Постанова

від 26.12.2019 по справі 2-2589/10

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2019 року м. Київ

Унікальний номер справи № 2-2589/10

Апеляційне провадження № 22-ц/824/15181/2019

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Добровольської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства Універсал Банк та ОСОБА_1 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 12 січня 2018 року, постановлену під головуванням судді Пархоменко О.В., по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Універсал Банк до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

У грудні 2017 року представник ТОВ Фінансова компанія Кредит-Капітал - Тисячна Ю.О. звернулася до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження. Зазначала, що у провадженні Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області знаходиться на примусовому виконанні виконавчий лист №2-2589, виданий 08 вересня 2013 року Ірпінським міським судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Універсал Банк заборгованості за кредитним договором. 14 березня 2017 року ПАТ Універсал Банк та ТОВ Фінансова компанія Кредит-Капітал було укладено договір про відступлення права вимоги, за яким заявник набув статусу кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ПАТ Універсал Банк . На підставі вказаного просила замінити сторону виконавчого провадження з ПАТ Універсал Банк на ТОВ Фінансова компанія Кредит-Капітал за правом грошової вимоги до ОСОБА_1 на підставі виконавчого листа №2-2589/2010, виданого 08 вересня 2013 року (т. 1 а.с. 196-198).

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 12 січня 2018 року заяву ТОВ Фінансова компанія Кредит-Капітал про заміну сторони виконавчого провадження задоволено. Замінено сторону виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Ірпінського міського суду Київської області по справі №2-2589/2010 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Універсал Банк боргу за кредитним договором від 27 вересня 2007 року в сумі 499 514,24 грн. та судових витрат у сумі 1 950,00 грн., а саме на стягувача - ТОВ Фінансова компанія Кредит-Капітал (т. 1 а.с. 216-217).

Представник ПАТ Універсал Банк - Липовський Д.В. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 12 січня 2018 року. На обґрунтування скарги зазначив, що районний суд помилково здійснив заміну сторони стягувача за іншим зобов`язанням, яке не відноситься до предмету спору у цій справі, а оскаржувана ухвала суперечить нормам матеріального і процесуального права (т. 2 а.с. 205-210).

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити у задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні (т. 2 а.с. 33-42, 71-80).

Апеляційну скаргу мотивував тим, що 14 березня 2017 року між ПАТ Універсал Банк та ТОВ Фінансова компанія Кредит-Капітал було укладено договір про відступлення права вимоги. За вказаним договором до заявника перейшло право вимоги за договором №06/1835к-02-07 від 12 травня 2008 року. При цьому номер, дата договору та сума заборгованості за кредитним договором, за яким суд прийняв рішення про стягнення, не співпадає з датою і номером договору та розміром заборгованості, який вказаний у витязі з акту приймання-передачі реєстру боргових зобов`язань, тому суд першої інстанції необґрунтовано допустив заміну стягувача. Крім того, зазначав, що відповідно до вимог Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України не допускається заміна стягувача на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземні валюті.

Звертав увагу на те, що заявник не надав на підтвердження обставин набуття права вимоги до відповідача належних та допустимих доказів, а саме платіжного документу, додатків до договору про відступлення права вимоги з банківськими реквізитами, на які заявник мав перерахувати купівельну ціну та додатків з переліком кредитних договорів та боржників. Також зазначив, що заява про заміну сторони виконавчого провадження підлягала поверненню без розгляду на підставі ч. 4 ст. 183 ЦПК України, оскільки не відповідає вимогам ч. 1 ст. 183 ЦПК України.

Вказував, що боржника не було повідомлено про час та місце розгляду справи та копія оскаржуваної ухвали не направлялася судом, чим порушив його права.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ПАТ Універсал Банк - Липовський Д.В. просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Зазначив, що між ПАТ Універсал Банк та ОСОБА_1 було укладено два кредитні договори: кредитний договір №001-2902/840-0217 від 27 вересня 2007 року та кредитний договір №06/1835к-02-07 від 16 серпня 2007 року. За рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 10 серпня 2010 року у справі №2-2589/2010 було стягнуто заборгованість з ОСОБА_1 на користь ПАТ Універсал Банк за договором №001-2902/840-0217 від 27 вересня 2007 року. Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 19 листопада 2012 року у справі №1013/6727/2012 з ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за договором №06/1835к-02-07 від 16 серпня 2007 року.

Вказував, що 14 березня 2017 року між ПАТ Універсал Банк та ТОВ Фінансова компанія Кредит-Капітал було укладено договір про відступлення права вимоги, за яким право грошової вимоги перейшло за кредитним договором №06/1835к-02-07 від 16 серпня 2007 року, укладеного між ПАТ Універсал Банк та ОСОБА_1 , що підтверджується копією витягу з Додатку №1 до Договору відступлення права вимоги №UB-OP/17-018.

Таким чином, вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки відсутні належні докази того, що до заявника перейшло право вимоги саме за договором №001-2902/840-0217 від 27 вересня 2007 року, за яким рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 10 серпня 2010 року, на підставі якого видано виконавчий лист №2-2589/2010 від 08 вересня 2013 року, а тому суд замінив стягувача у іншому виконавчому провадженні (т. 2 а.с. 154-159).

У судовому засіданні представник ПАТ Універсал Банк підтримав подану Банком апеляційну скаргу та апеляційну скаргу ОСОБА_1 і просив їх задовольнити.

Інші особи, які беруть участь у справі до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, про що у справі є докази. ОСОБА_1 був сповіщений врученням повідомлення його представнику - адвокату Ридзель О.В. (т. 2 а.с. 237-242 т. 3 а.с. 19-32).

Зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 130, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Розглянувши матеріали позовної заяви, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ Універсал Банк та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №001-2902/840-0217 від 27 вересня 2007 року, за умовами якого позичальник отримав грошові кошти у сумі 62 960,00 доларів США та зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 13,45% (т. 1 а.с. 5-10).

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 10 серпня 2010 року позов ПАТ Універсал Банк задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Універсал Банк борг за кредитним договором від 27 вересня 2007 року в сумі 499 514,24 грн. та судові витрати в сумі 1 950,00 грн. (т. 1 а.с. 91).

08 вересня 2013 року Ірпінським міським судом Київської області було видано виконавчий лист на виконання рішення Ірпінського міського суду Київської області від 10 серпня 2010 року, яке набрало законної сили 08 вересня 2010 року (т. 1 а.с. 210).

Постановою державного виконавця Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області Кіщук Л.В. від 13 червня 2016 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-2589/2010, виданого 08 вересня 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Універсал Банк боргу в сумі 501 464,24 грн. (т. 1 а.с. 210).

Судом встановлено, що 14 березня 2017 року ПАТ Універсал Банк та ТОВ Фінансова компанія Кредит-Капітал уклали договір про відступлення права вимоги №UB-OP/17-018. Відповідно до умов вказаного договору відступлення прав вимоги ТОВ Фінансова компанія Кредит-Капітал набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до боржників ПАТ Універсал Банк , за кредитними договорами, перелік яких визначено в у Реєстрі боргових зобов`язань (т. 1 а.с. 201-209)

До заяви про заміну сторони виконавчого провадження, крім копії договору про відступлення права вимоги, ТОВ Фінансова компанія Кредит-Капітал було долучено Додаток №2 до про відступлення права вимоги , а саме витяг з акту приймання-передачі Реєстру боргових зобов`язань від 14 березня 2017 року. З витягу вбачається, що цемент передав, а цесіонарій прийняв боргове зобов`язання по боржнику: ОСОБА_1 , договір №06/1835к-02-07 від 12 травня 2008 року, заборгованість по тілу 659 908,78 грн. та по відсоткам 52 886,82 грн. (т. 1 а.с. 211).

Так, оскаржуваною ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 12 січня 2018 року було замінено сторону виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Ірпінського міського суду Київської області по справі №2-2589/2010 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Універсал Банк боргу за кредитним договором від 27 вересня 2007 року в сумі 499 514,24 грн. та судових витрат у сумі 1 950,00 грн., а саме на стягувача - ТОВ Фінансова компанія Кредит-Капітал (т. 1 а.с. 216-217).

Задовольнивши заяву про заміну сторони виконавчого провадження суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором та судових витрат не виконане, а ТОВ Фінансова компанія Кредит-Капітал є правонаступником ПАТ Універсал Банк відповідно до умов договору відступлення прав вимоги №UB-OP/17-018 від 14 березня 2017 року, тому набуло право вимоги до боржника.

Колегія суддів не погодилась з таким висновком суду виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За змістом ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Положення ст. 442 ЦПК України також застосовуються у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно з п. 13 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом.

Слід зазначити, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Отже, звернення правонаступника первісного кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту ст. 512, 514 ЦК України та ст. 15 Закону України Про виконавче провадження .

Окрім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь - якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України Про виконавче провадження .

Відповідна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі №370/2464/17.

Задовольнивши заяву, суд першої інстанції виходив з того, що 14 березня 2017 року ПАТ Універсал Банк та ТОВ Фінансова компанія Кредит-Капітал уклали договір про відступлення права вимоги №UB-OP/17-018, за яким до ТОВ Фінансова компанія Кредит-Капітал перейшло право вимоги за борговим зобов`язанням ОСОБА_1 за кредитним договором №06/1835к-02-07 від 12 травня 2008 року (загальна заборгованість 712 795,60 грн.) (т. 1 а.с. 201-209, 211).

Проте суд першої інстанції не звернув увагу на те, що заявником не надано доказів про перехід до нього права вимоги за зобов`язанням ОСОБА_1 по кредитному договору №001-2902/840-0217 від 27 вересня 2007 року.

Таким чином, відсутні підстави для заміни стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №2-2589/2010, виданого 08 вересня 2013 року Ірпінським міським судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Універсал Банк боргу в сумі 501 464,24 грн. за кредитним договором №001-2902/840-0217 від 27 вересня 2007 року.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погодився з доводами апелянтів, що суд першої інстанції, постановивши ухвалу про заміну стягувача правонаступником, не врахував, що заявникТОВ Фінансова компанія Кредит-Капітал є правонаступником лише в частині стягнення боргу за кредитним договором від 12 травня 2008 року.

Доводи апеляційної скарги, що суд розглянув заяву без повідомлення ОСОБА_1 заслуговують на увагу з огляду на положення частини 3 ст. 442 ЦПК України, оскільки у матеріалах справи міститься судова повістка-повідомлення проте доказів отримання її апелянтом у справі не має (т. 1 а.с. 214).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі Проніна проти України ).

Враховуючи вищевказане, апеляційні скарги підлягають задоволенню, ухвала суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства Універсал Банк та ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 12 січня 2018 року скасувати.

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Кредит-Капітал про заміну сторони виконавчого провадження.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення - 26 грудня 2019 року.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

О.В. Борисова

В.М. Ратнікова