Постанова

від 05.12.2019 по справі 2-2589/10

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2019 року м. Київ

Унікальний номер справи № 2-2589/10

Апеляційне провадження № 22-ц/824/15181/2019

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Добровольської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 16 січня 2014 року, постановлену під головуванням судді Оладько С.І., по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Універсал Банк до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

У січні 2014 року позивач звернувся до суду із заявою, в якій просив виправити помилку у виконавчому листі №2-2589, виданому 10 листопада 2010 року. Зазначав, що у виконавчому листі допущено помилку в прізвищі боржника, а саме вказано ОСОБА_2 замість ОСОБА_3 . Звертав увагу на те, що дана помилка унеможливлює проведення виконавчих дій по опису та подальшій реалізації майна боржника в рахунок погашення заборгованості за рішенням суду. Так, постановою державного виконавця від 20 листопада 2013 року вказаний виконавчий лист було повернуто стягувачеві у зв`язку з тим, що прізвище боржника у резолютивній частині виконавчого документу не відповідає дійсному прізвище боржника, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 180).

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 16 січня 2014 року заяву ПАТ Універсал Банк про виправлення описки у виконавчому листі задоволено. Виправлено описку, допущену у виконавчому листі, виданому 10 листопада 2010 року, по справі за позовом ПАТ Універсал Банк до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, замінивши у тексті виконавчого листа запис ОСОБА_2 на запис ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 189).

Не погодившись з ухвалою суду, 16 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 16 січня 2014 року та відмовити у задоволенні заяви про виправлення описки у виконавчому листі (т. 2 а.с. 8-11).

Апеляційну скаргу мотивував тим, що оскаржувану ухвалу було постановлено без належного повідомлення ОСОБА_1 про час і місце розгляду заяви, чим суд обмежив його у праві брати участь у судовому засіданні та користуватися іншими правами, передбаченими ЦПК України. У матеріалах справи відсутні поштові повідомлення про направлення ОСОБА_1 судової повістки на 16 січня 2014 року, тому за відсутності доказів належного повідомлення, суд мав відкласти розгляд справи.

Вважає, що описки в рішенні суду не було, оскільки резолютивна частина рішення від 10 серпня 2010 року викладена в тій же редакції, що й викладена у позові банку. А тому суд за відсутності описки в рішенні безпідставно зробив виправлення оскаржуваною ухвалою і таке виправлення не відповідає тексту, викладеному в позовних вимогах банку, чим порушив вимоги ст. 219 ЦПК України (в редакції, яка діяла на момент постановлення ухвали). Оскільки описка була допущена банком у позові, то в рішенні таке не є опискою і не дає підстав суду змінювати текст рішення, що призводить до його невідповідності тексту позовних вимог. Також вказував на те, що суд першої інстанції вирішив питання про виправлення описки у виконавчому листі після закінчення строку, протягом якого його могло бути пред`явлено до примусового виконання. Однак банк звернувся до суду з заявою про виправлення описки 09 січня 2014 року, не подавши при цьому клопотання про поновлення строку, а тому місцевий суд мав відмовити у задоволенні заяви. Крім того, судом не було направлено оскаржувану ухвалу на адресу відповідача.

26 листопада 2019 року представник ПАТ Універсал Банк - Липовський Д.В. направив до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити (т. 2 а.с. ).

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Ридзель О.В. підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

Представник ПАТ Універсал Банк - адвокат Липовський Д.В. заперечував проти скарги і просив її відхилити.

Інші особи, які беруть участь у справі до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, про що у справі є докази. Факт належного сповіщення ОСОБА_1 його представник - адвокат Ридзель О.В. в суді не заперечувала. (т. 2 а.с. 113-136).

Зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 130, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Розглянувши матеріали позовної заяви, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 10 серпня 2010 року позов ПАТ Універсал Банк задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь ПАТ Універсал Банк борг за кредитним договором від 27 вересня 2007 року в сумі 499 514,24 грн. та судові витрати в сумі 1 950,00 грн. (т. 1 а.с. 91).

10 листопада 2010 року Ірпінським міським судом Київської області було видано виконавчий лист на виконання рішення Ірпінського міського суду Київської області від 10 серпня 2010 року, яке набрало законної сили 08 вересня 2010 року (т. 1 а.с. 176).

Постановою головного державного виконавця Дихніч В.І. органу державної виконавчої служби Ірпінського МУЮ від 04 січня 2011 року відкрито виконавче провадження (т. 1 а.с. 119).

20 листопада 2013 року постановою державного виконавця Голяченко І.П. виконавчий лист №2-2589, виданий 10 листопада 2010 року Ірпінським міським судом Київської області було повернуто стягувачеві у зв`язку з тим, що прізвище боржника у резолютивній частині виконавчого документу не відповідає дійсному прізвище боржника, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 186).

10 січня 2014 року представник ПАТ Універсал Банк Гарастівська О.С. звернулася до суду з заявою про виправлення помилки у виконавчому листі від 10 листопада 2010 року (т. 1 а.с. 184).

За змістом ч. 2 ст. 369 ЦПК України (у редакції, чинній станом на день постановлення ухвали) суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом. Виходячи з вищезазначених положень Закону, питання про внесення виправлень у рішення суду вирішується в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Згідно з ч. 3 ст. 369 ЦПК України (у редакції, чинній станом на день постановлення ухвали) суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за виконавчим листом, а також витребувати виконавчий лист.

Так, ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 16 січня 2014 року заяву ПАТ Універсал Банк про виправлення описки у виконавчому листі задоволено. Виправлено описку, допущену у виконавчому листі, виданому 10 листопада 2010 року, по справі за позовом ПАТ Універсал Банк до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, замінивши у тексті виконавчого листа запис ОСОБА_2 на запис ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 189).

В оскаржуваній ухвалі суд зазначив, що в судове засідання сторони не з`явилися, про день слухання справи повідомлені належним чином, тому фіксування судового засідання не здійснювалося.

Проте у матеріалах справи відсутні протокол судового засідання чи довідка про неявку сторін по справі в судове засідання, судові повістки та поштові повідомлення про вручення поштових відправлень, що свідчить про те, що суд першої інстанції розглянув заяву ПАТ Універсал Банк про виправлення описки у виконавчому листі без повідомлення учасників справи.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України в редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 7 липня 2010 року № 2453-VI в редакції, що була чинною на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій; стаття 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 2 червня 2016 року № 1402-VIII).

Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді Верховенство права , схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, м. Венеція, 25-26 березня 2011 року).

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року і відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зокрема, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України (далі - ЄСПЛ) та пункті 23 рішення ЄСПЛ Гурепка проти України № 2 наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів ( Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands ) від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, § 33).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не дотримався вимог цивільного процесуального законодавства щодо належного повідомлення учасника справи ОСОБА_1 , не забезпечив останньому можливості реалізувати надані йому законом права, оскільки розглянув заяву за його відсутності, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання.

При цьому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про виправлення допущеної описки у виконавчому листі щодо написання прізвища відповідача замість невірно зазначеного ОСОБА_2 на вірне ОСОБА_3 , виходячи з наступного.

З копії паспорта відповідача серії НОМЕР_1 , виданого 07 листопада 1998 року Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області вбачається, що його прізвище української мовою зазначено як ОСОБА_3 , а російською мовою ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 98).

При цьому, ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 23 грудня 2013 року було виправлено описку, допущену в тексті рішення від 10 серпня 2010 року по справі за позовом ПАТ Універсал Банк до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, замінивши у тексті рішення запис ОСОБА_2 на запис ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 182).

Таким чином, оскільки прізвище відповідача у виконавчому листі, який видано на примусове виконання рішення суду, було невірно зазначено, наявні підстави для виправлення допущених описок.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали застосував норму ст. 219 ЦПК України, яка не підлягає застосуванню, оскільки врегульовує порядок виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, а не у виконавчому документі.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала про виправлення описки у виконавчому листі суду постановлена судом з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 16 січня 2014 року скасувати.

Заяву Публічного акціонерного товариства Універсал Банк задовольнити.

Виправити описку, допущену у виконавчому листі, виданому Ірпінським міським судом Київської області 10 листопада 2010 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Універсал Банк до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, вірно зазначивши у виконавчому листі прізвище ОСОБА_3 замість ОСОБА_2 .

Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 06 грудня 2019 року.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

О.В. Борисова

В.М. Ратнікова