним власником вилученого транспортного засобу. Також до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на автомобіль звернулася не уповноважена особа, а саме слідчий, а не прокурор.

Так, з копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 встановлено, що власником автомобіля марки «Skoda SuperB», номер кузова НОМЕР_1 , є ОСОБА_3 .

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

За приписами ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 № 475/97-ВР, зокрема, статтею 1 визначено: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

За нормою пункту 39 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини першої статті 1, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання стосовно того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Згідно зі ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої в наслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Приймаючи до уваги те, що власником вищевказаного транспортного засобу є ОСОБА_3 , яка є третьою особою та не має жодного відношення до даного кримінального провадження, відповідно до автомобіля не може бути застосована спеціальна конфіскація, та слідчому судді не надано додаткових доказів на підтвердження необхідності існування накладеного арешту на автомобіль, слідчий суддя приходить до висновку, що відпала потреба у застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження та накладений арешт підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 167, 174, 309 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.06.2023 року по справі №308/8454/23 (1-кс/308/2488/23) в частині накладення арешту на транспортний засіб марки «Skoda SuperB», номер кузова НОМЕР_1 , із забороною розпорядження, але без заборони законним володільцям права користування транспортним засобом.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1