Ухвала

від 23.10.2023 по справі 755/7692/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/7692/23

Провадження №: 1-кс/755/3280/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" жовтня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби підозрюваному:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Запоріжжя, громадянину України, перебуває в цивільному шлюбі, тимчасово не працюючому, військовозобов`язаному, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , який проживав до затримання за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому,

в рамках кримінального провадження № 42023102040000088 від 26.05.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, -

за участю:

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадження слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про зміну підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, заборонивши йому з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. залишати житло за адресою: АДРЕСА_3 , з покладенням на нього обов`язків, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.

Клопотання мотивовано тим, що доказів того, що 05.09.2023 року ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 07.11.2023 року. Дану ухвалу стороною захисту оскаржено до Київського апеляційного суду та станом на 12.10.2023 року його апеляційна скарга не розглянута.

Вважає, що станом на 12.10.2023 року наявні підстави для зміни підозрюваному ОСОБА_4 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зазначив, що 08.06.2023 року ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

09.06.2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

10 червня 2023 року ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 10.06.2023 року відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід вигляді тримання під вартою строком до 05.08.2023 року з можливістю внесення застави у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 684000 гривень 00 коп.

02 серпня 2023 року ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 10.06.2023 року ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід вигляді тримання під вартою строком до 08.09.2023 року з можливістю внесення застави у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 342000 гривень 00 коп.

03.07.2023 року захисником було заявлено клопотання про допит ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в якості підозрюваних, проте станом на даний час їх не допитано. Також вважає інкриміновану ОСОБА_4 підозру необгрунтованою.

Зазначив, що доказів того, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчиняти спроби переховуватись від органу досудового розслідування чи суду, тиснути на інших підозрюваних та свідків, знищити чи підробити докази або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчому судді не надавались та в судовому засіданні не встановлені, а тому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час з 23 год до 06 год. ранку за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням обов`язків передбачених КПК України, на даному етапі кримінального провадження дозволить забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 та уникнути ризиків, визначених у ст. 177 КПК України.

Також вказав, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий та до кримінальної відповідальності не притягувався, є особою, яка чудово розуміє відповідальність за порушення покладених на нього обов`язків, йому не має сенсу переховуватись від органів досудового розслідування, він чітко розуміє, що при переховуванні нашкодить собі, що може в подальшому призвести до отримання санкції у вигляді позбавлення волі. Також йому не має сенсу впливати на інших підозрюваних, свідків, оскільки вони вже надали органу досудового розслідування показання. При цьому, суд має права встановити обов`язок заборони спілкування підозрюваному ОСОБА_4 з учасниками кримінального провадження та покласти обов`язок носити електронний засіб контролю.

Вказав, що ОСОБА_4 працював у різних підприємствах, й на керівних посадах, перебуває в цивільному шлюбі з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За місцем роботи характеризувався виключно позитивно. Застава у розмірі однієї тисячі прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб, що відповідно становить 2 684 000 (два мільйони шістсот вісімдесят чотири тисячі) грн., є непомірною для ОСОБА_4 , його сім`ї, родини та близьких.

В судовому засіданні захисник підтримав подане ним клопотання та просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав клопотання захисника.

Прокурор заперечив проти задоволення клопотання заявленого захисником, пославшись на наявність ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому зміна запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби не зможе запобігти заявленим під час обрання підозрюваному ОСОБА_4 ризикам, які на даний час не зменшились та захистом не доведено, що менш тяжкий запобіжний захід зможе запобігти існуючим в провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Вказав, що ухвала слідчого судді, якою ОСОБА_4 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час перебуває на розгляді в Київському апеляційному суді, а тому дане клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу подано передчасно.

Слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв`язку всі наявні на час розгляду клопотання відомості, які мають пряме значення при вирішення питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин в їх сукупності, приходить до наступного.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

Зокрема, згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Заходами забезпечення кримінального провадження є: … 9) запобіжні заходи (ч. 2 ст. 131 КПК України).

При цьому, відповідно до ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Згідно ст. 26 КПК України випливає, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

На заявника покладається обов`язок довести ті обставини, на які він посилається при зверненні до суду.

Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права. Тримання під вартою вважається «позбавленням волі» в розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Метою цієї статті є захист від самовільного та необґрунтованого позбавлення волі. Тому, слідчий суддя повинен всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.

Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 12 частини 1 вказаної статті.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 1 ст. 177 КПК України).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

В судовому засіданні встановлено, що 10 червня 2023 року ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 10.06.2023 року відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід вигляді тримання під вартою строком до 05.08.2023 року з можливістю внесення застави у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 684000 гривень 00 коп.

02 серпня 2023 року ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 10.06.2023 року ОСОБА_4 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 08.09.2023 року з можливістю внесення застави у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 342000 гривень 00 коп.

05.09.2023 року слідчим суддею Дніпровського районного суду м. Києва продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , в межах строку досудового розслідування до 07.11.2023 включно.

Сторона захисту звернулась з клопотанням про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби із забороною залишати житло з 23:00 до 06:00 та з покладенням процесуальних обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України з наведених у ньому підстав.

При дослідженні долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження, слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 об`єктивно підозрюється, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв`язку з чим останній будучи обізнаним з мірою покарання за вчинене діяння, може здійснити дії передбачені ст. 177 КПК України.

В цьому випадку, в ході судового розгляду встановлено, що органом досудового розслідування підозрюваний підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України за викладених в підозрі обставинах.

На час розгляду порушеного у клопотанні питання, стосовно підозрюваного встановлено, такі відомості: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Запоріжжя, громадянин України, перебуває в цивільному шлюбі, тимчасово не працює, військовозобов`язаний, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який проживав до затримання за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.

Слідчий суддя аналізуючи питання наявності обставин визначених ст. 132, ст. 177, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, приходить до наступних висновків у цій справі.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного, оскільки надані докази об`єктивно зв`язують їх з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення.

При цьому правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 вирішуватиметься судом під час розгляду кримінального провадження по суті.

Також, слідчий суддя сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації ризиків передбачених ст. 177 КПК України, у цьому провадженні, адже враховуючи позицію ЄСПЛ в частині того, що наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)) вважає, у даному конкретному випадку, обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, однак у тому числі в світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

При цьому, ризики визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, заявлені як під час обрання запобіжного заходу так і під час його продовження, на даний час не зменшились, а тому клопотання сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Більш того, ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 05.09.2023 року оскаржена стороною захисту в апеляційному порядку та на даний час за наслідком розгляду апеляційної скарги захисника Київським апеляційним судом рішення не прийнято, а тому клопотання сторони захисту про зміну підозрюваному ОСОБА_4 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби є передчасно поданим.

Крім того, при продовженні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею визначено йому альтернативний захід у вигляді застави у розмірі 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 939 400 грн. та який є меншим від розміру застави визначеного під обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 10.06.2023 року.

За таких підстав, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі визначені п.п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України, вважає, що вони у своїй сукупності, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється; вік та стан здоров`я; міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання; репутація; майновий стан; розмір майнової шкоди, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, вказують на те, що обставини передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України є дійсними, в цей період, що, у світлі норм кримінального процесуального законодавства України, свідчить про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Дані визначені п.п. 1-3 ч. 3 ст. 132 КПК України є дійсними так, як було встановлено наявність передумов регламентованих п. 3 ч. 1 ст. 194 того ж Кодексу.

На підставі викладеного, слідчий суддя вважає, що клопотання сторони захисту щодо зміни підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 1-2, 7-29, 131, 132, 176-179, 181, 193, 194, 201, 309, 310, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Ухвала слідчого судді про зміну запобіжного заходу оскарженню не підлягає.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали о 16.00 год. 24.10.2023 року.

Слідчий суддя: