Рішення

від 11.11.2010 по справі 2-2589/10

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №2-2589

2010 року

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2010 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі :

головуючого судді - Скользнєвої Н.Г.,

при секретарі - Голубятникової І.А.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства Страховий дім «Європейський світ» про стягнення заробітної плати, виплати всіх сум при звільненні, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства Страховий дім «Європейський світ» про стягнення заробітної плати, виплати всіх сум при звільненні, відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 07 листопада 2008 року по 10 грудня 2009 року позивачка працювала на посаді директора Запорізької обласної дирекциї Закритого акціонерного товариства Страховий дім «Європейський світ».

Заробітна плати з травня 2009 року не виплачувалась, як і не нараховувалась і не виплачувалась компенсація втрати частини заробітної плати у зв`язку із зростанням індексу цін на споживчі товари ( ст. 34 Закона України «Про оплату праці» ) - чим не виконувалось з боку відповідача законодавство про працю, умови колективного договору та трудовий договір, що змусило позивачку написати заяву про звільнення.

Однак і при звільненні їй також не було здійснено виплати всіх сум, що належали їй від підприємства, що змусило позивачку звернутись до суду.

На підставі викладеного, просить суд стягнути з Закритого акціонерного товариства Страховий дім «Європейський світ» на її користь заборгованість по заробітній платні в розмірі 8034,74 грн., компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 885,53 грн., вихідну допомогу в розмірі середнього заробітку в розмірі 1160,00 грн., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку із несвоєчасною виплатою заробітної плати, середній заробіток за час затримки виплати належних сум при звільненні з 10 грудня 2009 року по день винесення рішення та моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн..

В процесі розгляду справи позивачка уточнила свої позовні вимоги та остаточно просила суд стягнути з Закритого акціонерного товариства Страховий дім «Європейський світ» на її користь заборгованість по заробітній платні в розмірі 8034,74 грн., компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 885,53 грн., вихідну допомогу в розмірі середнього заробітку в розмірі 1160,00 грн., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку із несвоєчасною виплатою заробітної плати, середній заробіток за час затримки виплати належних сум при звільненні з 10 грудня 2009 року по 13 серпня 2010 року в розмірі 9280,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.

Позивач у судове засідання не з`явилася, але надала суду заяву з проханням розглянути справу за її відсутності, зазначивши, що на позовних вимогах наполягає та просить суд у разі неявки представника відповідача у судове засідання ухвалити по справі заочне рішення.

Представник відповідача по справі у судове засідання не зявився, хоча про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Причину неявки суду не повідомив. Заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи по суті, до суду від нього не надходило.

Прийнявши до уваги заяву позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матріалами справи встановлено, що з 07 листопада 2008 року по 10 грудня 2009 року позивачка працювала на посаді директора Запорізької обласної дирекциї Закритого акціонерного товариства Страховий дім «Європейський світ». (а.с. 16)

Штатним розкладом Закритого акціонерного товариства Страховий дім «Європейський світ», який є додатком до наказу №1-ШТ від 2 лютого 2009 року, встановлена заробітна плата ОСОБА_1 становить 1400,00 грн.

Наказом № 77-ВК від 9 грудня 2009 року ОСОБА_1 була звільнена з посади директора Запорізької обласної дирекції ЗАТ Страховий дім «Європейський світ» з 10 грудня 2009 року за власним бажанням у відповідності до ст. 38 КЗпП України.

З травня 2009 року по 9 грудня 2010 року, в порушення ст. 115 КЗпП України підприємство не виплачувало ОСОБА_1 заробітну платню у встановленні діючим законодавством строки.

Згідно до ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган повинен в день звільнення видати працівнику належним чином оформлену трудову книжку та зробити з ним розрахунки в строки визначені законодавством.

Згідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства проводиться в день звільнення.

Згідно наданого позивачем розрахунку сума заборгованості по заробітній платі за період з травня 2009 року по 10 грудня 2009 року становить 8034,74 грн..

Згідно до ст. 83 КЗпП України у випадку звільнення працівника йому сплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.

Суд вважає позовну вимогу позивача щодо стягнення з відповідача суми грошової компенсації в розмірі 885,53 грн. за 16 днів невикористаної позивачем щорічної відпустки обгрунтованою.

Згідно до ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником чи уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору (статті 38 і 39 КЗпП України) працівнику виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше трьохмісячного середнього заробітку.

Матеріалами справи встановлено, що позивачу при звільненні вихідна допомога не була виплачена, а тому позовна вимога позивача про її стягнення у сумі 1160,00 грн є обґрунтованою та такою, що базується на нормах Закону і підлягає задоволенню.

Стосовно позовних вимог позивача щодо стягнення на його користь з відповідача по справі компенсації втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням терміну її виплати, вважаю необхідним зазначити наступне.

Статтею 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Стороною позивача не надано суду належним чином оформленого розрахунку наведеної суми, яка проведена відповідно до «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21 лютого 2001 року.

Таким чином, суд вважає позовну вимогу позивача про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням терміну її виплати також не обґрунтованою та недоведеною, та такою, що не підлягає задоволенню.

Згідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначенні в ст. 116 КЗпП України підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Позивач просить суд стягнути з відповідача середній заробіток з дня його звільнення (10 грудня 2009 року) по 13 серпня 2010 року. За цей період кількість календарних днів затримки складає 246 днів.

Згідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999р при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100

Відповідно до п. 8 Порядку обчислення заробітної плати, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число календарних днів.

Розмір середнього заробітку за термін затримки виплати заробітної плати з 10.12.2009 р по 13.08.2010р становить: 37,72 грн (розмір середньої заробітної плати за день) х 246 днів (кількість днів затримки) = 9280,00 грн.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку,що наданий позивачем розрахунок сум є вірним, іншого розрахунку відповідачем по справі на надано, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог позивача щодо стягнення на його користь з відповідача по справі моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн., вважаю необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто, відшкодування моральної шкоди може здійснюватися не тільки в силу договору, але й закону.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.3 постанови "«Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995р. № 4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством (п.5 Постанови).

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації.

Як на спричинення відповідачем позивачу моральної шкоди, остання посилається на те, що з травня 2009 року по теперішній час вона працюючи не отримувала заробітну плату, при звільненні у зв`язку із несплатою заробітної платні не отримала вихідну допомогу, у звязку з чим вона зазнає значних душевних страждань і оцінює моральну шкоду, заподіяну їй та його родині у 5000,00 грн.

З урахуванням наведеного, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що вимога щодо відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України звільнені від сплати судового збору позивачі робітники та службовці з позовів про стягнення заробітної плати. Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивач на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача, таким чином з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 243,60 грн.

Згідно ч. 3 ст. 81 ЦПК України не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судові витрати та інформаційно-технічне забезпечення у справах про стягнення заробітної плати, у зв`язку з чим з відповідача слід також стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 79, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 34, 115, 116 КЗпП України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства Страховий дім «Європейський світ», яке розташоване за адресою: 04080, місто Київ, вулиця Фрунзе, буд. № 47, на користь ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість по заробітній платні в розмірі 8034 (вісім тисяч тридцять чотири) гривень 74 копійки; компенсацію за невикористану відпустку в 2009 році розмірі 885 (вісімсот вісімдесят п`ять) гривень 53 копійки; вихідну допомогу в розмірі середнього заробітку в сумі 1160 (одна тисяча сто шістдесят) гривень 00 копійок; середній заробіток за час затримки виплати належних сум при звільненні з 10 грудня 2009 року по 13 серпня 2010 року в розмірі 9280 (дев`ять тисяч двісті вісімдесят) гривень 00 копійок; моральну шкоду в розмірі 5000 (п`ять тисяч) 00 гривень, а всього 24360 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят) гривень 27 копійок.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства Страховий дім «Європейський світ», яке розташоване за адресою: 04080, місто Київ, вулиця Фрунзе, буд. № 47, на користь держави судові витрати при розгляді справи в сумі 178 (сто сімдесят вісім) гривень 41 копійка (з яких: 243,60 грн. - державне мито, 120,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи).

В решті позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання копії рішення апеляційної скарги, тобто в порядку ч. 1 ст. 294 ЦПК України.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Н.Г.Скользнєва