Постанова

від 06.12.2019 по справі 2-2589/10

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2019 року м. Київ

Унікальний номер справи № 2-2589/10

Апеляційне провадження № 22-ц/824/15181/2019

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 23 грудня 2013 року, постановлену під головуванням судді Оладько С.І., по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Універсал Банк до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

У грудні 2013 року позивач звернувся до суду із заявою, в якій просив виправити помилки у рішенні Ірпінського міського суду Київської області від 10 серпня 2010 року та виконавчому листі від 10 листопада 2010 року. Зазначав, що у рішенні та виконавчому листі допущено помилку в прізвищі боржника, а саме вказано ОСОБА_1 замість ОСОБА_1 . Звертав увагу на те, що дана помилка унеможливлює проведення виконавчих дій по опису та подальшій реалізації майна боржника в рахунок погашення заборгованості за рішенням суду (т. 1 а.с. 180).

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 23 грудня 2013 року заяву ПАТ Універсал Банк про виправлення описки у рішенні задоволено. Виправлено описку, допущену в тексті рішення від 10 серпня 2010 року по справі за позовом ПАТ Універсал Банк до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, замінивши у тексті рішення запис ОСОБА_1 на запис ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 182).

Не погодившись з ухвалою суду, 16 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 23 грудня 2013 року та відмовити у задоволенні заяви про виправлення описки в рішенні (т. 2 а.с. 2-5).

Апеляційну скаргу мотивував тим, що оскаржувану ухвалу було постановлено без належного повідомлення ОСОБА_1 про час і місце розгляду заяви, чим суд обмежив його у праві брати участь у судовому засіданні та користуватися іншими правами, передбаченими ЦПК України. У матеріалах справи відсутні поштові повідомлення про направлення ОСОБА_1 судової повістки на 23 грудня 2013 року, тому за відсутності доказів належного повідомлення, суд мав відкласти розгляд справи.

Вважає, що описки в рішенні суду не було, оскільки резолютивна частина рішення від 10 серпня 2010 року викладена в тій же редакції, що й викладена у позові банку. А тому суд за відсутності описки в рішенні безпідставно зробив виправлення оскаржуваною ухвалою і таке виправлення не відповідає тексту, викладеному в позовних вимогах банку, чим порушив вимоги ст. 219 ЦПК України (в редакції, яка діяла на момент постановлення ухвали). Оскільки описка була допущена банком у позові, то в рішенні таке не є опискою і не дає підстав суду змінювати текст рішення, що призводить до його невідповідності тексту позовних вимог. Також вказував на те, що банк, звернувшись з заявою 13 грудня 2013 року, тобто після 08 вересня 2013 року - закінчення строку пред`явлення рішення до примусового виконання, не подавши при цьому клопотання про поновлення строку, а тому місцевий суд мав відмовити у задоволенні заяви.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ПАТ Універсал Банк - адвокат Липовський Д.В. просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити. Зазначив, що на виконання рішення Ірпінського міського суду Київської області від 10 серпня 2010 року судом було видано виконавчий лист 10 листопада 2010 року. Так, 04 січня 2011 року державною виконавчою службою Ірпінського МУЮ на підставі виданого виконавчого листа було відкрито виконавче провадження, таким чином твердження апелянта про те, що позивач пропустив строк на примусове виконання рішення суду не відповідає дійсності (т. 2 а.с. 137-138).

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідноз ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вказане, розгляд справи здійснюється без виклику сторін у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали позовної заяви, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 10 серпня 2010 року позов ПАТ Універсал Банк задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь ПАТ Універсал Банк борг за кредитним договором від 27 вересня 2007 року в сумі 499 514,24 грн. та судові витрати в сумі 1 950,00 грн. (т. 1 а.с. 91).

10 листопада 2010 року Ірпінським міським судом Київської області було видано виконавчий лист на виконання рішення Ірпінського міського суду Київської області від 10 серпня 2010 року, яке набрало законної сили 08 вересня 2010 року (т. 1 а.с. 176).

Постановою головного державного виконавця Дихніч В.І. органу державної виконавчої служби Ірпінського МУЮ від 04 січня 2011 року відкрито виконавче провадження (т. 1 а.с. 119).

13 грудня 2013 року представник ПАТ Універсал Банк Гарастівська О.С. звернулася до суду з заявою про виправлення описки у рішенні Ірпінського міського суду Київської області від 10 серпня 2010 року та у виконавчому листі від 10 листопада 2010 року (т. 1 а.с. 180).

За змістом ч. 1 ст. 219 ЦПК України (у редакції, чинній станом на день постановлення ухвали) суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 219 ЦПК України (у редакції, чинній станом на день постановлення ухвали) питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні, про що постановляється ухвала. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання. Їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Виходячи з вищезазначених положень Закону, питання про внесення виправлень у рішення суду вирішується в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Так, ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 23 грудня 2013 року заяву ПАТ Універсал Банк про виправлення описки у рішенні задоволено. Виправлено описку, допущену в тексті рішення від 10 серпня 2010 року по справі за позовом ПАТ Універсал Банк до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, замінивши у тексті рішення запис ОСОБА_1 на запис ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 182).

В оскаржуваній ухвалі суд зазначив, що в судове засідання сторони не з`явилися, про день слухання справи повідомлені належним чином, тому фіксування судового засідання не здійснювалося.

Проте у матеріалах справи відсутні протокол судового засідання чи довідка про неявку сторін по справі в судове засідання, судові повістки та поштові повідомлення про вручення поштових відправлень, що свідчить про те, що суд першої інстанції розглянув заяву ПАТ Універсал Банк про внесення виправлень у рішення без повідомлення учасників справи.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України в редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 7 липня 2010 року № 2453-VI в редакції, що була чинною на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій; стаття 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 2 червня 2016 року № 1402-VIII).

Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді Верховенство права , схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, м. Венеція, 25-26 березня 2011 року).

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року і відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зокрема, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України (далі - ЄСПЛ) та пункті 23 рішення ЄСПЛ Гурепка проти України № 2 наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів ( Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands ) від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, § 33).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не дотримався вимог цивільного процесуального законодавства щодо належного повідомлення учасника справи ОСОБА_1 , не забезпечив останньому можливості реалізувати надані йому законом права, оскільки розглянув заяву за його відсутності, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання.

Таким чином, суд першої інстанції, не повідомивши відповідача належним чином про час і місце розгляду справи, порушив принципи змагальності та рівності сторін, які є елементами права на справедливий судовий розгляд.

При цьому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про виправлення допущеної в рішенні суду описки щодо написання прізвища відповідача замість невірно зазначеного ОСОБА_1 на вірне ОСОБА_1 , виходячи з наступного.

Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Це помилки зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків.

У відповідності до пункту 19 постанови Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року №14 Про судове рішення у цивільній справі , вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Після внесення виправлень чи арифметичних помилок текст рішення змінювати не можна, проте у виконавчому листі наводяться формулювання резолютивної частини рішення в тій редакції, яку воно отримало у зв`язку з постановленням відповідної ухвали.

З копії паспорта відповідача серії НОМЕР_1 , виданого 07 листопада 1998 року Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області вбачається, що його прізвище української мовою зазначено як ОСОБА_1 , а російською мовою ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 98).

Доводи апелянта, що описки в рішенні суду не було, оскільки резолютивна частина рішення Ірпінського міського суду Київської області від 10 серпня 2010 року викладена в тій же редакції, що й викладена у позові банку є необґрунтованими, з огляду на те, що прізвище у рішенні суду має буди зазначене правильно для забезпечення права на його примусове виконання.

Також колегія суддів відхилила доводи апелянта про те, що у суду першої інстанції не було підстав змінювати текст рішення, оскільки суд може виправити тільки ті описки, яких він сам припустився. Враховуючи те, що описка зроблена в рішенні Ірпінського міського суду Київської області, цей суд першої інстанції мав повноваження вносити виправлення в ухвалене ним рішення.

Зважаючи на те, що прізвище відповідача у рішенні суду, яке підлягає примусовому виконанню, було невірно зазначено, наявні підстави для виправлення допущений описок.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала про виправлення описки в рішенні суду постановлена судом з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, п. 2 ч. 1 ст. 374, 376, 381-382, 384 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 23 грудня 2013 року скасувати, ухвалити нове судове рішення.

Заяву Публічного акціонерного товариства Універсал Банк задовольнити.

Виправити описку, допущену в рішенні Ірпінського міського суду Київської області від 10 серпня 2010 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Універсал Банк до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором та замість помилково зазначеного прізвища ОСОБА_1 , правильно зазначити прізвище ОСОБА_1 .

Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

О.В. Борисова

В.М. Ратнікова